Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
ДИПЛОМНА РОБОТА
ВИХОВАННЯ ОРГАНІЗОВАНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методичні основи виховання організованості молодших школярів
1.1 Психолого-педагогічна суть організованості як особистої якості дитини
1.2 Особливості розвитку організму дітей молодшого шкільного віку
1.3 Самостійність як елемент організованості школярів
1.4 Наполегливість школярів молодших класів як елемент їхньої організованості
1.5 Уважність як елемент організованості дітей
1.6 Роль фізичних вправ у процесі виховання організованості дітей молодшого шкільного віку
Розділ 2. Методи та організація дослідження
2.1 Методи дослідження
2.1.1 Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел
2.1.2 Методи визначення та оцінки рівня розвитку організованості молодших школярів
2.1.3 Методи математичної статистики
2.2 Організація дослідження
Розділ 3. Розвиток організованості молодших школярів
3.1 Особливості розвитку організованості учнів початкових класів на уроках фізкультури
3.2 Оцінка рівня розвитку організованості молодших школярів
3.2.1 Рівень розвитку об’єму уваги учнів другого класу
3.2.2 Рівень розвитку концентрації і стійкості уваги учнів другого класу
Загальні висновки
Список використаниж джерел
Вступ
Переорієнтація системи цінностей у суспільстві в сучасних соціальних умовах вимагає осмислення з нових позицій цілей і завдань виховання, оновлення його змісту. Потреби соціально-економічного розвитку і концепція модернізації української освіти ставлять перед вітчизняною школою завдання підготовки сучасних освічених, етичних, заповзятливих людей, які можуть самостійно ухвалювати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їхні можливі наслідки, вміють співпрацювати, володіють розвиненим відчуттям відповідальності за долю країни.
До особистих якостей, яких вимагає сучасне суспільство належить організованість. Саме організованість дозволяє людині успішно справлятися з тими вимогами, які ставить перед особистістю навколишня дійсність, погоджувати їх з власними потребами й інтересами, звільняючи себе від зовнішнього контролю, примусових перевірок.
Сенситивним періодом у вихованні організованості виступає молодший шкільний вік, оскільки саме протягом нього закладаються основи моральності, відбувається свідоме освоєння соціального середовища та способів діяльності, формується спрямованість особистості (М.М. Безруких, М.Н. Волокитіна, Л.А. Висотіна, Т.Я. Довга, В.В. Зеньковський, С.П. Єфімова).
Проблеми виховання організованості учнів знаходять віддзеркалення в класичних роботах А.С. Макаренка, К.Д. Ушинського і в загальних положеннях теорії виховання (Е.В. Бондаревська).
Суть, зміст і структура організованості як якості особистості розглядаються в роботах Е.П. Ільїна, А.Г. Ковальова.
І.С. Мангутов, Л.І. Уманський розглядають проблему організованості в процесі вивчення особливостей організаторської діяльності; С.Л. Чернер - в процесі формування ділових якостей особистості; Ю.К. Васильєв і І.А. Мельничук звертаються до організованості, досліджуючи питання економічного виховання учнів. Ряд учених пов'язує організованість учнів з їхньою навчальною діяльністю.А.Д. Алферов розглядає організованість як необхідну передумову виховання відповідального відношення школярів до навчання. На думку Е.С. Рабунського, виховання організованості учнів безпосередньо пов’язане з їхньою самостійною навчальною діяльністю. М.І. Шилова вважає, що організованість у навчанні відображає відношення школяра до розумової праці.
Безпосередньо питанням виховання організованості учнів присвячена невелика кількість робіт. Серед них - дослідження формування організаційних умінь і навичок у молодших школярів (Т.Я. Довга); педагогічних умов формування організованості у молодших школярів (Н.Ф. Прокіна, Ц.Р. Якобсон) і старших дошкільників на матеріалі занять по ручній праці (К.С. Сейдекулова); виховання організованості молодших школярів у різновікових групах продовженого дня (В.П. Ручкіна).
Таким чином, у педагогічній науці є певні передумови для вирішення проблеми, що вивчається. Проте виховання організованості молодших школярів у навчально-виховному процесі, з урахуванням соціальних відносин, що змінилися, досліджено, на наш погляд, недостатньо.
Аналіз соціальної, психолого-педагогічної літератури з проблеми організованості та вивчення реального стану сформованості даної якості у сучасних учнів дозволили виявити основні суперечності:
необхідність виховання організованості та відсутність форм, методів її цілеспрямованої реалізації в процесі початкової школи;
високий рівень педагогічних вимог до організованості учнів у середніх класах і низький рівень її сформованості в початкових класах.
Пошук шляхів вирішення даних протиріч склав проблему дослідження.
Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у початковій школі.
Предмет дослідження - умови виховання організованості на уроках фізичної культури у початковій школі.
Метою дослідження є виявити умови, які сприяють ефективному вихованню організованості молодших школярів на уроках фізичної культури.
Завдання дослідження:
Визначити теоретико-методичні основи організованості молодших школярів.
Виявити засоби розвитку організованості молодших школярів на уроках фізичної культури.
Визначити рівень організованості учнів початкових класів.
Практичне значення роботи полягає у визначенні засобів фізичної культури для виховання організованості молодших школярів, визначенні рівня уважності учнів початкових класів.
Результати дослідження можуть бути використані в процесі фізичного виховання учнів початкових класів.
Методи дослідження
Для вирішення поставлених завдань нашої наукової роботи були використані такі методи дослідження:
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел.
Педагогічний експеримент.
Методи визначення та оцінки рівня розвитку організованості молодших школярів.
Методи математичної статистики.
Організація дослідження
Для визначення розвитку уваги учнів початкових класів проводився констатувальний експеримент. В експерименті взяло участь 47 учнів другого класу Стрийської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 10 серед яких 20 хлопців та 27 дівчат. Експеримент проводився в період з жовтня 2007 року до квітня 2008 року.
Дослідження проводилося у три етапи:
Перший етап (вересень - грудень 2007р) був присвячений теоретичному дослідженню проблеми, вивченню і узагальненню наукової літератури.
Другий етап (січень 2007р. - березень 2008р) передбачав проведення констатувального педагогічного експерименту для визначення рівня розвитку організованості учнів початкових класів.
Третій етап (березень - червень 2008р) включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи.
Загальні висновки
Аналіз літературних джерел дає підстави стверджувати, що молодший шкільний вік - один із сприятливих періодів для розвитку організованості дітей. Більшість учених переконана у величезній ролі даного вікового відрізка у формуванні і розвитку пізнавальних процесів. Цій проблемі присвячена достатня кількість досліджень, в яких теоретично і експериментально обґрунтовуються можливості засобів і методів різних видів виховання для створення умов, необхідних для розвитку організованості у дітей. На жаль, наукові дослідження в області фізичної культури і спорту, щодо даного питання, нечисленні і, як правило, в них розглядаються окремі фрагменти цієї проблеми. До того ж, розвиток організованості у процесі фізичного виховання ще не зайняв належного місця серед головних навчально-виховних завдань початкової школи.
Результати тестування з визначення рівня розвитку об’єму уваги молодших школярів показали, що розвиток об'єму уваги у хлопців та дівчат другого класу знаходиться на недостатньому рівні. В однакової кількості хлопців і дівчат (40% та 42% відповідно) виявлений низький рівень розвитку об'єму уваги. Також в однакової кількості обстежених дітей, 20% та 21% відповідно, виявлений середній рівень розвитку об'єму уваги. Рівень розвитку об'єму уваги вище за середній та високий виявлено у найменшої кількості дівчат: 7% відповідно, а у хлопців такий рівень розвитку виявлений відповідно у 10 та 20% обстежених.
Результати тестування з визначення рівня розвитку концентрації і стійкості уваги показали, що у більшості дітей другого класу концентрація і стійкість уваги знаходяться на рівні вище середнього. Практично в однакової кількості обстежених нами хлопців та дівчат (відповідно 20% та 21%) виявлено рівень розвитку концентрації і стійкості уваги вище середнього. Низький рівень розвитку виявлений у 10% хлопців та 14% дівчат. Рівень розвитку концентрації і стійкості уваги нижче середнього спостерігається у 10% хлопців та у найменшої кількості (7%) дівчат. Середній рівень розвитку виявлений у 20% хлопців, а у дівчат такий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги виявлений у найбільшої кількості - 35%.
Таким чином, в процесі занять на уроках фізичної культури вчитель повинен цілеспрямовано розвивати організованість молодших школярів, використовуючи для цього відповідні методи, засоби та методичні прийоми.
Список використаниж джерел
1. Абросимова Л.И., Карасик В.Е. Определение физической работоспособности детей и подростков // Медицинские проблемы физической культуры. - К., 1978. - Вып.6. - С.38-41.
2. Аверин В.А. Психология детей и подростков: Монография. - Санкт-Петербург, 1994. - С.3, 5, 113, 132-135.
3. Адаптация организма учащихся к учебной и физическим нагрузкам /Под ред.А.Г. Хрипковой. - М.: Педагогика, 1982. - 240с.
4. Андрюлис Э.К., Прошкувене Р.Т. Умственная работоспособность школьников в зависимости от общего уровня физического развития // Новые исследования по возрастной физиологии. - 1986. - №2. - С.63 - 67.
5. Аникеева Н.П. Воспитание игрой: Кню для учителя. - М.: Просвещение, 1987.
6. Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. - К.: Здоров’я, 1985. - 80с.
7. Ашмарин Е.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании: Пособие для студентов, аспирантов и преподавателей ИНФИЗов. - М.: Физкультура и спорт, 1978. - 223с.
8. Аяшев О.Д. Учитель и перестройка процесса физического воспитания в школе // Теория и практика физической культуры. - 1990. - N9. - С.5-37.
9. Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека. - К.: Здоров’я, 1987. - 224с.
10. Барон В.Н. Некоторые пути формирования потребностей на занятиях физической культурой и спортом у школьников // Проблемы перестройки массовой физической культуры. - Алма-Ата, 1990. - С.28-33.
11. Безруких М.М. Двигательный режим школьника в семье. // Физическая культура в школе. - 1982. - N1. - С.56-59.
12. Белоус П.Д. Умственная работоспособность учащихся: ее динамика и методы изучения // Міжнар. наук. - практ. конф. “Фізична культура, спорт та здоров’я нації". - Вінниця, 1994. - Ч.1. - С.116-118.
13. Бернштейн Н.А. О построении движений. М., 1947.
14. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М., 1966.
15. Богданов Г.П. Школьникам - здоровый образ жизни: внеурочные занятия с учащимися по физической культуре. - М.: Физкультура и спорт, 1989. - 122с.
16. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968.
17. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів. - К.: Радянська школа, 1989. - 191с.
18. Боришевський М.Й. Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів. - К.: Рад. школа, 1980. - 143 с.
19. Брунер Дж. О перцептивной готовности. - В кн.: Хрестоматия по ощущению и восприятию. М., 1975.
20. Виговська О. Які ж шляхи до особистісно орієнтованої педагогіки? // Освіта. - №3, 2003. - С.3.
21. Властовский В.Г. Типология физического развития детей в свете акселерации роста и развития поколений (динамические наблюдения): Автореф. дис... док. пед. наук. - М., 1971, - 19с.
22. Влияние разных режимов двигательной активности на физическую и умственную работоспособность / Доломан В.И. и др. // Медицинская радиология, 1986. - Т.31. - № 8. - С.33-37.
23. Вопросы психологии. - 1966. - № 6.
24. Воспитание детей в игре: Пособие для воспитателя дет. сада/ Сост.А.К. Бондаренко, А.И. Матусик. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1983.
25. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М., 1960.
26. Гальперин П.Я. К проблеме внимания. - Докл. АПН РСФСР, 1958, №3.
27. Гальперин П.Я., Кабыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. - М., 1974.
28. Гандельсман А.Б. Характеристика возрастных особенностей функций организма детей школьного возраста в связи с физическим воспитанием /Физиология человека: Учеб. для ин-тов физической культуры / Под общ. ред. Н.В. Зимкина. - М.: Физкультура и спорт, 1975. - С.477-492.
29. Гельфан Е.М., Шмаков С.А. От игры к самовоспитанию. - М.: Педагогика, 1971.
30. Глухов В.І. Нові напрямки розвитку фізичного вихованя учнів у загальноосвітніх школах України // Матеріали I Републ. конф. “Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні”. - Луцьк: Надстир’я, 1994. - С.367-369.
31. Гузов Н.М., Антонов М.Ф., Юшковская Т.И. и др. // Материалы II Регион. науч. - практич. конф. “Совершенствование форм и методов физического воспитания учащихся общеобразовательных школ”. - Витебск, 1997. - С.159-162.
32. Державнi тести i нормативи оцiнки фiзичної пiдготовленостi населення України: Постанова Кабiнету мiнiстрiв України вiд 15 сiчня 1996 р. - 22с.
33. Добрынин Н.Ф. О теории и воспитании внимания. - Советская педагогіка. - 1938. - №8.
34. Добрынин Н.Ф. Об изучении свойств внимания. - В кн.: Вопросы психологии внимания, вып. IV. - Саратов, 1972.
35. Дубогай О.Д., Пангелов Б.П., Фролова Н.О., Горбенко М.І. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання школярів. - К.: Оріяни, 2001. - С.29.
36. Дьюи Д., Дьюи Э. Школы будущего. - М.: Работник просвещения, 1922. - 321 с.
37. Занков Л.В. Развитие школьников в процессе обучения. - М., 1967.
38. Иванов В.Д. Самодеятельность, самостоятельность, самоуправление. - М., 1991. - 128 с.
39. Колесов Д.В. Физическое воспитание и здоровье школьников. - М.: Знание, 1983. - С.56-64.
40. Колесов Д.В., Мягков И.Ф. Учителю о психологии и физиологии подростка. - М.: Просвещение, 1986. - 80с.
41. Кон И.С. Ребенок и общество. - М., 1988.
42. Минскин Е.М. От игры к знаниям: Пособие для учителя. - 2-е изд., дораб. - М.: Просвещение, 1987.
43. Молоде поколiння нової України. - К.: А.Л.Д., 1995. - 96с.
44. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество - 5 изд., стереотип. - М.: Издательский центр "Академия", 2000. - С.249, 250-252, 259, 342.
45. Нiколаєв Ю. Шляхи i форми фiзкультурно-оздоровчої роботи з дiтьми в школi. // Здоров’я, фiзична культура i спорт: Науковий вiсник ВДУ. - Луцьк, 1997. - N6. - С.72-75.
46. Найссер У. Селективное чтение: метод исследования зрительного внимания. - В кн.: Хрестоматия по вниманию. - М., 1976.
47. Никитин Б.П. Развивающие игры. - 2-е изд. - М.: Педагогика, 1985.
48. Норман Д. Память и внимание. - В кн.: Зрительные образы: феноменология и експеримент. - Душанбе, 1973.
49. Основи загальної психології / За ред. С.Д. Максименка. - К.: НПЦ Перспектива, 1998. - С.46.
50. Основы теории и методики физической культуры: Учеб. для техникумов физической культуры. / Под ред. А. А. Гужаловского. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 352с.
51. Педагогика и психология игры: Межвузовский сб. науч. трудов. - Новосибирск: Изд. НГПИ, 1985.
52. Петровский В.А. Личность в психологии с позиций системного подхода. - Вопросы психологии, 1981. - №1.
53. Подласый И.П. Педагогика - М.: Просвещение: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1996. - С.114-117, 126-129.
54. Рибо Т. Психология внимания. - Спб., 1882.
55. Романов В.Я., Фейгенберг Е.И. О единицах графической деятельности. - В кн.: Новое в психологии, вып.1. - М., 1975.
56. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., 1940; изд.2-е - 1945; изд.3-е - 1946.
57. Соколов Е.Н. Восприятие и условный рефлекс. - М., 1958.
58. Терский В.Н., Кель О.С. Игра. Творчество. Жизнь. - М.: Просвещение, 1966.
59. Усикова Н.О. Фізичне виховання в початкових класах. - К.: Рад. школа, 1965. - С.5-30
60. Хрестоматия по вниманию. Под ред. А.Н. Леонтьева, А.А. Пузырея, В.Я. Романова. - М., 1976.
61. Шмаков С.А. Игра и дети. - М.: Знание, 1968.
62. Эльконин Д.Б. Психология игры. - М.: Педагогика, 1978.
63. Язловецький В.С. Основи діагностики функціонального стану та здоров’я. Навчальний посібник. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Володимира Винниченка, 2002. - С.13-22.
64. Яновская М.Г. Творческая игра в воспитании младшего школьника: Метод. пособие для учителей и воспитателй. - М.: Просвещение, 1974.
ДИПЛОМНА РОБОТА
ВИХОВАННЯ ОРГАНІЗОВАНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методичні основи виховання організованості молодших школярів
1.1 Психолого-педагогічна суть організованості як особистої якості дитини
1.2 Особливості розвитку організму дітей молодшого шкільного віку
1.3 Самостійність як елемент організованості школярів
1.4 Наполегливість школярів молодших класів як елемент їхньої організованості
1.5 Уважність як елемент організованості дітей
1.6 Роль фізичних вправ у процесі виховання організованості дітей молодшого шкільного віку
Розділ 2. Методи та організація дослідження
2.1 Методи дослідження
2.1.1 Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел
2.1.2 Методи визначення та оцінки рівня розвитку організованості молодших школярів
2.1.3 Методи математичної статистики
2.2 Організація дослідження
Розділ 3. Розвиток організованості молодших школярів
3.1 Особливості розвитку організованості учнів початкових класів на уроках фізкультури
3.2 Оцінка рівня розвитку організованості молодших школярів
3.2.1 Рівень розвитку об’єму уваги учнів другого класу
3.2.2 Рівень розвитку концентрації і стійкості уваги учнів другого класу
Загальні висновки
Список використаниж джерел
Вступ
Переорієнтація системи цінностей у суспільстві в сучасних соціальних умовах вимагає осмислення з нових позицій цілей і завдань виховання, оновлення його змісту. Потреби соціально-економічного розвитку і концепція модернізації української освіти ставлять перед вітчизняною школою завдання підготовки сучасних освічених, етичних, заповзятливих людей, які можуть самостійно ухвалювати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їхні можливі наслідки, вміють співпрацювати, володіють розвиненим відчуттям відповідальності за долю країни.
До особистих якостей, яких вимагає сучасне суспільство належить організованість. Саме організованість дозволяє людині успішно справлятися з тими вимогами, які ставить перед особистістю навколишня дійсність, погоджувати їх з власними потребами й інтересами, звільняючи себе від зовнішнього контролю, примусових перевірок.
Сенситивним періодом у вихованні організованості виступає молодший шкільний вік, оскільки саме протягом нього закладаються основи моральності, відбувається свідоме освоєння соціального середовища та способів діяльності, формується спрямованість особистості (М.М. Безруких, М.Н. Волокитіна, Л.А. Висотіна, Т.Я. Довга, В.В. Зеньковський, С.П. Єфімова).
Проблеми виховання організованості учнів знаходять віддзеркалення в класичних роботах А.С. Макаренка, К.Д. Ушинського і в загальних положеннях теорії виховання (Е.В. Бондаревська).
Суть, зміст і структура організованості як якості особистості розглядаються в роботах Е.П. Ільїна, А.Г. Ковальова.
І.С. Мангутов, Л.І. Уманський розглядають проблему організованості в процесі вивчення особливостей організаторської діяльності; С.Л. Чернер - в процесі формування ділових якостей особистості; Ю.К. Васильєв і І.А. Мельничук звертаються до організованості, досліджуючи питання економічного виховання учнів. Ряд учених пов'язує організованість учнів з їхньою навчальною діяльністю.А.Д. Алферов розглядає організованість як необхідну передумову виховання відповідального відношення школярів до навчання. На думку Е.С. Рабунського, виховання організованості учнів безпосередньо пов’язане з їхньою самостійною навчальною діяльністю. М.І. Шилова вважає, що організованість у навчанні відображає відношення школяра до розумової праці.
Безпосередньо питанням виховання організованості учнів присвячена невелика кількість робіт. Серед них - дослідження формування організаційних умінь і навичок у молодших школярів (Т.Я. Довга); педагогічних умов формування організованості у молодших школярів (Н.Ф. Прокіна, Ц.Р. Якобсон) і старших дошкільників на матеріалі занять по ручній праці (К.С. Сейдекулова); виховання організованості молодших школярів у різновікових групах продовженого дня (В.П. Ручкіна).
Таким чином, у педагогічній науці є певні передумови для вирішення проблеми, що вивчається. Проте виховання організованості молодших школярів у навчально-виховному процесі, з урахуванням соціальних відносин, що змінилися, досліджено, на наш погляд, недостатньо.
Аналіз соціальної, психолого-педагогічної літератури з проблеми організованості та вивчення реального стану сформованості даної якості у сучасних учнів дозволили виявити основні суперечності:
необхідність виховання організованості та відсутність форм, методів її цілеспрямованої реалізації в процесі початкової школи;
високий рівень педагогічних вимог до організованості учнів у середніх класах і низький рівень її сформованості в початкових класах.
Пошук шляхів вирішення даних протиріч склав проблему дослідження.
Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у початковій школі.
Предмет дослідження - умови виховання організованості на уроках фізичної культури у початковій школі.
Метою дослідження є виявити умови, які сприяють ефективному вихованню організованості молодших школярів на уроках фізичної культури.
Завдання дослідження:
Визначити теоретико-методичні основи організованості молодших школярів.
Виявити засоби розвитку організованості молодших школярів на уроках фізичної культури.
Визначити рівень організованості учнів початкових класів.
Практичне значення роботи полягає у визначенні засобів фізичної культури для виховання організованості молодших школярів, визначенні рівня уважності учнів початкових класів.
Результати дослідження можуть бути використані в процесі фізичного виховання учнів початкових класів.
Розділ 1. Теоретико-методичні основи виховання організованості молодших школярів
Дата: 2019-07-31, просмотров: 250.