Вчитель пропонує учням самостійну роботу за підручником: діти опрацьовують уривок з доповіді М. Хрущова “Про культ особи та його наслідки”, і на основі поданого уривку визначають, якими мотивами він користувався, приймаючи рішення виступити із засудженням культу особи Сталіна;чи можна стверджувати, що Хрущов зробив мужній громадянський вчинок.
Уривок:
Мене турбувала думка: ” Скінчиться з'їзд... А що далі? На нашій совісті залишаться сотні тисяч безвинно розстріляних людей... Мало хто вцілів, майже весь партійний актив було розстріляно або репресовано. Рідко кому повезло так, що він залишився живим. Накінець, я зібрався з силами і під час одної з перерв поставив питання: “Як бути з минулими розстрілами і арештами? ...Бо ми вже знаємо, що люди, які були піддані репресіям, були невинуваті й не були “ ворогами народу ” . Вони будуть повертатися із заслання. Ми ж утримувати їх там не станемо. Слід подумати, як їх повернути з честю... Люди будуть виходити з в'язниць, приїздити до рідних, розповідатимуть родичам, знайомим, друзям, товаришам, як все було, і стане надбанням всієї країни і всієї партії, що ті, хто залишився в живих, були репресовані без вини... Замовчати це неможливо... Тому прошу подумати про наступне: ми проводимо перший з'їзд після смерті Сталіна. Уважаю, що саме на такому з'їзді ми повинні щиросердечно розповісти всю правду про життя і діяльність нашої партії і Центрального Комітету за звітній період... Ми ж були в керівництві країни разом зі Сталіним. Коли від колишніх в'язнів партія дізнається правди, нам скажуть: вибачте, як же так? Відбувся XX з'їзд, а нам ні про що не розповіли... Злочини ж були? Нам самим, не чекаючи інших, слід сказати, що вони були. Коли нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати ” .
Послухавши думки дітей стосовно цього уривку, вчитель робить висновок: Таким чином, ми бачимо, що Хрущов – відверта і чесна людина. Він зробив мужній громадянський вчинок, виступивши з засудженням культу особи Сталіна. Він проявив гуманізм до українського народу, який дуже довго страждав від сталінських репресій.
1.3.3.3 Реабілітаційний процес в період Хрущовської “ відлиги ”
Вчитель пропонує заповнити таблицю (Зараз поки я буду читати лекцію, ви будете заповнювати таблицю, яку ви бачите на дошці. В ній вже прописані роки важливих подій, а вам треба буде знайти і записати події, які відносяться до цих дат).
Перший етап (1953-1956) | |
роки | події |
1953 1955 1954-56 Восени 1953 1954 1956 | Амністія, яка стосувалася осіб, засуджених терміном до 5-ти років, а також засуджених за посадові, господарські та військові злочини. Вона мало торкнулася політичних в'язнів, які мали значно більші терміни ув'язнення. Амністія, яка стосувалася осіб, що співробітничали з окупантами в роки війни, але не чинили злочинів. Амністія не передбачала реабілітацію. Було реабілітовано лише 8 тис. осіб. Було ліквідовано військові трибунали МВС та особливу нараду МВС, яка мала право застосовувати в адміністративному порядку висилку, заслання та ув’язнення. Було сформовано Комітет державної безпеки СРСР і УРСР. Було створено комісію Президії ЦК КПРС із розслідування злочинів Сталіна Скасовується постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. про порядок ведення справ “щодо підготовки й здійснення терористичних актів” та постанови від 1 грудня 1934 р. та 14 вересня 1937 р. про зміни в карно-процесуальному кодексі, за якими не дозволялися касаційні скарги в справах про шкідництво, терор і диверсії. |
Другий етап (1956-1959) | |
роки | події |
1956-59 1956-63 1962 1954-59 | Реабілітація стала масовою. Було створено 90 спеціальних комісій, які мали право розглядати справи безпосередньо в таборах. Було повністю реабілітовано лише 250 тис. осіб. Комісії по реабілітації поступово припинили свою роботу. За антирадянську діяльність було репресовано 3,5 тис. осіб. |
Дата: 2019-07-25, просмотров: 238.