Проблеми екологічної безпеки автомобільного транспорту є складовою частиною екологічної безпеки країни. Значущість і гострота цієї проблеми росте з кожним роком. В інфраструктурі транспортної галузі України налічується близько 1 тис. крупних і середніх автотранспортних підприємств, зайнятих пасажирськими і вантажними перевезеннями. З розвитком ринкових відносин з'явилися у великій кількості комерційні транспортні підрозділи невеликої потужності. Зростання автопарку, зміна форм власності і видів діяльності істотно не вплинули на характер дії автотранспорту на оточуючу природне середовище. Викликає тривогу той факт, що не дивлячись на ту, що проводиться роботи, викиди забруднюючих речовин в атмосферу від автотранспортних засобів збільшується в рік в середньому на 3,1%. В результаті величина щорічного екологічного збитку від функціонування транспортного комплексу України складає більше 0,7 млрд. доларах і продовжує рости. Автомобільний парк України в 2007 році складав 6,631 млн. шт., у тому числі 5,118 млн. легкових автомобілів, 1,118 млн. грузовиків, 393,5 тис. автобусів і спеціальних автомобілів. Середній вік автотранспортних засобів залишається значним і складає 10 років, у тому числі 10% парку експлуатується понад 13 роки, повністю зношені і підлягають списанню.

Автомобілі використовують кисень атмосфери, для них щорічно розширюють мережу доріг з твердим покриттям, які густою мережею обвивають планету. Усі автомобільні дороги поділяються на категорії, чим вища категорія дороги, тим більший потік автомобілів вона пропускає і тим більш вдосконаленою є в технічною є технічному відношенні. Залежно від інтенсивності руху, дозволеної швидкості і роду технічних характеристик автомобільні дороги поділяються на 5 категорій. Категорії доріг України представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Категорії доріг України

Автомобільна дорога включає в себе грунтове полотно і штучні споруди, на яких будується проїзна частина. Траса повинна бути, по можливості, прямою з пологими кривими в площі і щоб поздовжній нахил не перевищував 30% на 1 категорії чи 70% на 5 категорії. На дорогах вищих категорій роблять розділяючи смуги для визначення потоків автомобілів, які рухаються у зустрічних напрямках. В гірських районах з боку обривів дороги огороджуються бар’єрами. Найбільш інтенсивні ділянки понад 10000 авт/доб. оснащуються стаціонарним освітленням, що діє в нічний час і при туманах, снігопадах.

Вивчення режимів рухів автотранспортних засобів показує, що у великих містах, наприклад, тривалість роботи легкових автомобілів на холостому ходу складає 17%, на режимах прискорення - 42%, на постійній швидкості - 16% і в режимах уповільнення - 25%.

Тож кількість викидів токсичних речовин від автомобілів знаходиться у певній залежності від швидкості руху. Так, викид СО при малих швидкостях зростає у 1, 5 - 2, 2 рази, а  у 2, 1 - 2, 8 рази.

Таблиця 1.3 - Вплив режимів руху автомобілів на концентрацію токсичних речовин у відпрацьованих газах [2].

Токсичні компоненти відпрацьованих газів%	Режим роботи
	Холостий хід 0 км/ год	Постійна швидкість км	Прискорення від 0 до 40 км/год	Уповільнення від 40 до 0 км/год
СО	0,50-8,00	0,30-2,50	1,90-3,80	1,50-4,10
	0,03-0,12	0,02-0,40	0,12-0,17	0,28-0,45

Зміст таких доріг вимагає дуже великих витрат енергії. Автомобілі витрачають величезну кількість палива. А його джерела вичерпані, і їх залишилося на землі не так вже багато. Особливо швидко тануть запаси нафти, з якої одержують бензин. Крім того, при видобутку нафти, її транспортуванню і переробці на нафтопереробних підприємствах забруднюються грунти, води і атмосфера. В автомобільних катастрофах на дорогах гине багато людей.

В глобальному балансі забруднення атмосфери частка автотранспорту складає 13,3%, але в містах вона зростає до 80%.

Один автомобіль щорічно поглинає з атмосфери в середньому більше 4 т кисню, викидаючи при цьому з відпрацьованими газами приблизно 800 кг чадного газу, 40 кг оксидів азоту і майже 200 кг різних вуглеців. В результаті по Україні від автотранспорту за рік в атмосферу поступає величезна кількість тільки канцерогенних речовин: 7,5 тис. т бензолу, 5,3 тис. т формальдегіду, 0,3 т бензапирену і 1,2 тис. т свинцю. В цілому, загальна кількість шкідливих речовин, що щорічно викидаються автомобілями, перевищує цифру в 7 млн. т.

Необхідно відзначити, що з погляду екологічного збитку, що завдається, автотранспорт лідирує у всіх видах негативної дії: забруднення повітря - 95%, шум - 49,5%, дія на клімат - 68%.

Екологізація автотранспорту

Екологічні проблеми, зв'язані з використанням традиційного моторного палива в двигунах транспортних засобів, актуальні не тільки для України, але і для всіх країн світу. В багатьох країнах світу прийняті жорсткі вимоги по екологізації автотранспорту. В результаті з 2000 року по 2007 рік кількість шкідливих речовин у відпрацьованих газах автомобілів за рубежем знизилася приблизно в 2 рази, а всього за останні 40 років зміст токсичних компонентів зменшився на 70%. В даний час багато моторобудівних фірм узяли курс на рішення задачі досягнення нульової токсичності відпрацьованих газів. Їх багаторічний досвід показує, що добитися цього можна тільки у разі використовування альтернативних видів моторного палива. Саме тому, практично всі перспективні екологічно чисті автомобілі, проектуються під альтернативні види палива.

Значні матеріальні витрати на створення екологічно чистих машин, пов'язані не з благородністю і альтруїзмом західних моторобудівних компаній, а визначаються тиском державних законів. Побічно ці закони торкнулися і України - до нас хлинув потік зарубіжних автомобілів, які в розвинених країнах були визнані екологічно не безпечними, тим самим поповнивши вітчизняний автопарк автомобілів, що завдають колосального збитку екології наших міст. Справедливості ради необхідно визнати, що вироблені в Україні автомобілі відстають на 8-10 років по всіх показниках у тому числі і по екології від автомобілів, що випускаються в даний час в промислово розвинених країнах.

В 1992 році бив прийнятий Закон України про охорону атмосферного повітря. Законом встановлені єдині для України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, до яких відносяться гранично допустимі концентрації ГДК забруднюючих речовин від автомобілів в атмосферному повітрі. Для транспортних засобів встановлюються нормативи змісту забруднюючих речовин в відпрацьованих газах автотранспорту. Передбачаються заходи по зниженню токсичності і знешкодженню відпрацьованих газів автомобілів і других транспортних засобів переходу транспорту на менш шкідливі види енергії і палива, обмеженню в їзду автотранспорту в житлові зони. Заборонено виробництво і експлуатацію транспортних засобів, в яких перевищує встановлені норми вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту. Поліпшення конструкцій транспортних засобів і умов їх експлуатації. Організація в межах міста режимів руху всіх видів транспорту.

Введення на території України з січня 2001 року норми Євро-2 поки є чисто декларативним актом, оскільки, нераціональна структура вітчизняної нафтопереробки, недостатні потужності вторинних процесів визначає низьку якість вироблюваних бензинів і дизельного палива, не відповідного сучасним вимогам. Якість вітчизняних автомобільних двигунів повинні бути кращими, в більшості поступаються зарубіжним по таких показниках, як питома потужність, економічність, експлуатаційна технологічність, екологічність Тому, в даний час єдиним шляхом підвищення екологічності автотранспорту є його перехід на природний газ, що забезпечить скорочення шкідливих викидів в оточуючу середовище двигунами автомобілів до рівня, що відповідає жорстким європейським нормам. Норми токсичності вихлопних газів автомобілів представлені в таблиці 1.4

Таблиця 1.4 - Норми токсичності вихлопу автомобілів для розвинених європейських країн

Найменування стандартів	Рік введення	Вміст у вихлопі токсичних речовин
			CO		Тверді частинки
Євро - 0	1988	14,4	11,2	2,5	-----
Євро - 1	1993	8,0	4,5	1,1	0,36
Євро - 2	1996	7,0	4,0	1,1	0,15
Євро - 3	1999	5,0	2,0	0,6	0,1
Євро - 4	2005	3,5	1,5	-----	0,02
Євро - 5	2008	2,0	1,5	-----	0,02

Проблема переводу автотранспорту на природний газ є рішенням комплексу складних задач, серед яких найзначущішими є: серійне виробництво газобалонних автомобілів, створення інфраструктури (мережі) заправних комплексів; розробка і виробництво надійного газобалонного устаткування; створення сервісної мережі для переобладнання автотранспортних засобів; підготовка кадрів; праве і рекламно-інформаційне забезпечення і т.д. У зв'язку з чим, програми газифікації автотранспорту і поліпшення екологічної обстановки можуть бути реалізовані не тільки по указу зверху, але і при підтримці і безпосереднім участь регіональних властей.