Показники: метод КВЧ –терапії використовують для лікування таких розповсюджених захворювань, як виразкова хвороба шлунку і дванадцятиперстної кишки, ішемічна хвороба серця, деякі онкологічні і гінекологічні захворювання, гіпертонічна хвороба. Розробляється його застосування в дерматології, урології. КВЧ випромінювання відрізняється невеликою проникаючою властивістю. Випромінювання апаратів КВЧ – терапії концентрують випромінювання на площі до 4 см², так більш розповсюдженим є застосування цього методу шляхом впливу на біологічні активні точки (БАТ).

Лікувальне застосування електромагнітних хвиль оптичного діапазону (фототерапія). Світло представляє собою електромагнітні коливання, що володіють властивостями часток (квантів, фотонів), і хвиль. Між енергією кванта і довжиною хвилі існує зворотна залежність: чим коротша довжина світлової хвилі, тим більша енергія її квантів, і навпаки.

Основний діючий фактор — світло терапія — сигнали штучного електромагнітного монохроматичного, поліхроматичного або некогерентного випромінювання в діапазоні баченого світла, характеризуються: ритмом їх подачі (постійно, ритмічно, аритмічно); кольором (хроматичним, ахроматичним); рівнем освітлення світлового поля; модуляціями (зміною форми); рівномірністю освітлення поля бачення. [55]

Прийнято поділ оптичного спектру: інфрачервоне випромінювання (довжина хвиль 780 нм), бачене (780-380 нм) і ультрафіолетове (380-100 нм).

Частіше всього об’єктом взаємодії електромагнітного поля оптичного діапазону з організмом є шкіра. Коефіцієнт відображення оптичного випромінювання слабо пігментованої шкіри досягає 43-55% і залежить від багатьох факторів. Так, наприклад, у чоловіків він на 5-7 нижче, чим у жінок. Пігментована шкіра відображає світ на 6-8% слабше. Нарощування кута падіння світла на поверхню шкіри збільшує коефіцієнт відображення до 90%.

Характер взаємодії оптичного випромінювання з біологічними тканинами залежить від її проникаючої можливості. Різні шари шкіри не однаково поглинають оптичне випромінювання різної довжини хвилі. Глибина проникнення світла нарощується при переході від ультрафіолетового випромінювання до помаранчевого з 0,7-0,8 до 2,5 нм, і для червоного випромінювання складає 20-30 мм. В ближчому діапазоні інфрачервоного випромінювання і на довжині хвилі 950 нм, проникаюча здатність досягає максимум і складає 60-70 мм, а в середньому і дальніх діапазонів різко зменшується до 03-05 мм. [8]

Таким чином, електромагнітні поля і випромінювання мають визначну площу — часове розподілення енергії, яка при взаємодії електромагнітного поля з біологічними тканинами трансформується в інші види (механічну, хімічну, теплову і інші). При цьому кожний із типів розглянутих електромагнітних полів і випромінювань викликає властиві тільки йому фізико-хімічні процеси, які визначають специфічність лікувальних ефектів.

Інфрачервоне випромінювання (ІЧ – випромінювання) — застосування з лікувальною метою інфрачервоного випромінювання. Джерелом інфрачервоного випромінювання є кожне нагріте тіло. Інтенсивність і спектральний склад цього випромінювання визначають температурою тіла. Організм людини також є потужним джерелом інфрачервоного випромінювання і добре поглинає його (феномен радіаційного теплообміну). Інфрачервоне випромінювання складає до 45-50% сонячного випромінювання, що падає на Землю. В штучних джерелах світла (лампах розпалення з вольфрамовою ниткою) на його долю припадає 70-80% енергії всього випромінювання.

Утворювання при поглинанні енергії інфрачервоного випромінювання тепла призводить до локального підвищення температури випромінених шкіряних покривів на 1-2⁰С і викликає місцеві терморегуляційні реакції поверхневої судинної сітки. Судинна реакція розвивається фазно. Вперше виникає короткочасний (до 30 с), незначно виражений спазм поверхневих судин шкіри, потім збільшення локального кровотоку і зростання об’єму циркулюючої в тканинах крові.