Призначення тесту

Тест призначений для психологічної діагностики стану самооцінки по наступних параметрах: висота самооцінки (фон настрою), стійкість самооцінки (емоційна стійкість), ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні), ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки), ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах), рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах), інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки, суперечливість/несуперечність показників самооцінки, зрілість/незрілість відносини до цінностей, наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції», характер і зміст проблем й їхніх компенсацій.

Інструкція до тесту

На прикладі шкали «Здоров'я».

«...Уявимо собі таку умовність: на верхньому полюсі перебуває сама здорова людина у світі, внизу - сама хвора людина... а між ними - всі інші люди, у тому числі й ми з вами.

Відзначте рискою на шкалі, як ви себе оцінюєте в цей момент по… (даному параметру)?

Відзначте кружком на шкалі, де б ви мріяли перебувати в ідеалі між цими полюсами?

Відзначте галочкою на шкалі, де ви можете виявитися, об'єктивно оцінюючи свої можливості? Чого ви можете домогтися, об'єктивно оцінюючи свої можливості?»

Важливо:

· Полюс повинен бути представлений однією людиною (людиною в однині). Правильно: «На верхньому полюсі перебуває сама … людина» («людина» – однина). Неправильно: «На верхньому полюсі перебувають самі … люди» («люди» - множина).

· На шкалі повинна бути відзначена середина, у такий спосіб виходить три полюси (триполюсна шкала): максимальне, мінімальне й середнє значення ознаки.

· С. Я. Рубінштейн рекомендує чотири обов'язкові шкали: «здоров'я», «розум», «характер» й «щастя». П. В. Яньшин ввів ще дві обов'язкові шкали: «задоволеність собою» й «оптимізм».

У модифікованому варіанті А. М. Прихожан використовуються наступні шкали: здоров'я, розум (здатності), характер, авторитет в однолітків, уміння багато робити своїми руками (умілі руки), зовнішність, упевненість у собі.

Інші шкали можуть задаватися експериментатором або виявляються в ході бесіди з випробуваним.

Схема аналізу результатів тесту

Висота самооцінки (фон настрою);

· надмірно висока (високий фон тло настрою) – актуальна самооцінка перебуває в третьому інтервалі.

· підвищена (підвищений фон настрою) – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів і перебуває головним чином у границях двох верхніх інтервалів.

· нормальна (рівний фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває в першому інтервалі.

· знижена (знижений фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває на середній оцінці або в інтервалі нижче середньої оцінки.

· выраженно низька (низький фон настрония) - актуальна самооцінка перебуває в нижньому інтервалі.

Стійкість самооцінки (емоційна стійкість);

· емоційна стійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів.

· емоційна нестійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 3 і більше інтервалів; при рівномірній самооцінці зустрічаються западіння по одній шкалі й підйом по іншійій.

Ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні);

· нереалістичність самооцінки - стійке підвищення актуальної самооцінки доходить до верхнього інтервалу.

Ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки);

· надмірно підвищена вимогливість до себе - більшість оцінок актуальної самооцінки стоять нижче середньої оцінки.

Ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах);

· непрямий індикатор – відстань між оцінками актуальної й ідеальної самооцінки по шкалах; чим ця відстань менше, тим більше задоволеність собою.

· прямий індикатор – висота актуальної самооцінки на шкалі «задоволеність собою».

Рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах);

· непрямий індикатор - співвідношення інтервалу можливого (відстань від актуальної самооцінки до об'єктивної оцінки власних можливостей) і інтервалу неможливого (відстань від оцінки власних можливостей до ідеальної самооцінки); чим більше інтервал можливого й менше – неможливого, тим вище рівень оптимізму.

· прямий індикатор - висота актуальної самооцінки на шкалі «оптимізм».

Інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки;

· відсутність інтегрованості – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах не збігаються.

· інтегрованість – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах – збігаються.

Суперечливість/несуперечність показників самооцінки;

· випробуваний дає собі різні оцінки (актуальна самооцінка) по подібних шкалах (наприклад, висока оцінка по шкалі «здоров'я» і низькі оцінки по шкалах психічне й фізичне здоров'я).

Зрілість/незрілість відносини до цінностей;

· незрілість – показник ідеальної самооцінки збігається з верхнім полюсом шкали в трьох і більше випадках.

Наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції»;

· парціальна компенсаторна втрата критичності - компенсація приватної проблеми (одиничного западіння самооцінки) надмірним завищенням самооцінки по окремій шкалі; стійка самооцінка на тлі якої спостерігається провал по одній шкалі й підйом по іншій шкалі.

· механізм боротьби з депресією - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при зниженій у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка знижена.

· незадоволеність, що витісняє, собою - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при підвищеній у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка підвищена.

· дезинтеграция усвідомленого й неусвідомленого рівнів самооцінки - невідповідність результатів непрямої й прямої оцінки оптимізму й задоволеності собою; розходження (розбіжність) між непрямими й прямими індикаторами задоволеності собою й оптимізму.

· інфляція мрії - зсув оцінок ідеальної самооцінки на рівень оцінок оцінки своїх можливостей; оцінки ідеальної самооцінки й об'єктивної оцінки своїх можливостей збігаються.

· неадекватно завищена самооцінка з ознаками порушення критичності; стійке підвищення самооцінки доходить до верхнього інтервалу.

Таблиця