Розділ 1. Неповна сім’я та її роль у формуванні психологічних особливостей дітей, що у ній проживають

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Вступ

Актуальність дослідження. Проблематика сім’ї – її соціально-психологічні характеристики, що пов’язані з динамікою сімейних відносин, особливостями їх впливу на розвиток особистості дитини, надання психологічної допомоги сім’ям у важких ситуаціях є стабільно актуальною у психолого-педагогічній науці від початку ХХ ст.

Питання типології сімей, їх специфіка, основні проблеми та види психологічної допомоги перебували у центрі уваги багатьох видатних і відомих психологів: А. Адлера, Е. Берна, М. Боуена, Д. Видри, К. Вітакера, Д. Віткіна, Л. Виготського, Е. Еріксона, М. Ламб, У. Огборн, Ф. Педерсона, В. Сатир, Г. Фігдора, З. Фройда, К. Хорні, К. Юнга та ін. Їх дослідження стали теоретичною й методологічною базою фундаментальних і прикладних розробок проблематики сім’ї у вітчизняній психології, здійснених О.І. Бондарчуком, Ю.В. Борисенком, В.Н. Дружиніним, О.І. Захаровим, Є.Г. Ейдеміллером, Д.І. Ісаєвим, Г.С. Костюком, І.С. Коном, Т.М. Титаренко, В.М. Целуйком, Н.В. Чепелєвою та ін.

В умовах розбудови української державності надзвичайно актуальною є проблема формування особистості дитини, а особливо підлітків, їх соціалізації, що зумовлено пошуком оптимальних шляхів підготовки їх до самостійного життя. На сьогодні в Україні спостерігаються негативні тенденції в усіх сферах життєдіяльності людини: високий рівень безробіття, деградація моральних цінностей, соціальна дезадаптація, низька правова захищеність дітей, підлітків та їх сімей, що призводить до низького рівня соціальної компетентності підлітків.

З огляду на те, що сім’я – основний осередок виховання та формування особистості дитини неможливо не враховувати її специфічні соціальні обставини. За останні роки спостерігається тенденція до зростання розлучень, позашлюбних народжень, смертності населення, що збільшує кількість неповних сімей. За даними Державної доповіді про становище сімей в Україні, неповні сім’ї складають 24,8%, переважна більшість яких є материнськими. За таких умов визначення психологічних особливостей дітей саме з неповних сімей є актуальною проблемою.

Перспективи духовного та соціально-економічного прогресу нації, розвиток демократії і громадянського суспільства в Україні безпосередньо залежить від психологічної атмосфери сім'ї, цілісності внутрішніх взаємин сім’ї.

На сьогодні в наукових дослідженнях недостатньо уваги ще приділяється питанню визначення психологічних особливостей дітей з неповних сімей. Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість, потреби практики обумовили вибір нами теми дослідження: «Психологічні особливості дітей з неповних сімей».

Об’єкт дослідження: процес формування особистості та психологічних особливостей дитини.

Предмет дослідження: умови формування психологічних особливостей дитини з неповної сім’ї.

Мета дослідження – на базі вивчення вітчизняних і зарубіжних теорій психології та психотерапії сім’ї аналізу відповідного емпіричного матеріалу, визначити основні психологічні особливості та проблеми неповних сімей, вплив цих проблем на формування психологічних особливостей дитини, яка проживає у неповній родині.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано наступні завдання:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз вітчизняних та зарубіжних теорій психології сім’ї, зокрема неповної сім¢ї.

2. Виявити основні психологічні особливості неповної сім’ї, розвитку особистості дитини в ній.

3. Провести дослідження психологічних особливостей дитини з неповної сім¢ї.

4. На основі результатів теоретичної та емпіричної складових дослідження розробити програму психологічної допомоги дітям з неповних сімей в рамках діяльності психолога навчально-виховного комплексу.

Теоретико-методологічною основою роботи є розроблені вітчизняною та зарубіжною психологічною наукою концепції, що розкривають принципи і закономірності розвитку особистості, роль діяльності в процесі розвитку психіки дитини, інтегративних рівнів розвитку особистості Б.Г.Ананьєва, багатоваріантності спрямованості особистості О.М. Леонтьєва, загально-психологічна трикомпонентна модель психіки людини З. Фройда, духовно-цілісної особистості Е. Фромма, самоактуалізації особистості А. Маслоу.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань дослідження використовувався комплекс методів:

1. Теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів наукових джерел з досліджуваної проблематики;

2. Спостереження за поведінкою дітей в умовах навчально-виховного закладу;

3. Добір і застосування психодіагностичних методик, придатних для розв’язання завдань дослідження: проективна методика «Сімейна соціограма», для вивчення самооцінки дітей методика Дембо-Рубінштейна, методика А. Прихожан, для визначення особистісної тривожності;

4. Констатуючий і формуючий психолого-педагогічні експерименти;

5. Кількісний і якісний аналіз;

6. Обробка отриманих даних.

Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження здійснювалося на базі ЗОШ №6 м. Дубно. В експериментальному дослідженні взяли участь 56 дітей, серед яких 35 з неповних та 21 з повних сімей.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: визначено комплекс основних психологічних особливостей та проблем неповних сімей; проведено порівняльний аналіз основних психологічних особливостей сучасних повних та неповних сімей в Україні; конкретизовано концепти про роль соціально-психологічної структури сім’ї у психологічному та емоційному розвитку особистості дитини.

Практичне значення роботи полягає у тому, що на основі отриманих теоретичного та емпіричного фрагментів дослідження розроблено програму психологічної допомоги дітям з неповних сімей та науково-методичні рекомендації для практичних психологів і соціальних педагогів, орієнтовані на профілактику деструктивних тенденцій в дитячо-батьківських відносинах у неповних сім’ях. Матеріали роботи можуть бути використані у процесі підготовки студентів з певних розділів загальної, вікової, соціальної психології, психології спілкування тощо, а також можливістю використання одержаних результатів як практичного інструментарію у подальших дослідженнях з даної проблематики та суміжних дисциплін.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (30 найменувань) та додатків.

Проблеми неповних сімей

Сім¢я виконує наступні функції:

· виховна функція;

· економічна − полягає в бажанні членів сім’ї задовольнити свої матеріальні потреби;

· емоційна функція − задоволення базових психологічних потреб (потреба у визнанні, повазі, симпатії, емоційній підтримці);

· функція духовного спілкування − спільне проведення дозвілля, взаємне духовне збагачення (дана функція відіграє значну роль духовному розвитку людини);

· функція первинного соціального контролю − забезпечення виконання соціальних норм членами родини й ін.

Зрозуміло, що в сім’ї з одним родителем перераховані функції не можуть реалізовуватися в повному обсязі.

Існує ряд проблем, які стосуються неповних сімей, до яких відносяться соціально - економічні, педагогічні, медичні й психологічні.

Серед проблем неповних сімей в більшості випадків особливо гостро стоїть проблема економічного характеру (матеріальні труднощі, випробовувані сім’єю). Сукупний бюджет сім’ї складається з індивідуального трудового доходу, пенсій, компенсаторних виплат і пільг, обумовлених державою, аліментів на дітей після розлучення, подарунків у грошах або речами, продуктів від родичів і друзів [22, 54].

Через те, що найчастіше, главою такої сім’ї є жінка, то варто звернути увагу на політику зайнятості в країні в цей час. Сьогодні йде витиснення жінок з робочих місць на біржу праці або в сферу низькооплачуваних бюджетних установ. Необхідність утримання й виховання дитини/дітей частіше спонукають жінок бути активнішими у пошуках більш оплачуваної роботи або додаткового заробітку.

Останнім часом значно скоротився перелік соціальних гарантій і знизився рівень соціального захисту. Жінка - мати, що виховує дитину без батька, сама повинна відповідати за добробут своєї родини. Особливий нестаток відчувають неповні сім’ї, у яких ростуть діти з відхиленнями від норми у фізичному або нервово-психічному розвитку, а тим більше діти - інваліди. Якщо дитина - інвалід має потребу в постійному догляді, то жінка не має ніякої можливості поліпшити матеріальний добробут, їм доводиться жити на пенсію по інвалідності дитини. [22; 59].

Навіть найтурботливіша жінка в неповній сім’ї, фізично не має досить часу для виховання своєї дитини. Через надмірну зайнятість і трудову перевантаженість матері діти надані самі собі.

Серед проблем неповних сімей особливо гостро стоїть проблема їх функціонування як інституту виховання й соціалізації дітей. Специфічний спосіб життя сім’ї з одним родителем відчутно відбивається на виховному процесі. Відсутність одного родителя в сім’ї може стати причиною неповноцінного, невдалого виховання дітей. У материнських неповних сім’ях хлопчики не бачать приклада чоловічого поводження в родині, що сприяє формуванню в процесі їхньої соціалізації неадекватного уявлення про рольові функції чоловіка, батька. Поводження незаміжньої матері в родині багато в чому обумовлено відсутністю другого родителя. Це впливає й на соціалізацію дівчаток, які виховуються в материнських неповних сім’ях, спотворює їхні уявлення про рольові функції жінки, дружини, матері. Діти, що виховуються в сім’ях з одним родителем, позбавлені приклада взаємин чоловіка й жінки в родині, що негативно впливає на їхню соціалізацію в цілому й на підготовленість до майбутнього сімейного життя зокрема. Психологія і педагогіка оцінює показник ідентифікації дітей зі своїми батьками одним з основних критеріїв ефективності сімейного виховання. При цьому дитина виражає прийняття моральних і ідеологічних норм своїх батьків. Здійснення цієї складової виховного процесу в неповній сім’ї деформується у зв'язку з відсутністю одного родителя. У неповних сім’ях до перерахованих вище проблем додається відсутність материнської ласки, без якого виховання дітей теж не може бути повноцінним [29, 119].

У рамках виховної діяльності одному родителю складно здійснити повноцінний контроль за дитиною й у цілому впливати на її поводження. Ефективному вихованню заважає ряд об'єктивних причин: руйнується звична тріада в родині: «батько + мати + діти»; основна причина - надмірна зайнятість на роботі, що не дозволяє приділяти дітям достатньої уваги.

Наступна соціальна характеристика, що вимагає уваги суспільства до неповної сім’ї з неповнолітніми дітьми, пов'язана з якістю здоров'я останніх. Вчені-педіатри, що досліджують рівень здоров'я дітей, приходять до невтішного висновку: діти з неповних сімей значно частіше піддані гострим і хронічним захворюванням. Жінка змушена, насамперед, виконувати функції матеріального забезпечення сім’ї на шкоду традиційно материнським обов'язкам виховання й зміцнення здоров'я дітей. [29, 120].

У неповній сім’ї родителю, що залишився, неважко створити у дитини негативне уявлення про відсутнього родителя, особливо якщо розставання було пов'язане з розлученням, просто уходом або чимсь, що заподіює сильний біль. Жінка, що залишилася з дітьми без чоловіка, повинна дуже постаратися, щоб її дитина не подумала, що всі чоловіки погані. Хлопчику, який це чує, важко повірить, що бути чоловіком добре.

Через те, що діти в неповній родині не можуть спостерігати відносини між чоловіками й жінками, то вони виростають, не маючи цілісної моделі цих відносин.

Однак всі ці проблеми розв'язуються. Жінка - мати цілком може мати адекватну, приймаючу установку стосовно чоловіків і бути досить зрілою, щоб не створювати в дітей негативного уявлення про їх. Вона може допомогти своїм дітям встановити добрі й близькі відносини з дорослими чоловіками, яких вона знає й поважає.

Хлопчики в неповній сім’ї, де з родителів одна мати, зіштовхуються з більш серйозною проблемою, заголублені матір'ю або переконавшись у тому, що в суспільстві головні жінки вони починають відчувати, що чоловіки грають незначну роль як в сім’ї так і в суспільному житті. [29; 123].

Дівчинка в неповній сім’ї теж може одержати перекручене уявлення про відносини між чоловіками й жінками. Вона або готова на роль прислуги − дає все й нічого не одержує або відчуває, що може все робити самостійно й бути зовсім незалежною.

Тест «Сімейна соціограма»

Тест «Сімейна соціограма», авторами якого є Е. Г. Ейдеміллер й О. В. Черемісін, відноситься до рисункових проективних тестів. Він дозволяє виявити положення суб'єкта в системі міжособистісних відносин й, крім того, характер комунікацій у сім’ї - прямій або опосредкований.

Опис методики. Випробуваним пред'являється бланк із намальованим колом діаметром 110 мм. Потім дається інструкція: «На листі зображене коло. Намалюйте в ньому самого себе й членів вашої родини у формі кружків і позначте кружки іменами». Діти виконують це завдання, не радячись один з одним.

Інтерпретація результатів. Авторами запропоновані критерії, за якими виробляється оцінка результатів тестування:

1) число членів родини, що потрапили в площу кругу;

2) величина кружків;

3) розташування кружків відносно один одного;

4) дистанція між ними.

Оцінюючи результат за першим критерієм, дослідник зіставляє число членів родини, зображених випробуваним, з реальним. Можливо, що член родини, з яким випробуваний перебуває в конфліктних відносинах, не потрапить у велике коло, він буде «забутий». У той же час хтось зі сторонніх осіб, тварин, улюблених предметів може бути зображений як член родини.

Далі ми звертаємо увагу на величину кружків (другий критерій). Більший, у порівнянні з іншими, кружок «Я» говорить про достатню або завищену самооцінку, менший - про занижену. Величина кружків інших членів родини говорить про їхню значимість в очах випробуваного.

Варто звернути увагу на розташування кружків у площі тестового поля кола й по відношенню один до одного (третій критерій). Розташування випробуваним свого кружка в центрі кола може говорити про езопову спрямованість особистості, а приміщення себе внизу, осторонь від кружків, що символізують інших членів родини, може вказувати на переживання емоційної відкинутості.

Найбільш значимі члени родини зображуються випробуваним у вигляді більших по розмірі кружечків у центрі або у верхній частині тестового поля.

Нарешті, більшу інформацію можна одержати, проаналізувавши відстані між кружечками (четвертий критерій). Далекість одного кружка від інших може говорити про конфліктні відносини в родині, емоційному відкиданні випробуваного. Своєрідне «злипання», коли кружки нашаровуються один на іншій, стикаються або перебувають один в одному, говорить про недифференцийованість «Я» у членів сім’ї, наявність сімбіотичних зв'язків.

Використання тесту «Сімейна соціограма» дозволяє в лічені хвилини в ситуації «тут і тепер» візуалізувати уявлення про взаємини в сім’їі, а потім, обговорити результати.

Існують різні варіанти проведення даної методики. Так, наприклад, І. М. Никольська в процесі діагностики пропонує випробуваному послідовно намалювати кілька варіантів сімейної соціограми:

1. Стандартна соціограма, на якій зображені сам випробуваний і всі члени його сім’ї.

2. Соціограми, на яких можуть бути відсутніми певні члени родини й/або бути присутніми люди й об'єкти, які до родини номінально не належать.

3. Соціограми, які відносяться до різних етапів життєвого циклу сім’ї.

Це дозволяє прояснити особливості взаємин у різному сімейному контексті, а також визначити оптимальні, з погляду членів сім’ї, і реальні системи взаємин. Порівняння й спільний аналіз отриманих соціограм дозволяє психологові й членам сім’ї побачити проблему з різних сторін, що, у свою чергу, сприяє постановці більше точного діагнозу й пошуку ефективного способу виходу зі складної ситуації.

Отже, у результаті проведення тесту «Сімейна соціограма», аналізуючи «Малюнок сім’ї» ми одержали наступні дані:

− 18 дітей, які виховуються в неповні й сім’ї відчувають дефіцит спілкування в сім’ї;

− 5 дітей, які виховуються в неповній сім’ї відчувають себе відтогрнутими і не потрібними в родині;

− 2 дитини, які виховуються в неповній сім’ї не мають ніякого відношення до сім’ї;

− 4 дітей, які виховуються в неповній сім’ї виділяють одного члена сім’ї, ігноруючи інших;

− 6 дітей, які виховуються в неповній сім’ї, відчувають емоційний взаємозв’язок з усіма членами сім’ї.

Стосовно дітей, які виховуються в повних сім’ях дані біли наступними:

− 16 дітей, відчувають емоційний взаємозв’язок з усіма членами сім’ї.

− 3 дітей виділяють одного члена сім’ї, ігноруючи інших;

− 2 дитини відчувають дефіцит спілкування в сім’ї.

Отримані дані в результаті тестування дають підстави констатувати, що діти з неповних сімей відчувають менший емоційний комфорт та взаємозв’язок в своїх сім’ях, багато з них прив’язані лише до одного члена сім’ї, можна припустити, що до того родителя, з ким вони проживають. Є також категорія дітей, з неповних сімей, відповідно до нашої вибірки, які вічувають себе покинутими, відторгнутими, на що особливо варто звернути увагу при проведенні шкільними психологом консультацій з такими дітьми.

За отриманими результатами робимо висновок, що гіпотеза про вплив виховання у неповній сім’ї формує у дитини занижену або низьку самооцінку, що негативно відбивається на психологічному здоров’ї дитини, її міжособистісному спілкуванні.

Висновки

Протягом усього дитинства сім’я для дитини відіграє важливу роль у розвитку особистості. Як буде поводитися дитина, багато в чому залежить від того, у якому емоційному стані перебуває вона зараз, чи подобається їй те, що їй пропонують робити.

Крім того, варто пам'ятати, що емоції, стрес, випробувані в дитинстві, дуже впливають на все життя. Якщо можна дитині передати знання, розвити мову, сформувати ряд навичок і т.д., то не можна усталити все це без емоційного підкріплення.

Сучасна психологія розглядає сім’ю як систему, у якій кожна структурна одиниця (член сім’ї) перебуває у чисельних і розмаїтих взаємозв’язках каузального характеру зі всіма іншими структурними одиницями. Тому будь-які форми психологічного супроводу сім’ї мають так чи інакше охоплювати усіх її членів.

Регресивні трансформації української родини призвели до поступового зниження традиційних для неї цінностей любові, як інваріантного базису побудови гармонійних подружніх та родительських взаємин, взаємоповаги і взаємодопомоги, пошани до старших, культу матері-Берегині. Натомість спостерігається знецінення сім’ї і шлюбу як соціальних інституцій, духовне збіднення сімейних стосунків. Все це виразно виявляється у функціонально неповних сім’ях. В Україні, особливо в західних областях, зростає кількість функціонально неповних сімей, у яких один із подружжя змушений тривалий час перебувати в трудовій еміграції (майже кожна друга сім’я). Функціонально неповна сім’я – це сім’я, у якій є і чоловік, і дружина, але професійна зайнятість, трудова еміграція, хвороба, ув’язнення когось з них зумовлюють його тривалу розлуку з сім’єю.

Дітям, які виховуються у неповних сім’ях, порівняно з дітьми цього ж віку з повних сімей притаманний підвищений рівень тривожності, емоційне відчуження від родителя, який перебуває за межами сім’ї, нижчий рівень емоційного благополуччя у сім’ї, занижена особистісна самооцінка.

Основними психологічними проблемами неповних сімей є: а) брак розуміння важливості впливу на дитину розлуки з батьком/матір’ю та відсутність знань про те, як полегшити переживання дитини, зберегти її прихильність до родителя, який перебуває за межами сім’ї; б) недостатність позитивних, гнучких, довірливих взаємин у сім’ї, що призводить до емоційного відчуження між батьками і дітьми; в) відсутність єдиних поглядів батьків на виховання дітей, що утруднює достатню ефективність процесу виховання; г) поступове зростання рівня емоційної відчуженості, конфліктності між її членами; д) утруднення можливостей задоволення членами функціонально неповних сімей тих своїх потреб, які задовольняються в сім’ях.

Отримані результати відкривають нові перспективи наукових досліджень феномену неповної сім’ї та її впливу на психологічний розвиток дитини. Так, невирішеною актуальною проблемою є дослідження впливу особливостей виховання у неповній сім’ї на її подальше життя, на формування її батьківської ідентичності, системи цінностей, налаштувань щодо побудови своєї сім’ї. Невивченими залишаються і питання відновлення взаємин у сім’ї після можливого повернення до неї родителя, котрий тривалий час перебував за межами сім’ї. Необхідні дослідження основних психологічних проблем, які виникають на цьому етапі життєдіяльності сім’ї, пошук оптимальних шляхів їх розв’язання чи попередження. Ці та інші питання є перспективними подальшими дослідженнями неповних сімей.

Список використаної літератури

1. Арнаутова Е.П. Педагогическая коррекция детско-родительских отношений в условиях повторного брака матери: Автореф. дис. … канд. пед. наук. — М., 1995;

2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. — М., 1998;

3. Брайн Ш. Тесты для детей. — Тюмень, 1996;

4. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. — М., 1990;

5. Бурбо Л. Отношения родитель — ребенок. — Киев, 2002;

6. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. — М., 1998;

7. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты. — М., 2002;

8. Вердербер Р. Психология общения. — СПб., 2003;

9. Вроно Е. Пойми своего ребенка. — М., 2002;

10. Василюк Ф. Е. Психология переживания. — М., 1984;

11. Голод С. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. — Л., 1984;

12. Дружинин В.Н. Психология семьи. − Екатеринбург: Деловая книга, 2000;

13. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. — М., 2004;

14. Левис Ш. Ребенок и стресс. — М., 1997;

15. Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 1 Общие основы психологии- 2-е изд. — М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. — 576с.;

16. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. — Т. 3. — 1982. — № 2. — С. 147-151;

17. Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии: Пер. с англ. — М., 1997;

18. Практикум по возрастной и педагогической психологии: Для студ.сред. пед. учеб. заведений /Авт.- сост. Е. Е. Данилова; под ред. И. В. Дубровиной. – М.: Академия, 1998. – 160 с.;

19. Практическая психология: Учебно-методическое пособие/Под. Ред. доктора психологических наук, профессора С. В. Кондратьевой. — Мн.: Ред. Журн. «Адукацыя i выхаванне», 1997г. — 212с.;

20. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. —М., 1970;

21. Степанов С. С. Большие проблемы маленького ребенка: советы психолога – родителям. — Москва: Педагогика – Пресс, 1995 г. – 168 с.;

22. Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. — М., 1995;

23. Ширн Ч., Расселл К. «Рисунок семьи» как метод изучения детско-родительских взаимоотношений. Проективная психология. Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. − С. 345–354;

24. Шкала явной тревожности CMAS (адаптация А.М.Прихожан) / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. И.Б.Дерманова. — СПб., 2002. — С. 60-64;

25. Хоментаускас Г.Т. Использование детского рисунка для исследования внутрисемейных отношений.// Вопросы психологии. − № 1, 1986. − с. 165–171;

26. Юрченко І.В. Психологічні особливості внутрішньо-сімейних відносин у неповних сім’ях (на матеріалі аналізу методики «Малюнок сім’ї») // Збірник наукових праць «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми». – К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2008. – Т. Х. – Ч. 2. – С. 506–512;

27. Юрченко І.В. Психологічний супровід неповних сімей (утворених внаслідок еміграційних процесів) в умовах роботи школи-садка // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. – К., 2007. – Вип. 14 (38). – С. 108–111;

28. Юрченко І.В. Функціонально неповна сім’я: характерні риси та проблеми // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВЦВ ЦІТ, 2008. – Вип. 13. – Ч. 2. – С. 207–216;

29. Юрченко І.В., Психологічна характеристика неповної сім’ї // Альманах студентського наукового товариства «Актуальні питання психологічної науки». – Рівне: РДГУ, 2008. – Вип. 1. – С. 119–24;

30. Юрченко І.В., Шевчук Г.С. Дослідження особливостей внутрішньо-сімейної ситуації у функціонально неповних сім’ях за допомогою проективної методики «Малюнок сім’ї» // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми практичної психології». – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2008. – Ч. 1. – С. 460–465.

Додаток 1

Призначення тесту

Шкала явної тривожності для дітей (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale - CMAS) призначена для виявлення тривожності як стійкого утворення у дітей 8-12 років.

Опис тесту

Шкала була розроблена американськими психологами A.Castaneda, В.R.McCandless, D.S.Palermo в 1956 році на основі шкали явної тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор ( J.A.Taylor, 1953), призначеної для дорослих. Для дитячого варіанта шкали було відібрано 42 пункти, оцінених як найбільш показові з погляду прояву хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка дитячого варіанта також у тому, що про наявність симптому свідчать тільки стверджувальні варіанти відповідей. Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, що виявляє тенденцію дитини давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання.

У Росії адаптація дитячого варіанта шкали проведена й опублікована А.М.Прихожан. За даними авторів і користувачів, дитячий варіант шкали доводить досить високу клінічну валідність і продуктивність її застосування для широкого кола професійних завдань. Шкала пройшла стандартну психометричну перевірку, у якій брали участь близько 1600 школярів 7-12 років з різних регіонів країни.

Інструкція до тесту

На наступних сторінках надруковані пропозиції. Біля кожного з них два варіанти відповіді: вірно й невірно. У пропозиціях описані події, випадки, переживання. Уважно прочитай кожну пропозицію й виріши, чи можеш ти віднести її до себе, чи правильно вона описує тебе, твоє поводження, якості. Якщо так, постав галочку в колонку Вірно, якщо ні — у колонку Невірно. Не думай над відповіддю довго. Якщо не можеш вирішити, вірно або невірно те, про що говориться в пропозиції, вибирай те, що буває, як тобі здається, частіше. Не можна давати на одну пропозицію відразу дві відповіді (тобто підкреслювати обидва варіанти). Не пропускай пропозиції, відповідай на всі підряд. Давай потренуємося:

Твердження	Вірно	Невірно
1. Ти хлопчик.
2. Тобі подобається грати на вулиці, а не вдома.
3. Твій улюблений урок — математика.

Примітка

- Методика може проводитися як індивідуально, так і в групах, з дотриманням стандартних правил групового обстеження. Для дітей 7-8 років переважніше індивідуальне проведення. При цьому якщо дитина зазнає труднощів у читанні, можливий усний спосіб пред'явлення: психолог зараховує кожний пункт і фіксує відповідь школяра. При груповому проведенні такий варіант пред'явлення тесту, природно, виключений.

- Зразковий час виконання тесту - 15-25 хв.

Тестовий матеріал

№	Твердження	Вірно	Невірно
1	Тобі важко думати про щось одному.
2	Тобі неприємно, якщо хтось спостерігає за тобою, коли ти щось робиш.
3	Тобі дуже хочеться у всьому бути краще за всіх.
4	Ти легко червонієш.
5	Всі, кого ти знаєш, тобі подобаються.
6	Нерідко ти зауважуєш, що в тебе сильно б'ється серце.
7	Ти дуже сильно соромишся.
8	Буває, що тобі хочеться виявитися якнайдалі звідси.
9	Тобі здається, що в інших усе виходить краще, ніж у тебе.
10	В іграх ти більше любиш вигравати, ніж програвати.
11	У глибині душі ти багато чого боїшся.
12	Ти часто відчуваєш, що інші незадоволені тобою.
13	Ти боїшся залишитися вдома на самоті.
14	Тобі важко зважитися на щось.
15	Ти нервуєш, якщо тобі не вдається зробити те, що тобі хочеться.
16	Часто тебе щось мучить, а що - не можеш зрозуміти.
17	Ти з усіма й завжди поводишся чемно.
18	Тебе турбує, що тобі скажуть батьки.
19	Тебе легко розлютити.
20	Часто тобі важко дихати.
21	Ти завжди добре поводишся.
22	У тебе пітніють руки.
23	У туалет тобі треба ходити частіше, ніж іншим дітям.
24	Інші діти мають кращу вдачу аніж ти.
25	Для тебе важливо, що про тебе думають інші.
26	Часто тобі важко ковтати.
27	Часто хвилюєшся через те, що, як з'ясовується пізніше, не мало значення.
28	Тебе легко скривдити.
29	Тебе увесь час мучить, чи все ти робиш правильно, так, як треба.
30	Ти ніколи не хвастаєшся.
31	Ти боїшся того, що з тобою може щось трапитися.
32	Увечері тобі важко заснути.
33	Ти дуже переживаєш через оцінки.
34	Ти ніколи не спізнюєшся.
35	Часто ти почуваєш непевність у собі.
36	Ти завжди говориш тільки правду.
37	Ти почуваєш, що тебе ніхто не розуміє.
38	Ти боїшся, що тобі скажуть: «Ти все робиш погано».
39	Ти боїшся темряви.
40	Тобі важко зосередитися на навчанні.
41	Іноді ти злишся.
42	У тебе часто болить живіт.
43	Тобі буває страшно, коли ти перед сном залишаєшся один у темній кімнаті.
44	Ти часто робиш те, чого не варто було б робити.
45	У тебе часто болить голова.
46	Ти турбуєшся, що із твоїми батькам і щось трапиться.
47	Ти іноді не виконуєш свої обіцянки.
48	Ти часто утомлюєшся.
49	Ти часто грубиш батькам і іншим дорослим.
50	Тобі нерідко сняться страшні сни.
51	Тобі здається, що інші діти сміються над тобою.
52	Буває, що ти брешеш.
53	Ти боїшся, що з тобою трапиться щось погане.

Ключ до тесту

Ключ до субшкали «соціальної бажаності» (номера пунктів CMAS)

- Відповідь «Вірно»: 5, 17, 21, 30, 34, 36.

- Відповідь «Невірно»: 10, 41, 47, 49, 52.

Критичне значення по даній субшкалі - 9. Цей і більш високий результат свідчать про те, що відповіді випробуваного можуть бути недостовірні, можуть спотворюватися під впливом фактору соціальної бажаності.

Ключ до субшкали тривожності

- Відповіді «Вірно»: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12,13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 50, 51, 53.

Отримана сума балів являє собою первинну, або «сиру», оцінку.

Попередній етап

1. Переглянути бланки й відібрати ті, на яких всі відповіді однакові (тільки «вірно» або тільки «невірно»). Як ми вже відзначали, в CMAS діагностика всіх симптомів тривожності має на увазі тільки позитивна відповідь («вірно»), що створює при обробці труднощі, пов'язані з можливим змішанням показників тривожності й схильності до стереотипії, що зустрічається в молодших школярів. Для перевірки варто використовувати контрольну шкалу «соціальної бажаності», що припускає обидва варіанти відповіді. У випадку виявлення лівосторонньої (всі відповіді «вірно») або правобічної (всі відповіді «невірно») тенденції отриманий результат варто розглядати як сумнівний. Його варто ретельно проконтролювати за допомогою незалежних методів.

2. Звернути увагу на наявність помилок у заповненні бланків: подвійні відповіді (тобто підкреслення одночасно й «вірно», і «невірно»), пропуски, виправлення, коментарі й т.п. У тих випадках, коли у випробуваного помилково заповнено не більше трьох пунктів субшкали тривожності (поза залежністю від характеру помилки), його дані можуть оброблятися на загальних підставах. Якщо ж помилок більше, то обробку проводити недоцільно. Варто звернути особливу увагу на дітей, які пропускають або дають подвійну відповідь на п'ять або більше пунктів CMAS . У значній частині випадків це свідчить про утрудненість вибору, труднощах в ухваленні рішення, спробі піти від відповіді, тобто є показником схованої тривожності.

Основний етап

1. Підраховуються дані по контрольній шкалі - субшкалі «соціальної бажаності».

2. Підраховуються бали по субшкалі тривожності.

3. Первинна оцінка переводиться в шкальну. Як шкальна оцінка використовується стандартна десятка (стіни). Для цього дані випробуваного зіставляються з нормативними показниками групи дітей відповідного віку й статі.

Тривожність. Таблиця перекладу «сирих» балів у стіни

Стіни	Статево-вікові групи (результати в балах)
	7 років		8-9 років		10-11 років		12 років
	д	м	д	м	д	м	д	м
1	0-2	0-3	0	0-1	0-3	0-2	0-6	0-5
2	3-4	4-6	1-3	2-4	4-7	3-6	7-9	6-8
3	5-7	7-9	4-7	5-7	8-10	7-9	10-13	9-11
4	8-10	10-12	8-11	8-11	11-14	10-13	14-16	12-14
5	11-14	13-15	12-15	12-14	15-18	14-16	17-20	15-17
6	15-18	16-18	16-19	15-17	19-21	17-20	21-23	18-20
7	19-21	19-21	20-22	18-20	22-25	21-23	24-27	21-22
8	22-25	22-24	23-26	21-23	26-28	24-27	28-30	23-25
9	26-29	24-26	27-30	24-26	29-32	28-30	31-33	26-28
10	29 і більше	27 і більше	31 і більше	27 і більше	33 і більше	31 і більше	34 і більше	29 і більше

Примітка до таблиці норм:

· д - норми для дівчат,

· м - норми для хлопчиків.

4. На підставі отриманої шкальної оцінки робиться висновок про рівень тривожності випробуваного.

Характеристика рівнів тривожності

Стіни	Характеристика	Примітка
1-2	Стан тривожності випробуваному не властивий	Подібний «надмірний спокій» може мати й не мати захисного характеру
3-6	Нормальний рівень тривожності	Необхідний для адаптації й продуктивної діяльності
7-8	Трохи підвищена тривожність	Часто буває пов'язана з обмеженим колом ситуацій, певною сферою життя
9	Явно підвищена тривожність	Зазвичай носить «розмитий», генералізований характер
10	Дуже висока тривожність	Група ризику

Додаток 2

Таблиця

ПІП

Стан тривожності не властивий

Нормальний рівень тривожності

Трохи підвищена тривожність

Явно підвищена тривожність

Дуже висока тривожність

Висока самооцінка

Нормальна самооцінка

Низька самооцінка

Відчуває дефіцит спілкування в сім’ї

Відчувають себе непотрібними в сім’ї

Відчувають повну взаємодію з членами сім’ї

Виділяють одного члена сім’ї і ігнорують інших

Не відчувають сім’ї взагалі

Діти з неповних сімей

Желябин Михайло

Ізмайлова Валерія

Касимов Сергій

Кокшарова Галина

Коробов Євгеній

Глечиков Олексій

Маракулин Христина

Петошина Зоя

Поповичук Олег

П'ятаков Євгеній

Рахімова Каміла

Сергєєва Марія

Сиголаев Віктор

Смирнов Євгеній

Ткачук Марія

Шандровска Катерина

Ясинский Кирило

Вознюк Анастасія

Болкуневич Станіслав

Хаврук Олександр

Грицай Катерина

Янушевська Ольга

Нагорна Ірина

Василькевич Анна

Гончарук Іван

Гонтар Ярослав

Яцюк Юлія

Грицюк Олександр

Білоус Дарина

Яремчук Михайло

Міховець Яна

Голуб Анастасія

Петрук Андрій

Швець Ірина

Паламарчук Анна

Діти з повних сімей

Шандровський Олег

Рижко Оксана

Антонюк Володимир

Сорокіна Юлія

Качановський Петро

Струк Марія

Шишкін Іван

Авдеєва Катерина

Грицан Наталія

Хлиновська Олександра

Корчун Ігор

Керасір Ольга

Лопацький Андрій

Андрійчук Станіслав

Пташинська Ілона

Сорочинський Петро

Доценюк Дарина

Сторожук Павло

Гулінський Олександр

Мамчур Олена

Бойчук Сергій