Протягом останніх десятиліть господарський облік включав три види: оперативний (здійснювався безпосередньо на місці, де відбувалися господарські операції та процеси), статистичний (вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей за кожним підприємством та загалом за регіоном), бухгалтерський. На даному етапі економічного розвитку з підвищенням вимог з боку користувачів до відображення операцій і результатів господарської діяльності переглядаються й уточнюються науково-практична база бухгалтерського обліку, яка призначена бути фундаментом теоретичних і практичних аспектів реалізації його засад. [4]

Сьогодні вітчизняними науковцями господарський облік залежно від функцій, змісту даних, методів і способів їх отримання інтегрується на такі види:

фінансовий – бухгалтерське оформлення й реєстрація господарських операцій на рахунках, ведення зведеного обліку та узагальнення даних на звітну дату;

податковий – система накопичення інформації, необхідної для розрахунку податків і контролю за своєчасністю їх сплати та надання про них своєчасної звітності контрольним органам;

динамічний – система реєстрації фактів господарського життя, головною метою якого є вимірювання ефективності господарської діяльності;

актуарний – система, яка використовує метод подвійного запису і надає інформацію про зміну і надає інформацію про зміну ринкової вартості підприємства;

соціальний – розширення меж бухгалтерського обліку за двома напрямами – збільшення складу показників бухгалтерської звітності та концентрації уваги на обліку соціальних витрат, основна частина яких пов’язана з екологією (екологічно орієнтований облік);

креативний – будь-який науковий метод, що не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленням стандартам і принципам (є результатом облікової політики та використовується без прямого порушення законодавства);

стратегічний (прогнозний) – фінансовий аналіз проблем, що пов’язані з зобов’язаннями, контролем, готівкою та потенціалом;

управлінський – створення інформації для прийняття ефективних управлінських рішень з питань виробничої діяльності, визначення відхилень фактичних показників від прогнозних значень у поточному та оперативному режимах. [5]

Система управлінського обліку постійно поновлюється. Управлінський облік створювався на основі виробничого обліку як складової частини бухгалтерського обліку підприємства для посилення впливу облікових даних на систематичне зниження собівартості виробленої продукції, як чинника посилення конкурентоспроможності підприємства.

Для подальшого вдосконалення управлінського обліку на підприємствах необхідно вирішити такі проблеми:

у визначенні управлінського обліку доцільно більш точно вказати його призначення. Він доповнюється плануванням витрат і собівартості продукції, їхнім аналізом і розробкою проектів рішень щодо управління витратами підприємства;

калькулювання витрат за центрами відповідальності в порівнянні з плановими завданнями;

забезпечення точності даних обліку й аналізу собівартості продукції;

Сучасний управлінський облік – це не суто облік, а оптимізація господарської діяльності.

Впровадження управлінського обліку на підприємстві залежить від розмірів підприємства та чисельності його управлінського персоналу.

Бухгалтерський та управлінський обліки пов’язані об’єктами, методами, первинною документацією, тому розмежувати їх на конкретному підприємстві практично не можливо. Управлінський облік у сучасному науково-практичному трактуванні є окремим елементом менеджменту діяльності, який в основі своїй використовує інформацію внутрішньогосподарського обліку та показники фінансової звітності в цілому.

На мою думку, в теперішній час, при обмеженості ресурсів та при високих цінах на них, кожне підприємство буде намагатися скоротити свої витрати. Це буде можливе лише при правильному прийняті управлінських рішень, що призведе до розвитку управлінського обліку.

Розділ 3 . Розрахункова частина

Таблиця 1

Фактичну собівартість 10 кВт = ( 15461,28/ 110000) * 10 = 1,40557 грн.

Таблиця 3

Фактична собівартість 10 т/км = (24687,24/ 58500) * 10 = 4,220041 грн.

Таблиця 4

Собівартість 1 робочого дня = 23643,9/ 3535 = 6,69грн.

Таблиця 5 .Облік витрат і виходу продукції рослинництва та визначення собівартості озимої пшениці

Розрахунок виробничої собівартості продукції вирощування озимої пшениці.

Витрати прямі: Продукція:

Посів 11301,44 грн. Чисте зерно 1210 ц (1250 – 10- 30)

Збирання 836,2 грн. Солома вартістю 500 грн.

 Зерно відходи 30 т. (вміст зерна 60%)

Разом витрат на вирощування 12137,64 грн.

Валовий збір зерна 1228 т.(1210т + (30т. * 60%))

Витрати які припадають на зерно _11637,64_ грн.(12137,64 - 500)

Собівартість 1т пшениці ____9.48___грн. (11637,64/ 1228т).

Витрати що припадають на зерно відходи _170,64__ грн. (9.48 * 18т)

Собівартість 1т. зерно відходів __5.69 грн. (170,64/ 30т

Таблиця 6 .Облік витрат і виходу продукції тваринництва та визначення собівартості продукції молочного скотарства