Ще однією складовою ПДВ є його ставка. Для обчислення цього податку законом передбачено дві ставки - нульова та 20%. При цьому платники податку здійснюють окремий облік операцій з продажу та придбання, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, та звільнених від оподаткування, а також операцій, вартість яких не належить до складу валових витрат виробництва (обігу), імпортних та експортних операцій.
Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит.
Датою виникнення податкових зобов'язань:
з продажу товарів (робіт, послуг) - є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів (при готівковому продажу - дата оприбуткування в касі);
або дата відвантаження товарів (дата оформлення документа - для робіт (послуг).
При продажу товарів з використанням кредитних або дебетових карток, чеків датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення податкової накладної або дата виписки рахунка (товарного чека).
при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій:
або дата відвантаження платником податку товару;
або дата оприбуткування товару платником податку.
При здійсненні цих операцій з нерезидентами - дата оформлення вивізної або ввізної митної декларації.
При здійсненні бартерних операцій на території України податок справляється за повною ставкою.
при продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів - датою виникнення податкових зобов'язань є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або отримання відповідної компенсації [31].
Датою виникнення права платника на податковий кредит є:
дата здійснення першої з подій при використанні кредитних чи дебетових карток, чеків: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів або видачі рахунка (чека) або дата оформлення податкової накладної;
для операцій із ввезення товарів (робіт, послуг) - дата сплати податку за податковими зобов'язаннями при оформленні ввізної митної декларації;
для бартерних (товарообмінних) операцій - дата здійснення заключної (балансової) операції, яка відбулася після першої з подій - дати відвантаження товарів або їхнього оприбуткування.
Згідно з Указом Президента "Про деякі зміни в оподаткуванні" особи, зареєстровані платниками податку, при здійсненні ними операцій з торгівлі за готівку можуть обрати певний спосіб визначення дати виникнення податкових зобов'язань та права на податковий кредит за цими операціями (за умови, якщо обсяг оподатковуваних операцій протягом останнього календарного року не перевищував 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Отже, датою виникнення податкових зобов'язань платників ПДВ згідно з вищезазначеним указом є дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) при зарахуванні коштів на банківський рахунок або внесенні їх до каси платника податку (при використанні кредитних дебетових карток або комерційних чеків), а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка (каси платника) [11].
Суми ПДВ за ставкою 20%, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються у такому порядку:
Враховуючи господарську діяльність платника, визначаємо базу оподаткування (БО):
БО = СВ + П + ВМ + АЗ, де (2.1)
СВ - собівартість;
П - прибуток;
ВМ - ввізне мито;
АЗ - акцизний збір.
Обчислюємо суму ПДВ (податкові зобов'язання - ПЗ) за товарами, які підлягають продажу:
ПЗПДВ = (БО ´ 20%): 100 (2.2)
Формуємо вільну або регульовану ціну:
В (Р) Ц = БО + ПДВ (2.3)
Визначаємо суму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду:
ПК = ПДВтмц + ПДВоф + ПДВнма, де (2.4)
ПДВтмц - сума податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, у тому числі імпортних;
ПДВоф - сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням основних фондів;
ПДВнма - сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням нематеріальних активів.
Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету): [19]
ПДВ = ПЗ - ПК (2.5)
При обчисленні суми ПДВ для сплати до бюджету важливо правильно вра-хувати умови визначення сум податкових зобов'язань і податкового кредиту та віднести суми податку на валові витрати або на прибутки (збитки) (див. рис.2.1).
При від'ємному значенні суми податку на додану вартість вона підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
За нульовою ставкою податок обчислюється у разі продажу товарів, що були експортовані платником податку за межі митної території України; робіт (послуг), які призначені для використання та споживання за межами митної території України; товарів у зонах митного контролю підприємствами роздрібної торгівлі України тощо.
Низку особливостей має механізм справляння ПДВ за товари, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Сплачується податок особами, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України. або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані як платники податку, в разі, якщо вони ввозять (пересилають) товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню одночасно із сплатою мита та митних зборів.
Датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення ввізної митної декларації. Платник за власним бажанням може надати митним органам простий вексель на суму податкових зобов'язань за кожною вантажною митною декларацією окремо [28].
 Валові витрати
|
| - при продажу товарів, що звільнені від додаткового оподаткування (не є об'єктом оподаткування); для підприємств, які не зареєстровані як платники ПДВ. |
| Порядок віднесення сум ПДВ на: |
| Податковий кредит |
| Сума ПДВ для сплати в бюджет |
| при придбанні ТМЦ, вартість яких відноситься до складу валових витрат: до оплати їх вартості за бартерним контрактом після відвантаження товарів; при попередній оплаті; імпортні послуги. |
| Податкові зобов'язання |
| - при відвантаженні товарів, без отримання коштів за них; при одержанні готівкових коштів за товари; при зарахуванні коштів від покупців в оплату товарів, які підлягають відвантаженню. |
| Прибутки (збитки) |
| - при придбанні товарів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат і не амортизується; витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями. |
Рисунок 2.1 - Порядок визначення суми ПДВ для сплати в бюджет [35].
Сума ПДВ нараховується за формулами:
на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:
SПДВ = (МВ + М + АЗ) ´ 20%: 100 (2.6)
на товари, що обкладаються тільки митом:
SПДВ = (МВ + М) ´ 20%: 100 (2.7)
на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:
SПДВ = (МВ + АЗ) ´ 20%: 100 (2.8)
на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:
SПДВ = МВ ´ 20%: 100, де (2.9)
SПДВ - сума ПДВ;
МВ - митна вартість;
М - сума ввізного мита;
АЗ - сума акцизного збору.
За умови, якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна) вартість, для нарахування ПДВ застосовується договірна (контрактна) вартість [20].
Платники податку на товари, що імпортуються в Україну, перераховують кошти на спеціальні рахунки митних органів, окрім випадків застосування податкового векселя як способу платежу. Митні органи після повного оформлення вантажної митної декларації перераховують суми ПДВ Державній митній службі України. Держмитслужба протягом трьох банківських днів перераховує ці кошти до державного бюджету.
Застосування нульової ставки свідчить про повне відшкодування ПДВ, який сплачено постачальникам за товари та послуги, а також матеріальні ресурси, що були використані на вищевказані цілі.
Нульова ставка ПДВ застосовується при ввезенні вітчизняних товарів до магазинів безмитної торгівлі. Такі товари прирівнюються до експорту. Право використовувати таку ставку надано експортерам-резидентам на підставі оформленої вивізної вантажно-митної декларації.
Водночас, не дозволяється застосовувати нульову ставку податку щодо операцій із продажу товарів вітчизняними товаровиробниками за допомогою безмитних магазинів, якщо такі операції звільнені від оподаткування на митній території України. Підставою для отримання відшкодування є дані лише податкової декларації за звітний період [18].
Сплата податку провадиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом. Для платників, у яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік менший від суми, що дорівнює 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період становить один календарний місяць або квартал (за вибором платника). Якщо обсяг оподатковуваних операцій понад 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) період становить один календарний місяць.
Податкову декларацію до податкових органів за місцем реєстрації платники ПДВ подають у строки, передбачені для сплати податку, незалежно від того чи виникло податкове зобов'язання протягом звітного періоду чи ні.
Під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України ПДВ сплачується при оформленні вантажно-митної декларації одночасно зі сплатою мита та митних зборів шляхом видачі податкового векселя.
Суми ПДВ зараховуються до державного бюджету, використовуються насамперед для бюджетного відшкодування податку та формування бюджетних сум, які спрямовуються як субвенції до місцевих бюджетів [32].
Податкова накладна
Податкова накладна - один з найважливіших документів для осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість. Вона є підставою для можливого отримання податкового кредиту у покупця та податкового обов'язку у продавця, її відсутність не дає права включення до податкового кредиту будь-яких витрат щодо сплати податку.
Податкова накладна - це звітний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового обов'язку платника податків у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця - платника податків у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг/ Треба звернути увагу на той факт, що ніякий касовий або товарний чек на суму понад 20 грн. не може замінити податкову накладну, оскільки п.7.2.6 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає такі моменти. Тобто податкову накладну не виписують тільки у трьох випадках:
1) якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більший 20 гривень;
2) у разі продажу транспортних квитків;
3) при виписуванні готельних рахунків.
Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і має індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна виписується платником податку-продавцем товарів (робіт, послуг) у момент виникнення податкового обов'язку в двох примірниках. Оригінал видається покупцеві, а копія залишається у продавця [33].
Податкова накладна видається у разі продажу товарів покупцю-платнику податку на додану вартість на його вимогу. Порядок заповнення податкової накладної затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник податку, включити до податкового кредиту витрати зі сплати податку на додану вартість.
Податкова накладна видається у разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцеві на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек або інший розрахунковий чи платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) і (або) прийняття платежу з вказівкою суми податку. У разі порушення продавцем порядку виписки податкової накладної покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкової інспекції за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Вчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену в зв'язку з придбанням цих товарів. У разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцеві (не зареєстрованому як платник податку на додану вартість), включаючи постачання на експорт, продавець складає податкову накладну в двох примірниках [22].
Для операцій, оподатковуваних або звільнених від оподаткування, складають окремі податкові накладні, тобто при одночасному продажі одному покупцеві, як оподатковуваних товарів (робіт, послуг), так і звільнених від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні.
Податкова накладна засвідчується уповноваженою особою і завіряється печаткою, що виготовлена за умови дотримання норм Інструкції.
Книга обліку придбання - це книга, яку ведуть особи, зареєстровані як платники податку на додану вартість. Якщо філії та інші структурні підрозділи платника податку не мають розрахункового рахунку, але при цьому самостійно здійснюють продаж товарів (робіт, послуг) і розрахунки з постачальниками і споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може надати філії або структурному підрозділу право ведення книги обліку придбання.
Облік придбаних товарів (робіт, послуг) на митній території України у осіб, що не зареєстровані як платники податку на додану вартість, ведеться на підставі товарного чека або іншого розрахункового або платіжного документа, що затверджує передачу товарів (робіт, послуг) і проведення розрахунків.
Книга обліку продажу - це книга, яку ведуть особи, зареєстровані як платники податку на додану вартість. У книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) окремо обліковуються операції, які пов'язані з продажем товарів (робіт, послуг), що обкладаються податком за ставкою 20% чи 0%, звільнених від оподаткування, тих, котрі не є об'єктом оподаткування, як для осіб - платників податку на додану вартість, так і тих осіб, що не зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Книга обліку продажу товарів (робіт, послуг) містить порядок обліку операцій з продажу і визначає основу для можливості віднесення до податкових зобов'язань сум податку на додану вартість, нарахованих у складі ціни покупцю в звітному періоді у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і придбаних для їх подальшого продажу [10].
Податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається до складу валових витрат та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Право на податковий кредит має платник податку, у якого виникає податковий обов'язок.
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими або митними деклараціями. При імпорті робіт (послуг) підтверджуючим документом є акт прийняття робіт (послуг) або банківський документ, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Підставою для включення до податкового кредиту сум, сплачених при імпорті робіт і послуг, є наявність акта виконаних робіт (наданих послуг) або банківських документів, що підтверджують перерахування коштів в оплату таких робіт (послуг).
Датою виникнення права на податковий кредит вважається:
1) дата першої з подій: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних, дебетових карток або комерційних чеків; - дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
2) для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях;
3) для бартерних (товарообмінних) операцій - дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбулася після першої із зазначених подій;
4) датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту. (Слід зазначити, що за товарами (роботами, послугами) з офшорних зон податковий кредит по податку на додану вартість визначається у повному обсязі) [30].
Податкова декларація - це документ, який подає платник податку до контролюючого органу в терміни і за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Податкові декларації приймає контролюючий орган без попередньої перевірки зазначених у них показників. Якщо відповідно до правил податкового обліку, визначених законами, податкова звітність щодо окремого податку, збору (обов'язкового платежу) складається наростаючим підсумком, то податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому остання не надається.
Декларацію щодо податку на додану вартість подає до податкового органу за місцем реєстрації особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до вимог закону, з урахуванням норм, встановлених Указом Президента України від 7 серпня 1998 р. "Про деякі зміни в оподатковуванні", а також особа, що здійснює облік результатів спільної діяльності відповідно до договору про спільну діяльність.
Оригінал декларації подає платник до податкового органу за місцем свого перебування. Декларацію платник подає незалежно від того, чи виник у звітному періоді у нього податковий обов'язок, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку. Платник податку самостійно обчислює суму податкового обов'язку, що вказує в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника і даним книги податкового обліку. Платник податку на додану вартість, що не надає податкову декларацію в терміни, визначені відповідним Порядком, або затримує терміни її надання, несе відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України [23].
Дата: 2019-07-30, просмотров: 190.
