Основні методи організації пошуку в умовах використання ЕОМ потребують попередньої класифікації і кодування економічної інформації.
Класифікація – це розподілення множини об’єктів на підмножини за їх схожістю або різницею у відповідності з прийнятими методами.
Система класифікації – це сукупність методів і правил класифікації та її результатів.
Класифікація сприяє упорядкуванню економічних предметів і явищ, полегшуючи при цьому процес їх вивчення, допомагає розкривати закономірності їх розвитку, що дозволяє перейти до моделювання інформаційних процесів. Вона є основою для кодування інформації і для подальшої її обробки за допомогою засобів обчислювальної техніки. Автоматизовані методи обробки економічної інформації, які основані на моделюванні процесів розрахунків, порівняння і її групування, в значній мірі базуються на відтворенні класифікаційних зв’язків між об’єктами. Можна сказати, що класифікація виконує важливі функції в організації процесу отримання і обробки інформації. Під класифікацією економічної інформації розуміють не тільки класифікацію інформації, яка знаходиться у документах і масивах з ціллю її пошуку і використання, але і класифікацію самих документів та масивів з ціллю їх упорядкованого зберігання.
Під ознакою класифікації розуміють характеристику об’єкту, за якою виконується класифікація. Кількісні або якісні відображення ознаки класифікації є його значеннями.
Класифікаційна група – це підмножина об’єктів, які отримані в результаті ділення за ознакою класифікації або групи класифікацій.
У залежності від того, як розглядати множину – послідовно чи паралельно – виділяють ієрархічний і фасетний методи класифікації.
Ієрархічний метод класифікації – це послідовний розподіл множини об’єктів на підлеглі класифікаційні групи. Переваги ієрархічного методу: логічність побудови, чітке виділення ознак, велика інформаційна ємність, традиційність і звичність застосування. Недоліки: жорсткість структури, неможливість групування за будь-якою раніше не заданою ознакою, для стабільності класифікатору необхідна велика резервна ємність. Ієрархічна класифікація характеризується кількістю ступеней класифікації, глибиною, гнучкістю і ємністю.
Фасетний метод класифікації – це паралельний розподіл множини об’єктів на незалежні класифікаційні групи. Переваги фасетного методу: гнучкість структури, добра пристосовуваність до автоматизованої обробки. Недоліки: неповне використання ємності внаслідок багатьох можливих комбінацій фасет, нетрадиційність і незвичність використання.
Для розв’язання задачі “Облік наявності та руху кадрiв” передбачена низка класифікаторів. Всі класифікатори є локальними, розробленими для даної галузі. При розробці класифікаторів використаний ієрархічний метод класифікації.
Організація і ведення класифікаторів і масивів нормативно-довідкової інформації заезпечується окремим комплексом задач “Ведення довідників”. У даному комплексі задач передачена можливість ведення масивів-довідників, у випадку неохідності, безпосередньо на АРМі.
У процесі кодування об’єктам класифікації, їх групам і ознакам, які вибрані за певними правилами, привласнюються цифрові, літерні, літерно-цифрові коди.
Код – знак або сукупність знаків, які застосовуються для позначення класифікаційної групи або об’єкту класифікації.
Кодування – це створення і присвоєння коду класифікаційні групі або об’єкту класифікації.
Система кодування – це сукупність методів і правил кодування об’єктів класифікації заданої множини.
Існують чотири методи кодування:
– порядковий – це створення коду з чисел натурального ряду, і його присвоєння;
– серійно-порядковий – створення коду з чисел натурального ряду і закріплення окремих серій чи діапазонів цих чисел за об’єктами класифікації, які мають онакові ознаки, і його присвоєння;
– послідовний – створення коду класифікаційної групи чи об’єкту класифікації з використанням кодів послідовно розташованих підлеглих груп, які отримані при ієрархічному методі класифікації, і його присвоєння.
– паралельний метод – створення коду з використанням незалежних груп, отриманих при фасетному методі класифікації, і його присвоєння.
Для розв’язання задачі “Облік наявності та руху кадрiв” використовують наступні класифікатори.
Класифікатор табельних номерів працівників побудований за ієрархічною системою на основі порядкового методу кодування:
XX XX
порядковий номер працівника
код структурного підрозділу
Класифікатор структурних підрозділів побудований на основі серійно-порядкового методу кодування і має структуру:
XX
номер підрозділу
Класифікатор посад і категорій працюючих відповідє кодам загально-державних класифікаторів посад і категорій і будується на основі серійно-порядкового методу кодування:
XX XX
категорія посада
Коди професій повинні відповідати кодам класифікатора професій робітників і посад служовців і тарифних розрядів. Побудований класифікатор за послідовним методом кодування:
XXXXX
професія
Класифікатори освіт, видів прийому, сімейного стану, відмітки про військовий облік, статі будуються за послідовним методом кодування і мають структуру:
X
освіта
де 1 – неповна середня
2 – середня
3 – спеціальна технічна
4 – неповна вища
5 – вища
X
сімейний стан
де 1 – у шлюбі
2 – не в шлюбі
3 – розлучений
X
вид прийому
де 1 – постійно
2 – тимчасово на строк
3 – з випробувальним строком
4 – по сумісництву
X
відмітка про військовий облік
де 1 – перебуває
2 – непереуває
X
стать
де 1 – чоловіча
2 – жіноча
Класифікатор причин звільнення побудований за послідовним методом кодування:
XX
ознака причини
Класифікатор спеціальності п’ятирозрядний і будується за порядковим методом кодування:
X XXXX
чотири старших розряди повного коду спеціальності за класифікатором спеціальностей по освіті
ознака галузі
де 1 – спеціальність належить до сфери промисловості
2 – до сфери сільського господарства
3 – до сфери освіти
Дата: 2019-07-24, просмотров: 259.
