Абсолютна індивідуальна плодючість (ІАП) самиць ляща в середньому склала 114,8 тис. ікринок, відносна плодючість (ВП) – 0,211 ікр./кг.

Таблиця 3.4 – Плодючість ляща Каховського водосховища в 2009 році

Абсолютна індивідуальна плодючість плітки Каховського водосховища за даними досліджень в 2009 p. коливалась від 24,7 тис. ікринок у самиць довжиною 15 см і вагою 0,085 кг, до 288,6 тис. ікринок у самок довжиною 39 см і вагою 1,440 кг. Значення індивідуальної абсолютної плодючості позитивно корелює з масою й довжиною тіла риб – 0,98 і 0,95.

Проведеними дослідженнями, зокрема за даними контрольних ловів у переднерестовий і нерестовий період співвідношення самців і самиць у популяції ляща Каховського водосховища за період 2008–2009 років у середньому було близьке до 1:1, проте у верхній і середній частинах водоймища серед особин старших вікових груп (більше 6-ти років) співвідношення самців і самиць було зрушено у самиць з перевагою останніх приблизно на 40% від загального числа досліджених особин.

Охорона праці

Під час виконання дипломної роботи дослідження проводилися в польових умовах.

В ході роботи використовувалися наступні засоби індивідуального захисту: костюм х/б, костюм рибацький водостійкий, плащ гумовий, фартух гумовий, костюм теплий, чоботи гумові, печатки латексні.

Безпосередньо перед початком робіт ми одягали індивідуальні засоби захисту, ознайомлювалися з завданням керівника практики та прогнозом погоди, проходили цільовий інструктаж з охорони праці.

Під час пересування берегом дотримувались наступних правил безпеки:

- заборонялося перестрибувати з камінню на камінь;

- переходили небезпечні ділянки (струмки, тощо) виключно з

використанням страхування одного з членів групи, лише після остаточного переходу небезпечної ділянки одним з членів групи відбувався перехід інших;

- в темний час доби здійснювали підсвічування шляху ліхтарем;

Під час виходу на воду на маломірних судах дотримувались таких правил безпеки:

- під час посадки та висадки дотримувались відповідної черги;

- всі члени групи були одягнені в рятувальні нагрудники або жилети та не знімали їх до виходу з судна;

- на судні заборонялося стояти, сідати на борти та ранцеву дошку;

- пересуватися та мінятися місцями без дозволу старшого на судні;

- палити та користуватися відкритим вогнем.

Після закінчення роботи здійснювали чищення засобів індивідуального

захисту та спецодягу, після чого складували у відведене для них місце.

Після контакту з рибою руки ретельно промивалися теплою водою з милом.

Добір загиблої риби і мулу в місцях загибелі здійснювали в целофанові мішки, що зав'язували, чи в іншу тару, що закривається.

Проби води відбираються в герметичну тару. Забороняється брати загиблу рибу голими руками.

Під час приймання зарибку на рибоводних підприємствах дотримувалися правил з охорони праці, що діють на даному підприємстві.

При роботі на комп'ютерах, до складу яких входять відеодисплейні термінали (ВДТ), на працівників можуть діяти наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники: фізичні (підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів процесорів і ау-діоплат); підвищене значення напруги в електричному ланцюзі|цепі|, замикання якої може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищена напруженість електричного поля; пряма і відображена від екранів мерехтіння, несприятливий розподіл яскравості в полі зору); психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної і динамічної дії; нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Основним атребутомобладнанням робочого місця користувача комп'ютера є: ВДТ, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним – пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці і ін.

Робочі місця з ВДТ розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін – на відстані 1 м, між собою – на відстані не менше 1,5 м. Щодо вікон робоче місце розміщували так, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва та так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення розташовували з обох сторін екрану паралельно напряму погляду.

Щоб уникнути світлових відблисків від екрану, клавіатури у напрямі очей користувача, від світильників загального освітлення або сонячних променів ми застосовували сітки, антивідблисків, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на окнах – жалюзі.

При роботі з текстовою інформацією (у режимі введення даних, редагування тексту і читання з екрану ВДТ) найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на світлому (білому) фоні.

Ми розміщували ВДТ на робочому місці так, щоб поверхня екрану знаходилася в центрі поля зору на відстані 400–700 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця так, щоб підтримувалася однакова відстань від очей користувача до екрану, клавіатури, пюпітра.

Робота комп'ютерів супроводжується електромагнітним випромінюванням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшується пропорційно квадрату відстанівід екрану. Оптимальним, для того, що працює, є відстань 500 мм від екрану ВДТ.

Зручна робоча поза при роботі на комп'ютері забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла і підставки для ніг.

Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині верхні частини рук – вертикально, кут ліктьового суглоба коливається в межах 70–90^о, зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20⁰, нахил голови – в межах 15–20⁰.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні де виконуються роботи на комп'ютерах, зокрема на лазерних і светодіодних принтерах, ми збільшували вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів.

Під час роботи за комп’ютером клавіатуру розміщували стійко на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом з тим повинна була передбачена можливість її поворотів і переміщень. Положення клавіатури і кут її нахилу відповідали побажанням користувача.

Якщо в конструкції клавіатури не передбачено простір для опори долонь, то її слід розміщувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля. При роботі на клавіатурі сиділи прямо, не напружуючись.

Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви не перевищувала 2 годин.

Закінчуючи роботу ми записували файл в пам'ять комп'ютера. Виходили з програмної оболонки. Вимикали принтер, інші периферійні пристрої, ВДТ і процесор, стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки виймали з розеток. Накривали клавіатуру кришкою для уникнення попадання на неї пилу. Приводили в порядок робоче місце. Оригінали і інші документи клали в ящик столу. Ретельно мили руки теплою водою з милом. Виключали кондиціонер освітлення і загальне електроживлення підрозділу.

Людині, що тонула надається наступна перша допомога:

З постраждалого необхідно бистро зняти мокрий одя, очистити йому рот від грязі. Видалити з дихальних шляхів та шлунка воду. Для цього треба стати на одне коліно, покласти постраждалого поперек другого свого коліна та натискати руками на спину. Після цього провести штучне дихання та непрямий массаж серця. Сенс непрямого масажу серця є в ритмічному натискуванні між грудною клітиною та хребтом. При проведенні непрямого масажу серця постраждалого кладуть спиною на рівну тверду поверхню. Особа, яка надає допомогу, стає збоку, нащупує нижній край грудини і на 2–3 пальці вище кладе на неї опорну частину долоні, зверху прикладає іншу долонь під прямим кутом до першої, при цьому пальці не повинні торкатися грудної клітини. Енергійними ритмічними рухами натискують на грудну клітину з такою силою, щоб прогнути її в сторону хребта на 4–5 см. Частота натискувань – 60–80 раз./ хв. Ефективність непрямого масажу серця оцінують по з'явленню пульсації на сонних та променевих артеріях, підвищення артеріального тиску, звуженню зіниць та з'явленню реакції на світло, зникненню блідості.

Якщо хворий почав дихати укласти його в ліжко, тепло вкрити та дати йому теплого чаю або кави. Одночасно з наданням першої допомоги треба викликати лікаря. Транспортування постраждалого з зупинкою дихання та серцевих скорочень може бути проведене лише після відновлення серцевої діяльності та дихання, або в спеціалізованій машині швидкої допомоги.

При забиванні необхідно покласти постраждалого, а на забите місце накласти пов'язку та поверх неї покласти холодний компрес.

При порізах – очистити рану марлевим тампоном та змастити йодом або накласти пов'язку. Не дозволяється рану промивати водою та зав'язувати хусткою, які вже використовувалися.

При пораненні руки насамперед необхідно здійняти її в гору, а при пораненні ноги лягти та також здійняти ногу до гори. Потім накласти вище рани жгут з реміня або полотенця та утримувати поки не зупиниться кровотеча.

Забороняється накладати жгут постраждалому більше ніж на дві години. При пораненнях та переломах кісток черепу, кінці рани змазати йодом, на рану накласти стерильну пов'язку. Після надання першої допомоги доставити постраждалого в лікарню.

Відмороження – ушкодження тканин в результаті дії низької температури. Перша допомога у разі відмороження полягає в негайному зігріванні постраждалого, для чого його необхідно як можна швидше перевести в тепле приміщення. Насамперед треба зігріти відморожену частину тіла, відновити в ній кровообіг. Найбільшого ефекту й безпеки можна досягти за допомогою теплових ванн. За 20–30 хвилин температуру води поступово збільшують від 20 до 40 °С, при цьому кінцівки ретельно відмивають від забруднень. Після ванни ушкодженні частини осушити, закрити стерильної пов'язкою та тепло вкрити.

Відморожені частини тіла забороняється розтирати снігом, змащувати жиром, або мазями. Велике значення при наданні першої допомоги мають заходи з загального зігрівання постраждалого. Йому дають гарячий чай, каву, молоко.

Постраждалого необхідно якомога швидше доставити до лікарні. При транспортуванні слід прийняти всі заходи щодо попередження повторного охолодження [41].

Висновки

1. Спостерігаються зміни у розмірному складі ляща в контрольних уловах на Каховському водосховищі впродовж 2005–2009 рр. більшість припадає на особин з промисловим розміром 36–37 см., проте у 2007–2009 роках значно зменшилась частка особин з промисловим розміром до 32 см.

2. В середньому за весь період 2004–2009 років найбільший відсотковий склад становили особини 6–8 років. Так, с особини 6 – річного віку становили, в середньому – 25,5%, особини 5 – річного віку – становили 22,1%, а особини 6 – років – 22,8%. Також спостерігалася значна кількість особин ляща 8 – років – 13,1%.

3. Співвідношення самців і самиць в популяції ляща Каховського водосховища за період 2008–2009 років у середньому було близьке до 1:1, однак у верхній і середній частинах водоймища серед особин старших віків (більше 6-ти років) співвідношення самців і самиць було зрушено у самиць з перевагою приблизно на 40% від загального числа досліджених особин.