Сполучене лікування передбачає одночасний вплив на патологічний осередок декількома фізичними факторами. Висока ефективність комплексного лікування фізичними факторами основана на прояві нових лікувальних ефектів, а також на збільшенні тривалості наслідку. [55]

Необхідно пам’ятати і про сумісність різних фізіотерапевтичних процедур. Не рекомендують призначення в один день двох загальних процедур, послідовне використання факторів антагоністів, пригничуючих і збуджуючих центральну нервову систему. Не допускати одночасне проведення різнонаправлених процедур (теплових і охолоджуючих), особливо при гострих і хронічних процесах, двох процедур на одну рефлексогенну чи проекційну зону. Необхідно також пам’ятати про несумісність застосування на одне поле електро- і лазеротерапію, високочастотну електро- і магнітотерапію, а також різних видів фототерапії. Не рекомендується сполучення різних фізичних факторів з акупунктурою. В курортній практиці необхідно врахувати, що неможливе проведення в один день бальнеолікування і більшість фізіопроцедур, це збільшує термін курортного лікування. [14]

Таким чином, для отримання вираженого клінічного ефекту фізіотерапії необхідно дотримуватися принципам коректного призначення лікувальних фізичних факторів.

Штучні фізичні фактори електромагнітної природи

Як було відмічено для лікування хворих на курортах можуть застосовуватися різноманітні фізичні фактори.

Лікувальні фізичні фактори електромагнітної природи. Це достатньо велика група фізичних методів, що часто застосовується у лікуванні. Назвою “електротерапія” в дійсний час позначають групу фізіотерапевтичних методів, заснованих на впливі електричного струму на організм. Методи розрізняють в залежності від струму, що використовується. Струм може бути змінним чи постійним, мати різну силу (ампер), напругу (вольт), частоту (герц). Саме ці параметри струму у кінцевому рахунку визначає ефект лікування ними.

Вплив електромагнітного поля на організм людини може здійснюватися як через різні фізичні середовища (наприклад: повітря, воду), так і шляхом безпосереднього контакту тканин, що знаходяться під напругою з провідниками (електродами). Методи лікувального використання електромагнітного поля і випромінювань за взаєморозташуванням їх джерел і організму умовно можуть бути поділені на контактні і дистанційні. Контактні методи передбачають дію на хворого електричним струмом, сила, напрям, форма і частота якого можуть змінюватися. При дистанційних методах на хворого в ближній зоні діє електричне і магнітне поле, а в дальній — електромагнітне випромінювання, яке також може змінюватися за амплітудою силових характеристик: форми і частоти. Електричні сигнали, поширюючись в організмі, викликають задані зміни різних процесів життєдіяльності людини: збільшують потік крові, посилюють лимфообіг, змінюють швидкість процесу відновлення тканин, активізують ферментні системи, сприяють виведенню молочної кислоти, виявляють знеболювальну і протизапальну дію, покращують загальне самопочуття, настрій, нормалізує сон, підвищуює тонус вегетативної нервової системи.

Гальванізація — зміна співвідношень різних іонів в тканинах. Для нормального стану різних тканин, також для збудження чи гальмування функцій організму, вирішальне значення має співвідношення між одно - і двохвалентними іонами, в основному між кількістю іонів натрію і калію, з одного боку, і іонів кальцію та магнію з іншого. Під впливом постійного струму в шкірі під електродами виникає струм проводимості, відбувається підвищення збудження тканин, зміна pH середовища, явище полімеризації. Перераховані зрушення викликають чіткі суб’єктивні відчуття: поколювання, печіння, біль.

Лікувальні ефекти: противозапальний, лімфодренуючий, гіпоальгезуючий, седативний (на аноді), судиннорозширюючий, міорелаксуючий, секреторний (на катоді). [55]

Показання: захворювання шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит, хронічний гепатит, коліт, виразкова хвороба шлунку), захворювання кістково-м’язової системи, захворювання периферійної системи, захворювання ЦНС, гіпертонічна хвороба.

Лікарський електрофорез. Передбачає використання постійного струму для введення лікарських речовин (при змочуванні прокладок на тому чи іншому електроді лікарськім розчином). При цьому до розглянутих вище механізмів дії постійного стану додаються лікувальні ефекти речовини, що вводиться. Частка лікарської речовини, що проникає до організму шляхом електрофорезу, складає не більше 5-10%, що використовується під час процедури, при такому способі введення лікувальні речовини накопичують локальні поверхневі зони ураження та проникають у кровоток і виявляють загальну дію.