ЛІВА—ДЕБЕТ (Д^Т)

ПРАВА—КРЕДИТ (К^Т)

Двостороння будова рахунку пояснюється тим, що під впливом господарчих операцій в об’єктах бухгалтерського обліку може відбуватися два види змін — збільшення або зменшення.

На рахунках бухгалтерського обліку відображають зміни у складі об’єктів бухгалтерського обліку. Підсумок змін за певний період називається — оборотом.

Зміни відображені за Д^Т рахунком називаються дебетовим оборотом, за К^Т — кредитовим оборотом.

Порядок записів на конкретних рахунках залежить від того, який об’єкт обліковують. Цим визначається характер рахунків. Залежно від об’єктів, відображених на рахунках, рахунки бувають:

активними,

пасивними,

активно-пасивними.

Активними називаються рахунки, які призначенні для відображення змін у складі господарчих записів.

На пасивних рахунках відображають зміни у складі джерел утворення господарчих засобів.

На активно-пасивних рахунках відображають господарські засоби і джерела утворення господарчих засобів.

Рахунок може мати залишок — Сальдо. Сальдо може бути початковим (на початок звітного періоду) і кінцевим (на кінець звітного періоду).

На активному рахунку сальдо (початковий і кінцевий) визначають за Д^Т рахунку.

Збільшення господарських засобів відображають за Д^Т, а зменшення за К^Т.

Сальдо кінцеве активного рахунку розраховують за формулою:

С_{– до(КА)} = С_{– до(ПА)} +Д^Т – К^Т, де

С_{– до(КА)} – сальдо кінцеве активного рахунку,

С_{– до(ПА)} - сальдо початкове активного рахунку.

Активний рахунок

Д^Т                                                                                              К^Т

У пасивному рахунку Сальдо початкове або кінцеве відображають за К^Т.

Збільшення джерел господарчих засобів відображають за К^Т, а їх зменшення Д^Т.

С_{– до(кінцевє пасивнє)} = С_{– до(початкове)} + К^Т – оборот Д^Т

Пасивний рахунок.

Д^Т                                                                                              К^Т

На Активно – Пасивному рахунку кінцеве Сальдо по Д^Т і К^Т рахунку визначають по даним аналітичного обліку.

Є формула для перевірки правильності визначення Сальдо:

Активно – пасивний рахунок.

Д^Т                                                                                     К^Т

Суть подвійного запису

Спосіб відображення господарчих операцій на рахунках бухгалтерського обліку називається подвійним записом.

Суть подвійного запису полягає в тому, що кожну господарчу операцію відображають не менше як на двох рахунках. За Д^Т одного рахунка і К^Т другого, і обов’язково в однаковій сумі.

Рахунки на яких відображають господарські операції називають кореспондуючими, а зв’язок між цими рахунками – кореспонденцією.

Визначення кореспондентських рахунків і суми, яка на них відображена, називають бухгалтерською проводкою.

Бухгалтерські проводки бувають прості і складні.

Простою називається бухгалтерська проводка де кореспондуються не більше 2-х рахунків.

Складні бухгалтерські проводки, де кореспондується більше 2-х рахунків, (один за Д^Т, інший за К^Т) або (кілька за Д^Т, і один за К^Т).

При цьому сума за Д^Т рахунку (рахунків) повинна дорівнювати сумі, відображеній за К^Т рахунків (рахунку), тобто не повинен бути порушений принцип подвійного запису.

При складанні бухгалтерських проводок необхідно використовувати слідуючу схему:

1. визначити характер операції (які об’єкти обліку змінюються)

2. визначити характер рахунків (активні, пасивні, активно-пасивні)

3. визначити характер зміни (збільшення, зменшення)

4. визначити кореспонденцію рахунків.