Для оптимізації управління готелем пропонується перейти на єдину інформаційну сіть.

Таблиця 1 - План заходів щодо переведення служби прийому і обслуговування на єдину інформаційну сіть

В результаті переведення «Служби прийому і обслуговування» на єдину інформаційну сіть будуть автоматизовані наступні процеси:

· Резервування номерів;

· Бронювання номерів;

· Поселення;

· Бухгалтерський облік оплати мешкання, живлення, телефонії, додаткових послуг і т.д.

· Оперативне отримання інформації про телефонні переговори клієнта з вказівкою номерів телефонів і сум до оплати;

· Оперативне отримання інформації про побажання клієнта іншими службами ГК (додаткові сніданки, послуги і т.д.)

· Створення рахунків до оплати клієнтом;

· Створення касових реєстрів і звітів;

· Відстежування процесів прибирання номерів, заміни постільних обладнань і т.д.

· Використовування номерної фундації.

На даному етапі на автоматичну схему можуть бути переведений наступні документи:

· Рахунок, що надається клієнту для готівкового розрахунку;

· Касовий реєстр «Основні послуги за зміну (тиждень, місяць і т.д.)»

· Касовий реєстр «Мешкання по типу клієнтів за зміну (тиждень, місяць і т.д.)»

· Касовий реєстр «Додаткові послуги (виклик таксі, використовування бізнес-центру, конференц-залу, ксерокса, факсу і т.д.)»

· Касові звіти

· Касовий реєстр «Телефони за зміну (тиждень, місяць і т.д.)»

· Заявка-Розрахунок

· Інші (на вимогу)

Схема руху інформаційних потоків наведена на рис. 4.1.

Рис. 4.1

Необхідні ресурси і устаткування

1. Цифрова АТС;

2. PC (SQL Server) - максимальна конфігурація.

3. Win 2000.

4. MS SQL Server 2000.

5. PC («Null Client») - P III (P IV) або Ноутбук Р III (Р IV) - стандартна конфігурація з вбудованим модемом.

6. Установки безперебійного живлення.

7. Модем 56К.

Для отримання оперативного доступу до сіті і усунення наслідків можливих нестандартних ситуацій:

1. Ноутбук Р ІІІ (Р ІV) стандартна конфігурація з вбудованим модемом.

2. Мобільний зв'язок

Для забезпечення безперебійної роботи служб ГК рекомендується мати оперативний запас витратних матеріалів, змінних картріджів і ін.

Серед факторів підвищення ефективності праці особливе місце належить раціональному режиму праці і відпочинку персоналу. Важливий вплив на підвищення працездатності дає використання раціонального режиму праці і відпочинку, що проявляється у розробці різних видів графіків виходу на роботу.

У межах даного підприємства необхідно переглянути організацію праці з допомогою правильного розміщення працівників у виробництві на основі раціонального поділу праці і сполучення професій.

Необхідно, на окремому робочому місці вирішити такі задачі організації праці, як упровадження найбільш прогресивних методів обслуговування, прийомів і раціональний зміст усього комплексу послуг у цілому, правильне обладнання і планування робочих місць, рівномірне і безперебійне забезпечення їх готовою продукцією, устаткуванням, посудом і т.п., створення належних санітарно-гігієнічних і естетичних умов для роботи і життєдіяльності людини.

Забезпечення нормальних умов праці припускає наявність необхідного обладнання та інвентарю, безперебійне постачання сировини і напівфабрикатів, відсутність перебоїв з електроенергією і водопостачанням, дружні взаємини між працівниками в цеху.

Постійне підвищення кваліфікації й професійної майстерності - прямий службовий обов’язок всіх керівників і фахівців. Виходячи із цього, робота з підвищення кваліфікації персоналу - один з основних напрямків діяльності кадрової служби готелю «Поділля».

Важливим фактором стимулювання є наявність чітких посадових інструкцій.

ВИСНОВОК

Дослідивши організацію форм праці, на прикладі готельного господарства «Поділля», можна зробити такий висновок, що готельні послуги характеризуються певними особливостями, що впливають на процес управління діяльністю готельного підприємства. Незадовільна організація праці в українських готелях пояснюється відсутністю кваліфікованих кадрів на ринку готельних послуг. Наприклад, в Європі готельні мережі можуть справлятися із сезонними потребами в робочій силі, використовуючи резерв підготовлених працівників. У нас такого резерву немає, а щоб добре навчити працівника тонкощам професії, потрібно багато часу.

Наприклад, кваліфікована покоївка може підготувати за день 55 номерів, новачка – тільки 35 номерів. На задоволенні потреб у сезонній робочій силі негативно позначаються недосконалість бухгалтерських процедур і великі охоронні послуги.

Зниження заповнюваності готелів негативно відбилося на показниках

продуктивності праці, оскільки чисельність певної категорії працівників неможливо варіювати залежно від ситуації (до цієї категорії належать представники адміністрації, інженерно-технічних служб, служби чергових на поверхах).

У більшості готелів збереглося також багато «зайвих» штатних одиниць, потреба в яких залежить від рівня попиту.

У Польщі після приватизації готелів і проведення ринкових реформ кількість готельних номерів збільшилася приблизно на 50% у результаті появи нових підприємств, особливо у складі мереж. Поширення останніх підвищує продуктивність праці завдяки, по-перше, поліпшенню структури галузі, а по-друге, зміцненню конкурентних позицій на ринку. За таких умов готелі, що не входять до тієї чи іншої мережі, докладатимуть більше зусиль для підвищення ефективності роботи.

Зваживши на польський досвід, можна припустити, що продуктивність праці в українському секторі готельних послуг протягом 10 років могла б досягти 60-65% її рівня в передових готелях світу, якщо вжити ряд заходів.

По-перше, треба змінити структуру галузі: мають з'явитися висококатегорійні готелі у складі комплексу і малі готелі сімейного типу.

По-друге, зростання продуктивності праці стало б результатом більшого завантаження готелів (до 55-60%) та вдосконалення організації праці.

Поліпшення показників із цих двох позицій дозволить підвищити продуктивність праці з 16 до 50% середнього рівня передових готелів світу. Але реалізація наведених розрахунків вимагає конкретних дій із боку уряду. Мова йде про політику розвитку внутрішнього й іноземного туризму.