За джерелами залучення коштів державний борг будь-якої країни поділяється на внутрішній та зовнішній. До складу державного внутрішнього боргу входять позики уряду України і позики, здійснені за безумовної гарантії уряду (за винятком позик на зовнішньому ринку), для забезпечення фінансування загальнодержавних програм.
Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що виникає щорічно за новими борговими зобов'язаннями уряду України. До цих зобов'язань належать випущені державні цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, гарантовані урядом України, одержані ним кредити, а також частина боргових зобов'язань Союзу РСР, які взяла на себе Україна.
За чинним законодавством України боргові зобов'язання уряду, що оформлені державними цінними паперами, виступають у вигляді облігацій і казначейських зобов'язань України. Такі цінні папери можуть мати короткостроковий — до 1 року, середньостроковий — від 1 до 5 років і довгостроковий — 5 і більше років терміни погашення.
Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» казначейські зобов'язання — цінні папери на пред'явника, що розміщуються тільки на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.
Казначейські зобов'язання нині в Україні не випускаються, їхні функції у частині фінансування дефіциту державного бюджету значною мірою реалізуються через емісію облігацій внутрішньої державної позики (далі — облігації), випуск яких здійснюється з 1995 р.
Співвідношення між обсягами дефіциту державного бюджету України та коштів, залучених за рахунок випуску облігацій, зображено на рис. 1.1. На рисунку показники за 1998 — 1999 роки відображають обсяги дефіциту державного бюджету, визначеного законодавством України, а обсяги залучення коштів представлені на рівні фактичного їх надходження до державного бюджету. За 2000 р. ці показники представлені відповідно до обсягів, визначених Законом України «Про державний бюджет на 2000 рік».
Рис. 1.1. Динаміка зростання дефіциту державного бюджету України та обсягів коштів, залучених за рахунок випуску облігацій у 1998—2000 рр., тис. грн.
Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів до державного бюджету і підтверджує зобов'язання уряду відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк із виплатою попередньо визначеного доходу, якщо це передбачається умовами випуску. Облігації випускаються процентними та дисконтними й добровільно розміщуються серед фізичних та юридичних осіб. Вони також можуть бути в документарній або бездокументарній формі.
Облігації в документарній формі випускаються у вигляді сертифікатів грошових документів із додержанням вимог до технології їх виготовлення, що засвідчують майнові права власників, визначені умовами випуску облігацій. Реалізація майнових прав власником можлива тільки у разі подання цього грошового документа.
Сертифікати облігацій внутрішньої позики у документарній формі повинні мати відповідні ступені захисту від підроблення і містити такі обов'язкові реквізити:
- назву цінного паперу;
- назву емітента;
- номінальну вартість;
- термін погашення;
- розмір і терміни виплати процентів;
- місце і дату випуску;
- серію та номер облігації;
- підпис керівника органу, що виконує функції емітента, та відбиток печатки цього органу.
До сертифікатів процентних облігацій внутрішньої позики додається купонний лист.
Облігації внутрішньої позики в бездокументарній формі існують як грошові документи у вигляді облікових записів установленої структури з додержанням вимог щодо їх захисту від несанкціонованого доступу, які засвідчують майнові права власників облігацій, визначені умовами випуску.
Ведення обліку прав власності (ведення облікових записів) за облігаціями (як і за іншими видами цінних паперів), що існують у бездокументарній формі, здійснюється депозитарієм, на який покладено функції:
- відповідального зберігання облігацій, включаючи сертифікати, якими оформлюється емісія цінних паперів;
- ведення рахунків депозитарного обліку облігацій під час їх розміщення й обігу на біржовому та позабіржовому ринках;
- здійснення розрахунків із дотриманням вимог поставки цінних паперів проти платежу між клієнтами депозитарію — учасникам угод за облігаціями;
- організації клірингу та переказування коштів на відповідні рахунки учасників ринку облігацій під час здійснення розрахунків за результатами аукціонів, а також сплати доходу та погашення державних боргових зобов'язань;
- контролю за відповідністю між обсягом емісії облігацій та їхньою кількістю в обігу, а також за виконанням угод між клієнтами депозитарію;
- формування довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують розміщення та обіг облігацій.
Загальні обсяги випуску облігацій згідно з чинним законодавством установлюються Верховною Радою України в межах визначеного бюджетом на поточний рік граничного розміру внутрішнього державного боргу. Зважаючи на ці обмеження, характер і умови випуску боргових зобов'язань визначаються постановою Кабінету Міністрів України.
Протягом 1997 р. в Україні ринок державних боргових зобов'язань формувався випуском облігацій із додержанням таких умов:
- форма випуску — дисконтна на пред'явника;
- номінальна вартість — 100 грн.;
- терміни погашення — 3, 6, 9, 12 та 18 місяців;
- вид випуску — записи на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.
Функціонування ринку облігацій неможливе без чіткого розподілу функцій та повноважень його учасників. За дорученням уряду на Міністерство фінансів України покладаються обов'язки щодо здійснення випуску облігацій та гаранта своєчасності сплати доходу за ними та їх погашення.
Як безпосередній учасник ринку облігацій Національний банк виконує обов'язки:
- генерального агента Міністерства фінансів України з обслуговування розміщення облігацій та проведення платежів за ними;
- депозитарію за облігаціями, випущеними у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів;
- контролюючого органу;
- дилера на вторинному ринку. Іншими учасниками ринку облігацій є:
- комерційні банки;
- юридичні та фізичні особи, що є клієнтами комерційних банків;
- організаційно оформлені торговельні системи.
Функції генерального агента з обслуговування випуску облігацій та проведення платежів за ними здійснюються Національним банком на підставі угоди з Міністерством фінансів. Умовами цієї угоди визначаються необхідність спільного розроблення та узгодження графіка та правил розміщення облігацій, надання інформаційних повідомлень про продаж цінних паперів та його результати, виконання Національним банком функцій платіжного агента.
Продаж облігацій на первинному ринку організовує Національний банк. Цей продаж проводиться у формах:
- аукціону з оголошенням обсягу облігацій, виставлених на продаж;
- аукціону без оголошення обсягу облігацій, що пропонуються до продажу;
- продажу з оголошенням обсягу реалізації облігацій за фіксованими цінами, які встановилися на попередньому аукціоні;
- продажу без оголошення обсягу реалізації за фіксованими цінами, які встановилися на попередньому аукціоні.
Аукціон, що проводиться з попереднім оголошенням обсягу облігацій, виставлених на продаж, вважається таким, що відбувся, у разі реалізації 20 % облігацій від їхньої загальної кількості.
Покупцями облігацій на торгах, що проводяться Національним банком України, виступають комерційні банки та їхні філії (далі — учасники торгів). Комерційним банкам надається право на придбання облігацій за рахунок:
- власних і залучених коштів за умови дотримання встановлених Національним банком економічних нормативів;
- коштів клієнтів та за їхніми дорученнями.
Комерційні банки та їхні філії допускаються до участі в аукціонах за умови укладання угоди про депозитарне та інформаційне обслуговування операцій з облігаціями та набуття статусу депонента депозитарію Національного банку України.
Придбання комерційним банком облігацій за рахунок коштів та за дорученням клієнтів резидентів, а також за рахунок власних та залучених коштів з метою подальшого перепродажу проводиться за умови:
- наявності дозволу уповноваженого органу на здійснення діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів;
- виконання встановлених економічних нормативів та задовільного фінансового стану;
- надання комерційному банку (філії) права на ведення рахунків депозитарного обліку за облігаціями, які перебувають у власності його клієнтів;
- наявності угоди з клієнтами на придбання облігацій на аукціоні, що проводиться Національним банком України.
Вихід нерезидентів на ринок облігацій потребує запровадження механізмів спільного функціонування різних сегментів фінансового ринку: валютного та державних боргових зобов'язань. Крім цього, виникає низка проблем страхування ризиків нерезидентів, пов'язаних зі зміною валютного курсу та діяльності банку, який здійснює ведення рахунків нерезидента.
Вирішення цих проблем пов'язано із введенням інституту уповноважених банків, що дає змогу знизити ризики банку як зберігача цінних паперів, а також із запровадженням обігу валютних деривативів. Слід зауважити, що встановлений чинним законодавством механізм випуску та обігу похідних цінних паперів є недосконалим. Це значною мірою стримує розвиток ринкових реформ в Україні.
Статус уповноважених для обслуговування операцій нерезидентів на ринку облігацій набувають банки-резиденти, які уклали відповідні угоди з Національним банком України. Ці банки за дорученням нерезидентів можуть здійснювати:
- придбання облігацій на торгах, що проводяться Національним банком України, і грошові розрахунки за їхніми результатами;
- операції з купівлі та продажу облігацій на вторинному ринку;
- депозитарний облік облігацій, що перебувають у власності нерезидентів;
- платежі за облігаціями при їх погашенні та сплаті доходу.
На підставі угоди з уповноваженими банками Національним банком за погодженням з Міністерством фінансів України можуть бути встановлені обмеження на обсяги придбання нерезидентами облігацій. Під час визначення цих обмежень мають бути враховані потреби Міністерства фінансів для покриття дефіциту бюджету, розподіл за термінами погашення обсягів платежів за облігаціями, які придбані нерезидентами на попередніх торгах, тенденції зміни валютного курсу, обумовлені основними показниками грошово-кредитної політики Національного банку. Дані обмеження і будуть відігравати інтегрувальну роль у разі спільного функціонування ринків валюти та державних боргових зобов'язань.
Розширення кола безпосередніх учасників ринку облігацій пов'язано з виходом на нього торговців цінними паперами, що не належать до установ банківської системи. З метою недопущення зловживань на ринку облігацій та його компрометації право безпосереднього виходу на цей ринок мають отримати торговці, які мають найбільш стабільні позиції на фондовому ринку і значний досвід у даній сфері діяльності. Такий відбір здійснюють органи державної виконавчої влади, які безпосередньо контролюють діяльність торговців цінними паперами. На підставі рішень цих органів Національний банк України може укладати окремі угоди з торговцями цінними паперами щодо надання їм програмно-технологічних засобів участі у торгах облігаціями та ведення депозитарного обліку операцій з ними. Угода може бути укладена за умови придбання програмно-технологічних засобів електронної пошти та подання копії угоди з комерційним банком про розрахункове обслуговування. Відповідно до цієї угоди торговець цінними паперами має право:
- придбати облігації за рахунок власних коштів, а також за дорученням та за рахунок коштів клієнтів резидентів;
- відкрити рахунок депозитарного обліку у депозитарії Національного банку України та окремий грошовий субрахунок у його операційному управлінні;
- отримати програмно-технологічні засоби участі у торгах облігаціями та захисту інформації від несанкціонованого доступу;
- підключити програмно-технологічні засоби електронної пошти до телекомунікаційної мережі Національного банку України.
На відміну від комерційних банків — учасників торгів з первинного розміщення облігацій Національний банк України на підставі угоди з торговцем цінними паперами перед початком проведення аукціону може вимагати переказати через обслуговуючий комерційний банк на окремий субрахунок в ОПЕРУ Національного банку України кошти, обсягом не менше як 2 % від номінальної вартості облігацій, яка вказується у його заявках на придбання облігацій. За відсутності необхідних коштів заявки торговця цінними паперами не допускаються до участі у торгах. Така попередня сплата забезпечує достатні гарантії проведення торговцем цінними паперами платежів за облігаціями і, як наслідок, вчасне здійснення розрахунків Національним банком України з Головним управлінням державного казначейства.
За результатами проведення торгів його учасники через засоби телекомунікаційного зв'язку одержують повідомлення про обсяги придбання облігацій та суми платежів за ними. Отримавши таке повідомлення (за умови придбання облігацій у строки, визначені умовами розміщення), торговець цінними паперами через обслуговуючий комерційний банк виплачує необхідні кошти за відніманням тих, що перед початком проведення аукціону переказані до ОПЕРУ Національного банку України.
Якщо заявки торговця цінними паперами на придбання облігацій не задоволені, на підставі повідомлення, що робиться за результатами проведення торгів, кошти із субрахунку в ОПЕРУ Національного банку України переказуються на поточний рахунок торговця цінними паперами в обслуговуючому комерційному банку. Відповідно до письмового розпорядження торговця цінними паперами ці кошти можуть не переказуватися власнику, а використовуватися для участі у подальших торгах.
У разі невчасного переказування коштів за облігаціями, придбаними на торгах з їх первинного розміщення, на підставі даних ОПЕРУ Національного банку України до порушників платіжної дисципліни застосовуються такі штрафні санкції:
а) тимчасове або повне усунення від участі у торгах з продажу облігацій;
б) сплата пені від простроченої непереказаної суми коштів у розмірі, що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, яка існувала у період сплати пені;
в) переказування до прибуткової частини Державного бюджету коштів, що були заблоковані перед початком проведення торгів.
У торгах облігаціями можна виділити кілька організаційних етапів: підготовчий, пов'язаний зі складанням інформаційного повідомлення щодо проведення торгів та його поширенням серед учасників ринку; власне здійснення торгів; підсумковий, що охоплює проведення платежів за результатами розміщення облігацій.
Рішення про час, місце і форму проведення торгів, обсяги та умови розміщення облігацій, що пропонуються на продаж, строк подання заявок на участь у ньому ухвалюється Міністерством фінансів України за погодженням із Національним банком України в межах загальної суми емісії, визначеної Кабінетом Міністрів України.
Міністерство фінансів України до початку проведення торгів надсилає Національному банку України погоджене з ним повідомлення про їх проведення.
При розміщенні облігацій через аукціонний продаж в інформаційному повідомленні вказується:
- дата і час проведення аукціону;
- кількість облігацій, що виставляється на продаж (у разі, якщо мають місце обмеження);
- термін погашення облігацій та виплати процентів за ними. При розміщенні дисконтних облігацій дати виплати доходу не вказуються;
- вимоги щодо подання заявок учасників торгів: кратність заявок, кількість знаків дробової частини у їхній ціновій частині та ін.;
- дата і час переказування коштів за результатами проведення торгів та номер рахунку в операційному управлінні Національного банку, на якому здійснюється акумулювання коштів;
- склад штрафних санкцій, що можуть бути застосовані до порушників платежів.
За умови розміщення облігацій за фіксованими цінами, які встановилися на попередньому аукціоні, в інформаційному повідомленні вказуються цінові умови продажу.
Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електронних торгів з використанням телекомунікаційної мережі передавання даних. На підставі договору з Національним банком учасникам торгів надаються програмно-технологічні засоби системи «ЛІГА», які забезпечують формування та передавання заявок на участь у торгах та отримання даних за їхніми результатами. З використанням цієї системи учасники торгів подають до Національного банку заявки щодо придбання:
- указаної в заявці кількості облігацій за фіксованими в них цінами. Ці пропозиції щодо придбання облігацій мають назву конкурентних;
- указаної в заявці кількості облігацій за середньозваженими цінами, які визначаються за результатами аукціону. Ці пропозиції мають назву неконкурентних.
Заявки на торги засвідчуються підписами (в електронній формі) уповноважених осіб їх учасників. Під час проведення аукціону заявки можуть включати необмежену кількість конкурентних і неконкурентних пропозицій.
При розміщенні облігацій за фіксованими цінами його учасники надають лише неконкурентні пропозиції. Задоволення цих пропозицій здійснюється Національним банком України за середньозваженими цінами, що були встановлені на попередньому аукціоні.
Отже, загалом повідомлення про проведення торгів та заявки учасників (комерційних банків та торговців цінними паперами) є своєрідною формою угод між Національним банком як генеральним агентом Міністерства фінансів із розміщення облігацій та юридичними особами, які беруть участь у продажу державних боргових зобов'язань. Цією «угодою» визначено порядок продажу облігацій, правила здійснення розрахунків та склад штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до порушників платіжної дисципліни.
Проведення торгів облігаціями здійснюється за такою схемою.
У день проведення торгів у час, указаний у повідомленні, заявки, які надійшли телекомунікаційною мережею від його учасників, розкриваються, і за допомогою програмних засобів системи «ЛІГА» визначається склад учасників торгів, котрі подали пропозиції щодо придбання облігацій.
На підставі даних довідника, який відображає стан виконання учасниками торгів вимог, визначених умовами їх допуску до участі у розміщенні облігацій, формується перелік учасників, заявки яких не допускаються до участі у торгах. Заявки цих учасників програмними засобами системи «ЛІГА» вилучаються, і вони не беруть участі у розміщенні облігацій.
На базі заявок учасників торгів, допущених до них, складається аналітична інформація, яка характеризує пропозиції щодо придбання облігацій та можливі варіанти встановлення ціни відсікання під час їх продажу, тобто ціни, нижче від якої заявки учасників торгів не задовольняються. Аналітична інформація подається за наведеною нижче формою (рис. 1.2).
Аналітична інформація, а також дані про попередні торги, обсяги погашення облігацій та інші показники надаються уповноваженим особам Міністерства фінансів України. Уповноваженими особами Національного банку України можуть бути подані письмові пропозиції щодо обсягів залучення коштів та встановлення ціни відсікання виходячи з:
- загального обсягу розміщення облігацій;
- розрахункової дохідності облігацій;
- установленої облікової ставки Національного банку України;
- курсу національної грошової одиниці стосовно іноземної;
- рівня ставок за депозитами комерційних банків та процентних ставок на кредитному ринку та інших даних.
|
«_____»____________________200___ р.
|
______________________________________________________
(назва облігації та параметри її випуску)
| Ціна прид-бання | Кількість облігацій, що може бути ре-алізована | Серед-ньозва-жена ці-на аук-ціону | |||
