Поняття про бухгалтерський баланс. Його побудова
Для оперативного керування підприємством необхідно мати точні дані про стан і наявність господарських засобів підприємства і за рахунок яких джерел ці засоби надходять на підприємство. Такі дані одержують при складанні бухгалтерського балансу.
Бухгалтерський баланс – це спосіб економічного групування засобів підприємства по складу і розміщенню, і джерелам утворення на визначену дату в узагальненій формі вимірювання.
Згідно ПСБО затверджено Указом Мінфіну №87 від 31.03.1999р.і зареєстровано в Міністерстві юстиції України №396 від 21.06.1999р. ”Положення (стандарт) бухгалтерського обліку –2 (баланс)”.
Цим положенням визначені зміст і форма Балансу і загальні вимоги розкриття його статей.
За формою бухгалтерський баланс – це таблиця, що складається з двох частин: одна частина - актив, у ній відображені дані про наявність і стан господарських засобів підприємства по їхньому складі і призначенню; інша частина - пасив, у ній відображені дані про види і розміри джерел формування господарських засобів.
У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства і джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, що називаються статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Усі статті бухгалтерського балансу поділяють на:
- активні (ті, що розміщено в активі балансу);
- пасивні (ті, що розміщено в пасиві балансу);
Активні - основні засоби, запаси, грошові кошти, розрахунки з дебіторами.
Пасивні – статутний капітал, прибуток, кредити банку, кредиторська заборгованість.
Деякі статті Балансу мають складну побудову, тобто вони складаються з декількох рядків. До них належать основні засоби, нематеріальні активи і дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. По них указують первісну вартість об'єктів, їхній знос і залишкова вартість об'єкта на дату складання балансу.
Однорідні по економічному змісту статті бухгалтерського балансу об'єднані в групи. У бухгалтерському балансі, що складають сьогодні, виділяють такі групи статей:
1.Запаси.
2.Дебіторська заборгованість по розрахунках.
3.Грошові кошти і їхні еквіваленти.
4.Поточні зобов'язання по розрахунках.
Однорідні по економічному змісту статті і групи балансу поєднують у розділи. У відповідності зі стандартом, актив балансу складається з трьох розділів:
1.Необоротні активи.
2.Оборотні активи.
3.Витрати майбутніх періодів.
Пасив балансу складається з п'яти розділів:
1.Власний капітал.
2.Забезпечення майбутніх витрат і платежів.
3.Довгострокові зобов'язання.
4.Поточні зобов'язання.
5.Доходи майбутніх періодів.
Основна важливість бухгалтерського балансу складається в рівності двох його підсумків, тобто валюта балансу по активі повинний дорівнювати валюті балансу по пасиві.
Підсумок по усім трьом розділах активу і по п'ятьох розділах пасиву встановлює показник валюти балансу, тобто існує показник валюти балансу по активі і показник валюти балансу по пасиві.
Існують два поняття валюти балансу:
1.Валюта балансу – брутто;
2.Валюта балансу – нетто;
Валюту балансу брутто одержують підсумовуванням показників усієї статей за винятком даних контрактивних і контрпасивних рахунків (наприклад, знос основних засобів, знос нематеріальних активів, неоплачений капітал).
Валюту балансу нетто одержують вирахуванням з валюти балансу брутто сум по контрактивних і контрпасивних рахунках.
У бухгалтерському балансі підприємства України подають дані про наявність господарських засобів і джерел їх формування на початок звітного року і на кінець звітного періоду, тобто на кінець першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців і на кінець звітного року.
Активний рахунок
ДТ КТ
С– до на початок місяця | |
Збільшення ГЗ (+) | Зменшення ГЗ (-) |
Оборот по ДТ | Оборот по КТ |
С– до на кінець місяця |
У пасивному рахунку Сальдо початкове або кінцеве відображають за КТ.
Збільшення джерел господарчих засобів відображають за КТ, а їх зменшення ДТ.
С– до(кінцевє пасивнє) = С– до(початкове) + КТ – оборот ДТ
Пасивний рахунок.
ДТ КТ
С– до на початок місяця | |
Зменшення ДГЗ (-) | Збільшення ДГЗ (-) |
Оборот по ДТ | Оборот по КТ |
С– до на кінець місяця |
На Активно – Пасивному рахунку кінцеве Сальдо по ДТ і КТ рахунку визначають по даним аналітичного обліку.
Є формула для перевірки правильності визначення Сальдо:
|
|
|
|
Активно – пасивний рахунок.
ДТ КТ
С– до на початок місяця (наявність ДТ заборгованості) | С– до на початок місяця (наявність КТ заборгованості) |
Збільшення ГЗ (ДТ заборгованість) (+) Зменшення ДГЗ (КТ заборгованість) (-) | Зменшення ГЗ (ДТ заборгованість) (-) Збільшення ДГЗ (КТ заборгованість) (+) |
Оборот по ДТ | Оборот по КТ |
С– до на кінець місяца |
Суть подвійного запису
Спосіб відображення господарчих операцій на рахунках бухгалтерського обліку називається подвійним записом.
Суть подвійного запису полягає в тому, що кожну господарчу операцію відображають не менше як на двох рахунках. За ДТ одного рахунка і КТ другого, і обов’язково в однаковій сумі.
Рахунки на яких відображають господарські операції називають кореспондуючими, а зв’язок між цими рахунками – кореспонденцією.
Визначення кореспондентських рахунків і суми, яка на них відображена, називають бухгалтерською проводкою.
Бухгалтерські проводки бувають прості і складні.
Простою називається бухгалтерська проводка де кореспондуються не більше 2-х рахунків.
Складні бухгалтерські проводки, де кореспондується більше 2-х рахунків, (один за ДТ, інший за КТ) або (кілька за ДТ, і один за КТ).
При цьому сума за ДТ рахунку (рахунків) повинна дорівнювати сумі, відображеній за КТ рахунків (рахунку), тобто не повинен бути порушений принцип подвійного запису.
При складанні бухгалтерських проводок необхідно використовувати слідуючу схему:
1. визначити характер операції (які об’єкти обліку змінюються)
2. визначити характер рахунків (активні, пасивні, активно-пасивні)
3. визначити характер зміни (збільшення, зменшення)
4. визначити кореспонденцію рахунків.
План рахунків бухгалтерського обліку
План рахунків бухгалтерського обліку — це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків та субрахунків бухгалтерського обліку, що використовується для відображення діяльності підприємства, установи, організації.
План рахунків бухгалтерського обліку затверджено наказом Міністерства Фінансів України № 291 від 30.11.99. (зареєстровано в Міністерстві Юстиції України №892 / 4185 від 21.12.99). В плані рахунків за десятковою системою наведені коди (номери), й найменування синтетичних рахунків (рахунків 1-го порядку) і субрахунків (рахунків 2-го порядку).
Першою цифрою коду визначено клас рахунків
Другою – номер синтетичного рахунка
Третьою – номер субрахунку
Нові синтетичні рахунки можуть уводитись до плану рахунків Міністерством Фінансів України за відповідними клопотаннями щодо бухгалтерського обліку специфічних операцій. Субрахунки використовуються підприємствами виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків із затвердженням кодів субрахунків.
Поняття про бухгалтерський баланс. Його побудова
Для оперативного керування підприємством необхідно мати точні дані про стан і наявність господарських засобів підприємства і за рахунок яких джерел ці засоби надходять на підприємство. Такі дані одержують при складанні бухгалтерського балансу.
Бухгалтерський баланс – це спосіб економічного групування засобів підприємства по складу і розміщенню, і джерелам утворення на визначену дату в узагальненій формі вимірювання.
Згідно ПСБО затверджено Указом Мінфіну №87 від 31.03.1999р.і зареєстровано в Міністерстві юстиції України №396 від 21.06.1999р. ”Положення (стандарт) бухгалтерського обліку –2 (баланс)”.
Цим положенням визначені зміст і форма Балансу і загальні вимоги розкриття його статей.
За формою бухгалтерський баланс – це таблиця, що складається з двох частин: одна частина - актив, у ній відображені дані про наявність і стан господарських засобів підприємства по їхньому складі і призначенню; інша частина - пасив, у ній відображені дані про види і розміри джерел формування господарських засобів.
У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства і джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, що називаються статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Усі статті бухгалтерського балансу поділяють на:
- активні (ті, що розміщено в активі балансу);
- пасивні (ті, що розміщено в пасиві балансу);
Активні - основні засоби, запаси, грошові кошти, розрахунки з дебіторами.
Пасивні – статутний капітал, прибуток, кредити банку, кредиторська заборгованість.
Деякі статті Балансу мають складну побудову, тобто вони складаються з декількох рядків. До них належать основні засоби, нематеріальні активи і дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. По них указують первісну вартість об'єктів, їхній знос і залишкова вартість об'єкта на дату складання балансу.
Однорідні по економічному змісту статті бухгалтерського балансу об'єднані в групи. У бухгалтерському балансі, що складають сьогодні, виділяють такі групи статей:
1.Запаси.
2.Дебіторська заборгованість по розрахунках.
3.Грошові кошти і їхні еквіваленти.
4.Поточні зобов'язання по розрахунках.
Однорідні по економічному змісту статті і групи балансу поєднують у розділи. У відповідності зі стандартом, актив балансу складається з трьох розділів:
1.Необоротні активи.
2.Оборотні активи.
3.Витрати майбутніх періодів.
Пасив балансу складається з п'яти розділів:
1.Власний капітал.
2.Забезпечення майбутніх витрат і платежів.
3.Довгострокові зобов'язання.
4.Поточні зобов'язання.
5.Доходи майбутніх періодів.
Основна важливість бухгалтерського балансу складається в рівності двох його підсумків, тобто валюта балансу по активі повинний дорівнювати валюті балансу по пасиві.
Підсумок по усім трьом розділах активу і по п'ятьох розділах пасиву встановлює показник валюти балансу, тобто існує показник валюти балансу по активі і показник валюти балансу по пасиві.
Існують два поняття валюти балансу:
1.Валюта балансу – брутто;
2.Валюта балансу – нетто;
Валюту балансу брутто одержують підсумовуванням показників усієї статей за винятком даних контрактивних і контрпасивних рахунків (наприклад, знос основних засобів, знос нематеріальних активів, неоплачений капітал).
Валюту балансу нетто одержують вирахуванням з валюти балансу брутто сум по контрактивних і контрпасивних рахунках.
У бухгалтерському балансі підприємства України подають дані про наявність господарських засобів і джерел їх формування на початок звітного року і на кінець звітного періоду, тобто на кінець першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців і на кінець звітного року.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 281.