ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАПРОПОНОВАНИХ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ.
Аналіз існуючих варіантів розв’язання досліджуваної задачі.
Облік праці та заробітної плати, як вже було сказано, є одним з найбільш трудомістких ділянок облікової роботи. У попередньому підроз-ділі була розглянута існуюча технологія розв’язання задачі “Облік наявності та руху кадрiв”, а також були вказані основні недоліки, притаманні ручному варіанту розв’язання задачі. Тому на основі вищесказаного можна зробити висновки про те що використання засобів обчислювальної техніки дозволить значно підвищити продуктивність та ефективність розрахункових операцій та операцій пошуку даних. Можливі наступні варіанти розв’язання даної задачі.
Так як на досліджуваному об’єкті використовуються ЕОМ типу ЄС, то можна запропонувати розв’язання задачі на обчислювальному центрі за допомогою цієї ЕОМ. Цей варіант передачає, що необхідна інформація підготовлюється робітником відділу кадрів на основі первинних документів і передається на обчислювальний центр ( ОЦ ), де оператор вводить інформацію у БД. Оброблена на ЕОМ інформація передається у відділ кадрів.
У цієї технології існують слідуючі недоліки:
– залежність від роботи ОЦ;
– розподілення праці між працівниками відділу кадрів і оброблювачами інформації. Оператор працює з інформацією, не розуміючи її значення, при цьому збільшується ймовірність помилок при вводі;
– жорстка регламентація процесів обробки інформації та строків отримання вихідних документів. Таким чином немає можливості переглянути БД в будь-який момент часу.
Розв’язання задачі за допомогою пакету прикладних програм (ППП) “АРМи для малих підприємств”, а саме: АРМ “Кадри”, “Комтех”. Всю необхідну інформацію працівник ВК отримує в оперативному порядку на основі введених ним же даних.
Недоліки даної технології:
– висока вартість ППП;
– незастосовуваність всіх функцій, які реалізує даний пакет;
– витрати на доробку системи спеціалістами-розробниками під специ-фіку обліку кадрiв даного ІОЦ. Функціональні програми прив’язані до конкретної специфіки оргацізації. Вони або потребують доробки під вимоги даного ІОЦ, або мають дуже складну і не завжди ефективну систему налагодження;
– інтерфейс налагоджений не для даного користувача, тому необхідні додаткові витрати на навчання;
– використання таких програм або потребують участі програміста, або ставить відділ кадрів у постійну залежність від фірми-розробника;
– дані програми орієнтовані на великий документооборот і великий відділ кадрів.
Розв’язання за допомогою локальної обчислювальної мережі (ЛОМ), яка об’єднує ПЕОМ на робочих місцях працівників ВК і всіх начальників відділів організації. Вся необхідна інформація передається по каналам зв’язку у відповідності з запитом на АРМ працівника відділу кадрів. Основним і мабуть єдиним недоліком цього варіанту розв’язання задачі є великі фінансові витрати на придбання ПЕОМ та встановлення мережі. На досліджуваному об’єкті працює всього сім відділів, тому ЛОМ не виправдає фінансові витрати. ЛОМ ефективна для великих підприємств і організацій із значним документооборотом.
Розв’язання задачі за допомогою комплексу програм спеціального призначення, який розроблений саме для даного ІОЦ ОСС і розв’язує тільки задачу “Облік навності та руху кадрiв”. Пропонується автоматизувати робоче місце працівника відділу кадрів. На цьому АРМі працівник ВК сам вводить інформацію на основі первинних документів і отримує в оперативному порядку вихідні документи.
Даний варіант розв’язання задачі є найбільш ефективний і дозволяє усунути вищевказані недоліки і рекомендується для впровадження на ІОЦ обласного споживчого союзу.
Постановка задачі.
В бакалаврській роботі проектується інформаційна система для розв’язку задачі по обліку наявності та руху кадрiв в орга-нізаціі.
Пропонується автоматизувати робоче місце працівника відділу кадрів.
Основною метою створення АРМу працівника відділу кадрів є удосконалення обліку навності та руху кадрiв на основі автоматизації виконуваних функцій, реалізація елементів безпаперової технології при його веденні, оперативне формування у базі даних інформації про навність, рух та звільнення працівників організації, які використовуються у відділі праці та заробітної плати ( ВПЗ ), бухгалтерії та іншими службами при виконанні функцій управління.
Розробка даного АРМу ведеться з можливістю об’єднання його, при необхідності, в мережу разом з АРМ працівників ВПЗ, де нараховується заробітна плата на основі даних отриманих з відділу кадрів та підрозділів; з АРМами начальників структурних підрозділів, де ведеться облік використання робочого часу.
Характеристика задачі.
Основним призначенням автоматизації обліку навності та руху кадрiв є отримання інформації, яка дозволяє здійснювати контроль та аналіз прийому працівників на роботу, переміщення їх на іншу посаду чи в інший підрозділ, звільнення працівників та співставлення цих відомостей з плановими даними по кількості персоналу з метою здійснення контролю за дотриманням встановленої чисельності працівників.
Доцільність автоматизації роботи працівника відділу кадрів по обліку кадрiв на ПЕОМ визначається, передусім, скороченням затрат часу на обробку інформації, підвищенням якості обліку, контролю за навністю та рухом кадрiв, підвищенням оперативності отримання результатних даних, збільшенням точності та достовірності інформації, можливістю обробки інформації, об’єм якої збільшується, а також організація комплексної системи автоматизованої обробки інформації працівників відділу кадрів, ВПЗ, бухгалтерії організації. При цьому управлінський персонал звільняється від рутинних, чисто технічних операцій по обробці інформації, приділяючи більше уваги аналізу отриманних результатів і розробці відповідних управлінських рішень по удосконаленню управління персоналом організації.
Основний зміст робіт, які виконує працівник відділу кадрів заключається у формуванні та веденні первинних документів, масивів з первинною інформацією, видачі необхідних документів та довідок бухгалтерії та ВПЗ, а також у веденні довідкових масивів.
Об’єктом, при управлінні яким розв’язується дана задача, є відділ кадрів ІОЦ обласного споживчого союзу.
У процесі розв’язання задачі на АРМ працівника відділу кадрів формується результатна інфорамація, яка представлена у вигляді машинограм, відеокадрів і масивів :
- Машинограма кількості прийнятих працівників по видам прийому і категоріям за місяць” ( VD1 ), яка призначена для обліку та контролю прийому працівників у розрізі категорій;
- “Машинограма наявності та руху кадрiв за категоріями і статтю за місяць” ( VD2 ), яка призначена для аналізу характеру професійного складу організації і використовується для обліку і контролю наявності працівників по якісним ознакам, а також для аналізу укомплектованості організації робочою силою;
- “Машинограма прийнятих працівників по професіям і структурним підрозділам за місяць” ( VD3 ), яка характеризує зведені дані про прийнятих працівників по кваліфікаційній ознаці і використовується для обліку, контролю та аналізу чисельності прийнятих працівників по структурним підрозділам, категоріям і професіям;
- “Машинограма кількості звільнених працівників за причинами звільнення і категоріями персоналу за місяць” ( VD4 ), яка призначена для контролю і аналізу причин звільнення, а також для складання плану заходів, направлених на закріплення кадрів в організації;
- “Машинограма кількості звільнених працівників у розрізі професій і структурних підрозділів” ( VD5 ), яка використовується для поточності робочої сили і проведення соціологічних досліджень;
- масив “Кадр” ( KADR ) призначений для відображення даних про наявність кадрiв в організації і які зберігаються в якості вхідної інформації при формуванні чи редагуванні масивів “Пере-міщення” і “Звільнення”. Формується при впровадженні інформаційної системи ( ІС ) в організації і доповнюється при прийомі на роботу нового працівника;
- масив “Переміщення” ( PEREM ) призначений для відображення даних про переміщення праціників на нову посаду чи і в інший підрозділ;
- масив “Звільнення” ( UVOL ) призначений для відображення даних про звільнення працівників з орнанізації.
Задача розв’язується на АРМ працівника відділу кадрів один раз на місяць та мірі необхідності, з обов’язковим складанням звітності за місяць. Передбачений розв’язок задачі по запиту користувача при наявності інформації в інформаційній базі. Робота з АРМ припиняється в кінці робочого дня. Повторне звернення до комплексу програм можливе лише при введенні паролю.
Розв’язок задачі припиняється при виникненні збійних ситуацій в апаратному забезпеченні або при виході з ладу електропостачання ЕОМ, а також при несанкціонованому доступі і відсутності необхідної для розв’язання задачі інформації.
Інформаційна модель розв’язання задачі по обліку наявності та руху кадрiв приведена на рисунку 2.
При розв’язанні на АРМ працівника відділу кадрів відбувається наступний розподіл функцій між персоналом і технічними засобами.
У функції працівника відділу кадрів входить:
– складання та візуальна перевірка первинних документів;
– введення та контроль даних;
– друк вихідних документів;
– підпис всіх вихідних і вхідних документів;
– ведення довідників “Посада”, “Професія”, “Струкртурний підрозділ”, “Категорія”, “Прийом”, “Спеціальність”, “Освіта”, “Причина звільнення”, “Військовий облік”, “Стать”, “Сімейний стан”.
У функції технічних засобів входить:
– зберігання даних на машинних носіях і забезпечення їх збереження;
– контроль інформації;
– обробка даних;
– формування довідок;
– друк вихідних документів.
Вихідна інформація.
Вихідна інформація, що отримується на АРМ працівника відділу кадрів, призначена для здійснення обліку за наявністю та рухом кадрiв організації.
В результаті обробки інформації на АРМі формується вихідна інформація, яка представлена у вигляді:
Відеокадрів – для оперативного перегляду даних оперативних і довідкових масивів.
Машинограм у формі вихідних документів: “Машинограма кількості прийнятих працівників по видам прийому і категоріям за місяць”, “Машинограма наявності та руху кадрiв за категоріями і статтю за місяць”, “Машинограма прийнятих працівників по професіям і структурним підрозділам за місяць”, “Машинограма кількості звільнених працівників за причинами звільнення і категоріями персоналу за місяць”, “Машинограма кількості звільнених працівників у розрізі професій і структурних підрозділів”.
Масивів на магнітних дисках ( МД ) – це масиви “Кадр”, “Переміщення”, “Звільнення”, які містять дані про працівників, про їх переміщення та звільнення.
Перелік та опис вихідних повідомлень АРМ працівника відділу кадрів приведені у таблиці 1.
Форми вихідних повідомлень приведені у додатках 4-8.
Таблиця 1
Перлік і опис вихідних повідомлень.
| Назва вихідного повідомлення | Іденти-фіка-тор | Форма подання і вимоги до неї | Періодич- ність видання | Терміни видання і допусти- мий час затримки | Корис-тувачі інфор-мації |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Машинограма кількості прийнятих працівників по видам прийому і категоріям за місяць | VD1 | Документ | 1 раз на місяць або по мірі необхідності | 1- ше число кожного місяця | Відділ кадрів |
| Машинограма наявності та руху кадрiв за категоріями і статтю за місяць | VD2 | Те саме | Те саме | Те саме | Те саме |
| Машинограма прийнятих працівникі по професіям і структурним підрозділам за місяць | VD3 | – “ – | – “ – | – “ – | – “ – |
| Машинограма кількості звільнених працівників за причинами звільнення і категоріями персоналу за місяць | VD4 | – “ – | – “ – | – “ – | – “ – |
Продовження табл. 1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Машинограма кількості звільнених працівників у розрізі професій і структурних підрозділів | VD5 | – “ – | – “ – | – “ – | – “ – |
| Масив “Кадр” | KADR | Масив на МД | При впровадженні ІС | – “ – | – “ – |
| Масив “Переміщення” | PEREM | Те саме | Те саме | – “ – | – “ – |
| Масив “Звільнення” | UVOL | – “ – | – “ – | – “ – | – “ – |
Перелік і опис самостійних структурних одиниць інформації вихідних повідомлень:
- кількість прийнятих працівників по виду прийому та категоріям за місяць розраховується у вихідному документі VD1 з точністю до 1,0;
- всього прийнятих працівників по категоріям за місяць розраховується у вихідному документі VD1 з точністю до 1,0;
- всього прийнятих працівників на початок місяця по категорії розраховується у вихідному документі VD2 з точністю до 1,0;
- всього прийнятих працівників по категорії за місяць розраховується у вихідному документі VD2 з точністю до 1,0;
- всього звільнених працівників по категорії за місяць розраховується у вихідному документі VD2 з точністю до 1,0;
- всього працівників на кінець місяця по категорії розраховується у вихідному документі VD2 з точністю до 1,0;
- всього працівників на початок місяця в організації розраховується у вихідному документі VD2 з точністю до 1,0;
- всього прийнято за місяць працівників в організації розраховується у вихідному документі VD2 з точністю до 1,0;
- всього звільнено за місяць працівників в організації розраховується у вихідному документі VD2 з точністю до 1,0;
- всього на кінець місяця працівників в організації розраховується у вихідному документі VD2 з точністю до 1,0;
- всього прийнятих працівників по професії і категоріям за місяць розраховується у вихідному документі VD3 з точністю до 1,0;
- всього прийнятих працівників за місяць у структурному підрозділі по категоріям розраховується у вихідному документі VD3 з точністю до 1,0;
- всього звільнених працівників по причині звільнення за місяць по категоріям розраховується при у вихідному документі VD4 з точністю до 1,0;
- всього звільнено працівників в організації за місяць по категоріям розраховується у вихідному документі VD4 з точністю до 1,0;
- всього звільнено працівників конкретної професії по структурним підрозділам за місяць розраховується у вихідному документі VD5 з точністю до 1,0;
- всього звільнених працівників по професіям за місяць розраховується у вихідному документі VD5 з точністю до 1,0;
Вхідна інформація.
У ролі вхідної інформації виступають:
– первинні документи, які надходять від працівника ( диплом, паспорт, трудова книжка ) і які формуються у відділі кадрів ( накази про прийом, переміщення та звільнення );
– довідники із загальної БД ( структурних підрозділів, категорій, посад, професій, видів прийому, причин звільненя, спеціальностей, освіт, військового обліку, сімейного стану, статі ).
Перелік і опис вхідних повідомлень наведені у таблиці 2.
Таблиця 2
Перелік і опис вхідних повідомлень.
| Назва вхідного повідомлення | Ідентифі-катор | Форма подання | Термін і частота надходження |
| Наказ про прийом на роботу | PRIKAZ 1 | Паперовий документ | При зарахуванні на роботу |
| Паспорт | PASP | Те саме | Те саме |
| Диплом | DIPL | – “ – | – “ – |
| Трудова книжка | TRUD_KN | – “ – | – “ – |
| Наказ про переміщення | PRIKAZ2 | – “ – | При переміщенні на іншу роботу |
| Наказ про звільнення | PRIKAZ3 | – “ – | При звільнені з роботи |
| Довідник “Категорія” | SPR_KAT | МД | При необхідності |
| Довідник “Структурний підрозділ” | SPR_SP | Те саме | Те саме |
| Довідник “Професія” | SPR_PRO | – “ – | – “ – |
| Довідник “Спеціальність” | SPR_SPE | – “ – | – “ – |
| Довідник “Прийом” | SPR_PR | – “ – | – “ – |
| Довідник “Стать” | SPR_POL | – “ – | – “ – |
| Довідник “Посада” | SPR_POS | – “ – | – “ – |
| Довідник “ Причина звільненя” | SPR_PRI | – “ – | – “– |
| Довідник “Освіта” | SPR_OBR | – “ – | – “ – |
| Довідник “Сімейний стан” | SPR_SEM | – “ – | – “ – |
Перелік і опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень наведені нижче:
- назва відділу береться з БД ( довідник “Структурний підрозділ” );
- номер документу береться з документів PRIKAZ1, PRIKAZ2, PRIKAZ3;
- дата прийому на роботу береться з документу PRIKAZ1;
- дата переміщення – з документу PRIKAZ2;
- дата звільненя – з документу PRIKAZ3;
- табельний намер береться з документу PRIKAZ1, а також вводиться користувачем з клавіатури;
- ПІБ береться з документу PASP;
- назви посад, категорій, професій беруться відповідно з довідників SPR_POS, SPR_KAT, SPR_PRO;
- вид прийому береться з довідника SPR_PR;
- причина звільнення береться з довідника SPR_PRI.
Результати розв’язання.
Результатами розв’язання задачі “Облік наявності та руху кадрiв” є вихідні повідомлення у вигляді машинограм, які описані у пункті 2.1.2.
Вихідні повідомлення призначені для отримання інформації про стан і рух кадрiв в цілому по організації і кожному її відділу.
Перелік масивів, які сформовані для видачі вихідних повідомлень і які зберігаються для розв’язання даної задачі наведені у таблиці 4.
Таблиця 4
Перелік масивів, сформованих для видачі
вхідних повідомлень.
| Назва масиву | Ідентифікатор | Максимальне число записів |
| Масив даних про працівників | KADR | 400 |
| Масив переміщення працівників | PEREM | 300 |
| Масив звільнення працівників | UVOL | 200 |
Математичний опис.
Розрахунки, що проводить працівник відділу кадрів формалізовані за допомогою математичних формул, за якими програми обчислюють значення підсумкових показників.
Розрахунки для відомості чисельності прийнятих працівників за видами прийому та категорії персоналу за певний період наведені нище.
Кількість працівників визначеної статі, конкретної категорії та прийнятих по деякому виду прийому за певний місяць/рік розраховується за формулою:
(1)
де, 
– кількість працівників k-ої категорії p-ої статі,прийнятих за v-м видом прийому до mg-го місяця/року;
– табельний номер працівника k-ої категорії p-ої статі, що прийнятий на роботу до mg-го місяця/року у відповідності з v-им видом прийому;
n – кількість записів з табельним номером TN;
Сума кількості працівників певної статі та прийнятих на роботу за конкретним видом прийому за певний місяць/рік розраховується за формулою:
(2)
де 
– сума кількості прийнятих працівників по v-му виду прийому k-ї категорії p-ої статі.
Проведемо розрахунки для відомості обліку кадрiв по категоріям та статі за місяць року.
Кількість працівників на кінець певного місяця/року конкретної категорії певної статі розраховуються за формулою:
(3)
де 
– кількість працівників k-ої категорії p-ої статі на початок mg-го місяця/року;
– кількість працівників k-ої категорії p-ої статі, прийнятих за mg-ий місяць/рік;
– кількість працівників k-ої категорії p-ої статі, звільнених за mg-й місяць/рік.
Кількість працівників на початок певного місяця/року розраховується за формулою:
(4)
де 
– табельний номер працівника, що значиться на роботі, k-ої категорії p-ої статі;
n – кількість записів з табельним номером TN;
Кількість працівників, прийнятих на роботу певного місяця/року розраховується за формулою:
(5)
де 
– табельний номер працівника, прийнятого на роботу за mg-й місяць/рік, k-ої категорії та p-ї статі, з датою прийому d;
n – кількість записів з табельним номером TN;
Кількість працівників, звільнених з роботи за певний місяць/рік розраховується за формулою:
(6)
де n – кількість записів з табельним номером TN;
– табельний номер працівника, звільненого з роботи в mg-му місяці/році, k-ї категорії p-ої статі, з датою звільнення d.
Кількість працівників конкретної категорії на початок певного місяця/року розраховується за формулою:
(7)
де 
– кількість працівників k-ої категорії на початок mg-го місяця/року.
n – кількість записів з табельним номером TN;
Кількість працівників, прийнятих на роботу за певний місяць/рік з конкретною категорією розраховується за формулою:
(8)
де 
– кількість працівників, прийнятих на роботу за mg-ий місяць/рік з k-ою категорією.
Кількість працівників, звільнених з роботи за певний місяць/рік з конкретною категорією розраховується за формулою:
(9)
де 
– кількість працівників, звільнених з роботи за mg-ий місяць/рік з k-ою категорією.
Кількість працівників на кінець певного місяця/року з конкретною категорією розраховується за формулою:
(10)
де 
– кількість працівників на кінець mg-го місяця/року з k-ою категорією.
Підсумкова кількість працівників на початок mg-го місяця року розраховується за формулою:
(11)
де 
– підсумкова кількість працівників на початок mg-го місяця/ року.
Підсумкова кількість працівників, прийнятих за певний місяць/рік, розраховується за формулою:
(12)
де 
– підсумкова кількість працівників, прийнятих за mg-й місяць/рік.
Підсумкова кількість працівників, звільнених за певний місяць/рік, розраховується за формулою:
(13)
де 
– підсумкова кількість працівників, звільнених за mg-й місяць/рік.
Підсумкова кількість працівників на кінець певного місяця/року розраховується за формулою:
(14)
де 
– підсумкова кількість працівників на кінець mg-го місяця/ року.
Розрахунки для відомості чисельності прийнятих працівників по професіям і структурним підрозділам наведені нище.
Кількість прийнятих працівників за певний місяць/рік в певному структурному підрозділі конкретної категорії певної професії та певної статі розраховується за формулою:
(15)
де 
– кількість прийнятих працівників в s-му структурному підрозділі f-ої професії k-ої категорії p-ої статі за mg-й місяць/рік;
n – кількість записів з табельним номером TN;
– табельний номер прийнятого працівника в s-му структурному підрозділі f-ої професії k-ої категорії p-ої статі за mg-й місяць/рік;
Кількість всього прийнятих працівників за певний місяць/рік в певному структурному підрозділі конкретної професії та певної статі розраховується за формулою:
(16)
де 
– кількість всього прийнятих працівників в s-му структурному підрозділі f-ої професії p-ої статі за mg-й місяць/рік.
Кількість всього прийнятих працівників за певний місяць/рік в певному структурному підрозділі конкретної категорії та певної статі розраховується за формулою:
(17)
де 
– кількість всього прийнятих працівників в s-му структурному підрозділі k-ої категорії p-ої статі за mg-й місяць/рік.
Для відомості чисельності звільнених працівників за різними причинами:
Кількість звільнених працівників в певному місяці/році за певною причиною звільнення конкретної категорії певної статі розраховується за формулою:
(18)
де 
– кількість звільнених працівників за mg-ий місяць/рік за z-ю причиною звільнення k-ої категорії p-ої статі;
– табельний номер працівника, звільненого з z-ю причиною звільнення k-ї категорією p-ї статі в mg-му місяці/році.
Кількість всього звільнених працівників в певному місяці/році за певною причиною звільнення певної статі розраховується за формулою:
(19)
де 
– кількість всього звільнених працівників в mg-му місяці/році за z-ю причиною звільнення p-ї статі.
Кількість всього звільнених працівників в певному місяці/році конкретної категорії певної статі розраховується за формулою:
(20)
де 
– кількість всього звільнених працівників в mg-му місяці/році k-ої категорії p-ї статі.
Для відомості чисельності звільнених працівників по професіям і структурним підрозділам:
Кількість звільнених працівників в певному місяці/році певної професії певної статі у конкретному структурному підрозділі розраховується за формулою:
(21)
де 
– кількість звільнених працівників в mg-му місяці/ році fо-ї професії pо-ї статі у s-му структурному підрозділі;
– табельний номер працівника f-ої професії pо-ї статі, звільненого з s-го структурного підрозділа в mg-му місяці/році.
Кількість всього звільнених працівників в певному місяці/році певної професії певної статі розраховується за формулою:
(22)
де 
– кількість всього звільнених працівників в mg-му місяці/році f-ої професії p-ої статі.
2.2.4. Алгоритм розв’язання.
Даний пункт присвячений опису логіки алгоритму і способу формування результатів розв’язання задачі. Алгоритм у вигляді схеми наданий на рисунку 3.
Далі розглянемо конкретні дії кожного блоку.
Блок 1-10. Виконує слідуючі функції: організація доступу до програми за допомогою паролю, відкриття необхідних баз даних, формування ієрархічного меню.
Блок 11-13. Формування підменю “Регістрація” і вибір необхідної функції в ньому.
Блок 14-19. Робота з особистою карткою: добавлення інформації про нового працівника.
Блок 20-25. Робота з особистою карткою: редагування інформації про працівника.
Блок 26-38. Перегляд особистих карток працівників.
Блок 39-41. Формування підменю “Робота” і вибір необхідної функції в ньому.
Блок 42-57. Робота з документом “Наказ про переміщення”: введення і редагування інформації про переміщення працівників.
Блок 58-73. Робота з документом “Наказ про звільнення”: введення і редагування інформації про звільнення працівників.
Блок 74-79. Перегляд інформації про працівників, відібраної за ключевими ознаками.
Блок 80-96. Формування підменю “Відомості” , вибір необхідної відомості, її формування, організація виведення на екран чи на друк.
Блок 97-106. Формування підменю “Довідники”, вибір необхідного довідника, організація роботи з ним: добавлення запису, редагування запису, знищення запису.
Блок 107-112. Формування підменю “Сервіс”, вибір необхідної функції в ньому: отримання довідки про використання системи, архівування баз даних, відновлення баз даних.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО, ОРГАНІЗАЦІЙНОГО,
Інформаційне забезпечення.
Організаційне забезпечення.
3.2.1. Загальна характеристика організаційного забезпечення.
Організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів, що використовуються спеціалістами для підвищення ефективності управління як на стадії створення, так і на послідуючих стадіях життєдіяльності інформаційної системи. Воно базується на методології, що закладена в основу функціонування системи, відображає її особливості, включає правові акти, що регулюють діяльність людино-машинної системи.
Організаційне забезпечення комплексу задач “Облік наявності та руху кадрiв” забезпечує взаємодію персоналу підприємства з технічними засобами і між собою у процесі розв’язання комплексу задач.
При впровадженні інформаційної системи на підприємствах можуть суттєво змінитися функції та організація роботи працівників.
Суттєвих змін в організаційній структурі при автоматизації функцій працівників відділу кадрів не відбувається. Працівник виконує ті ж функції, але створюються нові умови роботи – робочі місця обладнують ПЕОМ, на базі яких створюються АРМи. При цьому комплекс машин і спеціалісти діють як єдине ціле і в межах вибраного технологічного процесу.
Технологічний процес.
Технологічний процес обробки інформації ( ТП ) представляє собою комплекс взаємозв’язаних операцій по перетворенню інформації з моменту її виникнення до моменту споживання її користувачами, у відповідності з поставленою ціллю.
ТП ділиться на технологічні операції, відрізняється їх складом і послідовністю виконання. Технологічна операція – це взаємозв’язана сукупність дій, що виконуються з інформацією на одному робочему місці у процесі її перетворення для досягнення загальної цілі ТП.
Схема технологічного процесу збору та обробки інформації наведена на рисунку 5.
Початком технологічного процесу збору та обробки інформації з обліку наявності та руху кадрiв є прийом інформації на робочому місці працівника відділу кадрів. Ця інформація представлена у формі документів на паперовпих носіях і перевіряється на наявність помилок. У випадку виявлення помилок, документи повертаються на виправлення. Якщо ж помилок немає, то здійснюється запуск системи.
Діалог користувача з системою організовується зо допомогою меню, яке складається із наступних пунктів: “Регістрація”, “Робота”, “Пошук”, “Відомості”, “Довідники”, “Сервіс”, “Вихід”. Кожний з цих пунктів призначений для автоматизованого розв’язання визначених задач.
При виборі пункту “Регістрація” користувач може переглянути існуючі картки, які включають основну інформацію про працівників, відредагувати ці картки, а також створити нову картку і занести нові дані.
При виборі пункту “Робота” користувач має можливість переглянути, відредагувати та доповнити дані про переміщення або звільнення працівників.
При виборі пункту “Пошук” користувачеві надається можливість переглянути інформацію про працівників, відібрану за певними ознаками.
При виборі пункту “Відомості” користувачеві надається можливість сформувати відомості, переглянути їх на екрані і роздрукувати на папір.
Пункт “Довідники” головного меню призначений для перегляду, редагевання або добавлення масивів нормативно-довідкової інформації, тобто вісіх довідників.
При виборі пункту “Сервіс” є можливість отримати довідку з використання системи, а також занести в архів інформацію за поточний місяць чи відновити інформацію за минулі місяці з дискети або з ЖМД.
При виборі пункту “Вихід” робота з системою закінчується, але передбачена можливість відмови від виходу, якщо цей пункт був вибраний випадково.
Керівництво користувача.
1. Вступ.
Розділ “Керівництво користувача” призначений для вивчення , використання і засвоєння пакету програм по вирішенню задачі “Облік наявності та руху кадрiв”. Далі цей пакет програм буде називатися ПП “Кадр”.
У розділі наведені основні відомості для роботи у середовищі автоматизованої системи, поданий опис режимів і функцій ПП, порядку дій користувача.
Сукупність програмних засобів забезпечує виконання слідуючих функцій:
– ведення даних в ЕОМ і їх контроль;
– ведення БД;
– перегляд оперативних і довідкових масивів;
– формування вихідних документів;
– друк документів.
Для успішної роботи з даними пакетом користувач повинен мати навики роботи на ПЕОМ і професійно розбиратися у предметній області. Перед початком роботи користувачеві необхідно ознайомитися з даним документом, а також з інструкціями з експлуатації технічних засобів.
2. Призначення та умови застосування.
ПП “Кадр” призначений для автоматизації слідуючих функцій з обліку наявності та руху кадрiв:
– роботи з оперативними даними;
– роботи з довідниками;
– формування вихідних відомостей.
Для функцінування АРМ працівника відділу кадрів з обліку наявності та руху кадрiв необхідні наступні програмні та технічні засоби:
– персональна 32 - розрядна ЕОМ, сумісна з IBM PC / AT з об’ємом оперативної пам’яті не менше 8 Мбайт, накопичувачем на ЖМД типу “Вінчестер” об’ємом не менше 180 Мбайт, накопичувачем на ГМД об’ємом 1,44 Мбайт, відеотермінальним пристроєм, клавіатурою типу латинь/кирилиця, пристроєм типу “мишка”;
– друкуючим пристроєм формату А3;
– операційна система MS–DOS версії 6.20;
– операційне середовище Windows версії 3.11;
– СУБД FoxPro для Windows версії 2.5.
3. Підготовка до роботи.
Впровадження ПП “Кадр” виконує програміст-розробник. Для цього він записує з дистрибутивної дискети на ЖМД необхідної програми і БД.
Програміст-розробник демонструє працездатність комплексу програм на контрольному прикладі. Якщо домовленість з розробником не передбачає впровадження пакету, то всі дії по впровадженню користувач виконує самостійно.
Для запуску системи необхідно виконати слідуючі дії:
– ввімкнути ПЕОМ;
– після завантаження операційної системи у командному рядку набрати з клавіатури ім’я файлу “kadr” і натиснути клавішу < Enter >.
4. Опис операцій.
Робота з ПП “Кадр” відбувається у діалоговому режимі за допомогою головного меню і підменю.
Рух по пунктам меню (підменю) відбувається за допомогою клавіш ““, ““, “®“, “¯“, вибір пункту меню ( підменю ) відбувається за допомогою клавіші “Enter”. Вихід із підменю всіх рівнів здійснюється натиском клавіші “Esc”.
4.1. Регістрація.
Режим призначений для введення інформації з первинних документів і пергляд даних про працівників організації, створення нової картки працівника. При виборі цього режиму на екрані з’являється підменю, з якого можна вибрати потрібну функцію.
4.1.1. Нова картка.
Режим призначений для ведення інформації про нового працівника. При виборі цього режиму з’являється екранна форма документу “Особиста картка”. Після вводу всіх реквізитів для збереження інформації потрібно натиснути клавішу “F9”, інакше введена інформація не буде збережена.
4.1.2. Редагування картки.
Режим призначений для внесення змін в особисті картки працівни-ків. При виборі цього режиму з’являється запит для пошуку необхідної картки. При знаходженні потрібного запису на екрані з’являється екранна форма “Особиста картка”. Після після внесення змін для збереження інформації потрібно натиснути клавішу “F9”, інакше введена інформація не буде збережена.
4.1.3. Перегляд.
Режим призначений для пергляду особистих карток працівників. При виборі цього режиму з’являється екранна форма документу “Особиста картка”, за допомогою клавіш “PgUp” і “PgDn” можна переглянути картки різних працівників.
4.2. Робота.
При виборі цього режиму можна переглянути, відредагувати та доповнити дані про переміщення або звільнення праівників. Після вибору режиму на екрані з’являється підменю, з режиму якого можна вибрати необхідну функцію.
4.2.1. Переміщення.
При виборі цього режиму надається можливість введення і редагування інформації про переміщення працівників. За режимами екранної форми закріплені функціональні клавіші:
“F3” – введення нового запису;
“F4” – редагування;
“F9” – збереження інформації.
4.2.2. Звільнення.
При виборі цього режиму надається можливість введення і редагування інформації про звільнення працівників. За режимами екранної форми закріплені функціональні клавіші:
“F3” – введення нового запису;
“F4” – редагування;
“F9” – збереження інформації.
4.3. Пошук.
Режим призначений для перегляду інформації про працівників, відібрану за певними ознаками. При виборі цього режиму надається можливість ввести умову пошуку. Якщо потрібні записи знайдені, то можна переглянути необхідну інформацію. Інакше видається повідомлення про відсутність інформації, яка відповідає заданій умові і надається можливість ще раз сформувати умову.
4.4. Відомості.
Режим призначений для формування наступних відомостей:
– Відомість кількості прийнятих працівників по видам прийому і категоріям за місяць;
– Відомість наявності та руху кадрiв за категоріями і статтю за місяць;
– Відомість прийнятих працівників по професіям і структурним підрозділам за місяць;
– Відомість кількості звільнених працівників за причинами звільнення і категоріями персоналу за місяць;
– Відомість кількості звільнених працівників у розрізі професій і структурних підрозділів.
При виборі цього режиму з’являється підменю, пунктами якого є назви вищевказаних відомостей. Після вибору будь-якого пункту на екрані з’явиться запит на введення періоду часу ( місяця ), за який формується відомість. Після введення повідомлення про формування дозволяється вибрати режим виводу: на екран чи на друк. Для виходу потрібно натиснути клавішу “Esc”.
4.5. Довідники.
Режим призначений для перегляду масивів нормативно-довідкової інформації:
– довідник професій;
– довідник посад;
– довідник видів прийому;
– довідник категорій;
– довідник спеціальностей;
– довідник освіт;
– довідник структурних підрозділів;
– довідник статі;
– довідник сімейного стану;
– довідник причин звільнення;
– довідник військового обліку.
При виборі цього режиму з’являється підменю, пунктами якого є назви вищевказаних довідників. Після вибору будь-якого довідника можна відредагувати потрібний запис, добавити новий запис і знищити запис. Для виходу потрібно натиснути клавішу “Esc”.
4.6. Сервіс.
Режим призначений для отримання довідки та виконання сервісних функцій. При виборі цього режиму з’являється підменю, з якого можна вибрати потрібну інформацію.
4.6.1. Довідка.
Режим призначений для отримання довідки з використання системи, її можливостям, порядку і особливостям роботи. Для виходу потрібно натиснути клавішу “Esc”.
4.6.2. Архівація.
Режим призначений для збереження масивів у вигляді архіву на ЖМД і дискеті. При виборі цього режиму з’явиться повідомлення:
Вставте дискету у пристрій A:
НАТИСНІТЬ БУДЬ-ЯКУ КЛАВІШУ
Необхідно виконати відповідні дії.
Цей режим дозволяє зберігати масиви в архіві з ім’ям arhiv_m.arj, де m – поточний місяць.
4.6.3. Відновлення.
Режим призначений для відновлення масивів за минулі місяці з ЖМД чи дискети. При виборі цього режиму спочатку потрібно виконати дії описані у п. 4.6.2. з даними за поточний місяць, після чого з’явиться повідомлення:
Введіть місяць відновлення ___________
Це необхідно для того, щоб визначити за який місяць потрібно відновити файли.
Виберіть пристрій для відновлення ( A / C ):
Якщо вибрати С:, то масиви відновляться без запитів.
Якщо вибрати А:, то з’явиться повідомлення:
Вставте дискету у пристрій A:
НАТИСНІТЬ БУДЬ-ЯКУ КЛАВІШУ
Необхідно виконати відповідні дії.
Після роботи з відновленими масивами потрібно відновити масиви за поточний місяць.
4.7. Вихід.
Режим призначений для виходу із програми. Цей пункт містить у собі підменю з підтвердженням виходу ( ТАК ) і відмови ( НІ ).
5. Аварійні ситуації.
При роботі даного ПП можуть виникнути слідуючі аварійні ситуції:
– збій програми;
– помилки в даних;
– відмова технічних засобів.
У випадку збою програми необхідно перезавантажити ЕОМ і запустити програму ще раз. Якщо збій не пощастило усунути, виконують копіювання програм з дистрибутивної дискети. При негативному результаті потрібно звернутися до розробника.
У випадку виявлення помилок в даних, неохідно за допомогою програми внести зміни або відновити інформацію, яка зберігається в архіві.
У випадку відмови технічних засобів необхідно звернутися до спеціаліста з технічного обслуговування.
6. Рекомендації щодо освоєння.
Для забезпечення нормальної роботи системи необхідно перед використанням ПП “Кадр” вивчити дане керівництво, а також отримати консультації щодо використання програмного продукту у спеціаліста по програмному забезпеченню.
Технічне забезпечення.
Склад комплексу технічних засобів для функціонування комплексу “Облік наявності та руху кадрiв” визначений у відповідності з змістом задач, що входять у систему і алгоритмів їх розв’язку, організацією і формами представлення інформації, структурою та об’ємно-часовими характеристиками інформаційних потоків, а також розв’язками по організації технологічного процесу обробки інформації.
Комплекс технічних засобів повинен включати технічні засоби обробки інформації, які призначені для виконання наступних функцій:
– підготовка інформації на машинних носіях;
– обробка та зберігання ( накопичування ) інформації на машинних носіях;
– вивід інформації в читаємій формі;
– архівні зберігання інформації;
– засоби для створення облікових документів.
Технічні засоби для створення облікових документів повинні мати наступні особливості:
– ввід інформації за допомогою ручного вводу даних;
– регістрація інформації, що вводиться, на машинному носії;
– обмеження доступу використання і захисту від несанкціонованого доступу до інформації.
Технічні засоби підготовки інформації на машинному носії повинні надавати можливість вводу інформації з клавіатури та регістрації інформації, що вводиться на носії.
Зокрема вибір ПЕОМ IBM PC / AT 486 визначений об’ємом вхідних даних ( 8 Мбайт оперативної пам’яті та 180 Мбайт постійної пам’яті ), високою оперативністю виконання роботи у режимі діалогу, зручністю і простотою експлуатації, компактністю і порівняльно невисокою вартістю комплексу ПЕОМ. Час розв’язання задчі на ПЕОМ PC / AT 486 задовольняє вимоги користувача.
Характеристика ПЕОМ PC / AT 486 наведена нище.
Основні елементи апаратних засобів:
– системний блок;
– клавіатура;
– пристрій відображення ( монітор );
– дисководи;
– друкуючий пристрій;
– різноманітні засоби синхронного звязку та управління ігровими програмами.
Системний блок складається з системної плати, блоку живлення та слотів для додаткових плат. На системній платі розміщені:
– мікропроцесор ( 486 UMS );
– оперативна пам’ять ( RAM 8 Мбайта ).
Слоти забезпечують підключення пристроїв відображення, дисководів для ГМД, каналів телекомунікацій, додаткової пам’яті та ігрових пристроїв.
Клавіатура вміщує власний мікропроцесор, який здійснює сканування клавіатури, приглушення ефекту тремтіння клавіш і буферізації до 20 символів.
“Мізком” комп’ютера є мікропроцесор, який здійснює виконання команд і обробку даних. Мікропроцесор об’єднує у собі 27500 транзисторів і має 32-бітну адресну шину команд. У структурі мікропроцесора найбільш важливу роль грають:
– арифметико-логічний пристрій ( АЛП );
– блок шинного інтерфейсу;
– блок управління пам’яттю.
АЛП входить в так названий виконавчий блок, який виконує команди.
Блок управління пам’яттю складається, в свою чергу, з двох інших блоків:
– блок сегментації;
– блок підкачки сторінок.
Ці пристрої призначені для розбиття оперативної пам’яті на відносно невеликі фрагменти і динамічного перерозподілу їх в прикладних програмах.
На системній платі знаходяться два типи пам’яті:
Перший тип – це постійна пам’ять. Ця пам’ять представляє собою одну або декілька мікросхем, які постійно зберігають деяку інформацію. Оскільки ця інформація може тільки зчитуавтися в анголомовній літературі вони отримала назву “Read Only Memory” ( ROM ) – “тільки читаєма пам’ять”
ROM - пам’ять служить для розміщення у ній даних про апаратні особливості ПК і базової системи вводу/виводу операційної системи ( Basic Input/Output System – BIOS ).
BIOS дозволяє комп’ютеру при початковому запуску ПК, тобто включенні блоку живлення, виконати три основні операції:
– розпізнати, які пристрої встановлені у ПК;
– отримати вказівки, звідки і як читати файли операційної системи;
– визначити як встановити взаємозв’язок між центральним процесором та іншими пристроями (дисководами, монітором, пам’яттю, клавіатурою і т.д. ).
Саме на рівні ROM може бути виявлена несумісність того чи іншого ПК з клану IBM з оригінальною моделлю ПК.
Другий тип пам’яті – оперативна пам’ять.
Оперативна пам’ять або оперативний запам’ятовуючий пристрій – ОЗП ( Random Access Memory – RAM ) являє собою сукупність мікросхем з властивістю накопичувати і тимчасово зберігати інформацію.
Оперативна пам’ять, яка знаходиться у розпорядженні користувача ПК, може бути розділена на чотири категорії.
Базова пам’ять ( conventional memory ).
Це оперативна пам’ять об’ємом до 640 Кбайт, яка обслуговується найбільш розповсюдженою операційною системою ПК – DOS ( Disk Operating System ). Будь-яка програма, що працює під управлінням DOS, може бути завантажена в цю область пам’яті і використовувати її без будь-яких обмежень.
Нарощена пам’ять ( extended memory ).
Це оперативна пам’ять більше 1 МБ, що встановлюється на платах розширення. Ця область пам’яті може бути використана програмами, що працюють у середовищі DOS, але легко доступна при роботі операційних систем XENIX, UNIX i OS/2.
Схована пам’ять ( shadow memory ).
Це категорія нарощеної пам’яті в ПК AT ( що використовують мікропроцесор Intel 80286 ). Вона застосовується для резервування областей пам’яті під віртуальні диски, прінтерні спулери, області зберігання копій BIOS, а також буфери для операцій обміну з іншими пристроями ( кеш-пам’ять ).
Розширена пам’ять ( expanded memory ).
Дозволяє отримати доступ до оперативної пам’яті за межами 640 Кбайт, використовуючи особливі програмні засоби у середовищі DOS
( Lotus 1 - 2 - 3, Symphony releas 1.1., Ventura Publisher version 2.0 та ін. ). Необхідість у цьому звичайно виникає при роботі з великими таблицями чи об’ємними документами. Розширена пам’ять може застосовуватися в будь-яких моделях ПК, але об’єм її обмежений 8 Мбайт.
Програмне забезпечення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
1. Половнев Н.М., Якимов А.М. Системы автоматизированной обработки учетной информации. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 187 с.
2. Твердохлеб Н.Г., Татарчук Н.И., Сендзюк М.А. Организация машинной обработки экономической информации в промышленности. - К.: Вища школа, 1984. - 416с.
3. Сытник В.Ф., Пинчук Н.С., Волк Б.Г. Автоматизация расчетов по материально-техническому обепечению производства. - К.: Техника, 1990. - 168 с.
4. Полковский Л.М., Зайдман С.А., Беркович М.Е. Автоматизация учета на базе персональных ЭВМ. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 192 с.
5. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В.Ф. Сытник, Х. Срока ,Н.В. Еремина. - К.: Катовице: Техника: Экономическая академия им. К. Адамецкого, 1991. - 215 c.
6. Сопко В.В., Пархоменко В.М. Бухгалтерський облiк у пiдприєм-ницькiй дiяльностi. - К.: Технiка, 1993. - 224 c.
7. Сопко В.В., Ткаченко Н.М., Iльєнко П.А. Бухгалтерський облiк в промисловостi та iнших галузях народного господарства - К.: Вища школа, 1992. - 463 с.
8. Бухгалтерский учет: Учебник / П.П. Новиченко, Т.Н. Шина, Ф.П. Васин и др.; Под ред. П.П. Новиченко. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1990, - 464 с.: ил.
9. Пономарева К.В., Кузьмин Л.Г. Информационное обеспечение АСУ. - М.: Высшая школа, 1991. - 222 с.
10. Пономаpева К.В. Инфоpмационное обеспечение АСУ. - М.: Высшая школа, 1991. - 350с.
11. Крайзмер Л.П. Информатика и вычислительная техника. - Л.: Лениздат, 1988. - 270 с.
12. Хаузер Д., Хирт Дж., Хоукинс Б. Операционная система MS–DOS. - М.: Финансы и статистика, 1987.
13. Попов А.А. Программирование в среде СУБД FoxPro 2.0. - М.: Радио и связь, 1993. - 352 c.
14. Справочное руководство по FoxPro 2.0. - К.: Диалектика, 1992. - 3тома.
15. Сильвия Бемер FoxPro 2.5 для Windows. - К.:Торгово-издательское бюро BHV, 1995. - 463 с.
16. Куправа Т.А. Создание и программирование баз данных средствами dBASE III Plus, FOXBASE, Clipper. - М.: Мир, 1991. - 280 с.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЗАПРОПОНОВАНИХ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ.
Дата: 2019-07-24, просмотров: 460.
