Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
На стилістичному рівні заперечення може мати виглад мейозиса або літоти. Ми зупинимось на аналізі мейозису, тому що він переважає у творі, який ми аналізували.
| Оригінал [75, c.40] | К.Чугунов [23, c.43] | І.Безсмертна [61, c.45] | ||
| It was not quite a case of a young unknown visiting an old master. | Так что к старому мастеру поехал не совсем ему неизвестный молодой человек. | + | К старому мастеру ехал не такой уж неопытный и никому не известный юнец. | + |
Особливістю цього прикладу є подвійне заперечення was not unknown в тексті оригіналу, що є не властивим англійській мові. Автор міг уникнути заперечення, але він вдався до подвійного заперечення свідомо.
У першому перекладі, зроблений К. Чугуновим подвійне заперечення was not unknown було відтворено подвійним запереченням не совсем неизвестный. Заперечна частка not була перекладена російською мовою також заперечною часткою не. Та заперечний префікс un- також був відтворений російською мовою за допомогою заперечного префікса не. Перекладач вирішив не застосовувати антонімічний переклад, а зберегти у російському перекладі іронію та емоційну стриманість, яка була закладена в оригіналі. Автор, як і К. Чугунов у своему перекладі, не наголошують на відомості та освідченості молодого героя, а говорять про це через подвійне заперечення, що вказує на м’яку іронію та стриманість. Але в даному прикладі зберегти форму було дуже важливо, бо вона впливає на ставлення читачів до головного героя. Тому, навіть не дивлячись на дещо немилозвучне поєднання запечної частки не та заперечного префікса не, перекладач вирішив зберегти мейозис.
І. Безсмертна у своему переклалі також вдалася до мейозису, як до стилістичного прийому. Вона перекладає російською мовою was not unknown як не такой уж неопытный и никому не известный. В її перекладі маємо аж чотири заперечення. І. Безсмертна додала ще одне слово неопытный, якого не було в оригіналі. На нашу думку, це було зроблено свідомо, для того, щоб підкреслити слово master, яке є в оригіналі і на цьому побудувати опозицію: Девід, який був доволі молодий, але вже багато досяг в сфері живопису і викладанння та старий майстер, який критично ставився до молодих художників. Тобто, старый мастер та неопытный юнец становлять протилежність один одному. Саме тому перекладачка і мусила ввести нове слово з запереченням, якого не було в оригіналі. Множинне використання заперечення може заплутати, тому що на осмислення його осмислення пот рібно більше часу.
Отже, на нашу думку, обидва перекладача відторили це речення з множинним запереченням саме для того, щоб читач більш вдумливо осмислив це речення та вкладений в нього зміст.
На цьому рівні дуже часто виникають труднощі при перекладі. З одного боку, подвійне заперечення не властиве англійській мові, а, отже, якщо автор все ж таки вдався до нього, то необхідно спробувати зберегти форму не нехтуючи змістом. А з другого боку, важливо щоб читач отримав якомога більше інформативності з прочитаного, а мейози часто ускладнює сприйняття.
При аналізі повісті Джона Фаулза “Вежа з чорного дерева” було відібрано лише 6 речень з повдійним запереченням, тобто мейозису, що говорить про рідкість його вживання (Додаток 4).
Висновки
При комплексному аналізі основних засобів вираження заперечення в англійській мові були зроблені висновки та виокремлені особливості їх перекладу російською мовою на матеріалі повісті Джона Фаулза “Вежа з чорного дерева” та її двох перекладів К. Чугунова та І. Безсмертної.
Заперечення бувають різних видів і можуть проявлятися на будь-якому мовному рівні (лексичному, граматичному, синтаксичному та стилістичному) залежно від виду.
На лексичному рівні заперечення може проявлятися у вигляді слів, які не мають формально-граматичних ознак заперечення, але маєть негативне значення. Такі слова найчастіше перекладаються російською мовою за допомогою антонімічного перекладу, що призводить до того, що заперечення в оригіналі, яке було виражено на лексичному рівні в перекладі буде відтворюватися на граматичному рівні, зокрема заперечного префікса не або заперечної частки не.
На лексичному рівні перекладачі доволі часто використовують різні граматичні трансформації. Це можна пояснити тим, англійська та російська мови відносяться до різних граматичних груп. Тому, інколи слова, які мають імпліцитне заперечне значення в оригіналі не мають лексичного заперечного відповідника російською мовою. В таких випадках перекладач змушений нехтувати формою. Але існують слова заперечне значення яких співпадає в англійській та російській мовах.
Особливість імпліцитного заперечення полягає в асиметрії плану змісту та плану вираження. Тому перед перекладачем постає питання, що є найважливішим, відтворити форму чи зміст при перекладі, у кожному окремому випадку.
Інколи перекладачі застосовують метод компонентного аналізу для того, щоб вичленити в слові сему заперечення перш ніж перекладати. Аналіз повісті Джона Фаулза «Вежа з чорного дерева» показав, що лексичне заперечення є доволі рідким явищем, але при перекладі на цьому мовному рівні, перекладач повинен бути особливо обережним, щоб не зробити помилку.
Граматичний рівень представлений афіксацією, заперечними займенниками, прислівниками, заперечними конструкціями та ін. цей рівень є одним з найлегших мовних рівнів в плані перекладу російською мовою.
Аналіз показав, що найпоширенішим засобом вираження заперечення є заперечна частка not, яка при відтворенні російською мовою відповідає заперечній частці не. Було виявлено 458 речення з заперечною часткою в оригіналі, з яких І. Безсмертна відтворила 87 %, а К. Чугунов 82 %.
Афіксація, яка представлена префіксацією та суфіксацією є ще одним з граматичних засобів вираження заперечення, більшу частину якої становлять заперечні префікси. Найбільшою кількістю похідних слів у тексті був представлений префікс un- – 43 % (від суми усіх заперечних префіксів), 22 % - префікс in-, 16 % - префікс dis-, 11 % - префікс im-, 8 % - префікс non-, 3 % - префікс de-, 2% - префікс mis-. А з префіксами ab-/a- було знайдено лише два слова (abnormal, amoral). Більшість префіксів при перекладі російською мовою приймає виглад заперечного префікса не, рідше без.
Заперечних суфіксів в англійській мові лише два: -less та –free. Суфікс -less завжди відповідає російському префіксу не або без/бес і не викликає труднощів при перекладі. Речень з цим заперечним суфіксом в досліджуваному творі було знайдено лише 28. Речень з суфіксом –free не було виявлено.
Емфази та риторичні питання, які супроводжуються специфічною інтонацією є засобами вираження на синтаксичному рівні. Усі ці засоби слугують для того, щоб досягнути більшої емоційності. При перекладі перекладачі намагаються максимально відтворити форму та зберегти зміст.
При аналізі ми виявили, що у більшості випадків перекладачі намагаються зберегти ту ж саму форму заперечення на цьому рівні, що була в оригіналі.
На стилістичному рівні, мейозиз є одним з основних засобів вираження заперечення. Особливістю є те, що мейозис – це фігура мови, яка в англійській мові виражається за допомогою подвійного заперечення, що є проти граматичної норми англійської мови. Найпоширенішою формою мейозису в англійській мові є подвійне заперечення not un-. А це означає, що при перекладі особливо важливо відтворити форму. Але при цьому максимально відтворити зміст, що є доволі важко. Тому, в таких випадках, перекладачі вдаються до антонімічного перекладу, що допомагає швидше зрозуміти контекст. І тим самим досягається мелодійність звучання. Лише в окремих випадках, перекладачам вдається зберегти стримане або обережне ставлення до сказаного. В творі Джона Фаулза було знайдено лише шість речень з вживанням мейозису, що говорить про складність цього прийому.
Список використаних джерел
1. Аполлова М.А. Грамматические трудности перевода. – М.: “Междунар. Отношения”, 1977 – 352 с.
2. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка). – Изд.2-е доп. – М.: Наука, 1974 – 493 с.
3. Алигусейнова Ф.Ш. Типология отрицания в русском, лезгинском и английском языках: дис. канд. фил. наук. – Махачкала, 2007 - 153 с.
4. Арнольд, И.В. Основы научных исследований в лингвистике. – М.: Прогресс, 1991. – 342 с.
5. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. – 2-е изд. М.: Советская энциклопедия, 1969 – 607 c.
6. Бархударов Л.С. Язык и перевод. (Вопросы общей и частной теории перевода). – М.: Междунар. Отношения 1975, - 238 с.
7. Баткин Л. Автор, оказывается, не умер // Иностранная литература. – 2002. – № 1.– с. 268 – 271.
8. Бахарев А.И. Отрицание в логике и грамматике. - Саратов: Издательство Саратовского университета, 1980 – 381с.
9. Бахтин М.М. Исследования в лингвистике.– М.: Наука, 1983 – 416 с.
10.Бессмертная Ирина Михайловна [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу:URL:http://www.flip.kz/descript?cat=people&id=6278&subsection=142 – Загол. з екрана.
10. Берман И.М. «Грамматика английского языка». - М: “Высшая школа”, 1994 – 183 c.
11.Биографический очерк Чугунов Константин Алексеевич [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://www.proza.ru/2003/03/28-123 – Загол. з екрана.
11. Бондаренко В.Н. Отрицание как логико-грамматическая категория. - М.: Наука, 1983 - 211 с.
12. Боргер Я. В. Комплексный анализ речевых актов негативной реакции (На материале современных драматических произведений): Дис. канд. филол. наук: 10.02.01 – Тюмень, 2004 - 173 с.
13. Бродский И. Н. “О природе отрицательного суждения”// Вопросы логики/ Уч. зап. ЛГУ. № 263. Вып. 14.— Л.: Изд-во ЛГУ, 1959 – с. 37 – 50
14. Бродский И.Н. “Отрицательные высказывания”//Вопросы логики/ Уч. зап. ЛГУ, 1973 г. - 104 с.
15. Васильєв Є.М, Назарець В.М., Пелех Ю.В. Зарубіжна література. – Тернопіль: навчальна книга. – Богдан, 2004 – 352 с.
16. Верба Г.В., Верба Л.Т. Довідник з граматики англійської мови. – К.: Освіта, 1995. – 320 с.
17. Виноградов В.С. "Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001 — 224 с.
18. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике / Под ред.В.Комиссарова. – М.: Наука, 1974 – 184 с.
19. “Время новостей” // Издательство "Время" - №208 – от 09.11.2005 – с. 5-17.
20. Гайденко П.П. История новоевропейской философии в связи с наукой Диалектика Гегеля. Всемогущество отрицания. – М.: Изд.2, испр. 2009, - 376 с.
21. Гальперин А.И. Очерки по стилистике английского языка. М.: Просвещение, 1999 – 237 с.
22. Гетманова А. Д. Отрицание в системах формальной логики. — М.: Высшая школа, 1972. — 139 с.
22.Демитренко, П.В. Сборник статей: речевой акт отказа. – М.: Наука, 1993 – 206 с.
23.Джон Фаулз Башня из черного дерева // пер. - Константин Чугунов Сб. "Современная английская повесть". - М.: "Радуга", 1984 – 180 с.
24.Джон Роберт Фаулз [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://lib.rus.ec/a/3248– Загол. з екрана.
25.Ерема, А.В. Национальная специфика выражения запрещения и отказа в русском и английском языках. /// Язык и культура. Материалы региональной научно-методической конференции. – М.: Высшая школа, 1996 – 94 с.
26. Есперсен О. Философия грамматики – М.: Изд-во иностранной лит-ры,1958. – 408 c.
27. Иванова И.П., Бурлакова В.В. Почепцов Г.Г “Теоретическая грамматика современного английского язика”. – М.: Наука, 1981 – 336 c.
28. Исследования по синтаксису и стилистике романо-германских языков: сборник научных трудов / Ред.: В. М. Аренштейн и др; РГПУ им. А. И. Герцена. - СПб.: Стройлеспечать, 1996. - 94 c.
29. Карабан В.І., Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську мову. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2003 – 608 с.
30. Каращук П.М. Аффиксальное словообразование - М.: Высшая Школа, 1965 – 347 с.
31. Коломейцева Е.М., Макеева М.Н. Лексические проблемы перевода с английского языка на русский. Учебное пособие. - Тамбов: Изд-во ТГТУ, 2004 - 92 с.
32. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода: проблемы переводоведения в освещении зарубежных ученых. – М.: Вісшая школа, 1999 – 362 с.
33. Комиссаров В. Н. Слово о переводе. - М.: Наука, 1973 – 427 с.
34. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. – М.: Наука, 2004 – 473 с.
35. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М.: Наука, 1990 – 382 с.
36. Комова Т.А. Категория отрицания в системе грамматических морфологических категорий английского глагола. - М.: Прогрес, 1985. - 123 с.
37. Косарева В.А. “Особенности функционального отрицания в вопросительном предложении”, - Межвуз. Сб. Науч. Трудов. - Ленинград: Наука, 1986 – 18 с.
38. Латышев. Л. К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. – М.: Высшая школа, 1988 – 357 с.
39. Латышев Л.К. Курс перевода (эквивалентность и способы ее достижения), М.: Международные отношения, 1981. - 248 с.
40. Лебедев В.В. Отрицательные предложения и вопросы синтаксиса. М.: Прогресс, 1989 – 160 с.
41. Левитова Г.М. Интонация риторического вопроса в современном английском языке, М., 1960 – 297с.
42. Леонтьева С.Ф. Отрицательные аффиксы в современном английском языке - М.: Высшая школа, 1974 – 166 с.
43. Мамедов Б. Р. “Категория отрицания в современном английском языке”. – Баку: Астрельс, 1967 – 19 с.
44. Мешков О. Д. Словообразование современного языка. М.: Наука, 1976 – 328 с.
45. Найда Ю. Наука переводить // Вопросы языкознания. – М.: Высшая школа, 1970 - № 4 – c. 23-27.
46. Овсянников В. В. «Американские проблемы в русском менталитете»// Вісник СумДУ», Том 1, №11(95) 2006 - c. 19-29
47. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. 4-е изд., дополненное. – М.: Высшая школа, 2001 – 944 с.
48. Отрицание в структуре простого предложения и при его распространении [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://rusgram.narod.ru/2641-2660.html – Загол. з екрана.
49. Падучева Е.В. Understatement и смещенное отрицание // труды международной конференциии. Cambridge, - 31 March – 2 April 2007, 127 с.
50. Падучева Е.В. О семантике синтаксиса. 2-е издание, М.: Наука, 1974 – 372 с.
51. Падучева Е.В. Отрицание//Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. – М.:Наука, 1990 – 354 с.
52. Паранук Л.Г., Хабекирова З.С, Адзинова Ф.С. “Отрицание в монологической и диалогической речи” /учебно-методическое пособие для студентов неязыковых специальностей/: - Майкоп: изд-во АГУ, 2004 -72c.
53. Попович А. Проблемы художественного перевода. – М.: Высшая школа, 1980 - 199 с.
54. Рецкер Я.И. Перевод и переводческая практика. М.: Междунар. отношения, 1974 - 216 с.
55. РИА «Новый Регион» Центральный федеральный округ / Публикации за 08.11.2005 – 5 с.
56. Савинова Е. Грамматические трудности при переводе английской литературы. – М.: Наука, 1963 – 276 с.
57. Степанова Т.В. “Категория отрицания в морфемной структуре слова (на материале диалектной речи)” //автореферат (канд. фил. наук). – Великий Новгород: Прогресс, 2008 – 25 с.
58. Тлумачний словник ABBYY Lingvo 12 [ Елект. версія]
59. Трудности английского словоупотребления / С. С. Хидекель, М. Р. Кауль, Е. Л. Гинзбург. - М.: Астрельc., 2002 - 592 с.
60. Умерова М.В. Как переводить английские отрицания. // Вопросы филологических наук. – М.: Высшая школа, 2005. - № 6, - 45 с.
61. Фаулз Дж. Пять повестей: Башня из черного дерева. Элюдик. Бедный Коко. Энигма. Тучая/ пер. с англ. И.Бессмертной, И. Гуровой – М.: АСТ, 2007. – 444 с.
62. Фаулз, великий и могучий [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://1001.vdv.ru/arc/knigoboz/?page=39 – Загол. з екрана.
63. Чугунов, Константин Алексеевич [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу:URL:http://ru.wikipedia.org/wiki/Чугунов,_Константин_Алексеевич – Загол. з екрана.
64. Чугунов Константин[Електр.ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://vip.km.ru/literature/index.asp?sp=6&info=5900&p=2 – Загол. з екрана.
65. Швейцер А.Д. Теория перевода. – М.: "НАУКА".- 1988. – 247с.
66. Шендельс Е.И. Отрицание как лингвистическое понятие // Ученые записки. – М.: МГПИИЯ. Т. 19, 1959 – с. 63-78
67. Штелинг Д. А., Бархударов Л. С. “Грамматика английского язика”. – М.: Высшая школа, 1973 – 406 с.
68. Шуткина Л.Н. Имплицитное отрицание в английской фразеологии // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т иностр. яз. - М.: Пингвин 1987. 175 с.
69. Язык, сознание, коммуникация: Сб. статей / Отв. ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. - М.: МАКС Пресс, 2005. - Вып. 31. - 170 с.
70. Якобсон Р. Избраннsе работы. – М.: Прогресс. – 1985. – с. 455
71. Adam Lee Potter “Fair or Fowles”// The Observer - October 2003 – c.16-25
72. Biography of John Fowles [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://fowlesbooks.com/biography.htm – Загол. з екрана.
73. Felicia Burdescu English. 20th Century British Literature Lectures// University of Craiova Faculty of Letters. – 2004 – 123 c.
74. John Fowles “The art of fiction.”//The Paris Review. Interviewed by James R. Baker - Summer 1989, Issue 111 – 56 c.
75. John Fowles [Електр.ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://www.peoples.ru/art/literature/prose/roman/fowles– Загол. з екрана.
76. John Fowles[Електр.ресурс]. – Спосіб доступу: URL: http://en.wikipedia.org/wiki/John_Fowles– Загол. з екрана.
77. Graham Kenneth. The Wind in the Willows. – M.: Progress, 1976. – 360 p.
78. Longman Dictionary Of Contemporary English: в 2 т. - М.: “Рус. Яз”,1982 – p. 948.
79. Laurence R. Horn, "A Natural History of Negation. – NY: New Book, 1989 – 267p.
80. Lodge David. How Far Can You Go? - Penguin Books Ltd, - 1981. – 256 p.
81. Klima, E.S. Negation in English. In J.A. Fodor & J.J. Katz (Eds.), The structure of language. - New Jersey: Prentice-Hall, 1964 – 432 p.
82. Molina L., Albir A.H. Translation techniques revisited: a dynamic and functionalist approach. – Meta. – XLVII. – 4. – 2002. – p. 498-509.
83. Neuberg A. Text and Translation.//Verlag Enziklopaedie - Leipzig:, 1985. - 168 с.
84. Pollheide Jens “Postmodernist Narrative Strategies in the Novels of John Fowles“//Dissertationsarbeit zur Erlangung des Grades eines Dr. phil. Bielefeld - Juni 2003. -175 p.
85. Prichard Katharine Susannah. Coonardoo. – M.:Progress, 1973. – 275 p.
86. Raffaella Zanuttini, Héctor Campos, Elena Herburger, Paul Portner “Сrosslinguistic research in syntax and semantics negation, tense, and clausal architecture”//Georgetown university press, Washington, D.C. - 2007. - c. 45-52
87. The Oxford Dictionary and Thesaurus / Ed. by Sara Tulloch// Oxford University Press - Oxford, 1996 – 1920 c.
88. Wilde Oscar. Selections. – M.: Progress, 1979. – 444p. – Vol. 2.
Дата: 2019-07-24, просмотров: 222.