На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік сучасної педагогічної практики – недостатня спрямованість на послідовне формування графічних умінь. Вчителі не завжди дотримаються методики і вимог програми розвитку графічної діяльності учнів. Тому в основу експериментального дослідження ми поклали положення про необхідність формування графічних умінь і навичок на уроках трудового навчання.

Складність оцінки рівня розвитку графічних умінь та операцій полягає в тому, що кожна з них не знаходить самостійного прояву в розумовій діяльності. Усі вони беруть участь у мислительних процесах комплексно, у тісний взаємодії, доповнюючи та продовжуючи одна одну. Тому, проводячи дослідження, ми дійшли висновку, що доцільно оцінювати не кожну конкретну графічну операцію, а їх прояв у взаємодії в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Це означає, що показниками розвитку графічних операцій слід обрати результативність навчально-пізнавальної діяльності, пов’язаної з їх застосуванням на уроках трудового навчання.

З метою перевірки стану графічного розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику процесу сформованості у молодших учнів графічних умінь та операцій; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів графічних умінь, а також перевірено ефективність цієї методики у процесі формуючого експерименту.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався рівень розвитку графічних умінь учнів. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Когнітивний критерій показує обізнаність молодшого школяра у галузі графічної діяльності – тобто учень знає основні типи ліній, креслярські інструменти, правила створення ескізу і т. ін.

2. Діяльнісний критерій відображає якість власної графічної діяльності учня, тобто його уміння виконувати ескізи та користуватися готовими елементарними кресленнями для виготовлення виробів.

Дослідження здійснювалося у два взаємопов’язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) – проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) – проведено констатуючий експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику розвитку графічних умінь учнів; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови розвитку графічних умінь учнів початкових класів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику трудового навчання молодших школярів.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку графічних умінь учнів: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку обізнаність школярів у сфері графічних уявлень і понять та недостатню сформованість графічних навичок. Учень неспроможний навіть виконати елементарне креслення чи зрозуміти його навіть з допомогою вчителя.

Середній рівень характеризується середнім рівнем розвитку графічних знань та умінь учнів, тобто учень з допомогою вчителя може прочитати нескладне креслення чи виконати його.

Високий рівень розвитку графічних знань та умінь учнів характеризується відносною самостійністю у читанні та виконанні елементарних креслень, використанні їх для створення певної композиції чи виробу.

Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку графічних знань та умінь учнів. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до графічного розвитку.

Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що понад чверть учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень розвитку графічних знань та умінь. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів – майже половина. Високого рівня досягає третина досліджуваних молодших школярів.

Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня обізнаності у світі творчих професій, можна стверджувати про малу ефективність традиційних педагогічних умов трудового навчання і виховання молодших школярів. Щоб підвищити її, необхідно удосконалити традиційну методику розвитку графічних знань та умінь учнів.

У процесі формування обізнаності школярів у світі творчих професій ми пробуджували інтерес до творчої праці. Так, на першому занятті другого класу учні коротко пригадували найцікавіші для них уроки трудового навчання минулого року та найцікавіші професії.

Користуючись постійно діючою в класі виставкою робіт, другокласники знаходили і називали вироби, які їм було виготовляти найцікавіше. Це дозволяло, з одного боку, пригадати найцікавіші професії, види робіт, з другого, — в учнів формувалося емоційно-позитивне ставлення до процесу і результатів майбутньої праці.

Ознайомлення з різними видами творчої праці — художньої, технічної, наукової — учні здійснювали у процесі виготовлення різних предметів. Це були макети дитячих книжок, іграшок, сувенірів тощо. Одночасно відбувалося ознайомлення молодших школярів з різними типами професій.

Моделювання змісту уроків ми здійснювали на основі врахування індивідуальних особливостей дітей, їх здібностей, інтересів. Покажемо методику ознайомлення молодших школярів з ескізом на занятті за темою: «Об'ємні вироби з паперу і картону. Виготовлення іграшок конічної форми». До уроку ставиться мета – закріплювати вміння виконувати розмітку за ескізом, вчити учнів з'єднувати частини об'ємного виробу конічної форми, повторити правила безпечної роботи з циркулем.

Використовується таке обладнання: зразок виробу, тонкий картон, кольоровий папір, ножиці, циркуль, клей, технологічна картка.

Вчитель повідомляє, що сьогодні на уроці ми виготовимо іграшки-персонажі і розіграємо цю казку. Далі відбувається розгляд учнями зразка і технології виготовлення виробу.

— Спочатку виготовляємо тулуб. У всіх тваринок-іграшок він має

форму конуса. Беремо аркуш тонкого картону і з вершини прямого кута

креслимо циркулем дугу радіусом 120 мм (100 мм). Вирізуємо її і склеюємо

конус — це тулуб.

Виготовляємо голову. У лисички вона — малий конус, у якому треба проколоти шилом отвір для кращого з'єднання.

В півника і котика голова — круг радіусом 30 мм. Таких кругів вирізаємо два. При склеюванні залишаємо несклеєним трикутник (гостра частина конуса). В нього просуваємо конус-тулуб.

Інші деталі: очі, вуха, лапки, хвіст наклеюємо способом аплікації.

Щоб голівка була рухома, варто вставити в неї паличку.

Далі відбувається планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів.

— Щоб швидше виготовити персонажів казки, працювати будемо

групами по 3 учні: кожен виготовляє одну іграшку.

Закінчивши роботу, діти випробовують іграшки у грі. Окремі групи дітей (за бажанням) біля дошки інсценізують епізоди казки.

Експериментальне дослідження розвитку графічних знань та умінь учнів показало, що внаслідок поетапного включення дітей до графічної діяльності відбувся розвиток їхніх знань і графічних умінь (таблиця).

Таблиця

Підсумковий зріз рівн ів розвитку графічних знань та умінь учнів засобами трудового навчання (у %)

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку графічних знань та умінь учнів. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень розвитку графічних умінь внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень розвитку графічних знань та умінь внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.

Так, у середньому 22% учнів експериментального класу і 28% учнів контрольного класу має низький рівень розвитку графічних умінь. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням – 50% – ЕК і 56% – КК. Високого рівня розвитку графічних умінь досягли третина учнів експериментального класу (28%) і лише незначна частина учнів контрольного класу (16%) (див. діаграму).

Діаграма

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання удосконаленої нами методики в учнів експеримен-тального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку графічних умінь. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.