З метою забезпечення надходження та акумуляції збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призна­чених для фінансування видатків на соціальні потреби, здій­снення організаційно-управлінських заходів щодо забезпе­чення соціальних витрат та контролю за цільовим викорис­танням коштів створено Фонд соціального страхування України.

Він єдиний орган, який у межах наданих йому повнова­жень здійснює керівництво та управління обов'язковим дер­жавним соціальним страхуванням.

Виконавчі дирекції фонду вирішують покладені на них завдання разом з профспілковими органами.

Кошти Фонду соціального страхування України не належать до складу державного бюджету України. Вони форму­ються за рахунок:

— збору на обов'язкове соціальне страхування;

— сум, одержаних платниками збору від працівників за видані путівки, які придбані Фондом;

— сум витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацез­датності, спричиненої трудовими каліцтвами, які завдані, і професійними захворюваннями, які виникли внаслідок пору­шень власником підприємства або уповноваженим органом чинних правил з охорони праці та техніки безпеки чи одер­жаних травм з вини організацій або окремих осіб;

— сум пені, штрафів, не прийнятих до заліку витрат із соціального страхування та інших фінансових санкцій щодо організацій та службових осіб;

— добровільних внесків підприємств, установ, організацій і фізичних осіб;

— інших надходжень (2% від коштів, одержаних від прода­жу спеціальних торгових патентів).

Платниками збору є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єд­нання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності), які використо­вують найману працю;

2) відділення, філії та інші відокремлені підрозділи (без статусу юридичної особи), які розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

3) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси, члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо (на добровільних засадах).

Об'єктами оподаткування збору на обов'язкове соціальне страхування є: фактичні витрати на оплату праці працівників. До складу витрат долучаються виплати основної і додаткової заробітної плати, премії, заохочення, у тому числі в натураль­ній формі.

Ставка збору на соціальне страхування визначена в розмірі 4% від фактичних витрат на оплату праці для платників пер­шої і другої груп, а також для підприємств, установ і органі­зацій, де працюють інваліди, але щодо працівників, які не є інвалідами. Для платників третьої групи — в розмірі 1% від суми оподатковуваного доходу (прибутку).

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% від загальної чисельності, збір на обов'язкове соціальне страху­вання визначається за ставкою 1% від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

При одержанні від підприємств доходів у натуральному вираженні (продукцією їхнього власного виробництва) розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у місяці нарахування доходів. Якщо в поточному місяці продукція не реалізувалась, то її вартість обчислюється за середньою відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою від собівартості. За ціною придбання обчислюється збір щодо натуральної продукції інших виробників.

Кошти на рахунки Фонду перераховують платники одно­часно з одержанням коштів на оплату праці в установах бан­ків.

Підприємства, які виплачують заробітну плату два і більше рази на місяць, перерахування коштів здійснюють у дні одер­жання заробітної плати. При одержанні коштів на заробітну плату за підсумками місяця підприємства подають до уста­нови банку платіжне доручення про перерахування коштів за уточненим розрахунком за весь минулий місяць з урахуван­ням раніше сплачених сум збору.

У разі нестачі у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці та сплата збору на обов'язкове соціальне страхування здійс­нюється у пропорційних розмірах.

Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують платежі до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При видачі підприємствами коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (надання послуг), а також натуроплатою збір перераховується не пізніше наступного дня з дня видачі.

Фізичні особи, які використовують працю найманих пра­цівників, сплачують платежі до Фонду щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем виплати заробітної плати. Не внесені платником суми платежів у встановлений строк вважаються недоїмкою і стягуються в безспірному по­рядку з нарахуванням пені. Вона нараховується з суми не­доїмки за кожний прострочений день у розмірі, встановлено­му законодавством.

У разі, якщо заробітна плата не виплачувалась за відсут­ністю коштів на рахунку підприємства, пеня за несвоєчасне перерахування платежів до Фонду не стягується.

При стягненні недоїмки за платежам до Фонду строки давності не застосовуються.

Кошти Фонду соціального страхування України зберіга­ються та обліковуються на окремих поточних рахунках в ус­тановах банків. Вони використовуються виключно за призна­ченням і вилученню не підлягають.

Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження збору, інших плате­жів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники, профспілкові орга­ни й органи Фонду соціального страхування України.