При нормуванні слюсарно-складальних операцій залежно від типу виробництва застосовують диференційовані або укрупнені нормативи часу. Необхідно враховувати, що будь-які нормативи передбачають раціональну організацію робочих місць: деталі доставляються на робоче місце допоміжними робітниками; трудовий процес протікає в нормальних санітарно-гігієнічних умовах; переміщення деталей або складальних одиниць у процесі складання не перевищує 2м. Нормативи слюсарно-складальних робіт передбачають переміщення деталей вручну масою до 20кг. На всі відхилення від нормальних умов роботи в нормативах наведені поправочні коефіцієнти.

При нормуванні слюсарно-складальних робіт прямі витрати праці не поділяють на основні та допоміжні, тому в нормативах дано оперативний час.

Штучно-калькуляційний час на слюсарно-складальну операцію при нормуванні за диференційованими нормативами (5):

Тш-к = ∑tоп ί kп-з, обс, от. л kпkуд, (3.1)

Де t_{оп ί} - оперативний час на один елемент (перехід) слюсарно-складальної операції (визначають за машинобудівельними чи галузевими нормативам); k_{п-з, обс, от. л} - коефіцієнт, що враховує час на підготовчо-завершальну роботу, обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби (табл. 3.1 та 3.2 ); k_п - коефіцієнт, що враховує розмір партії збираючих складальних одиниць (табл. 3.1 та 3.2); k_уд - коефіцієнт, що враховує вплив ступеня зручності виконання елементу слюсарно-складальних робіт (табл. 3.3).

Для прискорення процесу нормування складальних робіт використовують укрупнені нормативи, які виражають вплив головних факторів на тривалість збірки. Укрупнені нормативи на складальні роботи несуть, як правило, галузевий характер.

Таблиця 3.1: Поправочні коефіцієнти на оперативний час для умов одиничного та малосерійного виробництва:

Укрупнені нормативи часу містять штучно - калькуляційний час, який включає оперативний час збирання та додатковий час у розмірі 10-15% на підготовчо-завершальну роботу, обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби. У норму штучно-калькуляційного часу на складальну операцію не включають чисто слюсарні операції, які нормують окремо.

Таблиця 3.2: Поправочні коефіцієнти на оперативний час для умов середньо серійного виробництва:

Час на розбирання виробів після проведеного випробування згідно з технічними умовами визначають за тими ж нормативами, що і на складання, приймаючи поправочний коефіцієнт, що дорівнює 0,85.

Таблиця 3.3: Поправочні коефіцієнти на зміну умов роботи:

Норму часу за укрупненими нормативами визначають залежно від форми організації складального процесу. Слід розрізняти одно вузловий і багато вузловий процеси складання. Одно вузловий процес складання представляє таку форму організації складального процесу, при якій зборку кожного наступного виробу (складальної одиниці) з партії однакових виробів починають після закінчення повної збірки попереднього виробу. Багато вузловий процес передбачає одночасну збірку кількох однакових виробів.

Норма штучно-калькуляційного часу на складання виробу при користуванні укрупненими (тобто, нормування за укрупненими нормативами дано на прикладі галузевих укрупнених нормативів, розроблених в електротехнічній промисловості) нормативами (6):

Т_ш-к = Т '_ш-к k₁₀k₁₁k₁₂ + t₁,…,₇ – t₈ + t₉ , (3.2)

де Т_ш-к - штучно-калькуляційний час складання виробу, що визначається за таблицями укрупнених нормативів залежно від маси і сумарної кількості деталей і кріпильних елементів (табл. 3.4 – див. додатки); k₁₀; k₁₁; k₁₂; t_1-8; t₉ - значення коригувальних коефіцієнтів і часу, що визначаються за таблицями 3.5 - 3.6 залежно від характеру і значення додаткового чинника трудомісткості, індекси відповідають номерам поправок до табл. 3.5 (див. додатки) - 3.6.

Таблиця 3.5: Поправка на норму штучного часу залежно від способу запресовування, хв.

Таблиця 3.6: Поправочні коефіцієнти на норму штучного часу в залежності від типу виробництва, форми, організації та складності збирання:

Для механізації процесу нормування або підвищення точності встановлення норм часу на складання можна використовувати математичні залежності, які наведені в табл. 3.7(див. додатки).

За даними таблиць визначимо норму штучно-калькуляційного часу на складання електросхем за укрупненими нормативами.

Маса складальної одиниці 97кг; сумарне число деталей і кріпильних елементів на даній операції - 83, в тому числі чотири деталі масою 0,85кг кожна, деталі встановлюють за напруженою посадкою вручну, розмір складальної партії 7 шт. Форма організації складального процесу багато вузлова.

За табл. 3.5 залежно від маси складальної одиниці (97кг) і числа складальних елементів 83 знаходимо, що Т_ш-к = 41,3 хв.; за табл. 3.1, 3.7 та 3.8 знаходимо поправки на норму часу в залежності від додаткових факторів: на установку чотирьох деталей по напруженій посадці вручну 4 ∙ 0,5 = 2 хв. (табл. 3.7); на розмір складальної партії - коефіцієнт 0,9 (табл. 3.1); на форму організації складального процесу - коефіцієнт 0,9 (табл. 3.8).

Тоді норма штучно-калькуляційного часу з урахуванням додаткових факторів становить:

Т_ш-к = (41,3 + 2) 0,9 ∙ 0,9 = 35,1 хв.

Отже, ми бачимо, що штучно-калькуляційний час на складання електросхем за укрупненими нормативами становить 35,1 хв., і це є дуже позитивним для нашого підприємства.