Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України, Закони України: “Про охорону праці”, “Про охорону здоров’я”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, а також Кодекс законів про працю Україну (КЗпПУ).
Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України “Про охорону праці”, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, організації і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці і підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов’язаних з плинністю кадрів тощо.
Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я та працездатності людини в процесі праці. Система управління охороною праці є складовою частиною загальної системи управління підприємством. Об’єктом управління є діяльність структурних підрозділів підприємства, яка спрямована на створення безпечних і здорових умов праці.
Служба охорони праці підприємства створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.
Для реалізації перелічених вище цілей служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання:
здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
забезпечувати працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;
забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників із питань охорони праці;
забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку працюючих;
вимагати професійного добору кадрів для визначених видів робіт.
Основними функціями управління охороною праці на, що розробила і втілює служба охорони праці, є:
1. Створення ефективної системи управління (СУОП), яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи.
2. Здійснення оперативно - методичного керівництва роботою з охорони праці.
3. Розробка разом із структурними підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення, а також підготовка розділу “Охорона праці" колективного договору.
4. Розробка змісту та методики проведення інструктажу з питань охорони праці.
5. Забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами.
6. Проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки.
7. Здійснення оперативного та поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві.
8. Розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від них.
9. Участь у підготовці та складанні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці.
10. Розробка перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.
11. Планування та контроль витрат коштів на охорону праці.
12. Організація навчання, підвищення кваліфікації та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.
13. Участь у роботі комісії з питань охорони праці підприємства, допомога в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій.
14. Участь у комісіях по введенню в дію цехів, дільниць, нового устаткування або після капітального ремонту.
15. Забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинників виробництва, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов’язаних із важкими і шкідливими умовами праці.
16. Контроль за дотримання вимог трудового законодавства щодо використання праці неповнолітніх, інвалідів та жінок, проходженням попередніх, періодичних, щорічних обов’язкових та інших, передбачених відповідними документами, медичних оглядів працівниками підприємства.
17. Контроль за дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконанням посадових інструкцій, проведенням інструктажів на робочому місці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень, а також заходів по усуненню причин нещасних випадків і аварій, відзначених в актах розслідувань.
18. Контроль за відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного колективного та індивідуального захисту працюючих, наявністю технологічної документації на робочих місцях.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. Служба охорони праці функціонує як самостійний підрозділ підприємства.
На основі ДНАОП розроблені і затверджені власні положення та інструкції про охорону праці. Відповідно до ДНАОП 0.00-8.03-94 “Порядок розробки і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві до основних нормативних актів підприємства належать:
1. Положення про систему управління охороною праці, що діють на підприємстві.
2. Положення про службу охорони праці підприємства.
3. Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.
4. Положення про проведення первинного та повторного інструктажів.
5. Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці.
6. Інструкції з охорони праці для працюючих за професійними видами робіт.
7. Інше.
Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є одним із основних принципів держаної політики в галузі охорони праці і складовою системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями, студентами навчально-виховних закладів, працівниками в процесі їх трудової діяльності.
Згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4-12-99) усі працівники прийняті на роботу і періодично в процесі роботи проходять на підприємстві навчання у формі інструктажів із питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварії.
Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки, а також де є необхідність у професійному відборі, при прийнятті на роботу проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці та періодичне навчання і перевірку знань не рідше одного разу на рік.
Для працівників, що виконують роботи з обслуговування обладнання підвищеної небезпеки, обов’язкове курсове навчання з охорони праці, що проходить безпосередньо на виробництві. Це роботи по обслуговуванню парових та водонагрівальних котлів, устаткування, що працює під тиском, компресорів, холодильних установок, газового обладнання, електричного устаткування, підйомників, автонавантажувачів, тракторів та іншого внутрішнього механізованого транспорту.
Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань покладена на керівника, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Виконання цих завдань контролює відділ охорони праці підприємства.
Усі посадові особи, відповідно до переліку посад (наказ Держнаглядохоронпраці №94 від 11.10.1983 р.), до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз в три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Навчання посадових осіб, що безпосередньо відповідають за організацію охорони праці на підприємстві, проводяться в навчальних закладах, які мають дозвіл Державного Комітету України по нагляду за охороною праці на проведення такого навчання.
На навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці. Для перевірки знань посадових осіб і спеціалістів за наказом керівника підприємства створюється комісія, очолювана керівником підприємства або керівником відділу охорони праці. До комісії входять керівники (їх заступники) відділу охорони праці, виробничо-технічних служб та представники місцевих органів державного нагляду за охороною праці.
Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці, звільняються з посади.
Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях, незалежно від характеру їх трудової діяльності і форми власності. Мета інструктажу - навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов’язки.
Інструктажі за часом і характером проведення поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стану роботи або посади; працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в’їжджають на територію підприємства; учнями та студентами навчальних закладів перед початком трудового і професійного навчання.
Вступний інструктаж на проводить спеціаліст відділу охорони праці. Програма вступного інструктажу розроблена відділом охорони праці підприємства згідно з переліком питань, наведених у додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі.
Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом перед роботою в майстернях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці та технічної документації. Програма первинного інструктажу розроблена керівником цеху чи дільниці, узгоджена відділом охорони праці і затверджена керівником підприємства.
Раціональна організація робочого місця бухгалтера.
Одним з елементів організації праці, разом з організацією робочих місць, є організація їх обслуговування. В деяких посібниках з організації праці ці два елементи подаються як один - "організація і обслуговування робочих місць", при цьому усередині елемента питання розділяють на організацію робочих місць і обслуговування робочих місць, що не можна вважати за правильне. Річ у тому, що обслуговування робочих місць - це задача технічна. До організації праці відноситься не обслуговування робочих місць, а організація їх обслуговування. Цей нюанс має принципове значення. Організація робочого місця - це формування виробничого середовища для працівника, його речовинне оточення. Організація ж обслуговування робочого місця пов'язана зі встановленням системи взаємодії якого-небудь робочого місця і працівника, зайнятого на ньому, з іншими робочими місцями і працівниками, які покликані забезпечувати його безперебійну і якісну роботу.
У складі системи обслуговування виділяється енергетична функція - забезпечення робочих місць всіма видами енергії (електроенергія, пара, стисле повітря, вода і т.д.).
У всякому виробництві існує і такий вид обслуговування, як наладка, підналадка і регулювання технологічного устаткування.
Процес виробництва пов'язаний з міжремонтним профілактичним і аварійно-ремонтним обслуговуванням всіх видів технологічного устаткування. Це приводить до виділення в обслуговуванні робочих місць ремонтної функції.
В процесі виробництва разом із стадією власне виробництва існує і контроль якості продукції, у тому числі контроль якості сировини, матеріалів і напівфабрикатів, видаваних на робоче місце, а також контроль готової продукції, що поступає з робочих місць. Тим самим обслуговування робочих місць включає і контрольну функцію.
Обслуговування працівників складається з проведення заходів щодо охорони праці і техніки безпеки, забезпеченню нормальних санітарно-гігієнічних умов на робочому місці (температури і вогкості повітря, освітленості і ін.). Працівники мають потребу в наявності питного водопостачання, туалетів. Для працівників на виробництві може бути організовано медичне обслуговування, громадське харчування, господарсько-побутове обслуговування (наявність роздягалень, душей, прання, хімчистка і ремонт спецодягу, ремонт спецвзутті і т.п.).
В зміст робіт по здійсненню ремонтного обслуговування устаткування входить складання дефектних відомостей - документа, в якому висловлюється докладний перелік всіх ремонтних робіт по видах устаткування. На підставі дефектних відомостей проводиться планування ремонтних робіт і їх проведення по видах ремонту (дрібного, середнього, капітального).
Міжремонтне обслуговування устаткування включає профілактичні його огляди з метою встановлення стану окремих вузлів і частин машин і механізмів, різних з'єднань, частин, електроустаткуванні, огорож, що рухаються, пристроїв по забезпеченню безпеки і усунення виявлених несправностей.
Наладка і настройка устаткування проводиться на початку роботи і, з потреби, під час роботи. Таку роботу часто закріплюють за основними працівниками. Застосовуються наступні форми організації налагоджувальних робіт: індивідуальна, коли за тим, що налагоджує закріплюється певна кількість устаткування, яке він обслуговує один; змішана, коли наладку і переналагодження здійснює той, що налагоджує, а підналадку - основний працівник; бригадна, коли всі роботи по наладці, переналагодженню і підналадці здійснює бригада.
Підтримка в робочому стані, зберігання і видача технологічного і організаційного оснащення припускає виконання робіт по інструментальному обслуговуванню робочих місць, яке складається з отримання і раціонального зберігання інструменту, видачі або доставки його до робочих місць, обмін що вийшов з ладу інструменту, його відновлення. Подібні дії необхідно проводити з обслуговуванням робочих місць інструментом, запасними частинами, організаційним оснащенням.
Підтримка в робочому стані і прибирання будівель, споруд, території включає, по-перше, ремонтно-будівельні роботи, що полягають в ремонті будівель і споруд, де розташовуються робочі місця (стін, стель, полови, дверей, віконних отворів, сходових кліток і т.д.), в проведенні малярних, штукатурних, покрівельних і інших будівельних робіт при монтажі або демонтажі устаткування; по-друге, прибиральні роботи в приміщеннях і на території, вивіз сміття.
Велике значення має підготовчо-технологічна функція, що складається з робіт по забезпеченню робочих місць сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, канцелярськими товарами і іншими предметами праці. Тут проводяться роботи, пов'язані з отриманням, зберіганням, сортуванням, комплектацією і видачею необхідних предметів праці.
Транспортні і навантажувально-розвантажувальні роботи на підприємстві забезпечують переміщення з одного підрозділу в інший і між робочими місцями предметів праці, оснащення, устаткування, готових виробів і пов'язані з цим їх вантаження і розвантаження.
Контрольна функція обслуговування направлена на здійснення контролю якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції. Тут проводиться стартовий контроль засобів, що поступили, міжопераційний проміжний контроль виробів, що проходять різні стадії виробництва, фінішний контроль готової продукції, таврування годних деталей і виробів.
Функції обслуговування безпосередньо працівників полягають в створенні на робочих місцях відповідних санітарно-гігієнічних і інших умов, про що було сказане вище.
Щоб організувати обслуговування робочого місця відповідно до вимог НОТ, необхідно вирішити наступні чотири взаємозв'язані групи питань:
1. встановити, яких видах обслуговування потребує дане робоче місце і його працівник;
2. по кожному виду обслуговування визначити фізичну норму обслуговування, обгрунтувати його об'єм в зміну (місяць, рік);
3. визначити регламент обслуговування, його графік з вказівкою часу, послідовності і періодичності обслуговування;
4. персоніфікувати обслуговування, тобто закріпити види за певними виконавцями або підрозділами.
Фізична норма обслуговування може бути представлений різними показниками. Для сировини, матеріалів, напівфабрикатів це може бути об'єм їх разової доставки або величина їх незнижуваного запасу на робочому місці. Для ремонтних робіт може бути вказаний вид ремонту: дрібний, середній, капітальний і його тривалість. Для енергообслуговування указуються його параметри (напруга і сила струму, тиск і температура пари і гарячої води і ін.) - Для міжремонтного обслуговування устаткування, господарського обслуговування робочого місця указуються види робіт і їх тривалість і т.д.
Регламент обслуговування для кожного виду обслуговування також може мати свій вигляд. В одному випадку це може бути вказівка на періодичність обслуговування (наприклад, "раз в зміну", "кожну годину", двічі в місяць і т.д.), в другом випадку може бути вказаний конкретний час обслуговування. Можуть бути вказівки типу: "по виклику" або "постійно", "безперервно".
Таким чином, добре організованим буде таке обслуговування, при якому працівники, робоче місце яких обслуговують, знають, хто їх обслуговує, в якому об'ємі і коли. А працівники, які обслуговують, знають, кого вони обслуговують, в якому об'ємі і в який час. Все це повинне бути зафіксовано в організаційних документах.
Удосконалення організація обслуговування робочих місць досягається шляхом дотримання принципів. Основні з них - системність, комплексність, плановість, запобігливість, своєчасність, надійність, оперативність, економічність.
Системність - є найважливіший принцип при побудові або проектуванні обслуговування. Полягає в тому, що організація обслуговування повинна бути продумана досконально, тут не повинно бути другорядних питань. Кожний вид обслуговування повинен ретельно пропрацювати з погляду організації роботи усередині функціонального підрозділу, зайнятого його виконанням, а також з урахуванням його взаємозв'язку з іншими видами обслуговування і з організацією роботи того робочого місця, яке підлягає обслуговуванню.
При удосконалені системного підходу важливо точно сформулювати мету роботи. А вона полягає в тому, що робота по обслуговуванню повинна бути підлеглий потребам обслуговуваних робочих місць
Комплексність обслуговування полягає в тому, що необхідно організувати в рівному ступені добре всі види обслуговування. комплексного опрацьовування організації обслуговування означає її обхват всіх питань обслуговування по всіх виробничий значущим функціям обслуговування. Повнота обслуговування досягається узгодженістю за часом всіх видів обслуговування.
Плановість обслуговування означає, що воно повинне бути частиною внутрішньовиробничого планування. Обслуговування не повинне бути стихійним, його слід організовувати на основі розрахунків потреби у видах, термінах і об'ємах обслуговування для кожного робочого місця. Планування обслуговування необхідно проводити завчасно, регулярно, в певні проміжки часу. Плановість досягається тоді, коли система обслуговування повністю узгоджується з системою оперативного планування змінних завдань і забезпечує чітку послідовність роботи допоміжних служб і робітників відповідно до змісту основного процесу.
Запобігливість обслуговування означає таку його організацію, яка не допускає зупинки виробництва через невчасне виконання робіт по обслуговуванню робочого місця. Запобігливість - це попереджувальне обслуговування, засноване на розрахунках ресурсів роботи устаткування і окремих його частин, на розрахунках запасів сировини, матеріалів, палива, інструментів на робочому місці, необхідних для безперебійної роботи.
Керуючись принципом запобігливості, ремонтувати устаткування слід не тоді, коли воно вийшло з ладу, а тоді, коли підійшов час для попереджувального ремонту, не дивлячись на те, що устаткування ще можна використовувати. Те ж відноситься до запасів на робочому місці предметів праці, технологічного оснащення і ін. Вони повинні постійно поповнюватися і бути такими, які забезпечують безперервність виробничого процесу. Щоб досягти запобігливості обслуговування, предмети змінного оснащення робочого місця комплектуються наперед: до початку роботи все необхідне повинне знаходитися на робочому місці.
Своєчасність обслуговування полягає в строгому дотриманні встановленого регламенту обслуговування. Все повинне робитися вчасно, у встановлений термін. Від цього залежить чіткість роботи обслуговуваного робочого місця, тому дотримання такого принципу має велике значення.
Надійність обслуговування - це така його якість, яка досягається системою дублювання, підстраховування на випадок непередбачених порушень у виконанні функції обслуговування. Працівник, одержуючий обслуговування, повинен бути упевнений в тому, що воно відбудеться вчасно, в потрібному об'ємі і необхідної якості. Надійність обслуговування - це ознака високої його організації.
Оперативність полягає в здатності системи обслуговування швидко реагувати на непередбачені збої в обслуговуванні і усувати недоліки. Цей принцип безпосередньо пов'язаний з принципом надійності, вони доповнюють один одного.
Економічність означає, що організовуючи систему обслуговування, необхідно розраховувати різні варіанти її здійснення і вибрати той з них, який при дотриманні всіх вище перерахованих принципів зажадає якнайменші витрати праці і матеріальних засобів. Принцип економічності забезпечується використовуванням найдосконаліших технологій обслуговування і встановленням величини трудових і матеріальних витрат на основі науково обгрунтованих нормативів для розрахунку таких витрат.
На підприємствах розрізняють також форми організації обслуговування робочих місць. Ними можуть бути чергове, планово-запобіжне і стандартне обслуговування.
Чергове обслуговування - це обслуговування по виклику, його організовують, як правило, в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва. При цьому обслуговуючий персонал викликають на робоче місце у міру необхідності. Така організація обслуговування не завжди гарантує його своєчасність, допускає можливість зупинок виробничого процесу, непродуктивних втрат робочого часу, але відрізняється відносною простотою.
Планово-попереджувальна обслуговування найбільш часто застосовується в серійному виробництві і проводиться по планах-графікам (розкладу). Ця форма організації обслуговування вимагає більшої підготовчої роботи, ніж чергове обслуговування, характеризується чітким ритмом роботи служб обслуговування і мінімальною вірогідністю простоїв робочого місця через невчасність обслуговування.
Стандартне обслуговування використовують в потоково-масових виробництвах. Це найдосконаліша форма організації обслуговування робочих місць. Воно проводиться в строго регламентованому порядку по стандартних розкладах і стандарт-планах. Цю форму організації обслуговування називають стандартною ще і тому що, будучи обгрунтованою і розробленою, система обслуговування включається в стандарт підприємства, який є обов'язковий для всього персоналу документом.
Стандартне обслуговування характеризується високою економічністю, відсутністю простоїв з вини обслуговуючих робочих, але вимагає чіткої організації основного виробництва.
Розробку організації обслуговування робочих місць доцільно проводити в наступній послідовності:
встановлюється склад і об'єм робіт по обслуговуванню в цілому для підрозділу;
виділяються роботи по обслуговуванню, які доцільно передати основним працівникам;
виходячи з складу і об'єму робіт розраховуються норми витрат праці допоміжних працівників для обслуговування робочих місць (норми чисельності, норми обслуговування, норми часу обслуговування);
склад і об'єм робіт по обслуговуванню розподіляються між допоміжними працівниками з урахуванням функціонального розділення праці між ними і норм витрат праці;
встановлюються форми обслуговування (індивідуальна, колективна) і розробляються умови їх застосування;
розраховуються фізичні норми обслуговування;
розробляються регламенти обслуговування (графіки, розклади, маршрути руху);
проектується організація стаціонарних і пересувних робочих місць допоміжних працівників В результаті удосконалення принципів може бути сформована оптимальна система обслуговування, забезпечуюча безперервність всього виробничого процесу.
Удосконалення робочого місця бухгалтера
Розглянемо ефективність пропонованих заходів на прикладі робочого місця бухгалтера - економіста:
1. Збільшення і доведення до необхідної норми освітлення дозволить працівнику не напружувати зір і істотно підняти продуктивність його роботи.
2. Оснащення даного робочого місця додатковими засобами естетизації, зокрема жалюзі або штори, дозволить уникнути підвищення температури повітря в приміщення (особливо в літній період) і запобігти передчасному виходу з ладу організаційної і основного технологічного устаткування.
3. Оснащення господарський - побутовими обладнаннями для прибирання приміщення істотно понизило б зміст пилу в повітрі, а так само бруду і сміття на даному робочому місці. Це привело б до зменшення стомлюваності працівника, до пониження ризику захворювання дихальних шляхів, а так само запобігло передчасній поломці комп'ютерної і копіювальної техніки.
4. Наладка і регламентація постачання канцелярськими товарами дозволила б уникнути затримок в роботі бухгалтера - економіста.
5. Підбір потрібних меблів, дозволило б істотно понизити стомлюваність виконавця, що привело б до зростання його продуктивності.
6. Оснащення робочою тарою дозволило б скоротити час на пошуки потрібних документів.
7. Оснащення сканером дозволило б істотно підвищити продуктивність роботи за рахунок ліквідації часу, який працівник витрачає на відлучення від роботи для сканування документа, а так само ліквідовувало б непотрібні відволікання директора.
8 Оснащення засобом (и) механічної вентиляції (кондиціонер, вентиляторів) приміщення, збільшило б комфортність роботи
Зразок 2.4
“09" червня 2010 р.
Дата: 2019-07-24, просмотров: 268.