Розділ 1 Поняття та правове регулювання міжнародних стандартів щодо основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина

Стр 1 из 7Следующая ⇒

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Зміст

Вступ

1.1 Права і свободи людини в міжнародно-правовому аспекті

1.2 Юридична природа міжнародних стандартів прав людини

1.3 Характеристика загальних міжнародних стандартів прав людини

Розділ 2 Особливості міжнародних стандартів щодо основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина

2.1 Система Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини

2.2 Система національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини)

Розділ 3 Співвідношення міжнародно-правового і національного регулювання прав і свобод людини

3.1 Забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні

3.2 Механізм захисту прав людини – основоположний принцип сучасного українського конституціоналізму

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Основні права людини – один з головних правових інститутів сучасного демократичного суспільства. Його норми встановлюють найбільш суттєві, вихідні засади, які визначають положення особистості в суспільстві та державі, принципи їх взаємовідносин. У нинішній Європі інститут основних прав і свобод людини існує тільки на національному, але й на наднаціональному рівні, тобто в рамках Європейського Союзу в цілому. Він являє собою сукупність норм права Європейського Союзу, які закріплюють найбільш важливі, спільні для всього Союзу стандарти в сфері захисту основних прав і свобод людини, а також принципи взаємовідносин особистості з органами публічної влади на всіх рівнях.

Питання прав і свобод людини та громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої і зовнішньої політики усіх держав світової співдружності. Саме стан прав у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь – якої держави і суспільства в цілому.

Міжнародні стандарти щодо основних прав і свобод людини і громадянина регулюється низкою міжнародно – правових актів, які визначають політичні, природні, культурні, соціальні права.

Тому вирішення питання про міжнародні стандарти щодо основних прав, свобод і обов'язків є актуальним напрямком сучасної правової науки. Сукупність зазначених чинників й зумовили вибір даної теми дослідження.

Питання про міжнародні стандарти щодо основних прав, свобод і обов'язків розглядалися в працях таких авторів, як: А.Г., Баглай М.В., Габричидзе Б.И., Головатенко В., Грабильников А.В., Козлова Е.И., Ковлер А.И., Колюшин Е.И., Крупчан О.Т., Кутафин О.Е., Мишин А.А., Мюллерсон р.А., Присяжнюк Т., Румянцев В.О., Стрельцова О., Страшун Б.А., Тодика Ю.Н., Фрицький О.Ф., Чиркин В.Е., Яворський В.Д., та інших.

Основна мета курсової роботи полягає у визначенні особливостей міжнародних стандартів щодо прав та свобод людини і громадянина.

Основними завданнями курсової роботи є:

1) проаналізувати поняття міжнародних стандартів основних прав і свобод;

2) визначити механізм захисту прав людини;

3) визначити основні права, свободи людини і громадянина, закріплені міжнародними документами.

Об'єктом дослідження є правове регулювання у сфері міжнародних стандартів основних прав і свобод людини і громадянина.

Предметом курсової роботи складають суспільні відносини, які регулюють міжнародні стандарти щодо основних прав і свобод людини і громадянина.

У процесі написання курсової роботи використовувалися порівняльно – ретроспективний, формально – логічний, системного підходу, порівняльно – правовий методи, методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування та інші методи дослідження.

Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел.

Висновки

В процесі написання курсової роботи були розглянуті такі проблеми:

1) поняття міжнародно – правових стандартів прав і свобод людини і громадянина;

2) засоби захисту основних прав і свобод людини і громадянина;

3) забезпечення міжнародних стандартів в Україні.

Таким чином, міжнародні стандарти щодо основних прав, свобод людини і громадянина є важливими і мають значний вплив на внутрішнє законодавство як України, так і інших держав.

Міжнародні стандарти щодо основних прав та свобод людини і громадянина встановлені низкою нормативних актів, а саме: Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про політичні та громадянські права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Європейська соціальна хартія, Європейська конвенція про захист прав та фундаментальних свобод людини з протоколами та інші.

Міжнародно - правові акти закріплюють такі основні права та свободи людини і громадянина: принцип рівності всіх громадян незалежно від мови, статі, кольору шкіри, релігійних, політичних переконань та інших ознак; право на життя; право людини на повагу до її гідності; право на недоторканість житла; право на невтручання в особисте та сімейне життя; право на об'єднання; право на мирні збори та маніфестації; право на працю; право на відпочинок; право на охорону здоров'я та інші права.

Кожна держава повинна забезпечувати механізм реалізації захисту прав та свобод своїх громадян. Це невід'ємна складова демократичної держави.

Механізм – це система правових засобів. Метою цих засобів є захист прав людини. Потреба в такому захисті виникає при вчиненні певного правового правопорушення чи об'єктивно-протиправного діяння.

Кожна особа має право на захист, що закріплено Конституціями багатьох держав, а також міжнародно – правовими актами.

Право на захист – це матеріальне суб'єктивне право правоохоронного характеру, що виникло в момент порушення регулятивного суб'єктивного права на стороні потерпілого. Право на захист означає можливість вдатися в необхідних випадках до примусової сили держави, тобто суб'єктом правоохоронного відношення мусить бути державний орган, без якого такий примус неможливий.

Конституційно-правовий механізм захисту людиною своїх прав – це система влади держави, функцією якої є захист прав людини.

Таким чином, міжнародні стандарти щодо основних прав, свобод людини і громадянина являють собою сукупність норм права, які закріплені в міжнародно – правових актах. Положення Конституції держав про основні права і свободи людини та громадянина повинні відповідати міжнародним стандартам, оскільки захист цих прав забезпечує існування суверенної, демократичної і незалежної держави.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.96. // ВВРУ. – 1996.- №30.- ст.141.

2. Загальна декларація прав людини 1948 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М. – 1999.

3. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М. – 1999.

4. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М. – 1999.

5. Євопейська конвенція про захист прав та фундаментальних свобод людини з протоколами 1950 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М. – 1999.

6. Конституційне право України: Конспект лекцій /За ред. проф. Ю. М. Тодики. — X., 1997.

7. Конституційне право України / За ред. проф. В. Ф. Погорілка. — К., 1999.

8. Конституційне право України /За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. — К., 1999.

9. Конституционное право Украины /Сост.: В. Д. Волков, Р. Ф. Гринюк, И. С. Щебетун. — Донецьк, 2000.

10. Кравченко В. В. Конституційне право України. — К., 2002.

11. Лукашева Е.А. Общая теория прав человека. – М. – 1996.

12. Матузова Н.И., Малько А.В. Теория государства и права. – М .- 1997.

13. Тодика Ю.М., Журавський В.С. Конституційне право України. – К: Видавничий дім. – 2002 р.

14. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. – К: Юрінком Інтер. – 2002.

15. Гораджаєв О.Я. Конституційні права і свободи людини і громадянина в країнах Співдружності Незалежних Держав і міжнародно – правові стандарти: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Одеса. – 1998. – ст.13-15.

16. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації // Право України. – 2001. - №12.

17. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини. // Право України. - №1. – ст.2001. – ст.34.

18. Муса Аль-Сулайбі. Юридична природа міжнародних стандартів пра людини. // Право України. - №9. –2000. - ст.116.

19. Присяжнюк Т. Система Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини – унікальний інструмент захисту порушених прав. // Право України. - №6. – 12001. – ст.32.

20. Словська І. Механізм захисту прав людини – основоположний прицип сучасного українського конституціоналізму. // Право України. - №9. – 2001. – ст.15.

21. Стрєльцова О. Становлення та розвиток принципу основних прав людини як джерела Європейського союзу. // Право України. - №11. – ст.2003. – ст.158.

[1] Гораджаєв О.Я. Конституційні права і свободи людини і громадянина в країнах Співдружності Незалежних Держав і міжнародно – правові стандарти: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Одеса. – 1998. – ст.13-15.

[2] Муса Аль-Сулайбі. Юридична природа міжнародних стандартів пра людини. // Право України. - №9. –2000. - ст.116.

[3] Фрицький О.Ф. Конституційне право України. – К: Юрінком Інтер. – 2002.

[4] Муса Аль-Сулайбі. Юридична природа міжнародних стандартів пра людини. // Право України. - №9. –2000. - ст.116.

[5] Гораджаєв О.Я. Конституційні права і свободи людини і громадянина в країнах Співдружності Незалежних Держав і міжнародно – правові стандарти: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Одеса. – 1998. – ст.13-15.

[6] Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації // Право України. – 2001. - №12.

[7] Присяжнюк Т. Система Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини – унікальний інструмент захисту порушених прав. // Право України. - №6. – 12001. – ст.32.

[8] Тодика Ю.М., Журавський В.С. Конституційне право України. – К: Видавничий дім. – 2002 р.

[9] Див. Євопейська конвенція про захист прав та фундаментальних свобод людини з протоколами 1950 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М. – 1999.

[10] Див. Присяжнюк Т. Система Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини – унікальний інструмент захисту порушених прав. // Право України. - №6. – 12001. – ст.32.

[11] Див. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини. // Право України. - №1. – ст.2001. – ст.34.

[12] Див. Стрєльцова О. Становлення та розвиток принципу основних прав людини як джерела Європейського союзу. // Право України. - №11. – ст.2003. – ст.158.

[13] Див. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.96. // ВВРУ. – 1996.- №30.- ст.141.

[14] Див. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини. // Право України. - №1. – ст.2001. – ст.34.

[15] Див. Конституційне право України /За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. — К., 1999.

[16] Див. Конституційне право України / За ред. проф. В. Ф. Погорілка. — К., 1999.

[17] Див. Загальна декларація прав людини 1948 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М. – 1999.

[18] Див. Міжнародний договір про громадянські та політичні права 1966 р. // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М. – 1999.

[19] Див. Словська І. Механізм захисту прав людини – основоположний прицип сучасного українського конституціоналізму. // Право України. - №9. – 2001. – ст.15.

[20] Див. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.96. // ВВРУ. – 1996.- №30.- ст.141.

[21] Див. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. – К: Юрінком Інтер. – 2002.