Розрахунок поточно-конвеєрних ліній розпочнемо із визначення ефективного фонду робочого часу.
Ефективний (розрахунковий) фонд часу дорівнює різниці між номінальним річним фондом часу та часом неминучих втрат, які викликані простоями устаткування при планово - попереджувальному ремонті, 
та визначається за формулою:
(2.1)
де 
кількість робочих днів у розрахунковому періоді, 
;
тривалість робочої зміни, 
;
кількість робочих змін за добу, 
;
коефіцієнт, який враховує втрати часу на ремонт устаткування, 
.
До розрахункових параметрів усіх різновидів потокових ліній відносяться такт та ритм. Взагалі ці поняття рівнозначні і в подальшому викладенні будуть використовуватись як взаємозамінні.
Тактом потокової лінії називається час між запуском (випуском) двох чергових виробів або заготівель визначених найменувань, типорозмірів та виконань. При цьому необхідно нагадати, що основний принцип організації та проектування потокової лінії - це сувора синхронізація такту потокової лінії і тактів виконання всіх операцій, які пов’язані із цією лінією.
Такт потокової лінії (такт випуску) є однією із головних характеристик виробництва, бо він у кінцевому рахунку визначає виробничу потужність виробництва. Розрахунковий такт випуску вагонів або їх елементів, як правило, є довільним числом. Для того, щоб до закінчення робочої зміни були завершені операції на всіх робочих місцях, дійсний такт випуску повинен бути кратним фонду робочого часу зміни.
Величина теоретичного такту визначається за формулою:
(2.2)
де 
тривалість робочої зміни, 
;
кількість рекомендованих тактів за одну зміну, 
. В розрахунках приймаємо кількість тактів 
за одну зміну.
Тоді матимемо:
Технологічний такт 
відрізняється від теоретичного такта на величину робочого хода конвеєра та визначається за формулою:
(2.3)
де 
час робочого ходу конвеєра, який визначається за формулою:
(2.4)
де 
довжина вагонів по осях зчеплення автозчепів, 
;
відстань між осями зчеплення автозчепів вагонів, які розташовані на сусідніх позиціях, 
;
швидкість руху вагона на поточно-конвеєрній лінії, 
.
Тоді матимемо:
Отриману величину підставляємо у формулу (2.3) та отримаємо технологічний такт :
Ритм потокової лінії - це рівномірне повторення випуску (запуску) продукції через визначені відрізки часу. Він дорівнює такту, якщо випуск (запуск) виробів одиничний.
Розрахунок його числового значення визначається за формулою:
(2.5)
де 
величина транспортної партії (кількість виробів на одній позиції, які одночасно переміщаються по позиціях лінії), 
.
Дійсний ритм потокової лінії визначається із врахуванням втрат фонду часу на обслуговування робочих місць 
, на ремонт обладнання 
та на регламентовані перерви 
всі ці втрати враховуються коефіцієнтом 
.
(2.6)
де 
, в розрахунках приймаємо 
.
Важливим розрахунковим параметром потокової лінії, який визначає її пропускну спроможність або продуктивність (кількість виробів, які випускаються в одиницю часу), є ритм випуску продукції або темп потоку. Залежність між темпом та ритмом потокової лінії визначається за формулою:
(2.7)
Виходячи із вище вказаної формули отримаємо:
Кількість позицій 
на потоковій лінії приймаємо 
виходячи із технологічного процесу. Теоретично трудомісткість на всіх позиціях однакова. Однак практично не можливо розподілити роботи так, щоб трудомісткість на позиціях була однаковою. При цьому необхідно враховувати, що трудомісткість на позиції повинна бути такою, щоб при заданій кількості працівників весь об’єм роботи закінчувався за час, який не перевищує такт поточної лінії.
Правильність вибору числа позицій поточно-конвеєрної лінії перевіряється за щільністю робіт та визначається за формулою:
(2.8)
де 
трудомісткість ремонтних робіт на поточній лінії, 
;
кількість позицій на поточно-конвеєрній лінії, 
.
Щільність роботи, яка характеризується кількістю одночасно працюючих виконавців на одній позиції, має задовольняти такій умові:
для чотиривісного напіввагона 
.
Отже, визначимо щільність 
за формулою (2.8):
Зрівнявши отриману величину щільності робіт із допустимою, робимо висновки, що результат задовольняє заданним межам щільності. Що в свою чергу вказує на те, що кількість позицій на поточно-конвеєрній лінії прийнято правильно.
Визначимо число поточно-конвеєрних ліній за формулою:
(2.9)
де 
кількість вагонів, які потрібно відремонтувати за певний період, 
;
коефіцієнт використання робочого часу поточно-конвеєрної лінії 
, в розрахунках приймаємо рівним 
.
Отриману величину 
округляємо до цілого числа та отримуємо 
поточно-конвеєрні лінії.
Визначимо фактичну програму ремонту напіввагонів за формулою:
(2.10)
де 
кількість поточно-конвеєрних ліній.
Визначимо у відсотковому відношенні на скільки фактична програма ремонту напіввагонів перевищує задану, яка не має перевищувати більше ніж на 
.
Отримана величина 
задовольняє вимоги, отже всі наступні розрахунки будуть проводитися тільки із отриманою фактичною програмою ремонту вагонів.
Розрахуємо фактичний ритм 
поточно-конвеєрної лінії за формулою:
(2.11)
Також розрахуємо фактичний темп 
потокової лінії за формулою:
(2.12)
Визначимо фронт роботи поточно-конвеєрної лінії 
за наступною формулою:
(2.13)
Фронт роботи цеху 
визначається за формулою:
(2.14)
Продуктивність поточно-конвеєрної лінії - це її пропускна здатність випуску виробів за розглянутий період або за одиницю часу. Продуктивність поточно-конвеєрної лінії визначається за формулою:
(2.15)
де 
час, за який виконується ремонт або виготовлення виробу на поточно-конвеєрній лінії (виробничий цикл або штучний час), 
.
Виробничий цикл є одним із найважливіших факторів, які визначають ефективність поточних ліній. Чим він менший, тим вища продуктивність поточно-конвеєрної лінії.
Дата: 2019-07-24, просмотров: 273.
