Зміст
Вступ ....................................................................................................................... 3
1. Теоретичні основи оптимізації структури і використання машино-транспортного парку ..............................................................................................5
1.1. Визначення потреби господарства в тракторах і сільськогосподарських машинах ................................................................................................................. 5
1.2. Планування обсягу вантажоперевезень та потреби господарства в транспортних засобах ........................................................................................... 8
1.3. Організація використання, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів .......................................................................................... 12
2. Організаційно-економічна характеристика об`єкту дослідження ............. 17
2.1. Природноекономічні умови, земельні, трудові, енергетичні ресурси та їх використання ...................................................................................................... 17
2.2. Рівень і ефективність виробництва продукції ........................................ 20
2.3. Результати виробничо-фінансової діяльності підприємства та його конкурентоспроможність .................................................................................. 22
3. Рівень і ефективність використання машино-транспортного парку ......... 25
3.1. Показники ефективного використання машинно-тракторного парку .... 25
3.2. Організація раціонального використання машинно-тракторного парку 27
3.3. Шляхи і перспективи забезпечення ефективного використання машинно-тракторного парку ............................................................................................... 27
Висновки і пропозиції ефективного використання МТП ............................... 30
Список використаної літератури .................................................................... 31
Вступ
Для виходу з економічної кризи, яка має місце в аграрному секторі , поряд з іншими засобами більше уваги слід приділити транспортному фактору. Адже від безперебійної і ритмічної роботи транспорту залежить повнота та своєчасність виконання технологічних процесів у тваринницьких і рослинницьких галузях, а також раціональна реалізація товарної продукції. Роль транспорту пов`язана також з тим , що на перевезення вантажів та вантажно-розвантажувальні роботи припадає 25-30% затрат праці та 17-22% прямих експлуатаційних витрат від загальних витрат на виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції. Порівняно з іншими галузям народного господарства складність транспортного обслуговування галузі зумовлюється сезонним характером сільськогосподарського виробництва, що позначається на значному коливанні вантажо-напруження протягом року. Особливість транспортного обслуговування галузі полягає також в тому , що використання великої кількості транспортних засобів потребує значних затрат, тому що сільськогосподарське виробництво зосереджене на великій території, а це вимагає використання великої кількості транспортних засобів та супроводжується значними витратами енергоносіїв на внутрішньогосподарські транспортні роботи.
Відсутність необхідного поновлення технічних засобів та їх вибуття призвело до того, що в останні роки намітилась стала тенденція зменшення загальної кількості машин в сільськогосподарському виробництві.
Метою даного курсового проекту є висвітлення питань з якими стикаються господарства при організації машино-транспортного парку, навести приклади раціонального використання машинно-транспортного парку. Показати на прикладі ТОВ „Звенигородська МТС”, визначити рівень і ефективність використання машинно-тракторного парку в господарстві.
Теоретичні основи оптимізації структури і використання машинно-тракторного парку.
Планування обсягу вантажоперевезень та потреби господарства в тракторах і сільськогосподарських машинах.
Транспортні витрати становлять 20-30 % від усіх витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. У сільськогосподарських підприємствах на вантажно-розвантажувальні роботи та перевезення вантажів витрачається 35-40 % всіх нафтопродуктів, які споживаються в господарствах. Однак господарства через фінансові негаразди невзмозі придбати необхідну кількість нафтопродуктів, щоб забезпечити перевезення необхідної кількості вантажів. Тому раціональне використання транспортних засобів є важливим напрямком підвищення ефективності виробництва.
Транспортний процес - це процес переміщення вантажів, виключаючи їх підготовку до транспортування, завантаження і розвантаження, а також проміжне забезпечення.
Використання транспорту в сільському господарстві має свої особливості; величина, різноманітність вантажів; нерівномірність вантажоперевезень протягом року, погані дорожні умови, залежність від поганих умов, що зменшує продуктивність транспортних засобів.
У сільському господарстві перевозиться понад 300 видів вантажів, які класифікуються:
1) за кількістю вантажоперевезень - внутрішньо та зовнішньогосподарські;
2) за походженням вантажів - сільськогосподарські й не сільськогосподарські;
3) за походже6нням вантажів за їх масовістю - масові і дрібні;
4) за фізико-технічними властивостями - тверді, напівтверді і газоподібні;
5) за способами навантаження - розвантаження і за формою - навалочні, насипні, наливні, штучні;
6) за рівнем використання вантажопідйомності вантажі поділяються на 4 класи:
І коефіцієнт використання вантажопідйомності 1,00 явище
ІІ - 0,71 - 0,99
ІІІ - 0,51 - 0,70
ІV - 0,50 і менше
7) за розміром - габаритні і негабаритні. Негабаритними є вантажі, розміри яких перевищують дорожні габарити - ширину 2,5 м, висота 3,8м, довжину 5м;
8) за масою - нормальні і важкі (маса одного місця понад 250м);
9) за умовами перевезення - звичайні, специфічні;
10) за часом виконання - тимчасові, сезонні та постійні;
11) за способом виконання - прямого сполучення і змінного сполучення.
До транспортних засобів, які використовуються для перевезення сільськогосподарських вантажів, ставляться особливі вимоги. По-перше, це перевезення у відповідні агротехнічні строки. По-друге, транспортні засоби мають відповідати фізико-механічними та іншим властивостям вантажів, оскільки в сільському господарстві більшість вантажів ІІІ і ІVкласів, які забезпечують повне використання вантажопідйомності автомобілів. Часто потрібна підготовка транспортних засобів до перевезення та інших вантажів (ущільнення кузова тощо).
Для перевезення вантажів у сільському господарстві використовуються автомобілі, трактори, живу тяглову силу, а іноді річковий, повітряний та залізничний транспорт, дуже рідко - трубопровідний, підвісні дороги. Ефективність транспортних засобів на перевезення різних вантажів і на різну відстань неоднаково. Тому важливе значення має раціональне поєднання різних видів транспорту.
Вантажні автомобілі рекомендується використовувати на великих відстанях., тобто більше на зовнішніх перевезеннях.
Для внутрішньогосподарських перевезень доцільно використовувати трактори, особливо коли немає хороших доріг. Ґрунтовий транспорт має переваги при перевезенні вантажів дрібними партіями на невелику відстань.
Обсяг транспортних робіт у сільському господарстві визначають як обсяг перевезень у тонах та вантажообіг у тонно-кілометрах.
При повторних перевезеннях визначають коефіцієнт повторності перевезень:
- для зерна 2,0 -2,5;
- ц/б 1,0 - 1,5;
- мін. добрив 1,8 - 2,0.
Обчислюють також коефіцієнт нерівномірності вантажообсягу і вантажообороту.
Транспортні роботи в сільськогосподарських підприємствах поділяються на:
- внутрішньо бригадні - перевезення робітників, підведення тари, добрив, насіння на поля, продукції до місць сортування, пакування та ін;
- внутрішньогосподарські перевезення продукції з полів та ферми до місць доробки, переробки, зберігання.
- поза господарські перевезення вантажів на заготівельні, переробні підприємства, елеватори або завезення засобів виробництва, що використовуються при здійсненні господарської діяльності.
Сільськогосподарські вантажі підрозділяють на транспортабельні (зерно, ц/б, добрива, будівельні матеріали), мало транспортабельні (сіно, солома, розсада, саджанці та ін.) та вантажі, що швидко псуються (фрукти і т.д.).
При вирішення питань розподілу вантажів за видами транспортних засобів необхідно виходити із специфіки вантажів та відстані їх перевезень.
Отже, визначення потреби в транспортних засобів розпочинається з визначення обсягів перевезень та розподілу вантажів за видами транспортних засобів.
Потрібну кількість транспортних засобів за їх видами розраховують за формулою: Ктз = О/w × Кзм × Д, де
О - обсяг вантажоперевезень для даного виду транспорту;
W - продуктивність транспорту;
Кзм - коефіцієнт змінності;
Д - кількість днів.
Визначення потреби господарства в транспортних засобах розпочинається з визначених обсягів перевезень та розподілу вантажів за видами транспортних засобів.
Спочатку визначають обсяг транспортних робіт у тоннах з урахуванням коефіцієнта повторності перевезення вантажів. У господарстві для цього складають план транспортних робіт на рік.
Обсяги робіт для автомобілістів розраховують за кількістю рейсів, але посередньо визначають тривалість одного рейсу, а потім за обсягом вантажів та вантажопідйомність транспортних засобів обчислюють їх кількість. Тривалість одного рейсу визначають за формулою: 
, де
Т – тривалість одного рейсу, хв.;
L– відстань перевезень, км;
V – середня швидкість руху км/год;
tn, tp, t3 – час навантажування, розвантажування і завантажування, хв.
Кількість рейсів одного автомобіля: 
, де
К – кількість рейсів;
D – кількість робочих днів;
t – тривалість робочого дня, год.
Потрібна кількість автомобілів:
, де
О – обсяг вантажоперевезень, т;
В – середня вантажопідйомність одного автомобіля, т;
К – коефіцієнт вимірювання вантажопідйомності автомобіля.
При плануванні потреби в транспортних засобах необхідно вибирати більш вигідний їх тип, залежно від структури вантажів. У сільському господарстві 60-70% вантажів – навалочні або насипні, для їх перевезення потрібні самоскидні транспортні засоби; 15-20% становить штучні вантажі, для перевезення яких використовують бортові автомобілі. Інші вантажні – наливні або такі, які перевозять дрібними партіями. Для цього використовують автоцистерни та автомобілі малої вантажопідйомності.
Висновок
З метою зменшення збитків керівництву господарства слід забезпечити максимальне зростання обсягів перевезень і вантажообороту, розрахувати кількість автомобілів, які б могли своєчасно виконати плановий обсяг транспортних робіт, обґрунтовано вирішене питання щодо продажу та списання окремих автомобілів.
Технічній службі та водіям необхідно забезпечувати високоефективне використання працюючих автомобілів. Для цього слід притягнути та по можливості посилити матеріальне стимулювання як водіїв, а так і обслуговуючого персоналу. Потрібно також звернути особливу увагу на вивчення та використання передового досвіду експлуатації автомобілів, вдосконалення організації праці, що сприятиме суттєвому підвищенню її продуктивності.
Важливу роль у підвищенні ефективності використання автотранспорту має відіграти наукова організація централізованих перевезень. При цьому доцільно створити диспетчерську при цукровому заводі, хлібоприймальних пунктах, та інших заготівельних організаціях. Головним завданням диспетчерської служби має бути оптимізація вантажоперевезень на основі сучасних економіко-математичних методів і ЕОМ, розробка та впровадження почасових графіків роботи автомобілів на транспортуванні різних видів сільськогосподарської продукції. Оптимізація транспортних потоків, ритмічність перевезень продукції, ліквідація простоїв автомобілів у чергах для завантаження та розвантаження, як свідчить досвід, значно підвищують ефективність їх експлуатації.
Зміст
Вступ ....................................................................................................................... 3
1. Теоретичні основи оптимізації структури і використання машино-транспортного парку ..............................................................................................5
1.1. Визначення потреби господарства в тракторах і сільськогосподарських машинах ................................................................................................................. 5
1.2. Планування обсягу вантажоперевезень та потреби господарства в транспортних засобах ........................................................................................... 8
1.3. Організація використання, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів .......................................................................................... 12
2. Організаційно-економічна характеристика об`єкту дослідження ............. 17
2.1. Природноекономічні умови, земельні, трудові, енергетичні ресурси та їх використання ...................................................................................................... 17
2.2. Рівень і ефективність виробництва продукції ........................................ 20
2.3. Результати виробничо-фінансової діяльності підприємства та його конкурентоспроможність .................................................................................. 22
3. Рівень і ефективність використання машино-транспортного парку ......... 25
3.1. Показники ефективного використання машинно-тракторного парку .... 25
3.2. Організація раціонального використання машинно-тракторного парку 27
3.3. Шляхи і перспективи забезпечення ефективного використання машинно-тракторного парку ............................................................................................... 27
Висновки і пропозиції ефективного використання МТП ............................... 30
Список використаної літератури .................................................................... 31
Вступ
Для виходу з економічної кризи, яка має місце в аграрному секторі , поряд з іншими засобами більше уваги слід приділити транспортному фактору. Адже від безперебійної і ритмічної роботи транспорту залежить повнота та своєчасність виконання технологічних процесів у тваринницьких і рослинницьких галузях, а також раціональна реалізація товарної продукції. Роль транспорту пов`язана також з тим , що на перевезення вантажів та вантажно-розвантажувальні роботи припадає 25-30% затрат праці та 17-22% прямих експлуатаційних витрат від загальних витрат на виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції. Порівняно з іншими галузям народного господарства складність транспортного обслуговування галузі зумовлюється сезонним характером сільськогосподарського виробництва, що позначається на значному коливанні вантажо-напруження протягом року. Особливість транспортного обслуговування галузі полягає також в тому , що використання великої кількості транспортних засобів потребує значних затрат, тому що сільськогосподарське виробництво зосереджене на великій території, а це вимагає використання великої кількості транспортних засобів та супроводжується значними витратами енергоносіїв на внутрішньогосподарські транспортні роботи.
Відсутність необхідного поновлення технічних засобів та їх вибуття призвело до того, що в останні роки намітилась стала тенденція зменшення загальної кількості машин в сільськогосподарському виробництві.
Метою даного курсового проекту є висвітлення питань з якими стикаються господарства при організації машино-транспортного парку, навести приклади раціонального використання машинно-транспортного парку. Показати на прикладі ТОВ „Звенигородська МТС”, визначити рівень і ефективність використання машинно-тракторного парку в господарстві.
Теоретичні основи оптимізації структури і використання машинно-тракторного парку.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 226.
