Зміни вищого партійного керівництва
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

(За бажанням вчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійне вивчення)

Розповідь учителя.

За період правління М. Хрущова у вищому керівництві УРСР відбувалися неодноразові зміни. Вони були викликані прагненням усунути від влади в республіці противників Хрущова, розширенням повноважень республіканських органів влади, зміною ролі УРСР в СРСР.

За період 1953 – 1964 рр. змінилося декілька перших секретарів ЦК КПУ.

1953 – 1957 рр. О. І. Кириченко. У період його правління відбувається “українізація” КПУ, проводиться кампанія по реабілітації репресованих, ставиться питання про чистоту української мови, про розвиток національної науки. Його відданість Хрущову не залишилася непоміченою. Після розгрому Хрущовим “антипартійної групи” (Маленков, Каганович, Молотов та ін.) Кириченка було відкликано до Москви й призначено на посаду секретаря ЦК КПРС.

1957–1963 рр. М. В. Підгорний. Вихованець сталінської школи партійних кадрів був слухняним виконавцем волі вищого керівництва. У червні 1963 р. був висунутий Хрущовим на посаду секретаря ЦК КПРС. Є відомості, що саме Підгорний згодом відіграв вирішальну роль в усуненні Хрущова від влади в жовтні 1964 р. Він був одним з претендентів на посаду першого секретаря ЦК КПРС.

1963 – 1972 рр. П. Ю. Шелест. Своєю кар'єрою зобов'язаний підтримці Хрущова і Підгорного. Коли постало питання про усунення Хрущова, Шелест вважав, що об'єктивної необхідності замінювати Хрущова на Брежнєва не було: “Це моє тверде переконання, хоча сам брав участь у тому, що сталося”.

 

Розширення повноважень союзних республік

(За бажанням вчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійне вивчення)

Розповідь учителя.

У період хрущовської “відлиги” було здійснено низку заходів, які розширили права республік, у тому числі й УРСР.

Українці стали частіше висуватися на керівні посади в республіці, а також в Союзі.

Розширилися функції і підвищилася відповідальність КПУ.

Активізувалась діяльність УРСР на міжнародній арені. Так, якщо в 1953 р. республіка була членом 14 міжнародних організацій, то в 1955 р. – 29. До 1959 р. УРСР підписала або приєдналася до 65 міжнародних договорів та інших актів. У 1954 р. Україну відвідало 69 закордонних офіційних делегацій, у 1956 р. – 145, 1958 р. – 305. Україну стали відвідувати і закордонні туристи. Так, якщо в 1953 р. їх було лише 805 осіб, то вже в 1958р. – 23 054. Зросли обсяги участі України в зовнішньоекономічних зв'язках СРСР.

Унаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль Ради Міністрів УРСР, зокрема рад народного господарства і місцевих рад депутатів трудящих, перейшло 97 % підприємств проти 34 % у 1953 р.

Розширилися права республіки у формуванні свого бюджету, у питаннях матеріально-технічного постачання, збуту продукції, будівництва, використання капіталовкладень.

До підпорядкування республіки передавалися питання обласного адміністративно-територіального устрою, районування, віднесення міст до обласного, республіканського підпорядкування.

До компетенції УРСР належали питання прийняття кримінального, цивільного і процесуального кодексів, установлення основ законодавства про судоустрій та судочинство.

Та всі ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції.

 

Закріплення вивченого матеріалу

Вчитель закріплює знання учнів з вивченого матеріалу, використовуючи прийом “Мікрофон”. Діти по одному виходять до дошки, беруть в руки імпровізований мікрофон (олівець) та відповідають на поставлені запитання:

1) Що таке “відлига”? Які її складові?

2) Як відбувався процес реабілітації жертв сталінських репресій?

3) Чим були зумовлені зміни в українському керівництві?

4) У чому полягало розширення прав УРСР?

Дата: 2019-07-25, просмотров: 250.