Чорнобильська катастрофа і її наслідки

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Чорнобильська катастрофа і її наслідки

Зміст

Введення

1 Джерела й характеристика радіаційного забруднення

1.1Характеристика радіаційного забруднення

1.2ПО «Маяк»

1.3 Чорнобиль.

2 Поширення радіаційного забруднення

2.1 Радіоактивне забруднення повітряного середовища

2.2 Радіоактивне забруднення водного середовища

2.3 Радіоактивне забруднення ґрунту

2. Радіоактивне забруднення рослинного й тваринного миру

3 Переробка й нейтралізація радіаційних відходів

4. Радіаційна обстановка в Краснодарському краї.

5 Можливі наслідки застосування ядерної зброї масової поразки

Висновок

Список літератури

Введення

Радіоактивне забруднення біосфери це перевищення природного рівня змісту в навколишнім середовищі радіоактивних речовин. Воно може бути викликано ядерними вибухами й витоком радіоактивних компонентів у результаті аварій на АЕС або інших підприємствах, при розробці радіоактивних руд і т.п. При аваріях на АЕС особливо різко збільшується забруднення середовища радіонуклідами (стронцій-90, цезій-137, церій-141, йод-131, рутеній-106 і ін.). У цей час, за даними Міжнародного агентства по атомній енергетиці. (МАГАТЕ), число діючих у світі реакторів досягло 426 при їх сумарній електричній потужності близько 320 ГВт (17% світового виробництва електроенергії).

Ядерна енергетика, за умови найсуворішого виконання необхідних вимог, більш-менш екологічно чистіше no порівнянню з теплоенергетикою, оскільки виключає шкідливі викиди в атмосферу (зола, диоксиды, вуглецю й сірки, оксиди азоту й ін.). Так, у Франції швидке нарощування потужностей АЕС дозволило в останні роки значно зменшити викиди диоксида сірки й оксидів азоту в секторі енергетики відповідно на 71 і 60% . У Японії для стабілізації енергозабезпечення країни намечается в найближчі два десятиліття побудувати близько 40 нових АЕС, що задовольнить 43% энергопотребностей. Однак у цілому у світі відзначена тенденція скорочення будівництва нових АЕС.

Використання атомної енергії в широких масштабах приводить до нагромадження радіоактивних відходів. Виникає проблема їхнього поховання.

Джерела й характеристика радіаційного забруднення .

ПО «Маяк»

ПО «Маяк». Саме велике з відомих зараз скупчень радіонуклідів перебуває на Уралі, в 70 км до північно-заходу від Челябінська на території виробничого об'єднання «Маяк». ПО «Маяк» було створено на базі промислового комплексу, побудованого в 1945—1949 р. Тут в 1948 р. був пущений перший у країні промисловий атомний реактор, в 1949 р. — перший радіохімічний завод, виготовлені перші зразки атомної зброї. У цей час у виробничу структуру ПО «Маяк» входять ряд виробництв ядерного циклу, комплекс по похованню високоактивних матеріалів, сховища й могильники РАО. Багаторічна діяльність ПО «Маяк» привела до нагромадження величезної кількості радіонуклідів і сильному забрудненню районів Челябінської, Свердловської, Курганської й Тюменської областей. У результаті скидання відходів радіохімічного виробництва безпосередньо у відкриту річкову систему Обского басейну через р. Теча (1949—1951 р.), а також внаслідок аварій 1957 і 1967 р. у навколишнє середовище було викинуто 23 млн. Ки активності. Радіоактивне забруднення охопило територію в 25 тис. км² з населенням більше 500 тис. чоловік. Офіційні дані про десятки селищ і сіл, подвергшихся забрудненню в результаті скидань радіоактивних відходів у р. Теча, з'явилися тільки в 1993 р.

В 1957 р. у результаті теплового вибуху ємності з РАО відбувся потужний викид радіонуклідів (церій-144, цирконій-95, стронцій-90, цезій-137 і ін.) із сумарною активністю 2 млн. Ки. Виник «Східно-Уральський радіоактивний слід» довжиною до 110 км (у результаті наступної міграції навіть до 400км) і шириною до 35—50 км (мал. 1.1). Загальна площа забрудненої території, обмеженою ізолінією 0,1 Ки/км² по стронції-90, склала 23 тис. км². Близько 10 тис. чоловік з 19 населених пунктів у зоні найбільш сильного забруднення з великою затримкою були евакуйовані й переселені.

Зона радіаційного забруднення на Південному Уралі розширилася внаслідок вітрового розносу радіоактивних аерозолів з пересохлої частини технологічної водойми № 9 ПО «Маяк» (оз. Карачай) в 1967 р. У цей час у цьому резервуарі перебуває близько 120 млн. Ки активності, переважно за рахунок стронцію-90 і цезію-137. Під озером сформувалася лінза забруднених підземних вод об'ємом близько 4 млн. м³ і площею 10 км². Існує небезпека проникнення забруднених вод в інші водоносні обрії й виносу радіонуклідів у річкову мережу.

За даними радіаційного моніторингу, випадання цезію-137 з атмосфери в районах, розташованих у зоні впливу ПО «Маяк», протягом 1994р. були в 50—100 разів більше, ніж у середньому по країні. Високим залишається й рівень забруднення місцевості цезієм-137 у заплаві р. Теча. Концентрації стронцію-90 у річковій воді й у донних відкладеннях в 100—1000 разів перевищують фонові значення. У каскаді промислових водойм у верхів'ях Течі втримується 350 млн. м³забрудненої води, що є по суті низькоактивными відходами. Сумарна активність твердих і рідких РАО, накопичених у ході діяльності ПО «Маяк», досягає 1 млрд. Ки. Зосередження величезної кількості РАО, забруднення поверхневих водойм, можливість проникнення забруднених підземних вод у відкриту гідрографічну систему Обского басейну створюють винятково високий ступінь радіаційного ризику на Південному Уралі.

Чорнобиль.

Не тільки нинішнє, але й наступні покоління будуть пам'ятати Чорнобиль і відчувати наслідку цієї катастрофи. У результаті вибухів і пожежі при аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС із 26 квітня по 10 травня 1986 р. зі зруйнованого реактора було викинуто приблизно 7,5 т ядерного палива й продуктів розподілу із сумарною активністю близько 50 млн. Ки. По кількості долгоживущих радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90 і ін.) цей викид відповідає 500-600 Хиросимам.

Через те, що викид радіонуклідів відбувався більше 10 доби при мінливих метеоусловиях, зона основного забруднення має віяловий, плямистий характер (мал. 1.2). Крім 30-кілометрової зони, на яку довелася більша частина викиду, у різних місцях у радіусі до 250 км минулого виявлені ділянки, де забруднення досягло 200 Ки/км². Загальна площа «плям» з активністю більше 40 Ки/км² склала близько 3,5 тис. км², де в момент аварії проживало 190 тис. чоловік. Усього радіоактивним викидом ЧАЕС у різному ступені було забруднено 80% території Білорусії, вся північна частина Правобережної України й 19 областей Росії. У цілому по РФ забруднення, обумовлене аварією на ЧАЕС, із щільністю 1 Ки/км² і вище охоплює більше 57 тис. км², що становить 1,6% площі ЕТР (табл. 1.1). Уточнені в 1994 р. границі площ, забруднених цезієм-137, у порівнянні з 1993 р. майже не змінилися. Сліди Чорнобиля виявлені в більшості країн Європи (табл. 1.2), а також у Японії, на Філіппінах, у Канаді. Катастрофа придбала глобальний характер.

І сьогодні через півтора десятиліття після чорнобильської трагедії існують суперечливі оцінки її вражаючої дії й заподіяного економічного збитку. Згідно опублікованим в 2000 р. даним з 860 тис. чоловік, що брали участь у ліквідації наслідків аварії, більше 55 тис. ліквідаторів умерли, десятки тисяч стали інвалідами. Полмиллиона людин дотепер проживає на забруднених територіях.

Таблиця 1.1. Площі областей і республік Росії, забруднених цезієм-137 (за станом на січень 1995 р.)

Області республіки		Загальна площа області республіки Тыс. км		Площа забруднень цезієм-137, км²
				Ки/км²
			1-5	5-15	15-40	>40
1.	Білгородська	27,1	1 620
2.	Брянська	34,9	6 750	2628	2 130	310
3.	Воронезька	52,4	1 320
4.	Калузька	29,9	3 500	1 419
5.	Курська	29,8	1 220
6.	Липецькая	24,1	1 619
7.	Ленінградська	85,9	850
8.	Нижегородська	74,8	250
9.	Орловська	24,7	8 840	132
10.	Пензенська	43,2	4 130
11.	Рязанська	39,6	5 320
12.	Саратовская	100,2	150
13.	Смоленська	49,8	100
14.	Тамбовська	34,3	510
15.	Тульська	25,7	1 320	1 271
16.	Ульяновська	37,3	1 100
17.	Мордовія	26,2	1 900
18.	Татарстан ,	68,0	110
19.	Чувашія	18,0	80
	Разом		49 760	5450	2 130	310

Точних даних про кількість опромінених і отриманих дозах немає. Немає й однозначних прогнозів про можливі генетичні наслідки. Підтверджується теза про небезпеку тривалого впливу на організм малих доз радіації. У районах, подвергшихся радіоактивному зараженню, неухильно росте число онкологічних захворювань, особливо виражений ріст захворюваності раком щитовидної залози дітей.

Таблиця 1.2. Середні ефективні еквівалентні дози радіації для ряду країн Європи протягом першого року після Чорнобильської аварії, мкзв


Країна	Ефективна еквівалентна доза за перший рік	Очікувана ефективна еквівалентна доза
Австрія	670	3200
Фінляндія	360	2000
Болгарія	940	1800
Румунія	570	1700
Югославія	380	1700
Греція	590	1200
Чехія й Словаччина	390	890
Італія	300	810
Норвегія	230	790
Польща	240	740
Угорщина	250	400
СНД (СРСР)	260	820

Висновок

Катастрофа на Чорнобильської АЕС, у результаті якої значна територія Білорусії, України й Росії виявилася ураженої радіоактивними, викидами, змушує серйозно задуматися про технологічну дисципліну на атомних електростанціях, частина яких має потребу в реконструкції й модернізації.

Здійснюється комплекс додаткових заходів по посиленню безпеки експлуатованих атомних реакторів. Зроблено екологічні експертизи проектів споруджуваних АЕС і ТЕС і інших об'єктів з атомними енергетичними установками. Реалізується програма використання нетрадиційних, екологічно безпечних джерел енергії, і будівництва дослідно-експериментальних АЕС із різними типами й схемами розташування атомних реакторів.

Список літератури

1. М.И. Будыко. «Сучасні проблеми екології» М.:1994р. 307с.

2. А.П. Акимова. «Екологія» М.:2001р.

3. Доповідь Уряду Росії «Про стан навколишнього природного середовища Краснодарського краю в 2001г». М.: 2002р.

4. В.І Цвєткова «Екологія, Підручник» М.: 1999р.

5. Петров Н.Н. «Людина в надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник -Челябінськ: Південно-Уральське книжкове изд-в, 1995 м.

6. Т.Х.Маргулова «Атомна енергетика сьогодні й завтра» Москва: Вища школа, 1996 р.