Вихідними діагностичними параметрами, які характеризують стан систем електропостачання (СЕП), є рівень напруги, що регулюється U_рн і величина пульсацій DU_рн. Величину першого параметра вимірюють за допомогою вольтметра постійного струму безпосередньої оцінки чи інтегруючим цифровим вольтметром. Другий параметр можна оцінити тільки з використанням осцилографа. До діапазону варіювання припустимих значень ДП у процесі експлуатації автомобіля пред'являються досить жорсткі вимоги, що пов'язано в основному з циклічним режимом заряду АКБ. Для класичного борта автомобіля припустимі відхилення цих параметрів від номінальних значень складають U_рн ±3%; DU_рн £ 5%. Відхилення значень параметрів вище припустимих приводить до значного зниження терміну служби АКБ і освітлювальних ламп, порушенню режимів роботи інших систем автомобіля. Несправності, які виникають у системі, характеризуються переліком симптомів, що мають неін’єктивне звуження відповідності несправність – симптом, і додатковими ознаками зовнішнього прояву.

1. Не працюють всі споживачі, не горять лампи освітлення, не функціонує звуковий сигнал, стартер не включається, стрілка амперметра не відхиляється у бік розряду при включенні запалювання. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Розряджена чи несправна АКБ. Перевірка працездатності виконується за допомогою найпростіших приладів (пробник, вольтметр).

- Порушення кола живлення через окислення чи слабке кріплення виводів АКБ, амперметра, тягового реле стартера, вимикача маси чи їх несправності. Пошук місця обриву виконують послідовним вимірюванням напруги по колу у відповідності зі схемою СЕП або перемиканням окремих її ділянок.

2. Всі споживачі працюють з малою потужністю при непрацюючому ДВЗ, стартер обертається повільно, лампи горять впівнакалу, сигнал звучить слабко. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Сильно розряджена АКБ. Стан АКБ визначають за зниженням на ній напруги нижче ніж 8 В при включенні стартера.

- Збільшився перехідний опір контактів чи виводів кола живлення. Місце порушення контактів визначають шунтуванням виводів за допомогою перемички або падінням напруги на окремих ділянках кола живлення. Це падіння не повинно перевищувати 0,1 В на кожному механічному з’єднанні провідників і складати не більш як 4% від номінальної напруги в цілому на всіх проводах кола живлення.

3. АКБ не заряджується. При роботі ДВЗ на будь-якій частоті обертання амперметр показує розрядний струм. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Обрив чи слабкий натяг ременя привода генератора. Визначається зовнішнім оглядом і вимірюванням прогину ременя під навантаженням відповідно до регламентуючого значення.

- Обрив кола генератор – АКБ. Місце обриву визначають за допомогою вольтметра чи пробника при непрацюючому ДВЗ шляхом перевірки напруги АКБ на ділянках кола, що перевіряється.

- Обрив кола збудження генератора. Пробник чи вольтметр підключають до виводу «Ш» генератора і включають запалювання. Якщо напруга на обмотці збудження відсутня, то коло її підключення в обриві.

- Несправний регулятор напруги (РН) чи генератор. Для локалізації несправності відключають РН від генератора, ДВЗ запускають на малі обороти. Далі короткочасно замикають клеми “Я” і ”Ш” генератора між собою. Якщо амперметр в цьому випадку показує зарядний струм, то несправний РН. Якщо навпаки, - несправний генератор.

4. АКБ недозаряджається. Амперметр показує малий струм заряду на будь-якій частоті обертання ДВЗ; включення фар викликає різке зниження зарядного струму, спостерігається різке коливання стрілки амперметра. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Пробуксовка ременя генератора. Перевіряють візуально, збільшують натяг, знежирюють шків, заміняють ремінь.

- Розрегульований РН. Вимірюють величини напруги бортової мережі на середніх обертах ДВЗ при включених фарах і порівнюють показання вольтметра з регламентованими значеннями.

- Замаслювання контактних кілець чи нещільне притиснення щіток у генераторі. Діагноз підтверджується зовнішнім оглядом при частковому розбиранні генератора.

- Порушення контакту в колі заряду АКБ при вібраціях ДВЗ. Пошук місця порушення здійснюється візуально, усувається інструментами.

5. АКБ перезаряджається. При тривалій роботі ДВЗ і різному навантаженні бортової мережі, амперметр постійно показує зарядний струм, стрілка амперметра не встановлюється в нульове положення. Збільшення обертів ДВЗ призводить до підвищення струму заряду над граничними значеннями, спостерігається сильне газоутворення в електроліті АКБ, помітне зниження рівня електроліту, занадто яскраве світіння фар. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Розрегульований чи несправний РН.

- Замкнуті між собою виводи “Я” і ”Ш” генератора. Для локалізації несправності рівень напруги бортової мережі вимірюють при працюючому ДВЗ. Якщо вимірювана напруга вище норми і постійна в широкому діапазоні зміни частот обертання ДВЗ, розрегульований РН. Якщо напруга борта зростає пропорційно росту обертів, необхідно відключити РН від генератора (розімкнути вивід ''Ш''). Різке зниження напруги при цьому вказує на несправність РН. Якщо така реакція відсутня, це свідчить про замкнення клем “Я” і “Ш” генератора.

- Причиною завищеної напруги борта може бути окислення контактів замка запалювання. Для підтвердження цього діагнозу вимірюють падіння напруги на замку запалювання. Воно не повинно перевищувати 0,1 В при відключених споживачах, що не беруть участь у робочому циклі ДВЗ.

Несправності системи пуску

За вихідні системи пуску (СП) можна вважати крутний момент на валу стартера та його оберти, що забезпечують надійний пуск ДВЗ. Залежність між переліченими параметрами визначається робочими характеристиками стартера. Виконати вимірювання крутного моменту стартера на борті автомобіля неможливо, тому основною ознакою при суб'єктивній оцінці стану системи є частота прокручування колінчастого валу ДВЗ. Перелічимо характерні симптоми, що вказують на наявність несправності системи чи її елементів, визначимо причини і способи виявлення цих несправностей.

1. Стартер включається, потім самостійно відключається, не набравши обертів. Може спостерігатися повторний цикл, при цьому чути спрацьовування обох реле стартера. Причини і способи виявлення несправності:

- Несправна чи розряджена АКБ. Реєструється за зниженням напруги на клемах АКБ нижче ніж 8В при включенні стартера. При відсутності вольтметра зниження напруги можна спостерігати по світінню фар.

- Поганий контакт у колі АКБ – тягове реле – корпус автомобіля. Для локалізації місця порушення контакту виміряють падіння напруги на перехідних опорах контактних з'єднань при включеному стартері. Сумарне падіння напруги в з'єднаннях стартерного кола не повинно перевищувати 1,5 В.

- Несправне реле включення або тягове реле стартера. Для перевірки реле включення стартера на ньому замикають між собою виводи «С» і «Б». Якщо при цьому спрацьовує тягове реле і відбувається пуск стартера, то несправне реле включення стартера, якщо навпаки, - несправне тягове реле стартера.

2. Стартер не включається. Яскравість світла фар при включенні стартерного режиму не змінюється. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Порушено контакт на клемах АКБ. Зробити очищення і затягування клем, випробувати.

- Порушено контакт у колі живлення тягового реле. Зробити послідовне шунтування ділянок кола за допомогою перемички і локалізувати несправність.

- Заїдання якоря тягового реле у втулці електромагніта. Зробити випробування примусовим уведенням шестірні привода стартера в зачеплення з вінцем маховика.

- Несправний замок запалювання. Шунтувати відповідні виводи замка перемичкою, випробувати.

- Несправний щітково-колекторний вузол електродвигуна стартера. Діагноз підтверджують при частковому розбиранні стартера в знятому з автомобіля стані.

3. Стартер включається, але не провертає колінчастого валу чи прокручування відбувається з недостатньою частотою обертання. Світло включених фар при включенні стартера слабшає. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Порушено контакт у колі управління чи у силовому колі стартера. Локалізація несправності здійснюється послідовним шунтуванням ділянок кола за допомогою перемички.

- Несправний стартер. Можливі несправності: коротке замкнення в обмотках збудження чи якоря; заїдання ротора за полюсні башмаки статора через пошкодження підшипників; пошкодження щітково-колекторного вузла. Несправності локалізуються при розбиранні.

- Розряджена АКБ. Визначається раніше описаним методом.

4. Вал стартера обертається, але не провертає колінчастого валу ДВЗ. Чути характерний шум обертання стартерного електродвигуна. Причини несправності та способи їх виявлення:

Пробуксовка муфти вільного ходу (МВХ) через пошкодження роликів чи обойми, заїдання штовхальників. Діагноз підтверджується при розбиранні стартера, знятого з автомобіля.

- Зруйновано зубці вінця маховика чи шестірні. Визначається зовнішнім оглядом на борту автомобіля.

- Руйнування буферної пружини чи засмічення шліцевих пазів вала. Діагноз підтверджується після розбирання стартера в електровідділенні.

5. При обертанні стартера чути скрегіт. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Забоїни на зубцях вінця маховика чи шестірні, перекіс стартера через погане кріплення його до картера. Визначається зовнішнім оглядом.

- Неправильне регулювання ходу шестірні приводу і моменту замкнення силових контактів тягового реле. Діагноз підтверджується при проведенні операцій регулювання у знятому з автомобіля стані.

- Послаблена чи зруйнована буферна пружина механізму привода. Діагноз підтверджується при розбиранні стартера в електровідділенні.

6. Після пуску ДВЗ стартер не виключається. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Перекіс стартера. Визначається зовнішнім оглядом.

- Заїдання приводу на шліцевій частині вала, спікання контактів тягового реле чи реле блокування, зігнутий вал якоря, зруйнована повертаюча пружина. Локалізація несправності виконується при розбиранні стартера в електровідділенні.

- Заїдання фіксуючої частини замка запалювання. Визначається відключенням провідника живлення від клеми замка запалювання.

7. Надмірне нагрівання середньої частини корпуса стартера. Такі ознаки свідчать про короткі замикання в обмотках статора чи ротора. Локалізація несправності виконується в електровідділенні.