Для того, щоб охарактеризувати забезпеченість СТОВ ім. «Гагаріна» ресурсами, необхідно спершу оцінити його загальногосподарську діяльність.

Підприємство розвивається на умовах оренди землі і за аналізований період суттєвих змін в площі сільськогосподарських угідь не відбулося. А тому всі зміни в економічних показниках залежать виключно від господарської діяльності в підприємстві.

Таблиця 1.

Склад і структура сільськогосподарських угідь СТОВ ім. «Гагаріна»

Зокрема зниження вартості валової продукції по співставних цінах на 30% (таблиця 2), свідчить про значне скорочення обсягів виробництва продукції в натурі, а одночасний ріст по собівартості (тобто витрат на виробництво) на 27% – може свідчити лише про значне зростання закупівельної ціни на необхідні препарати та засоби. Таке збільшення не пов’язане з прогресивнішими технологіями. Це підтверджується і показником прибутку та рівня рентабельності (таблиця 5), оскільки в 2004 році прибуток становив 20 тис. грн. та 2% рівня рентабельності. А вже в 2006 році ці показники були, відповідно, -424 тис. грн. та -32%.

Таблиця 2

Наявність трудових ресурсів та їх використання в СТОВ ім. «Гагаріна»

Щодо наявності та використання трудових ресурсів, то за аналізований період відбулося зниження кількості відпрацьованих одним працівником людино-годин та людино-днів – на 30%. Це зниження відбулося як за рахунок зменшення середньорічної кількості працюючих на підприємстві на 5%, так і за рахунок зменшення загальної кількості відпрацьованих людино-годин та людино-днів на 23%.

Відбулися і структурні зміни в галузях підприємства. Зокрема частина працівників галузі тваринництва перейшла працювати в галузь рослинництва. У 2006, порівняно з 2005 роках працівники галузі рослинництва відпрацювали на 20% менше робочого часу, а працівники галузі тваринництва – майже на 40%.

На досить низькому рівні знаходиться і продовжує знижуватись коефіцієнт використання фонду робочого часу одним працівником. У 2004 році він становив 0,41 і за останні 3 роки знизився на 30% аж до 0,29. В підприємстві фактично використовується робочого часу набагато менше, ніж нормативно могло б. Це означає, що трудовий колектив неповністю зайнятий роботою і більшу частину часу, потенційно можливого для виробничої діяльності, на підприємстві просто не використовують. Тут є потенційні резерви зниження виробничої собівартості продукції.

Результативним показником ефективності використання трудових ресурсів є продуктивність праці. Найбільш загальним показником продуктивності праці є виробництво валової продукції в розрахунку на 1 працівника за рік. Цей показник основний, вартісний, прямий. В СТОВ ім. «Гагаріна» він знаходиться на низькому рівні (15,03 тис. грн. в 2004 році) і має тенденцію до зниження (бо до 2006 року він знизився на 30% і становив 11, 56 тис. грн.).

Величина показника функціонально залежить від трьох факторів:

· кількості днів, відпрацьованих одним працівником за рік (Д);

· тривалості робочого дня (Г);

· виробіток за 1 годину (В_г).

Таблиця 3

Вплив основних факторів на продуктивність праці в СТОВ ім.

«Гагаріна»

Провівши прості математичні розрахунки, стає очевидним той факт, що за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів 1 працівником продуктивність праці знизилась на 4,369 тис. грн., а за рахунок зміни виробітку за 1 годину, продуктивність праці зросла на 0,897 тис. грн..

Не менш важливими ресурсами, поряд із трудовими, є виробничі ресурси.

Повна забезпеченість підприємства необхідними виробничими ресурсами створює сприятливі умови для господарської діяльності.

Дані таблиці 3 свідчать про те, що середньорічна вартість основних засобів СТОВ ім. «Гагаріна» знизилась на 58%, а середньорічна вартість оборотних засобів зросла на 31%.

За рахунок значного зниження вартості основних засобів, значно знизилась урожайність сільськогосподарських культур. Ріст вартості оборотних засобів був викликаний тим, що значно зросли витрати на 1 га посіву у зв’язку з підвищенням ціни на мінеральні добрива, засоби захисту рослин і т. п..

Успішне функціонування підприємства залежить від фондоозброєності підприємства. За 3 роки в СТОВ ім. «Гагаріна» цей показник знизився на 58%, що викликане зниженням середньорічної вартості основних засобів.

Таблиця 4

Основні показники забезпеченості СТОВ ім. «Гагаріна» виробничими

ресурсами

Середньорічне умовне поголів’я тварин, що припадає на 1 га. сільськогосподарських угідь знаходиться на досить низькому рівні (0,15 ум. гол.) і за остання 3 роки скоротилося на 70% і складає 0,04 ум. гол. Рекомендоване значення цього показника, при якому досягається оптимальне поєднання внесення органічних добрив та винос кормових одиниць складає 1 ум. гол. на 1 га..

Фондозабезпеченість підприємства впливає на фондоозброєність праці. Це вартість засобів праці, що припадають на 1 середньорічного працівника. Вона за останні 3 роки знизилась на 56%. Ця зміна пов’язана з зміною середньорічної вартості основних засобів сільськогосподарського призначення.

Краща фондозабезпеченість і вища фондоозброєність сприяють зростанню врожайності і підвищенні продуктивності тварин, що в свою чергу впливає на зниження собівартості продукції і збільшення прибутку.

Таблиця 5

Основні показники використання виробничих ресурсів в СТОВ ім.

«Гагаріна»

Виробничі ресурси – це матеріальна база розвитку сільськогосподарського підприємства. Ефективність їх використання можна оцінити за допомогою показника фондовіддачі. Він характеризується вартістю валової продукції, що припадає на 1 гривню основних засобів сільськогосподарського призначення. В СТОВ ім. «Гагаріна» цей показник за аналізований період зріс на 71%. Це викликано переважним зменшенням основних засобів (на 58%) над зниженням вартості валової продукції в порівняльних цінах. Тобто на 1 грн. вартості основних засобів припадало 0,44 грн. валової продукції. За аналізований період ця вартість складала 0,75 грн..

Окупність виробничих витрат вартістю валової продукції за аналізований період знизилась на 46%. В 2004 році на 1 грн. виробничих витрат припадало 1,04 грн., а в 2006 році – 0,58 грн.. Таку ситуацію спричинило значне зниження вартості валової продукції та деяке збільшення виробничих витрат.

Окупність виробничих витрат прибутком, про що свідчить рівень рентабельності, знаходиться на досить низькому рівні, оскільки в 2004 році прибуток був на 2% більшим, ніж витрати. За аналізований період цей показник знизився на 35 пунктів і складав у 2006 році -32%. Це свідчить про дуже низький рівень господарювання. Фактори, які впливають на прибуток будуть детально розглянуті в другому розділі.