В 2001 р. радіаційна обстановка не перетерпіла істотних змін і в основному формувалася під дією природних Радіонуклідів урану-238 (радію-226), тория-232 і продуктів їхнього розпаду, калію-40, аварійних радіоактивних викидів Чорнобильської АЕС 1986 р., Космічного випромінювання й техногенних джерел іонізуючого Випромінювання (ИИИ).

Зберігають актуальність проблеми близповерхностніх відкладень урансодержащіх піщано-глинистих осадових порід зі змістом урану від 50 до 200 г/т (на окремих ділянках до 1000 г/т) і чорнобильського радіоактивного забруднення території краю цезієм-137 (близько 23 кКи) і стронцієм-90 (близько 7 кКи), що досягає на території Кавказького державного природного біосферного заповідника (дані аэрогамма-спектрометрії) і в окремих місцях м.Сочі (дані ЦГСЭН і ТОВ «Радіаційна медицина») 2,5 Ки/км² по цезії-137.

У Краснодарському краї, по даним крайової інспекції Держатомнагляду, 87 підприємств використовують НДІ. У це число не входять підприємства, що мають джерела, що генерують. З них 58 (відповідно до Норм радіаційної безпеки (НРБ-99) підлягають обов'язковому ліцензуванню органами Держатомнагляду. Інші 29 мають джерела з питомою або сумарною активністю менш установленої в НРБ-99 і не підлягають регламентації. На кінець 2000 р. 47 підлягаючому ліцензуванню підприємств мали ліцензії Держатомнагляду на право роботи з ИИИ.

Радіаційний контроль підприємств здійснюється інспекторською сполукою комітету відповідно до затверджених планів перевірок, а також у ході спільних перевірок з іншими контролюючими й наглядовими органами. В 2001 р. проведено 158 перевірок (у т.ч. 27 цільових). Виявлене 41 порушення при обігу з радіоактивними речовинами й ИИИ, накладено 11 штрафів на суму 31 тис. руб. Контролювалися не тільки підприємства, що мають ИИИ, але й підприємства, на яких можуть утворюватися, застосовуватися, оброблятися, переміщатися штучні й техногенні природні радіонукліди (порти, сільськогосподарські підприємства, підприємства паливно-енергетичного комплексу, стройиндустрии й т.д.).

Ввіз вантажів через границю, на який комітет давав узгодження (доменні шлаки для дорожнього будівництва з України), передбачав обов'язкове проходження радіаційного контролю на кожну завезену партію.

Для контролю за ввозом і транзитом через територію краю радіоактивних речовин, відходів і ИИИ на границях з Ростовською областю й Ставропольським краєм спеціалізованою організацією «Радіаційні контроль» установлено 4 пости дозиметричного контролю. Однак у липні 2001 р., у зв'язку з розпорядженням Міністерства внутрішніх справ Росії про неприпустимість знаходження на контрольних постах міліції й ГИБДД інших контролюючих служб, 3 пости (у ст.Кущевская, Кавказька й Успенська) були ліквідовані. Силами комітету, ЦГСЭН у Краснодарське краї, спеціалізованій організації «Радіаційний контроль» протягом 2001 р. проводився регулярний контроль транзитних вантажів, що перевалюються через порти краю. Так, у Новоросійськом морському торговельному порту було перевірено близько 10 000 вагонів, 12 000 автомобілів і 3000 автопричепів з металобрухтом, що йде на експорт. 18 вагонів, 1 автомобіль і 3 автопричепи містили забруднений радіонуклідами металобрухт. Ці транспортні засоби були після ретельного дозиметричного обстеження відправлені в адреси постачальників.

У цілому, відомчий і державний радіаційний контроль забезпечують безпека при обігу з ИИИ. Відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання здаються підприємствами краю на Ростовський спецкомбинат "Радон". В 2001 р. на спецкомбинат «Радон» підприємства й організації краю здали на поховання 2155 (у тому числі 2037 димо-извещателей) джерел, що відробили, іонізуючого випромінювання (утримуючі ізотопи полонію-210, селен-75, іридію-192, стронцію-90, цезію-13 7, кобальту-60, талія-204, радію-226, плутонію-239) загальною активністю близько 115 Ки.

На двох радіаційно-небезпечних об'єктах (РОО) - Троицком йодному заводі (ТЙЗ) і ВНИИ біологічного захисту рослин (ВНИИ БЗР) дотепер не поховані належним чином радіоактивні відходи (РАО) і не проведене дезактивація й рекультивація радиационно-забрудненних територій. Однак заводом і інститутом проводилася робота з нормалізації радіаційної обстановки як за рахунок власних коштів, так і за рахунок засобів крайового бюджету й екологічного фонду (ВНИИ БЗР). Останні були виділені відповідно до постанови Законодавчих зборів Краснодарського краю від 27.10.99 р. № 300-П і постановою голови адміністрації краю від 01.04.2000 р. № 144 «Про проведення першочергових робіт з ліквідації радіаційно-небезпечного об'єкта у ВНИИ БЗР м. Краснодара», підготовленим з ініціативи ЦГСЭН і комітету природних ресурсів по Краснодарському краї.

Троїцким йодним заводом виконувалися видані контролюючими й наглядовими органами приписання по нормалізації радіаційної обстановки. Зокрема, споруджене тимчасове бетонне сховище слабке радіоактивних відходів, у якому складировано близько 100 т радиобарита Ва(Rа)SO₄ і забруднене технологічне встаткування. Територія заводу з метою зниження зовнішнього й внутрішнього опромінення персоналу й для придушення пилерадіаціонного фактора відсипана шаром ґрунту з висадженням зелених насаджень, частково забетонована. Щорічно за участю фахівців КНР по Краснодарському краї, ЦГСЭН у Краснодарському краї, і спеціалізованої організації «Радіаційної контроль» проводяться детальні дозиметричні обстеження території заводу й гамма-спектрометричні дослідження відібраних проб.

У результаті проведених робіт радіаційна обстановка на заводі в період з 1996 по 2001 р. покращилася, що підтверджується згаданими радіаційними обстеженнями. Витрати на ці роботи склали 1 832 900 деномінованих рублів. В 1997-1998 р. завод перейшов на нову технологію одержання йоду з використанням соляної кислоти, що практично виключає утворення твердих радіоактивних відходів. Витрати заводу на впровадження нової технології склали більше 3 млн. руб.

Відповідно до закону РФ «Про радіаційну безпеку населення» № 3-ФЗ, постановою Уряда РФ від 27.01.97 р. № 93 і постановою Уряда Краснодарського краю від 27.08.98 р. № 27-П, для ТЙЗ розроблений «Радіаційно-гігієнічний паспорт». Індивідуальні річні ефективні дози опромінення персоналу ТЙЗ, відповідно до радіаційно-гігієнічного паспорта за 2000 р., склали: група А - 0,187 мЗв, група Б - 0,115 м3в. Ризики виникнення стохастических ефектів у персоналу склали: індивідуальний - 7,1*10^-6 випадків у рік (при припустимому по НРБ-99 п. 2.1.1. межі ризику 1,0*10^-3 випадків у рік), колективний 3,16*10^-4 випадків у рік. Таким чином, вплив радіаційного фактора ТЙЗ на населення прилеглих населених пунктів (ст. Троїцкая й сел. Новотроицкий) пренебрежимо мало в порівнянні із природними джерелами опромінення (1-2 мзв за рахунок радону й природного тла). Аналіз даних медичної статистики по захворюваності населення, представлених управлінням охорони здоров’я м.Крымска й Кримського району, показав, що статистично значимий зв'язок онкологічних захворювань із роботою ТЙЗ у зоні обслуговування Троїцкої дільничної лікарні не простежується.

На ТЙЗ залишається невирішеної проблема поховання близько 5000 т слаборадіоактивних відходів (радиобарита), що містять радій-226 (близько 20 кбк/кг), радій-228 (близько 20 кбк/кг) і торий-228 (від 7 до 17 кбк/кг), які частково перемішані із ґрунтом, а частково поміщені в тимчасовий сховище на території заводу. В 1993 р. Всеросійським проектно-конструкторським і науково-дослідним об'єднанням ВНИПИЭТ розроблене «Техніко-економічне обґрунтування різних варіантів схем реабілітації радиационно-забрудненних територій і об'єктів Троїцкого, йодного заводу Краснодарського краю». Це ТЭО пройшло державну екологічну експертизу, у результаті якої до подальшого пророблення з п'яти варіантів було обрано варіант 4 «Зберігання забрудненого ґрунту навалом на частині ставка-відстійника», що включає будівництво хвосто-сховища, його заповнення забрудненим ґрунтом і дезактивацію території заводу. Вартість реалізації цього проекту в цінах 1993 р. становила 4902,3 млн. руб.

На досвідченому полі ВНИИ БЗР площею 2,5 га перебуває близько 5000 м³ забрудненого ґрунту, а потужність дози досягає 250 миллирентген у годину. За весь період роботи на поле з 1971 по 1993 р. було використано 9,2 Ки біологічно небезпечних радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90, церій-144 йод-125, рутеній-100 і ін.) У сховище інституту складовано близько 10 кюрі не використовуваних радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90, уран-238).

В 2000 р. за договором із НДІ атомних реакторів (НДІ АР, м. Дмитров-Град) у ВНИИ БЗР проведена повна фізична інвентаризація ИИИ й РАО

Вивіз твердих і рідких ИИИ для утилізації у ВНИИ АР і поховання на Ростовському спецкомбинаті «Радон» запланований на 1-й квартал 2002р. Однак, в інституті залишаться рідкі й тверді радіоактивні відходи, кондиціювання й поховання яких зажадає значних витрат. Але найбільших витрат зажадає дезактивація досвідченого поля інституту.

Тому, з ініціативи комітету, заходу щодо реабілітації радіаційонно-забрудненних територій Троицкого йодного заводу й ВНИИ БЗР із об'ємами фінансування 50 і 30 млн. руб. відповідно були включені в схвалену Указом президента РФ від 15.06.96 р. № 913 і затверджену Постановою правительства РФ від 13.06.96 р. № 702 «федеральну цільову програму по комплексному соціально-економічному розвитку Краснодарського краю в 1996-2001 р.». Однак фінансування в рамках цієї програми по зазначених заходах не проводилося. Комітет також неодноразово звертався в Минатом РФ (останній лист на ім'я міністра Адамова Е.О. від 13.04.2000 р. № 01-20/190) із проханням включити проблеми йодного заводу й ВНИИ БЗР у федеральну цільову програму «Ядерна й радіаційна безпека Росії» на 2000-2006 р. Але й у цьому випадку перспектива фінансування досить проблематична (відповідь Минатома від 13.06.2000 р. № 011-2945).

Наявність радіаційно-небезпечного об'єкта у ВНИИ БЗР, розташованому в чорті м. Краснодара, викликає обґрунтовану тривогу в населення міста, що підтримується періодичними, емоційними виступами ЗМІ, звертаннями до президента В.В.Путіну. У той же час засобів краю на його ліквідацію явно недостатньо.

В 2000 р. інспекторською сполукою проведено 36 800 вимірів гамма-тла, у тому числі на обстежуваних підприємствах. Природне гамма-тло на території краю перебуває в межах середніх багаторічних значень і становить близько 10-20 мкр/година. Аналогічні дані отримані Краснодарським центром по гідрометеорології й моніторингу навколишнього середовища на 27 станціях спостереження (СНЛК). Дані по гамма-тлу вводяться в комп'ютерну базу даних і статистично обробляються.

По даним ЦГСЭН, у Краснодарському краї внесок у колективну дозу опромінення населення від різних видів опромінення склав:

 - від діяльності підприємств, що використовують джерела іонізуючого випромінювання - 2,21 чіл. Зв (0,014 %);

 - від природних (природних) джерел - 11670,0 чіл. Зв (76,53 %);

- від глобальних випадань і минулих радіаційних аварій - 158,62 чіл. Зв (1,04%);

- від медичних досліджень - 3417,45 чіл. Зв (22,412 %).

Найбільш істотною причиною опромінення населення від природних джерел випромінювання є радон-222 і будівельні матеріали місцевого виробництва: цегла, глина, мрамористые вапняки, керамзит.

Виробничий радіаційний контроль за виробленою продукцією в необхідному об'ємі здійснюється тільки на Новоросійськом цементному заводі.

Радіаційних аварій протягом звітного року, пов'язаних з переопроміненням населення й забрудненням навколишнього середовища, не зареєстровано.

Для підвищення ефективності радіаційно-екологічного контролю й забезпечення радіаційної безпеки населення, персоналу й навколишнього середовища необхідно:

- розробити й затвердити на рівні Російської Федерації економічний механізм відповідальності природопользователей за радіаційне забруднення навколишнього середовища;

- ініціювати й підтримувати науково-дослідні роботи в області радіаційної екології й радіаційного моніторингу в Краснодарському краї, використовуючи наявний науковий потенціал і лабораторну базу;

- об'єднати зусилля контролюючих органів в області радіаційного контролю й радіаційної безпеки в частині охорони навколишнього середовища;

- удосконалювати систему радіаційного контролю трансграничних вантажів;

- домагатися на рівні Уряда Російської Федерації фінансування Федеральних цільових програм, у які включені проблеми радіаційної й радіаційно-екологічної безпеки;

- для підготовки кваліфікованих кадрів фахівців-екологів включати в навчальні програми ВУЗов курси по радіаційній екології й залучати до викладацької роботи ведучих учених і фахівців в області радіаційної безпеки й радіаційної екології;

- добрати способу для фінансування завершення робіт з аэро- гамма-спектрометричного обстеження забруднення території краю гамма-випромінюючими радіонуклідами.