1. Опишіть за зразком будь-яку відому вам тварину.

2. Доповніть речення, використовуючи слова для довідок.

Для захисту від ворогів тварини використовують:

отруту – _____________________________________

голки – ______________________________________

застережливе забарвлення і неприємний запах – _______________

забарвлення, що робить їх непомітними, – ____________________

прудкі ноги – _________________________________

Слова для довідок: заєць, сонечко, ящірка, колорадський жук, козуля, бджола, гадюка, метелик, дикобраз, їжак.

3. Допишіть правила бережливого ставлення до тварин.

1) Не слід знищувати тварин.

2) ______________________

3) ______________________

4) ______________________

5) ______________________

6) ______________________

7) ______________________

4. Позначте червоним кольором те, що згубно впливає на тварин, а зеленим – те, що є для них корисним.

	Вирубування лісів.
	Створення Червоної книги України.
	Бережливе ставлення до тварин.
	Забруднення водойм.
	Осушення боліт.
	Підгодівля тварин.
	Створення заповідників.
	Надмірне полювання.
	Заборона полювання на рідкісних тварин.
	Застосування отрутохімікатів.
	Охорона рідкісних і зникаючих тварин.

Практична робота.

Опишіть зовнішній вигляд тварин, занесених до Червоної книги України, зображення яких є на дошці. Визначте, до якої групи вони належать за зовнішньою будовою.

Крім уроків, ми також залучали учнів і до позаурочної роботи. Зокрема, вчитель в експериментальному класі давав дітям індивідуальні завдання для спостережень за тваринами найближчого довкілля. Проводячи тривалі спостереження за тваринами своєї місцевості у 3 класі, діти не тільки вчаться відрізняти їх за зовнішнім виглядом, а й встановлюють взаємозв’язки між особливостями тварин і факторами навколишнього середовища.

Зміст спостережень за тваринами (зокрема за птахами і комахами) були такі:

1) Фронтальні спостереження за завданнями: «Проведіть спостереження за комахами. Чи багато їх літає у повітрі? Назвіть відомі вам.»;

2) Індивідуальна практична робота за однаковим для всіх учнів завданням: «Уважно обстежте паркан, сухий пеньок, листя під деревами. Яких комах ви там помітили? В якому вони стані?»;

3) Після виконання завдань, діти показують свої знахідки (на місці, де вони виявлені), розповідають класу про свої спостереження. У процесі фронтальної бесіди узагальнюються зміни, що сталися з комахами восени, та визначаються причини змін.

Оптимальним способом вивчення птахів, їх поведінки та встановлення причин зміни поведінки восени є фронтальні спостереження з елементами бесіди за такими завданнями:

а) назвіть птахів, які є у вашій місцевості. Чому їх так називають?

б) проведіть спостереження за поведінкою птахів: які літають (поодиноко, зграями), чи співають вони, яких птахів ви не помічали раніше? Куди вони поділись із цієї місцевості?

в) чому одні пташки лишаються зимувати, а інші – ні? Назвіть зимуючих птахів. Чому деякі птахи відлітають у теплі краї? Назвіть перелітних птахів.

Під час екскурсії дітям пропонується зібрати у торбинки плоди і насіння різних рослин, щоб взимку можна було підгодовувати зимуючих птахів.

Також можна запропонувати й інші завдання для спостереження за тваринами в позаурочний час. Позаурочна робота спрямована на оволодіння учнями фактичним матеріалом, який використовується на наступних уроках, а також на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення. Спостереження за тваринами в позаурочний час:

1. У полі, де є нірки ховрахів, причаївшись, простежте за поведінкою цих тварин. Доведіть, що ховрахи – шкідники поля.

2. Голоси яких птахів, де і коли, ви чули у червні. Запишіть.

3. Станьте від гнізда на такій відстані, щоб не сполохати пернатих, і полічіть, скільки разів протягом дня прилітає до гнізда ластівка (шпаки) годувати своїх пташенят.

4. Проведіть спостереження за птахами, які постійно живуть на водоймах і які лише прилітають сюди. Побачивши лелеку зверніть увагу на форму його тіла, колір оперення, довжину шиї, дзьоба і ніг. Як цей птах здобуває собі їжу? Які з перелічених ознак допомагають йому?

5. Проведіть спостереження за домашніми качками і гусьми. Як вони дістають корм з води? Опишіть особливості будови цих птахів.

6. У лісі чи на луках знайдіть мурашник. Влаштуйтеся неподалік від нього і простежте, що несуть комахи до «свого дому»? Недалеко від мурашника покладіть мертву муху чи гусеницю. Простежте за поведінкою мурашок. Розкажіть товаришам, чому треба охороняти мурашник.

7. Перевір, чи це справді так:

а) чекай дощу якщо:

– мурашки не поспішають на «роботу»;

– бджоли не відлітають далеко від вулика;

– ластівки літають низько над водою;

– риба «вистрибує з води»;

– гусениці не полишають своїх гнізд.

б) буде гарна погода якщо:

– багато метеликів літає зранку;

– комарі в’ються стовпчиками.

8. Перевір прислів’я: «Викине ячмінь колос, загубить соловей голос». Коли соловей перестає співати? Поміркуй, чому?

За допомогою наочності активізуються увага, сприймання, пам’ять, мислення; вона стимулює живе, зацікавлене спілкування дітей з приводу побаченого й почутого, викликає асоціативні зв’язки, розширює і уточнює поверхові і неповні уявлення дітей про тваринний світ. Під час застосування наочних методів джерелом інформації стають досліди, живі об’єкти, кінофільми, таблиці. Отже, основним джерелом природничих знань є спостереження, а не слово, але слово залишається провідним в усьому навчальному процесі. Мета застосування наочних методів – збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів.