Матеріали та методи досліджень
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Предмет та матеріали досліджень

 

Предмет дослідження – розмірно-віковий та статевий склад популяції ляща Каховського водосховища.

Об’єкт дослідження – лящ Каховського водосховища.

Дипломна робота складається із матеріалів власних досліджень, матеріалів Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області.

Власні дослідження проводилися протягом весняного періоду 2006 та 2009 років на іхтіологічних КСП (с. Малаєкатеринівка Запорізького району Запорізької області).

В ході виконання досліджень було проаналізовано: із промислових уловів – 2,4 тис. екземплярів плітки, із уловів контрольних сіток – 4,988 тис. екземплярів. Проведено повний біологічний аналіз 200 екземплярів. Довжина риби визначалася із точністю до 0,5 см, маса – до 1 г.

Огляд наукової літератури здійснювався з використанням фондів провідних бібліотек Запорізької області та України: наукової бібліотеки Запорізького національного Університету, Запорізької обласної бібліотеки ім. Горького, Національної бібліотеки ім. Вернадського (м. Київ), наукової бібліотеки Інституту рибного господарства Української аграрної академії наук.

 



Методи дослідження

 

На контрольно-спостережних пунктах збір проб здійснювався стандартним набором ставних сіток з кроком вічка а=30, 36, 40, 50, 60, 70, 75, 80, 90, 100, 110, 120 міліметрів, ставними неводами з кроком вічка 40 мм.

З уловів контрольних сіток оброблялися усі особини ляща. Для повного біологічного аналізу відбиралися по 10 екземплярів риб кожного розмірного класу. Розмірний клас становив 1 см. Розмірний ряд особин ляща складався із мінімального та максимального розміру, які було виявлено в знаряддях лову протягом періоду дослідження.

Проби для визначення плодючості відбиралися у самок із IV стадією зрілості статевих продуктів в весняний донерестовий період при скупченнях плідників на місцях нересту. Із передньої, середньої та задньої частини ястика відбиралася частка ікри, змішувалась та відважувався 1 грам. Фіксування велося за стандартними методиками [27, 28].

Підрахування ікри велося під бінокуляром МБС-1 з вимірюванням діаметру ікринки (збільшення в 12 разів).

Визначення видового складу молоді проводилося у відповідності до загальноприйнятих методик [29].

Визначення морфологічних відмінностей між самцями та самками велося за загально прийнятими методиками [30, 31, 32, 33, 34, 35,].

Для визначення віку риб використовувались стандартні методики: підрахування вікових кілець на лусковій пластинці [36, 37].

З метою визначення стану любительського рибальства дослідження проводили відповідно до «Методичних вказівок з вивчення впливу любительського рибальства на стан рибних запасів внутрішніх водойм», розробленими Науково-дослідним інститутом озерного і річкового господарства модифікованих нами з урахуванням особливостей Каховського водосховища та сучасних технічних можливостей [38]. Для визначення видів риб використовувалися загальновідомі визначники [32, 33, 34, 35, 39, 40].

Для визначення кількості рибалок, обсягу і якісного складу уловів любителів використовувалось анкетне опитування та безпосередній облік рибалок і їхніх уловів на водосховищі.

Облік риболовів любителів на водоймі здійснювався в будні та вихідні дні не менш ніж один раз на сезон.

Одночасно з обліком здійснювався збір інформації з якісного та кількісного складу уловів з заповненням індивідуальної риболовної картки.

Для одержання статистично достовірних даних проводився індивідуальний облік уловів в день спостережень не менш ніж у 25 рибалок.

Кількість риби визначалась за формулою:

 

                                         (2.1)

 

де С – кількість риби, що виловлюється, (кг.);

h – середня тривалість завершеної риболовлі (година.);

R – середня інтенсивність лову даного виду (шт./людино-година)

nб – Середнє число рибалок на водосховища (його ділянці) у будній день;

xб – число будніх днів у місяці;

nв – те ж для вихідного дня;

xв – число вихідних днів у місяці.

Середня інтенсивність лову визначається щомісяця для кожного виду риб виходячи з результатів інтерв'ю й анкетного опитування по формулі:

 

    (2.2)


де R – інтенсивність лову;

S – загальна кількість риби, виловленої всіма опитаними рибалками-аматорами згідно рибальських карток (кг/шт.);

t – загальна кількість годин, витрачених цими рибалками на вилов усієї кількості риби (година).

Тривалість завершеної риболовлі підраховується на підставі даних анкетного опитування любителів.

Для визначення риболовного навантаження на водойму використовувалась формула:

 

 (2.3)

 

де N – риболовне навантаження (година /га рік);

п – кількість проведених риболовель;

t – середній час завершеної риболовлі;

S – площа водосховища, його ділянки.

Верстання та редакція тексту здійснювалась у текстовому редакторі Microsoft Word 2007.

 


Дата: 2019-07-30, просмотров: 159.