Внаслідок широкомасштабного прихованого безробіття активізувалися трудові внутрішні міграції, які мають об’єктивні передумови щодо розвитку. Чисельність тільки маятникових (щоденних) мігрантів з офіційних джерел склала в 1996р. 1,3 млн.осіб або 20% сільського населення працездатного віку.

Міграційний рух населення областей Західного регіону має істотні відмінності від інших регіонів України. Це, передусім, пов’язано з прикордонним розміщенням регіону, високою густотою населення, особливо сільського, та історичними особливостями соціально-економічного розвитку областей регіону.. Вказані особливості та набагато вищий, ніж в інших областях України, рівень незайнятості населення істотно відбиваються на напряма, структурі та інтенсивності трудових міграційних потоків.Якщо в період з 1961 по 1975рр. середньорічні обсяги потоків постійної міграції. Трудової маятникової та сезонної міграцій співвідносились як 1:22:2,0, тобто на кожну 1 тис.осіб працездатного віку, котрі переселились до міст, припадало 22тис. мешканців сіл, які працювали в містах (трудових маятникових мігрантів) і 2,0 тис.чол., котрі щорічно виїжджали за межі своїх областей на сезонні роботи, то за 1976-1991 рр. середньорічні обсяги цих трьох видів трудових потоків постійної, маятникової та сезонної міграцій вже стали співвідноситися як 1:42:1,8.

Аналіз інтенсивності та географія напрямів трудової міграції в регіоні свідчить про те, що вона характеризувалася яскраво вираженої спрямованістю із села в місто. За роки екстенсивного економічного розвитку (1960-1990 рр.) із сіл до міст Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей переселилось відповідно понад 400, 220, 160 і 130 тис.чол., або 55-58% загального приросту міського населення цих областей (у середньому в Україні цей показник становив 50,2%). Міграція сільського населення в міста безпосередньо пов’язана з міжгалузевим перерозподілом трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, будівництво, на транспорт, у сферу обслуговування. Цей вид міграції відігравав суттєву роль у забезпеченні робочою силою промислового виробництва, в перерозподілі на роботу молодих спеціалістів і кадрів робітничих професій, а також в урбанізаційних процесах. В основному завдяки міграції по лінії “село-місто” міське населення областей Карпатського регіону зросло з 1538,7 тис.чол.у 1959р. до 3205,4 тис.чол. у 1991р., або більше ніж удвічі. За вказаний період міське населення зросло у Львівській області з 821,4 до 1660,5 тис.чол., Івано-Франківській відповідно з 249,4 до 616,8 тис.чол., Закарпатській – з 264,9 до 529,3 тис.чол., Чернівецькій – з 203,0 до 398,8 тис.чол. За цей період сільське населення в регіоні зменшилось на 155,3 тис.чол. Більше всього чисельність сільського населення зменшилась у Львівській області (186, тис.чол.). Зросло воно лише у Закарпатській області з 655, тис.чол у 1959р. до 736,6 тис.чол. у 1991р.

З огляду на існування значних резервів трудових ресурсів у Західному регіоні спостерігається сезонна міграція населеня, за якої переважна більшість працездатного населення щорічно виїздить на сезонні роботи в інші регіони України і за кордон, минаючи біржі праці й державну систему служб зайнятості Якщо за 1970-1990рр. Тут спостерігалася тенденція до зменшення, то нині, з переходом України до ринкової економіки, формуванням і розвитком ринку праці, її обсяг значно збільшився. Так, якщо в 1970 р. з Івано-Франківської області на сезоні роботи виїжджало 60 тис. чол. працездатного населення, у 1980р. – 36,3 тис.чол., у 1990р. – лише 20 тис.чол., то в 1993р. – уже 65 тис.чол., а в 1997р. – понад 10 тис.чол. Найбільша їх чисельність припадає на Рожнятівський, Надвірнянський, Косівський, Коломийський та Долинський райони. Серед тих, хто виїздить тимчасово (як правило, терміном від 6 місяців до 1 року) на сезонні роботи за кордон, переважна більшість працює на збиранні врожаю цитрусових, фруктів та овочів у Греції, Кіпрі, Польщі, Угорщині, Німеччині, на лісозаготівлях – у Литві й Росії, на виконанні будівельних і сільськогосподарських робіт – у Чехії, Угорщині, Росії й Польщі, на підприємствах нафтової та газової промисловості – в Тюменській області Російської Федерації. З-поміж областей Західного регіону України найбільше число сезонних зовнішніх трудових мігрантів припадає на Закарпатську область (понад 200 тис.чол.)

Щодо сучасного трудового міграційного руху населення та його впливу на розвиток та регулювання ринку праці в Україні, то йому притаманно значне зменшення обсягів постійної, трудової маятникової міграції населення, які реалізовувалися здебільшого в межах регіонів держави, а різке збільшення сезонної трудової міграції й еміграції населення, обсяги яких через високий рівень незайнятості населення особливо зросли в Україні за останні 5 років, значно розширилась їх географія. Якщо раніше учасниками трудових міграцій населення за кордон були в основному представники прикордонних областей, то нині за кордоном на тимчасових сезонних роботах у іноземних роботодавців за наймом і договорами підряду працюють особи, котрі репрезентують практично всі регіони України.

Найбільше офіційно зареєстрованих зовнішніх трудових мігрантів у 1998р., які тимчасово працювали за кордоном, було Закарпатській (2979 чол.), Львівській (1871 чол.), Тернопільській (618 чол.) та Івано-Франківській (327 чол.) областях.

З областей Західного регіону на тимчасові роботи за кордон щорічно виїжджають приблизно 800 тис.чол., що становить п’яту частину трудових ресурсів регіону.