За словами А. М. Кузьминского застосування електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) в обліку сприяло інтеграції окремих видів обліку, особливо опе­ративного (оперативно-технічного) і бухгалтерського. Це визначилось головним чином у використанні одного носія інформації для отримання даних з різних видів обліку.

“Автоматизоване збирання, обробка та надання керівництву оперативної інформації дозволяють:

— узагальнити її за місяць;

— робити її постійною, систематизованою;

— підвищити її точність і достовірність.

Таким чином, оперативний облік у результаті інтеграції із ста­тистичним, бухгалтерським стає більш точним, достовірним, постійним, систематизованим, тобто за цими параметрами він, також як і статистичний, наближається до бухгалтерського. Але в той же час оперативному обліку властиві свої мета, завдання, прийоми, методи.

Інтеграція видів обліку сприяла також підвищенню опера­тивності бухгалтерського обліку. Так, дані оперативного та бухгалтерського обліку, одержані з одного носія інформації, дозволяють більш оперативно узагальнювати облікові дані (наприклад, калькулювати собівартість продукції).

Заслуговує на увагу досвід колишньої НДР з інтеграції обліку. В них були інтегровані два види обліку — бухгалтерський та статистичний — і більш 20 років функціонувала єдина система обліку та статистики як замкнута інформаційна система.

Поряд з інтеграцією більш чітко виділяються кордони між окремими видами обліку в частині предмета, об'єкта, мети, методів та інших особливостей, що характеризують той чи інший вид обліку.

Застосування в обліку ЕОМ сприяє створенню єдиної системи господарського обліку, інтеграції усіх видів обліку (але це зовсім не означає відсутність їх теоретичної диференціації), а також розвитку у цій системі нових видів обліку. Так, передбачається формування прогностичного (очікуваного) обліку для вияв­лення, вивчення та відображення господарських операцій, що можуть мати місце в результаті відхилень від установлених параметрів.

Прогностичному обліку належить велике майбутнє, оскільки він дозволяє максимально наблизити облік до потреб управлін­ня, дати готові варіанти ефективних управлінських рішень. Це, в свою чергу, дасть можливість у майбутньому запобігти неба­жаним господарським операціям, що викликають перебільшен­ня матеріальних та трудових ресурсів.

До прогностичного обліку належать методи прогнозування, що використовуються у статистиці, а також економіко-математичні методи на базі даних оперативного, статистичного і бухгал­терського обліку (кожного окремо і в цілому). Для прогностичного обліку можуть використовуватись носії інших видів обліку, але в них мають бути передбачені реквізити для прогностичного обліку. Відразу можуть наводитись і висновки (варіанти управлінських рішень), але за відповідний період їх доцільно узагальнювати у спеціальних регістрах (на окремих носіях).

Питання щодо інтеграції та диференціації обліку актуальне і дискусійне.

В основному можливо виділити чотири теоретичні рішення інтеграції видів господарського обліку:

– використання обчислювальної техніки зітре грані між видами обліку і здійсниться їх інтеграція на основі одноразового введення даних та багаторазового їх використання (В.І.Подольський);

– використання обчислювальної техніки призведе лише до інтеграції збору та обробки інформації (В.П.Астахов);

– здійсниться лише інтеграція збору первинних даних про господарські операції (В.Г.Макаров);

– органічно будуть об'єднані (але не ліквідовані) три види обліку в систему, яка дозволить одержувати більш цінну інформацію і підняти її на більш високу якісну щоглу (П.П.Німчинов, В.Ф.Палій).

Проблема інтеграції обліку особливо важлива для рішення найголовнішого питання теорії обліку — визначення форми бухгалтерського обліку або системи господарського обліку в умовах його комп'ютеризації”.[2]