При аналізі майна підприємства застосовують структурний та динамічний аналізи. Динамічний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Структурний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу - розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка змін питомої ваги. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Динамічний аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а структурний аналіз балансу - зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність.

Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладання фінансових ресурсів у активи,

Тому найперше слід вивчити структуру майна і вияснити причини змін його складових.

Використовуючи дані підприємства ВАТ БМФ «Стрийбуд» визначити та оцінити динаміку і структуру майна та оцінити його вплив на фінансовий стан за 2008 рік.

Таблиця 1

Як свідчать розрахунки майна підприємства за досліджуваний період збільшилось на 15013 тис. грн.. і на кінець року складало 40196 тис. грн. проти 25183 тис. грн.. на початок року. Таке збільшення майна пояснюється розширеним відтворенням.

У підтвердження цієї думки свідчить зменшення оборотних коштів на 730 тис. грн., як самої мобільної частини майна, збільшення необоротних активів на та відсутність витрат майбутніх періодів.

Збільшення необоротних активів відбулося за рахунок зменшення нематеріальних активів та незавершеного виробництва.

В той час як основні засоби підприємства збільшились на 15742 тис. грн.

Відсутність витрат майбутніх періодів також свідчить про зменшення вкладення коштів у незавершене виробництво.

Відбулося збільшення виробничих запасів на 987 тис. грн. та зменшення дебіторської заборгованості на 86 тис. грн.

Якщо розглядати структуру, то вона відрізняється від оптимальної , а саме: необоротні активи у структурі майна збільшилися на 9,3 і на кінець року становили 89,3, а оборотні активи відповідно зменшилися на 9,3 і на кінець року становили 10,7. При такій структурі майна підприємство не є конкурентоспроможним і платоспроможним.

Аналіз прибутковості

Прибутковість - відносний показник економічної ефективності. Прибутковість комплексно відображає ступінь ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також природних багатств. Коефіцієнт прибутковості розраховується як відношення прибутку до активів або потоків, які його формують. Може відображатися як і в прибутку на одиницю вкладених засобів, так і в прибутку, який несе в собі кожна отримана грошова одиниця.

Використовуючи метод «затрати коштів в розрахунку на 1 гривню реалізованої продукції» дослідимо вплив факторів на валовий прибуток підприємства.

Таблиця 2

Застосувавши вище вказаний метод впливу факторів на валовий прибуток слід відмітити, що позитивний вплив у звітному році на збільшення валового прибутку, тому всі три фактори – кількість виробництва і продажу, ціна реалізації і вартість реалізованої продукції.

Не зважаючи на те що у звітному році виручка від реалізації продукції збільшилася на 28,4% підприємство недоотримало свій прибуток у розмірі 1696,6 тис. грн. ; в результаті збільшення ціни реалізації підприємство одержало 2376,9 тис. грн. валового прибутку; в результаті збільшення затрат на 1 грн. реалізованої продукції на 1 копійку підприємство недоодержало 165,3 тис. грн.. валового прибутку.

Аналіз рентабельності

Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність.

Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції.

Підприємство рентабельне, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал.

Для дослідження впливу факторів на рентабельність найчастіше використовують такі методи аналізу:

v Метод ланцюгових перестановок. Суть методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів.

Застосовуючи метод ланцюгових перестановок дослідимо вплив факторів на рентабельність реалізації продукції.

Таблиця 3

Розрахунки наведені в таблиці свідчать, що зменшення прибутковості реалізації у звітному році порівняно з минулим на 1,2% вплинув один фактор – рентабельність. Не зважаючи на те що собівартість у звітному році була більшою на 3439 тис. грн. проти минулого року. Другий фактор валовий прибуток позитивно вплинув. Враховуючи те що у звітному році валовий прибуток був порівняно більшим з минулим роком на 515 тис. грн., прибуток збільшився на 4,4 %.

v Метод обчислення різниць. Його суть полягає у визначенні переваг та недоліків підприємства за окремими показниками, що порівнюються (об'єктами оцінки).

Для дослідження впливу факторів на рентабельність використовуємо метод обчислення відносних різниць.

Таблиця 4

Отже, не зважаючи на збільшення прибутку на 515 тис. грн. у звітному році рентабельність зменшилась на 1,2 % це відбулося за рахунок збільшення собівартості на 3439 тис. грн. Загальний вплив факторів – 1,2%.

Аналіз фінансового стану

Фінансовий стан підприємства – це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Застосовуючи метод сума балів по найважливіших показниках фінансового стану підприємства за останні два роки ми можемо зробити висновок про поліпшення чи погіршення фінансового стану підприємства.

Таблиця 5

Отже, при застосуванні методу «сума балів» для оцінки фінансового стану видно, що у звітному році фінансовий стан набагато кращий порівняно з минулим роком. Оскільки сума балів становить 38,1 пункти проти 12,3 пункти у минулому році.