КУРСОВА РОБОТА
“Основи управлінського консультування”
ВСТУП
Управлінське консультування - це професійна діяльність, яка полягає у наданні незалежних і об'єктивних порад та технічної допомоги кваліфікованими спеціалістами фірмам, організаціям, окремим підприємцям (в подальшому - клієнтам) з метою сприяння останнім у визначенні та дослідженні управлінських проблем, пошуку їх оптимальних рішень, методології впровадження рекомендацій.
Управлінське консультування дозволяє:
- ідентифікувати та аналізувати управлінські проблеми і можливості;
- пропонувати альтернативні варіанти вирішення цих проблем;
- надавати допомогу в реалізації рекомендацій та впровадженні конструктивних змін, що визнані доцільними.
Основним завданням управлінського консультування є надання допомоги клієнтам у вирішенні їх управлінських та ділових проблем, оптимізації їх бізнесу, підвищенні ефективності функціонування організації.
Перелік консалтингових продуктів формується під впливом потреб клієнтів. До основних типів консалтингових продуктів слід віднести:
- дослідження та аналіз ринку, що охоплюють оцінку розміру, місткості, структури ринку, аналіз рівня конкурентного оточення з діагностикою споживачів та конкурентів, виявлення тенденцій та прогнозування динаміки розвитку ринку;
- розробку стратегії, що передбачає дослідження політики та ділової активності, проведення стратегічного аналізу компанії (виявлення сильних та слабких сторін організації, можливостей та загроз), визначення мети розвитку та методів досягнення стратегічного вибору;
- фінансовий менеджмент, що охоплює аналіз поточного фінансового стану компанії (її прибутковість, кредитоспроможність, ліквідність тощо), тенденцій змін, що відбуваються, оцінку систем та методів фінансового планування, визначення ефективності структури капіталу, інвестиційної політики та поведінки на фінансових ринках;
- підготовку та експертизу інвестиційних проектів, що забезпечують обґрунтування інституційної та технічної можливості здійснити проект, його аналіз з погляду комерційної, екологічної, соціальної доцільності, фінансової привабливості та реалізації в умовах непевності та ризику;
- управління маркетингом, що включає дослідження ринкового середовища (оточення) компанії, розробку маркетингової стратегії, оцінку ефективності окремих елементів маркетингу (ціноутворення, організацію збуту, рекламу, управління товарними запасами та складським господарством), діагностику служби маркетингу фірми, її місце в корпоративній структурі, відповідність принципів та методів оперативного маркетингу загальним завданням та меті організації;
- управління виробництвом, що, як об'єкт консультативної допомоги, включає в себе аналіз виробництва з точки зору трьох найважливіших складових виробничого процесу - продукції, що виробляє компанія (дизайн, сировина, що використовується, матеріали, якість), методів та принципів організації виробничого процесу та планування, організації існуючих трудових ресурсів;
- управління персоналом, яке охоплює оцінку та вирішення проблем кадрової політики фірми, включаючи планування трудових ресурсів, вибір та наймання робітників, навчання персоналу, системи комунікацій, мотивацію до праці та винагороди, психологічний клімат, планування кар'єри та розвиток організації;
- інформаційні технології, що включають надання допомоги у виборі, впровадженні та супроводженні програмних продуктів, розробку комп'ютерних методів управління виробництвом, фінансами, маркетингом, бухгалтерським та фінансовим обліком.
Потреба у допомозі консультантів обумовлена не тільки їх новими знаннями, аналітичними уміннями, заходами та методологічними підходами, які може привнести консультант в клієнтську організацію, а й тим, що сторонні консультанти покликані допомагати менеджерам орієнтуватися в складних умовах прискорення технологічних змін, швидкого зростання ділової активності, що надзвичайно впливає на майбутнє організації.
Основними причинами залучення консультантів в організацію є наступні:
- поточна завантаженість менеджерів фірм, що перешкоджає їм самостійно вирішувати глобальні проблеми розвитку та оцінювати кризові проблеми компанії на сучасному рівні знань;
- прагнення одержати оцінку того, що робиться в організації, незалежними об'єктивними експертами;
- необхідність постійного підвищення ефективності виробництва та бізнесу в умовах жорсткої конкуренції та ускладнення управлінських проблем;
- відсутність чіткої та ефективної системи інформаційного забезпечення в галузі правового та економічного регулювання;
- інтеграція в світове економічне товариство, інтернаціоналізація вимог та стандартів;
- необхідність ініціювання змін в організації;
- подолання стереотипів у вирішенні існуючих проблем;
- навчання персоналу новим управлінським технологіям; подолання кризи, якщо вона настає в організації, ідентифікація проблем та надання виконавчої допомоги для їх вирішення.
Продуцентами консалтингового продукту, що визначають пропозицію на консалтинговому ринку, є консалтингові фірми. Консалтингова фірма - це підприємство, що займається професійним консалтингом, а саме надає консультаційні послуги клієнтам (виробникам, продавцям та споживачам) за допомогою спеціально навчених осіб відповідної кваліфікації, здатних визначити, проаналізувати та розробити модель вирішення будь-якої управлінської проблеми. Продуктом виробничої діяльності консалтингової фірми (якщо до виробництва можна віднести процес створення будь-якого кінцевого продукту, навіть послуги) є консультаційна послуга, яка є товаром і має конкретне матеріальне втілення.
Стратегія розвитку бізнесу
Формування основних внутрішніх "правил гри" на довгострокову перспективу, які забезпечать максимальне використання можливостей на ринку, створених конкурентами, клієнтами, постачальниками, самою компанією, а також розкриття потенціалу команди. До такої складової стратегії звертаються топ-менеджери компаній, для яких зовнішні можливості в декілька разів перевищують внутрішню спроможність компанії, та для яких прискорення, формування "внутрішньої нової системи координат" (єдиної для всього персоналу) є пріоритетом розвитку на декілька років.
Стратегія прориву
Формування стратегії прориву передбачає цілу низку вимог до змін, які входять до компетенції вищого керівництва і покликані значно підвищити результативність на всіх рівнях. Формування та впровадження стратегії прориву потребуватиме нових компетенцій та способу мислення, нових "революційних" ідей (інновацій). Як результат, мова піде про нові продукти, управлінські принципи, модель ведення бізнесу, бізнес-процеси, нарешті - про нову бізнес-куль-туру. Робота зі стратегією прориву супроводжується реінжинірингом бізнес-процесів компанії.
Стратегічна ідея бізнесу
Формування системоутворюючої ідеї для бізнесу: його Візії та Місії, цінностей та принципів в управлінні. Коли постає питання про новий виток розвитку компанії/корпорації або запуск бізнесу, про новий рівень амбіцій та мобілізації персоналу, "нову кров" у ідеях, поглядах на ринок та компанію, топ-менеджери звертаються до питання визначення або перевизначення стратегічної ідеї.
Кадрова політика консалтингових фірм враховує те, що сучасні тенденції розвитку ринку консалтингових послуг свідчать про наявність у ньому монополістичної конкуренції, за умов якої велика кількість продавців прагне якнайвигідніше продати свої товари зі схожими споживчими якостями. Однак високу якість консалтингової послуги визначають унікальність методології та інструментарію консультування, новітність ідей, що утворюють «ноу-хау» кожної фірми. Тому боротьба за споживача на ринку консультування позначена прагненням найбільш повно і якісно задовольнити клієнта.
Консультаційний продукт, що цілком задовольнив би споживача, можуть створити лише висококваліфіковані професіонали. Пам'ятаючи про це, менеджери консалтингових фірм проводять ретельний відбір консультантів.
За оцінкою спеціалістів кадрових агенцій та керівників консалтингових фірм, цільовий сегмент ринку трудових ресурсів досить обмежений, незважаючи на численність випускників економічних вузів. Кількість потенційних співробітників консалтингових фірм обмежує відбір за професійними вимогами, віковим цензом, а також особистими характеристиками кандидатів.
Сьогодні кадри консалтингових фірм мають досить високий рівень зовнішньої ротації. Труднощі професійної кар'єри консультанта змушують його або шукати більш високої посади у інших фірмах, або створювати власну організацію (таким чином створюється більше половини нових консалтингових фірм). Очевидно, що реалізація успішної кар'єри залежить від професіоналізму консультанта.
Однак можна виділити специфічні характеристики консультанта, що відрізняють його від інших професій (табл. 3.1). До них належать наявність аналітичних здібностей, здатність до творчого підходу та оригінального бачення проблем, компетентність у галузі поведінкових наук та інноватики, а також емоційна зрілість.
Найчастіше у процесі консультування консультант зустрічається з необхідністю виявлення природи негативних змін, що виникли в організації клієнта, та визначення механізму їх походження. Тому саме аналітичні здібності та діагностичні навички сприяють успіху консультування. Проведення діагностики вимагає зосередженості та професійної інтуїції для безпомилкового визначення причинно-наслідкових зв'язків та побудування дерева цілей.
Оскільки людські стосунки в організації клієнта досить часто є причиною конфліктів, консультантові належить, для досягнення успіху реалізації рекомендацій, оцінити природу та динаміку відносин в організації клієнта, культуру бізнесу, подолати опір новаціям та переконати клієнта у необхідності змін. Для цього необхідно володіти основами поведінкових наук та інноватики.
Таблиця 3.1 - Вимоги до менеджмент-консультантів [2]
| Здібності | Характеристика |
| Інтелектуальні здібності | - Здатність аналізувати - Швидке засвоєння великих інформаційних масивів - Логіка, творчість та оригінальність мислення - Здатність синтезувати, узагальнювати, продукувати нові ідеї |
| Емоційна зрілість | - Чесність, об'єктивна оцінка власних можливостей - Врівноваженість - Незалежність поглядів - Можливість протистояти пресингу |
| Особисті якості | - Почуття власної гідності - Дух підприємництва - Ініціативність - Ділова етика |
| Контактність | - Вміння встановлювати контакти, оцінювати та передбачати людські реакції - Здатність входити в довіру - Вміння слухати, переконувати, навчати та заохочувати |
| Фізичні якості | - Вміння адаптуватися до роботи у інших соціально-психологічних умовах - Здатність витримувати певні інтелектуальні і фізичні навантаження, стрес |
У сфері світового консалтингового бізнесу постійно відбувається значне збільшення кількості працюючих, отже як великі консалтингові корпорації, так і дрібні фірми зустрічаються з проблемою набору персоналу.
Досвід кадрових агенцій України свідчить, що нині конкурс на заміщення вакансії у фірмах-лідерах консалтингового бізнесу перевищує 100 осіб на одне місце. Така ж конкуренція претендентів і в зарубіжних країнах. Цю ситуацію можна пояснити привабливістю професії та високими вимогами, що ставляться до кандидатів під час відбору і водночас обмежують обсяг цільового сегмента ринку праці.
По-перше, рівень освіти претендентів повинен, щонайменше, відповідати бакалаврату економічного профілю (провідні фірми навіть віддають перевагу випускникам університетів з дипломами магістрів ділового адміністрування). Теоретичний курс, отриманий у бізнес-школі, бажано доповнити досвідом практичної роботи на промисловому підприємстві. Однак набір категоричних вимог остаточно залежить від організаційної культури компанії.
По-друге, вимоги до особистості претендентів відповідають аналогічним вимогам до менеджерів вищої та середньої ланки. Але оскільки консультанти не наділені формальною владою, їм належить краще орієнтуватися у комунікаційних науках, вміти переконувати, пропагандувати, а також презентувати і продавати свої ідеї.
Також важливу роль при відборі відіграє вік претендента. Перевагу отримують кандидати віком до 35 років.
Багатоваріантність організаційних структур визначила і професійну структуру цього бізнесу. Кількість рівнів управлінської ієрархії залежить від розміру фірми, але не перевищує шести. Однак більшість фірм обмежують службове просування чотирма позиціями:
- стажер або молодший консультант;
- робочий консультант;
- старший консультант або керівник проекту;
- керівник фірми.
Приблизний “кодекс честі” консультанта в менеджмент-консалтингу, основується на наступних принципах:
а) Загальна ерудиція та компетентність
Практики-консультанти повинні володіти не тільки високим рівнем знань, навиків, досвіду та спеціальної компетенції, - їх успішна робота в цілому залежить від інтелектуальних та особистих рис.
б) Незалежність та неупередженість
Внаслідок своєї економічної, адміністративної, емоційної незалежності консультанти, працюючи з клієнтом, пропонують необхідні об'єктивні рішення, які не впливають на їхні власні інтереси.
в) Рекомендаційність пропозицій
Консультанти не мають адміністративної влади і виступають як радники запропонованих змін. Прийняття рішення та відповідальність за нього несуть менеджери та керівники організацій
г) Спеціальна кваліфікована експертиза
Володіючи комплексом накопичених професійних знань та досвідом роботи, консультанти часто виступають як незалежні оцінювачі рішень клієнта.
д) Конфіденційність
У етичному кодексі консультантів зазначено, що дотримання інформаційної безпеки гарантує клієнту, що інформація щодо проблем даної організації не вийде за її межі.
Область спеціалізації:
А) Стратегічне керування
- Розробка корпоративної і функціональної стратегій
- Розробка, діагностика й оптимізація бізнес-процесів
- Комплекс маркетингових аналітичних послуг
Б) Керування ефективністю компанії
- Розробка компетенцій
- Розробка і експлуатація центрів оцінки і розвитку
- Організаційний аудит
В) Керування знаннями і розробка систем навчання і розвитку
- Побудова корпоративних університетів і навчальних центрів
- Розробка і впровадження систем наставництва і мотивації співробітників
- Навчання корпоративних тренерів і бізнес-тренерів
Г) Керування відділом продажів і сервісне обслуговування клієнтів
- Розробка моделей компетенцій і стандартів обслуговування
- Розробки системи оцінки роботи відділу продажів
Д) Побудова команди і керування внутригруповими процесами
- Аудиторні тренінги
- Тренінги формату Work and Play
- Бізнес-гра
Додаток
Таблиця - Перелік та географічне розташування компаній управлінського консалтингу в Україні станом на 01.09.2007 року за даними Інтернет-довідника «Підприємства України, які надають консалтингові послуги”
КУРСОВА РОБОТА
“Основи управлінського консультування”
ВСТУП
Управлінське консультування - це професійна діяльність, яка полягає у наданні незалежних і об'єктивних порад та технічної допомоги кваліфікованими спеціалістами фірмам, організаціям, окремим підприємцям (в подальшому - клієнтам) з метою сприяння останнім у визначенні та дослідженні управлінських проблем, пошуку їх оптимальних рішень, методології впровадження рекомендацій.
Управлінське консультування дозволяє:
- ідентифікувати та аналізувати управлінські проблеми і можливості;
- пропонувати альтернативні варіанти вирішення цих проблем;
- надавати допомогу в реалізації рекомендацій та впровадженні конструктивних змін, що визнані доцільними.
Основним завданням управлінського консультування є надання допомоги клієнтам у вирішенні їх управлінських та ділових проблем, оптимізації їх бізнесу, підвищенні ефективності функціонування організації.
Перелік консалтингових продуктів формується під впливом потреб клієнтів. До основних типів консалтингових продуктів слід віднести:
- дослідження та аналіз ринку, що охоплюють оцінку розміру, місткості, структури ринку, аналіз рівня конкурентного оточення з діагностикою споживачів та конкурентів, виявлення тенденцій та прогнозування динаміки розвитку ринку;
- розробку стратегії, що передбачає дослідження політики та ділової активності, проведення стратегічного аналізу компанії (виявлення сильних та слабких сторін організації, можливостей та загроз), визначення мети розвитку та методів досягнення стратегічного вибору;
- фінансовий менеджмент, що охоплює аналіз поточного фінансового стану компанії (її прибутковість, кредитоспроможність, ліквідність тощо), тенденцій змін, що відбуваються, оцінку систем та методів фінансового планування, визначення ефективності структури капіталу, інвестиційної політики та поведінки на фінансових ринках;
- підготовку та експертизу інвестиційних проектів, що забезпечують обґрунтування інституційної та технічної можливості здійснити проект, його аналіз з погляду комерційної, екологічної, соціальної доцільності, фінансової привабливості та реалізації в умовах непевності та ризику;
- управління маркетингом, що включає дослідження ринкового середовища (оточення) компанії, розробку маркетингової стратегії, оцінку ефективності окремих елементів маркетингу (ціноутворення, організацію збуту, рекламу, управління товарними запасами та складським господарством), діагностику служби маркетингу фірми, її місце в корпоративній структурі, відповідність принципів та методів оперативного маркетингу загальним завданням та меті організації;
- управління виробництвом, що, як об'єкт консультативної допомоги, включає в себе аналіз виробництва з точки зору трьох найважливіших складових виробничого процесу - продукції, що виробляє компанія (дизайн, сировина, що використовується, матеріали, якість), методів та принципів організації виробничого процесу та планування, організації існуючих трудових ресурсів;
- управління персоналом, яке охоплює оцінку та вирішення проблем кадрової політики фірми, включаючи планування трудових ресурсів, вибір та наймання робітників, навчання персоналу, системи комунікацій, мотивацію до праці та винагороди, психологічний клімат, планування кар'єри та розвиток організації;
- інформаційні технології, що включають надання допомоги у виборі, впровадженні та супроводженні програмних продуктів, розробку комп'ютерних методів управління виробництвом, фінансами, маркетингом, бухгалтерським та фінансовим обліком.
Потреба у допомозі консультантів обумовлена не тільки їх новими знаннями, аналітичними уміннями, заходами та методологічними підходами, які може привнести консультант в клієнтську організацію, а й тим, що сторонні консультанти покликані допомагати менеджерам орієнтуватися в складних умовах прискорення технологічних змін, швидкого зростання ділової активності, що надзвичайно впливає на майбутнє організації.
Основними причинами залучення консультантів в організацію є наступні:
- поточна завантаженість менеджерів фірм, що перешкоджає їм самостійно вирішувати глобальні проблеми розвитку та оцінювати кризові проблеми компанії на сучасному рівні знань;
- прагнення одержати оцінку того, що робиться в організації, незалежними об'єктивними експертами;
- необхідність постійного підвищення ефективності виробництва та бізнесу в умовах жорсткої конкуренції та ускладнення управлінських проблем;
- відсутність чіткої та ефективної системи інформаційного забезпечення в галузі правового та економічного регулювання;
- інтеграція в світове економічне товариство, інтернаціоналізація вимог та стандартів;
- необхідність ініціювання змін в організації;
- подолання стереотипів у вирішенні існуючих проблем;
- навчання персоналу новим управлінським технологіям; подолання кризи, якщо вона настає в організації, ідентифікація проблем та надання виконавчої допомоги для їх вирішення.
Продуцентами консалтингового продукту, що визначають пропозицію на консалтинговому ринку, є консалтингові фірми. Консалтингова фірма - це підприємство, що займається професійним консалтингом, а саме надає консультаційні послуги клієнтам (виробникам, продавцям та споживачам) за допомогою спеціально навчених осіб відповідної кваліфікації, здатних визначити, проаналізувати та розробити модель вирішення будь-якої управлінської проблеми. Продуктом виробничої діяльності консалтингової фірми (якщо до виробництва можна віднести процес створення будь-якого кінцевого продукту, навіть послуги) є консультаційна послуга, яка є товаром і має конкретне матеріальне втілення.
СТРУКТУРА КОНСАЛТИНГОВИХ КОМПАНІЙ В ГАЛУЗІ УПРАВЛІНСЬКОГО КОНСАЛТИНГА В УКРАЇНІ
Консультаційна діяльність як професійна допомога і підтримка управлінських інновацій вітчизняних підприємств існувала і активно розвивалася і в соціалістичний період країни. Численні економічні та галузеві науково-дослідні інститути розробляли й удосконалювали методологію управління виробництвом, впроваджували нові принципи організації виробництва, що забезпечувало зростання ефективності праці, використання матеріальних та інших ресурсів.
Умови розвитку економіки, що змінилися, процеси роздержавлення і приватизації власності надали управлінському консультуванню новий імпульс.
На управлінському ринку консалтингової продукції послуги пропонують [2]:
- консалтингові транснаціональні корпорації (велика п'ятірка: Deloitte & Touch Tohmatsu int., Arthur Andersen & CoSC, PriceWaterhouseCoopers, Ernst & Young, McKinsey & Co), що мають розгалужену мережу регіональних представництв, об'єднаних єдиною корпоративною стратегією та культурою;
- великі багатофункціональні фірми, в яких працює близько сотні професійних консультантів, котрі спеціалізуються на обслуговуванні великих компаній та пропонують увесь спектр управлінських послуг і вирішення найскладніших проблем. Як правило, такі фірми займаються також і дослідницькою діяльністю, що дозволяє їм постійно удосконалювати пропонований продукт;
- вузькоспеціалізовані фірми, які зазвичай надають консалтингові послуги дрібним і середнім фірмам та пропонують свої послуги в обмеженому секторі управлінського консультування, що дозволяє їм досягти високої якості обслуговування. Як завжди, вони намагаються працювати в певному територіальному просторі;
- університети, учбові центри, які, проводячи серйозну підготовку спеціалістів, можуть здійснювати тренінги, ініціюючи тих, хто навчається, дотримання консалтингових знань та у подальшому надання послуг з різних питань бізнесу;
- незалежні окремі консультанти - висококваліфіковані спеціалісти, що мають досвід роботи, і, як правило, виступають або в ролі експертів з будь-яких проблем, або постійними консультантами невеликих фірм.
Ринок консалтингових послуг чітко сегментований, і конкуренція між продавцями консалтингових продуктів, в основному, ведеться усередині свого сегмента. Сучасний розвиток консалтингового бізнесу показав, що невеликі консультаційні фірми не суперничають із провідними компаніями, які здійснюють фінансовий менеджмент, маркетинг, управління персоналом, зовнішньоекономічну діяльність тощо, даючи їм тим самим можливість мати переваги у боротьбі за клієнта. Безумовно, репутація транснаціональних корпорацій безперечна і рівень їх консультаційного обслуговування є надзвичайно високим, втім клієнт дуже часто надає переваги більш близьким взаєминам з невеликою консультаційною фірмою.
Консалтинг в Україні стає особливою індустрією, бізнесом. Сьогодні в Україні працює понад 370 вітчизняних консалтингових фірм, з яких 42% займаються виключно наданням послуг з питань управлінського консультування, відкриті представництва провідних консалтингових фірм, що є лідерами консультаційного бізнесу, в тому числі «великої п'ятірки». Серед українських організацій, котрі вважаються консалтинговими, 42% займаються тільки консультуванням, 30% - присвячують консультуванню лише 80% загального обсягу продажу. Окрім того, третина учбових організацій має власні консультаційні підрозділи.
На відміну від поширеного в розвинутих країнах планомірного співробітництва з консультантами, що здійснюють обслуговування компаній з питань управління, управлінське консультування в Україні використовується епізодично. Це пов'язано з тим, що переважна більшість підприємств, фірм і компаній звертаються за консультаційною допомогою в критичних ситуаціях, коли власними зусиллями не можна вирішити існуючі проблеми.
Відсутність статистичної інформації і охорона комерційних інтересів не дозволяють в грошових одиницях оцінити консалтинговий бізнес з точки зору його прибутковості та фінансової привабливості.
Проте серйозний рівень конкуренції на даному ринку дозволяє зробити висновок про значний рівень рентабельності послуг, що надаються клієнтам.
Сьогодні можна чітко виділити основних постачальників консалтингового продукту в Україні. Це:
- філіали великих іноземних багатофункціональних фірм, що мають консультаційні проекти з українськими державними структурами з питань оподаткування, бюджетного регулювання, удосконалення нормативно-правової бази, а також обслуговуючі спільні та іноземні компанії в Україні банківські структури;
- представництва іноземних консультаційних фірм, які здійснюють стратегію завоювання нових ринків та досліджують привабливість українського ринку;
- іноземні консультаційні фірми, що працюють за програмами донорських організацій та надають технічну допомогу з питань управлінського консультування в пріоритетних галузях народного господарства (енергетика, транспорт, зв'язок, сільське господарство тощо);
- вітчизняні консультаційні фірми, які спеціалізуються на наданні послуг з питань приватизації підприємств, включаючи оцінку майна, підготовку документального супроводження процесу приватизації тощо;
- спеціалізовані консалтингові фірми, котрі надають консультаційні послуги по окремих напрямках управлінського консультування (бізнес-планування, фінансова оцінка, маркетинг, податкове планування, митне регулювання та інше).
Стимулювання розвитку вітчизняного консультаційного бізнесу пов'язане з необхідністю зменшити залежність української економіки від іноземних експертів та знизити витрати на іноземних високооплачуваних спеціалістів. До переваг вітчизняних консультантів безперечно відносяться знання ними глибинних причин (пов'язаних з менталітетом, національними особливостями) існуючих управлінських проблем та з огляду на це оптимального їх вирішення, а також можливість адаптації сучасних методів управління до особливостей вітчизняних підприємств.
Зараз у діяльності консультаційних фірм України намічаються якісні зміни, пов'язані зі зміною спеціалізації послуг, що надаються. Основними видами послуг консультаційного обслуговування стають постприватизаційна підтримка підприємств маркетингові дослідження, організація маркетингу на підприємствах, розробка ділових стратегій розвитку, пошук партнерів та інвесторів, формування public relations, проведення рекламної кампанії.
Консалтинг - це вид інтелектуальної діяльності, основна задача якого полягає в аналізі, обґрунтуванні перспектив розвитку і використання науково-технічних і організаційно-економічних інновацій з урахуванням предметної області і проблем підприємства.
Існує класифікація послуг в області керування підприємства, розроблена FEAKO (Європейською федерацією асоціацій консультантів по економіці і керуванню), з якої видно, що ІТ-консалтинг прийнято розглядати як складову частину менеджмент-консалтинга (Додаток Б):
1. Загальне керування.
2. Адміністрування.
3. Фінансове керування.
4. Керування кадрами.
5. Маркетинг.
6. Виробництво.
7. Інформаційні технології.
8. Спеціалізовані послуги.
Існує два основних види класифікації консалтингових послуг:
1) з погляду предмета консультування - попредметна класифікація; 2) з погляду методу консультування - методологічна класифікація.
Попредметна класифікація більш поширена, оскільки вона зрозуміліше споживачам консалтингових послуг. Відповідно до неї консалтингові послуги кваліфікуються в залежності від тих розділів (елементів) менеджменту, на які вони спрямовані: загальний менеджмент, фінансовий менеджмент, виробничий менеджмент і т.д.
Що стосується методологічної класифікації, то вона професійно орієнтована на самих консультантів, тому що кваліфікує них у залежності від методів роботи. Відповідно до цієї класифікації розрізняють експертне, процесне і навчальне консультування.
Слід зазначити також, що класифікації, публикуємі національними і міжнародними асоціаціями консультантів, часто поєднують попредметний і методологічний підходи, щоправда, орієнтуючись більше на перший. Крім того, вони включають у перелік консалтингових послуг і інші професійні послуги. Прикладом такого "синтетичного" підходу є приведена в таблиці Додатку Б класифікація Європейського довідника-покажчика консультантів по економіці і керуванню, видаваного під егідою ФЕАКО. У цю класифікацію включені, з однієї сторони (попредметно), такі послуги, як забезпечення інформаційними технологіями, промисловий інжиніринг, навчання менеджментові (тренінг), відносини з громадськістю і т.д., що складає професійні послуги, а з інший, - такі види консультування, як навчальний консалтинг, тобто метод консультування.
В Додатку А та на рис. 1.1 наведені дані по кількості та географічному розташуванню компаній по управлінському консалтингу в Україні станом на 01.09.2007.
Як показує графік рис. 1.1 в Україні консалтингові компанії переважно розташовані в м. Києві та 7-ми основних індустріальних обласних центрах України.
На рис. 1.2. наведена структура основних консалтингових послуг в Україні (згідно 8 класів Європейського класифікатора консалтингових послуг)
Рис. 1.1 – Географія та структура розміщення компаній по управлінському консалтингу в Україні
Рис. 1.2 – Структура основних консалтингових послуг, надаваємих сучасними консалтинговими компаніями в Україні
Як видно з графіків рис. 1.2 основна частка консалтингових послуг належить ІТ-консалтинговим компаніям, оскільки вся комп’ютерна техніка, мережеве обладнання та програмне забезпечення в Україні – імпортне, що дає можливість розвитку проміжного ланцюга – національних консалтингових компаній, які беруть на себе навчання та впровадження імпортних програмних технологій на імпортному обладнанні в побудові інформаційних систем на підприємствах і в установах України.
Проведений аналіз сучасних пропозицій широкоспеціалізованої консалтингової компанії “Консалтингове Об'єднання "НАВІГАТОР"(м. Київ) показав, що структура пропонуємих управлінських консультацій не є чіткою з методологічної точки зору.
Так, “Консалтингове Об'єднання "НАВІГАТОР"(www.navigator.net.ua) пропонуємі консалтингові послуги структурує за наступними розділами
А) РОЗДІЛ 1. Надання юридичних консультацій
1. Створення, ліквідація та банкрутство компаній, корпоративне право:
1. Підготовка засновницьких та інших документів для реєстрації юридичних осіб, філій представництв, громадських організацій1.
2. Реєстрація суб'єктів підприємництва в органах державної влади та управління
3. Легалізація представництв іноземних компаній та громадських організацій
4. Реорганізація суб'єктів підприємництва
5. Ліквідація юридичних осіб
6. Виконання процедури банкрутства та санації підприємств
2. Супровід договірних правовідносини:
1. Аналіз цивільно-правових документів та правовідносин
2. Правова підтримка процесу ведення переговорів
3. Безпосереднє складання Договорів та їх укладення з контрагентами
4. Супровід виконання зобов'язань
3. Арбітражне провадження:
1. Правовий аналіз правовідносин, що склались
2. Підготовка правових висновків та рекомендацій, розробка документів до арбітражного та арбітражного регулювання
3. Представництво в суді арбітражному, третейському та загальної юрисдикції
4. Консультації з приводу виконання рішень, апеляційні провадження
4. Отримання ліцензій, дозволів, сертифікатів
5. Податкове право:
1. Правові висновки на існуючі податкові правовідносини
2. Планування та оптимізація оподаткування
3. Оскарження актів та дій фіскальних органів
6. Трудові правовідносини: контракти, внутрішні документи компаній, звільнення, вирішення спорів
7. Правовий аналіз проблем та шляхів їх вирішення
8. Захист авторських прав
Б) РОЗДІЛ 2. Надання економічних консультацій
1. Маркетинг та реклама, Public Relation менеджмент
1. Створення ефективної системи маркетингу
2. Маркетингові дослідження ринків, галузевий аналіз
3. Розробка маркетингових стратегій, планування рекламних компаній, PR-акції
4. Аналіз конкурентноздатності
2. Бізнес планування, оцінка ефективності
3. Інвестиційне проектування:
1. Формування ідеї
2. Пошук фінансування
3. Виготовлення проектної документації
4. Супровід здійснення інвестицій
5. Подальше обслуговування
4. Управління фінансами:
1. Фінансовий аналіз та фінансове планування
2. Управління фінансовими потоками (Cash flow management)
3. Оптимізація затрат
5. Кредитування
6. Оцінка фінансових ризиків
7. Пошук альтернативного фінансування
В) РОЗДІЛ 3. Менеджмент-консультування
1. Операційна, оперативна чи фінансова реструктуризація:
1. Аналіз фінансово-господарського стану підприємства
2. Розробку рекомендацій для Плану реструктуризації
3. Впровадження та застосування Плану реструктуризації
4. Ведення кризового управління
2. Диверсифікація виробництва
1. Організація виробництва нових видів продукції та послуг
2. Модернізація виробництва
3. Управління кадрами:
1. Оптимізація організаційної структури та системи управління персоналом
2. Тренінги персоналу за функціональними напрямками
4. Стратегічне планування:
1. Розробка стратегій розвитку
2. Підвищення ефективності виробництва
5. Міжнародна кооперація
1. Пошук потенційних інвесторів та партнерів
2. Участь в тендерах та міжнародних проектах
Г) РОЗДІЛ 4. Представництво Ваших інтересів в:
1. Києві
2. Ведення переговорів
3. Організація тренінгів, семінарів, презентацій
4. Перекладацькі послуги
Дата: 2019-07-30, просмотров: 218.
