Технологічний розрахунок АТП

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Зміст

Завдання на курсовий проект

Вступ

1. Дослідження вантажопотоків

2.Технологічний розрахунок АТП

2.1. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

2.2.Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

2.2.1. Розрахунок кількості ТО i КР по одній моделі автомобілів за сумарним річним пробiгом

2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР

2.2.3. Розрахунок допоміжних робітників

2.3. Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР

2.3.1. Визначення добової програми кожного виду ТО

2.3.2. Кiлькiсть універсальних постів ТО, ПР, загального та поглибленого діагностування

2.4. Розрахунок чисельності виробничого персоналу

2.5. Розрахунок чисельності допоміжного персоналу, IТП i службовців

2.6. Розрахунок площ виробничих приміщень

2.7. Розрахунок площ складських приміщень

2.8. Розрахунок площ допоміжних приміщень

2.9. Розрахунок площі зони зберігання автомобiлiв

2.10. Розробка плану виробничого корпуса

2.11. Розрахунок площ інших будівель та споруд

2.12. Розробка генерального плану

3. Економічне обґрунтування діяльності АТП

3.1. Розрахунок витрат

3.1.1. Витрати на паливо

3.1.2. Витрати на мастильні матеріали

3.1.3. Амортизаційні відрахування

3.1.4. Заробітна плата персоналу АТП

3.1.5. Витрати на ТО і ПР рухомого складу

3.1.6. Витрати на ремонт та відновлення зношених шин

3.1.7. Накладні витрати

3.2. Розрахунок собівартості

3.3. Розрахунок доходу та прибутку АТП

Висновок

Список літератури

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра регіонального управління

Дисципліна: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

Спеціальність: “Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті” 7.100 403 Курс: п’ятий. Група: перша. Семестр: дев’ятий.

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект

студента: Натини Олексія Степановича

Тема проекту: “Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”

ВИХІДНІ ДАНІ

Необхідно створити АТП, вибрати відповідні транспортні одиниці та їх кількість відповідно до річних замовлень вантажів різного роду, які перевозяться на певні будівельні об’єкти:

Найменування вантажу	Річний обсяг перевезень,т

Клімат_______________

Категорія дороги______________

Для створеного АТП провести технологічний та економічний розрахунки.

Визначити прибутковість та рентабельність АТП.

Графічна частина: ____________________________________________

_____________________________________________________________

____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Термін здачі: до 18.12.2006 р.

Керівник проекту: Тхорук Є. І. _________ “ ”________2006 р.

Вступ

Під експлуатацією транспортних засобів розуміється система інженерно – технічних, організаційних заходів, які гарантують ефективне використання рухомого складу, низьку паливну економічність, безпеку руху і низьку собівартість технічного обслуговування та ремонту. Автомобіль являє собою систему функцій які забезпечують сукупність діючих елементів, таких як збірні одиниці та деталі. В процесі експлуатації показники якості можуть залишатись постійними (габарити, вантажопідйомність), але більша частина їх змінюється в гіршу сторону(економічність, продуктивність).

В основу організації виробничих процесів в АТП покладені принципи пропорційності, неперервності і ритмічності виробництва. Принцип пропорційності – це основна передумова рівномірної роботи АТП і забезпечення безперебійного виконання технічних дій. При цьому виключається перевантаженість одних дільниць і недовикористання потужностей.

В плануванні АТП вимагається взаємне розміщення дільниць і споруд, а також розташування основних цехів, дільниць, зон має відповідати вимогам виробничого процесу, щоб визначити зустрічні і зворотні рухи.

Основним завданням АТП, що вже існує чи яке тільки планується є створити всебічне задоволення потреб народного господарства і громадян у перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах. Необхідно перевезти конкретний обсяг вантажу даного виду автомобілем певної вантажопідйомності та типу від постачальника до споживача так, щоб АТП, маючи дуже великі затрати на утримання автомобіля, його обслуговування, ремонт, заробітну плату працівників, відрахування на соціальні заходи тощо, отримало прибуток та було рентабельним.

1.Дослідження вантажопотоків

Маючи замовлення на перевезення вантажів, необхідно створити АТП, яке б могло якомога краще та ефективніше задовольнити потреби споживачів.

Перелік замовників на перевезення вантажу (табл.. 1.1.):

Таблиця 1.1.

Найменування замовника	Місце знаходження	Вантаж	Річний обсяг замовлення, т	Місце знаходження постачальника
ДП “Укрбуд”	м. Сарни	Щебінь	8 250	с. Нова Любомирка (кар’єр)
		Пісок	25 000	с. Нова Любомирка (кар’єр)
		Плитка тротуарна	15 000	м. Рівне (ПП)
		Цегла	53 250	м. Рівне (завод)
		Цемент	65 000	м. Здолбунів (завод)
ПП “Онікс”	м. Радивилів	Плити перекриття	101 250	м. Остріг (завод)
		Столярні вироби	12 000	м. Здолбунів (ПП)
		Гравій	2 000	с. Нова Любомирка (кар’єр)
ПП “Колос”	м. Остріг	Вапно	30 000	с. Нова Любомирка (завод)
Всього:			311 750

Щоб задовольнити потреби даних споживачів, спочатку знаходимо місце розташування їх постачальників. Знаючи вантаж, який необхідно перевозити, вибираємо відповідний тип автомобіля [11].

Після того як буде обрано тип автомобіля для кожного вантажу, необхідно вибрати ті, які найбільш підходять саме для перевезення даного вантажу. Для перевезення вантажів, таких як: цемент у мішках доцільно застосувати автомобіль МАЗ 504В з тентовим напівпричепом МАЗ 5205А, вапно у мішках – автомобіль КамАЗ 53212 з тентовим кузовом, пісок – КамАЗ 5511 (самоскид), цегла – КамАЗ 5410 з напівпричепом ОдАЗ 9370, гравій – МАЗ 503 А (самоскид), щебінь – ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид), плити перекриття – МАЗ 504А з напівпричепом МАЗ 5245, плитку тротуарну – бортовим автомобілем ЗІЛ 133ГЯ, столярні вироби – бортовим автомобілем МАЗ 500 А.

Таким чином, вибравши автомобілі для різних типів вантажів, ми, знаючи їх вантажопідйомність, обсяг перевезень вантажу, знаходимо необхідну кількість автомобілів певної марки.

При проектуванні АТП слід враховувати те, що автомобілі працюють на лінії лише 250 днів, всі інші дні призначені, крім вихідних та святкових, на ремонт, ТО і ПР.

Для перевезення щебеня обсягом 8 250 тон ми вибрали автомобіль марки ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид).

Для виконання транспортної роботи знаходимо необхідну кількість автомобілів даної марки.

Q_ден. = Q_р. / Д_р. , (1.1)

N_заг. = Q_ден / q_н (1.2)

t_ї = l_н-р / V + t_н-р (1.3)

n_ї = T_н / t_ї (1.4)

A_с = N_заг / n_ї (1.5)

де Q_ден – денний обсяг перевезень, т;

Q_р – річний обсяг перевезень, т;

Д_р – кількість робочих днів (250 днів);

N_заг – загальна кількість їздок в день, їзд.;

q_н – номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

t_ї – час однієї їздки, год.;

l_н-р – відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;

V – швидкість руху автомобіля, км/год.;

t_н-р – час простою під навантаженням та розвантаженням, год;

n_ї – кількість їздок за час в наряді (T_н = 8 год), для одного автомобіля, їзд.;

T_н – час перебування в наряді, год;

T_{н. д.} – дійсний час перебування в наряді, год;

A_с – кількість автомобілів певної марки, од.

Розрахуємо необхідну кількість автомобілів марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Q_ден. = 8250 / 250 = 33 т.

t_ї = 210 / 55 + 0,25 = 4,1 год.;

N_заг. = 33 / 5,5 = 6 їзд.;

n_ї = 8 / 4,1 = 2 їздки;

A_с = 6 / 2 = 3 од.

Отже, для перевезення 8 250 тон в рік щебеня необхідно 3 автомобіля марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Аналогічно проводимо розрахунки для визначення кількості автомобілів інших марок та заносимо їх в таблиці 1.2, 1.3. Знаходимо дійсний час перебування в наряді.

Таблиця 1.2.

Марка а/м	q_н, т	l_н-р, км	L_заг, км	V, км/год	t_н-р, год	Т_н.д., год
ЗІЛ 133ГЯ	10	180	180	45	3	7
КамАЗ 53212	10	110	125	50	0,5	6
МАЗ 500А	8	182	194	40	1,5	6,35
МАЗ 504В+МАЗ 5205А	20	192	204	35	2	7,8
КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370	14,2	180	180	35	1,5	6,65
МАЗ 504А + МАЗ 5245	13,5	200	225	45	2	7
КамАЗ 5511	10	195	210	55	0,25	8,13
МАЗ 503 А	8	185	200	35	0,25	6
ЗІЛ-ММЗ-554М	5,5	195	210	55	0,25	8,14
Середня величина:	11,02	180	192	45	1,25	7,24

Таблиця 1.3.

Марка а/м	q_н, т	Q_р, т	Q_ден, т	N_заг, їзд.	n_ї, їзд.	A_с., од.
ЗІЛ 133ГЯ	10	15000	60	6	1	6
КамАЗ 53212	10	30000	120	12	2	6
МАЗ 500А	8	12000	48	6	1	6
МАЗ 504В+МАЗ 5205А	20	65000	260	13	1	13
КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370	14,2	53250	213	15	1	15
МАЗ 504А + МАЗ 5245	13,5	101250	405	30	1	30
КамАЗ 5511	10	25000	100	10	2	5
МАЗ 503 А	8	2000	8	1	1	1
ЗІЛ-ММЗ-554М	5,5	8250	33	6	2	3
Всього:	-	311750	1247	99	12	85

Показники використання АТП

1. Часові показники використання АТП.

Час роботи за календарний період характеризується числом днів (для однієї одиниці) або автомобіле-днів (для парка) експлуатації рухомого складу на лінії. Впродовж робочого дня кожний автомобіль (автопоїзд) певний час знаходиться в наряді, тобто, працюючи на лінії, виконує перевезення вантажу.

Час перебування в наряді:

Час перебування в наряді Т_н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т_н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.

Т_н = Т_рух + t_н-р , (1.6)

де Т_рух – час руху, год.

Тоді розрахуємо Т_н для всіх автомобілів по кожній марці:

1). Т_н = 4 + 3 = 7 год; (ЗІЛ 133ГЯ)

2). Т_н = 5 + 1 = 6 год; (КамАЗ 53212)

3). Т_н = 4,85 + 1,5 = 6,35 год; (МАЗ 500А)

4). Т_н = 5,8 + 2 = 7,8 год; (МАЗ 504В+МАЗ 5205А)

5). Т_н = 5,15 + 1,5 = 6,65 год; (КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370)

6). Т_н = 5 + 2 = 7 год; (МАЗ 504А + МАЗ 5245)

7). Т_н = 7,63 + 0,5 = 8,13 год; (КамАЗ 5511)

8). Т_н = 5,75 + 0,25 = 6 год; (МАЗ 503 А)

9). Т_н = 7,64 + 0,5 = 8,14 год; (ЗІЛ-ММЗ-554М)

Т_н = Т_н.д. .

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Час їздки:

Час їздки рівний:

t_ї = 2×t_рух + t_н-р , (1.7)

де t_рух – час на рух за їздку, год. Отже:

1). t_ї = 2×120 + 180 = 420 хв. (7 год); 6). t_ї = 7 год;

2). t_ї = 2×66 + 30 = 162 хв. (3 год); 7). t_ї = 4,07 год;

3). t_ї = 6,35 год; 8). t_ї = 6 год;

4). t_ї = 7,8 год; 9). t_ї = 4,07 год;

5). t_ї = 6,65 год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Число календарних днів:

Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:

Д_к = Д_е + Д_р + Д_пр, (1.8)

де Д_е – дні в експлуатації, дн.;

Д_р – дні в ТО і ремонтах, дн.;

Д_пр – дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.

Д_к = 250 + 24 + 91 = 365 днів.

Число автомобіле-днів:

Для визначення днів експлуатації, ремонту або простою парку рухомого складу використовують складний показник автомобіле-дні. Спискове число автомобіле-днів АД_к парку автомобілів за календарний період Д:

АД_к = АД_е + АД_р + АД_пр, (1.9)

де АД_е, АД_р, АД_пр – відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, а також простою.

АД_е = 85×250 = 21250 авт.-днів;

АД_р = 0×24 = 0 авт.-днів;

АД_пр = 5×91 = 455 авт.-днів;

АД_к = 21250 + 0 + 455 = 21705 авт.-днів;

Число автомобіле-годин: Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.

АГ = А_j ×Т_н (1.10)

де А_j – кількість автомобілів j-ої марки, од.

Звідси:

1). АГ = 7×6 = 42 авт.-год; 6). АГ = 7×30 = 210 авт.-год;

2). АГ = 6×6 = 36 авт.-год; 7). АГ = 8,13×5 = 40,65 авт.-год;

3). АГ = 6,35×6 = 38,1 авт.-год; 8). АГ = 6×1 = 6 авт.-год;

4). АГ = 7,8×13 = 101,4 авт.-год; 9). АГ = 8,14×3 = 24,42 авт.-год;

5). АГ = 6,65×15 = 99,75 авт.-год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середній час перебування в наряді:

Т_н.ср = åАГ/А_а , (1.11)

Т_н.ср = 598,32/85 = 7,04 год.

2. Техніко-експлуатаційні показники використання АТП.

Загальний пробіг автомобіля:

Загальний пробіг автомобіля, L_заг :

L_заг = L_м + L_н , (1.12)

де L_м – пробіг, пов’язаний з виконанням транспортного процесу, км;

L_н – нульовий пробіг, км.

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). L_заг = 180 + 0 = 180 км; 6). L_заг = 225 км;

2). L_заг = 220 + 30 = 250 км; 7). L_заг = 210 км;

3). L_заг = 182 + 12 = 194 км; 8). L_заг = 200 км;

4). L_заг = 204 км; 9). L_заг = 210 км;

5). L_заг = 180 км;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середня довжина їздки по марках автомобілів:

Середня довжина їздки для автомобілів марки КамАЗ рівна:

l_{с. їзд.} = (250+180+210)/3 = 213,3 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки МАЗ рівна:

l_{с. їзд.} = (194+204+225+200)/4 = 205,8 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки ЗІЛ рівна:

l_{с. їзд.} = (180+210)/2 = 195 км.

Обсяг перевезень вантажів: Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками КамАЗ рівний:

Q_р = 53250+30000+25000 = 108 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками МАЗ рівний:

Q_р = 65000+101250+12000+2000 = 180 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками ЗІЛ рівний:

Q_р = 15000+8250 = 23250 т.

Загальний річний обсяг перевезень по всьому АТП складає 311 750 тон.

Транспортна робота:

За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.

Р = А_с×n_ї×q_н×l_в , (1.13)

де l_в – довжина їздки з вантажем, км. Отже:

1). Р = 6×1×10×90 = 5400 ткм; 4). Р = 13×1×20×102 = 26520 ткм;

2). Р = 6×2×10×55 = 6600 ткм; 5). Р = 15×1×14,2×90 = 19170 ткм;

3). Р = 6×1×8×97 = 4656 ткм; 6). Р = 30×1×13,5×100 = 40500 ткм;

7). Р = 5×2×10×105 = 10500 ткм; 9). Р = 3×2×5,5×105 = 3465 ткм;

8). Р = 1×1×8×100 = 800 ткм;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Показники парку рухомого складу:

Під парком рухомого складу розуміють всі транспортні засоби автотранспортного підприємства. Списків (інвентарний) парк рухомого складу – це парк, який рахується на балансі АТП на даний період. За своїм технічним станом він поділяється на парк придатний до експлуатації А_т та парк, який знаходиться в ТО та ремонтах А_р:

А_с = А_т + А_р , (1.14)

Частина парку А_т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:

А_т = А_е + А_пр , (1.15)

де А_е – кількість автомобілів на лінії, од;

А_пр – кількість автомобілів в простої, од.

Звідси,

А_с = А_е + А_пр + А_р + А_спец, (1.16)

А_е = 85 од.;

А_пр = 0 од.;

А_р = 0 од.;

А_спец = 5 од;

А_с = 85 + 5 = 90 од.

Середня вантажопідйомність:

Середня вантажопідйомність по АТП складає:

q_{н ср} = (10×6+10×6+8×6+20×13+14,2×15+13,5×30+10×5+8×1+5,5×3)/85 =13,2т.

Коефіцієнт випуску рухомого складу.

Використання рухомого складу за певний період за календарним часом, крім натуральних показників – автомобіле-днів експлуатації, характеризується також коефіцієнтом випуску рухомого складу. Для парку рухомого складу за Д календарних днів:

a_в = АД_е / АД_к , (1.18)

Коефіцієнт випуску рухомого складу залежить від технічного стану рухомого складу, величини нормованих простоїв, дорожніх та кліматичних умов, сезонності перевезень, рівня організації роботи АТП.

a_в = 21250/ 21705 = 0,98.

Коефіцієнт технічної готовності.

Технічний стан парку рухомого складу характеризується коефіцієнтом технічної готовності:

для одного автомобіля за Д календарних днів:

a_т = Д_т / (Д_т + Д_р), (1.19)

Тоді: a_т= (250 + 91)/(250+91+24) = 0,93.

для парку рухомого складу за Д календарних днів:

a_т = АД_т / (АД_т +А Д_р), (1.20)

Звідси: a_т = (21250+455) / (21250 + 455 + 0) = 1.

Коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності.

Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, g_с :

g_с = Q_ф / Q_в , (1.21)

де Q_ф – кількість фактично перевезеного вантажу, т;

Q_в – кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.

Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, g_с.ср. :

g_с.ср = 311750 / 311750 =1.

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності, g_д :

g_д = Р_ф / Р_в , (1.22)

де Р_ф – кількість фактично виконаної транспортної роботи, ткм;

Р_в – можлива транспортна робота при умові повного використання вантажопідйомності рухомого складу на відстань всього пробігу з вантажем, ткм.

На відміну від g_с коефіцієнт динамічного використання враховує не тільки кількість перевезеного вантажу, але й відстань, на яку він перевозиться. Середнє значення коефіцієнта динамічного використання вантажопідйомності, g_{д. ср.} :

g_{д. ср} = 29402750 / 29402750 = 1.

Коефіцієнт використання пробігу.

На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу (див. табл. 1.2) проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, b :

b = L_в / L_заг , (1.23)

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). b = 90 / 180 = 0,5; 6). b = 0,44;

2). b = 110 / 250 = 0,44; 7). b = 0,5;

3). b = 0,5; 8). b = 0,5;

4). b = 0,5; 9). b = 0,5;

5). b = 0,5;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Коефіцієнт нульових пробігів.

Величина коефіцієнта використання пробігу залежить від нульових пробігів, які оцінюються коефіцієнтом нульових пробігів, w_н :

w_н = L_н / (L_х + L_в + L_н), (1.24)

1). w_н = 0; 6). w_н = 0,18;

2). w_н = 0,06; 7). w_н = 0,07;

3). w_н = 0,062; 8). w_н = 0,075;

4). w_н = 0,058; 9). w_н = 0,07;

5). w_н = 0;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу. Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу знаходиться за формулою:

l₀ = P / Q , (1.25)

l₀ = 29402750 / 311750 = 94,3 км.

Продуктивність.

Продуктивність вантажного автомобільного транспортного засобу визначається кількістю виконаних ткм або перевезених тонн вантажу за одиницю часу. Вона може бути віднесена до вантажопідйомності автомобіля.

Годинна продуктивність, W :

W_Q = Q_ї / t_ї , (1.26)

Тоді: W_Q = 13,2 / 5,8 = 2,3 т. – середнє значення.

W_p = P_ї / t_ї , (1.27)

Звідси: W_p = 1035,8 / 5,8 = 178,6 ткм. – середнє значення

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтів

Резуль-туючий коефіцієнт

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтів

Резуль-туючий коефіцієнт

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтів

Резуль-туючий коефіцієнт

Таблиця 2.4

Модель транспортного засобу

Річна кількість ТО і КР

Кількість одиниць

Nк N₂ N₁ Nщо Nc Камаз: 8 177 369 6500 52 26 МАЗ: 10 217 679 10611 100 50 ЗІЛ: 3 53 167 1783 18 9

Таблиця 2.5

Назва параметрів

Значення

Сумарне значення

Камаз: МАЗ: ЗІЛ: Облікова кількість автомобілів, од. 26 50 9 85 Кількість ЩО 6500 10611 1783 18894 Скоригована трудомісткість, люд.год 0,6325 0,253 0,759 - Трудомісткість ЩО, люд.год 4111,3 2684,6 1353,3 8149,2 Кількість ТО-1 369 679 167 1215 Скоригована трудомісткість, люд.год 4,3 1,012 4,4275 - Трудомісткість ТО-1, люд.год 1586,7 687 739 3012,7 Кількість ТО-2 177 217 53 447 Скоригована трудомісткість, люд.год 18,342 5,313 15,939 - Трудомісткість ТО-2, люд.год 3246,6 1153 844,8 5244,4 Кількість Т_С 52 100 18 170 Множник (m₁· t₂), люд.год 3,67 1,06 3,2 - Трудомісткість Т_С, люд.год 191 106,3 57,4 354,7 (ТО-2+Т_С), люд.год 3438 1260 903 5601 Річний пробіг,км 1774505 2175248 534825 4 484 578 Скоригована трудомісткість ПР, люд.год/1000 16,77 2,993 8,613 - Трудомісткість ПР, люд.год 29759 6511 4644 40914 Сумарна трудомісткість робіт, люд.год 38895 11143 7640 57678

Допомiжнi роботи становлять 20 % сумарної трудомiсткостi ТО i ПР. До складу допомiжних робiт входять технiчне обслуговування та ремонт обладнання й iнструменту, транспортнi та вантажно-розвантажувальнi роботи, пов'язанi з ТО i Р рухомого складу, перегiн автобусів всерединi автотранспортного пiдприємства, зберiгання, приймання та видача матерiальних цiнностей, прибирання виробничих примiщень, пов'язаних з ТО i Р рухомого складу.

Т_ДОП = Т_СУМ × К_ДОП, (2.14)

де К_ДОП – коефіцієнт, який враховує частку від сумарної річної трудомісткості, що припадає на допоміжні роботи.

Т_ДОП = 0,3 × 57678 = 17 304 люд.год

Розподіл допоміжних робіт: по самообслуговуванню – 40...50%; транспортні – 3...10%; перегін автобусів – 14...26%; приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей – 8...10%; прибирання приміщень та території – 14...20%.

В свою чергу трудомісткість самообслуговування розподіляється по видах робіт: електротехнічні – 25%; механічні – 10%; слюсарні – 16%; ковальські – 2%; жерстяницькі – 4%; зварювальні – 4%; трубопровідні – 22%; мідницькі – 1%; ремонтно-будівельні та столярні – 16%.

Результати обчислень заносимо в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6.

Види допоміжних робіт	Самообслуго-вування	Транспортні роботи	Перегін автомобілів	Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей	Прибиран-ня приміщень та території
Середня частка виду робіт	0,45	0,09	0,20	0,09	0,17
Трудоміст-кість виду робіт, люд.год	7787	1558	3461	1558	2942

Трудомiсткiсть зварювальних, жерстяницьких i деревообробних робiт визначається не вiд загальної трудомiсткостi, а вiд трудомiсткостi ПР рухомого складу з вiдповiдним кузовом.

Роботи механiчнi, слюсарнi i трубопровiднi об’єднані в слюсарно-механiчнi, а ремонтно - будiвельнi та столярнi вiднесенi до деревообробних.

Розподiл трудомiсткостi ТО i ПР по видах робiт для всіх марок автомобілів здiйснюємо за даними додатку 10 [4] і заносимо в таблицю 2.7.

Таблиця 2.7.

№ П/п	Вид роботи	Вид ТО чи ПР автобусів		Самообслуговування		Всього, люд.год
№ П/п	Вид роботи	%	люд.год	%	люд.год	Всього, люд.год
ЩО
Туалетні роботи
1	Прибиральні	40	3260			3260
2	Мийні	10	815			815
Поглиблені роботи
3	Прибиральні	40	3260			3260
4	Мийні	10	815			815
Всього по ЩО		100	8150			8150
ТО – 1
5	Загальне діагностування	10	301			301
6	Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи	90	2712			2712
Всього по ТО-1		100	3013			3013
ТО – 2
7	Поглиблене діагностування	10	560			560
8	Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи	90	5041			5041
Всього по ТО-2		100	5601			5601
Постові роботи
9	Загальне діагностування	1	409,1			409,1
10	Поглиблене діагностування	1	409,1			409,1
11	Регулювальні та демонтажні роботи	35	14320			14320
12	Зварювальні роботи для рухомого складу	3	1227,4			1227,4
13	Жерстяницькі роботи	2	818,3			818,3
14	Малярні роботи	6	2454,8			2454,8
15	Деревообробні	2	818,3	16	1246	2064,3
Всього постові роботи		50	20457	16	1246	21702,9
Роботи по дільницях
16	Агрегатні	18	7364,5			7364,5
17	Слюсарно-механічні	10	4091,4	48	3737,8	7829,3
18	Електротехнічні	5	2045,7	25	1946,8	3992,5
19	Акумуляторні	2	818,3			818,3
20	Ремонт приладів системи живлення	4	1636,6			1636,6
21	Шиномонтажні	1	409,1			409,1
22	Вулканізаційні	1	409,1			409,1
23	Ковальсько-ресорні	3	1227,4	2	155,6	1383
24	Мідницькі	2	818,3	1	77,9	896,2
25	Жерстяницькі	1	409,1	4	311,5	720,6
26	Зварювальні	1	409,1	4	311,5	720,6
27	Арматурні	1	409,1			409,1
28	Оббивальні	1	409,1			409,1
Всього роботи по ПР на дільницях		50	20457	84	6541,1	26998,1
Всього ПР		100	40914	100	7787	48701

Зона, відділення, дільниця

Річний фонд часу, год.

Кількість робітників, чол.

Явочних Коефіц. штат-ті штат-них Пост Д1 + Д2 1679 2070 2 0,9 2,2 Пост ТО-1 2712 2070 2 0,9 2,2 ТО-2 5041 2070 3 0,9 3,3 Пост регулюва-льних та демонта-них робіт 14320 2070 8 0,9 8,9 Пост малярних робіт 2454,8 1860 2 0,9 2,2 Пост зварювальних і жерстяницькихробіт 2045,7 1860 2 0,9 2,2 Пост – дільниця деревообр. Та оббивал-х робіт 2473,4 2070 2 0,9 2,2 Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт 4810,8 2070 3 0,9 3,3 Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт 8182,8 2070 4 0,9 4,4 Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт 3720,4 2070 2 0,9 2,2 Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт 8238,4 2070 4 0,9 4,4 Дільниця рем-ту приладів сис-ми жив-ння 1636,6 1860 1 0,9 1,1 Всього 57314,9 35

Таблиця 2.11.

Назва відділу, служби, функції	Відношення, %	Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчної служби (в % від кількості авт.) при кількості їх в АТП
Технічний відділ	28	1
Відділ технічного контролю	20	1
Відділ головного механіка	10	1
Служба управління виробництвом	18	1
Виробнича служба	23	1
Всього		5

Таблиця 2.12.

Зона, відділення, дільниця	f₀ , м²	k₀	x₀ , шт.	Р_{розрах. ,}м²	Р_{прийнят. ,}м²
Пост Д1 + Д2	17,85	5,5	1	96	108 (9´12)
Пост ТО-1	17,85	5,5	1	96	108 (9´12)
ТО-2	17,85	5,5	1	96	108 (9´12)
Пост регулюва-льних та демонта-них робіт	17,85	4,5	4	321	324 (9´9)
Пост малярних робіт	17,85	5,5	1	96	108 (9´12)
Пост зварювальних і жерстяницькихробіт	17,85	5,5	1	96	108 (9´12)
Пост – дільниця деревообр. та оббивал-х робіт	17,85	5,5	2	196	216 (9´12)
Всього			11		1080
	f₀¹ , м²	f₀¹¹ , м²	Р ,чол.	Р_{розрах. ,}м²	Р_{прийнят. ,}м²
Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт	10	5	3	20	20 (5´4)
Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт	15	12	4	51	54(12´4,5)
Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт	20	15	2	35	36 (6´6)
Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт	12	10	4	42	45 (9´5)
Дільниця рем-ту приладів сис-ми живл-ння	8	5	1	8	12 (3´4)
Всього					167

Вид запасних частин

Величина 10^-6*L_p

Питома площа, f, м²

Коефіцієнти

Площа, м²

К₁ К₂ К₃ К₄ Розрахунк Прийнята 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Запасні частини, деталі, 4,5 3,4 0,8 1,2 1 1,15 18,6 18 Двигуни, агрегати, вузли. 4,5 3,8 0,8 1,2 1 1,15 21 24 Експлуатаційні матеріали 4,5 2,6 0,8 1,2 1 1,15 14,2 12 Мастильні матеріали 4,5 2,4 0,8 1,2 1 1,15 13,1 12 Лакофарбувальні матеріали 4,5 0,7 0,8 1,2 1 1,15 3,8 4 Інструмент 4,5 0,2 0,8 1,2 1 1,15 1,1 3 Кисень і ацетилен в балонах 4,5 0,25 0,8 1,2 1 1,15 1,4 4 Пиломатеріали 4,5 0,5 0,8 1,2 1 1,15 2,7 3 Метал, металолом, цінний утиль 4,5 0,35 0,8 1,2 1 1,15 1,9 3 Шини нові, відремонтовані та ті, що підлягають відновленню 4,5 2,4 0,8 1,2 1 1,15 13,1 12 Запасні частини і матеріали на ділянці відділу гол. Механіка 4,5 0,7 0,8 1,2 1 1,15 3,8 3 Всього 17,3 94,7 98 Автомобілі, що підлягають списанню, агрегати на відкритій площадці 4,5 9,5 0,8 1,2 1,15 1,1 52 54(9´6)

Таблиця 2.14.

Назва допоміжного приміщення	Площа, м²
Компресорна	18
Вентиляційна	30
Трансформаторна	21

Площi санiтарно-побутових, адмiнiстративно-громадських та деяких iнших допомiжних примiщень визначаємо за формулою:

F_СП = d × fp × SP / (100 × r), (2.22)

де: d – вiдсоток примiщень, що одночасно використовуються, %;

r - пропускна здатнiсть одиницi устаткування або площi (для адмiнiстра-тивно-громадських примiщень r = 1);

f_Р – санiтарна норма площi на одного виконавця, м²;

P - кiлькiсть виконавцiв робiт, якi використовують це примiщення, чол.

На АТП працює: 27 службовців;

47 робітників;

100 водіїв;

10 начальників.

Жінки становлять 10% від загальної кількості працюючих. Площу гардеробу для службовців не розраховуємо оскільки вони будуть роздягатись в кабінетах. Результати обчислень заносимо в таблицю 2.15.

Таблиця 2.15.

Виконавці робіт

d, %

f_Р, м²

S P, чол.

F_СП, м² Прийнята Кабінети Начальники 100 1 13 10 130 Відділи Службовці 100 1 4 27 100 Зал для зібрань Усі категорії (понад 100чол.) 30 1 0,9 74 20 Вестибюль Усі категорії 100 1 1 174 180 Їдальня Службовці 100 1 0,27 27 9 Буфет Усі категорії 100 3 1 74 27 Кімната відпочинку Водії 30 1 1,5 100 45

Кімната для куріння

Чоловіки 100 1 0,03 67

Жінки 100 1 0,01 7

Туалети

Чоловіки 100 30 2,5 67

Жінки 100 15 2,5 7

Душові

Робітники 100 4 2 47

Водії 30 10 2 100

Умивальники

Робітники, службовці 100 18 0,8 74 9 Водії 30 10 0,8 100 3 Гардеробні:

-закриті Робітники 100 1 0,25 47 12 -відкриті Водії 100 1 0,1 100 12 Всього 580

Площi громадських примiщень визначаємо за укрупненими нормативами додатку 28 [4] і заносимо в таблицю 2.16.

Таблиця 2.16

Приміщення	Категорія працівників	d, %	Чисельність, чол.	Площа, м²
Кабінет безпеки руху	Водії	100	100	25
Медпункт	Водії	20	182	20
Разом				45

Розрахунок витрат

Витрати на паливо

Норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у паливі і контролю за його витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат палива.

Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його використання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях автомобілів, та система нормативів і коригуючи коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

, (3.1)

де - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км [1]; - пробіг автомобіля, км;

- норма на транспортну роботу, л/100 ткм [1];

Норми на виконання транспортної роботи залежно від виду палива становлять:

- бензин – 2,0 л/100 ткм;

- дизельне паливо – 1,3 л/100 ткм.

- обсяг транспортної роботи, ткм;

- сумарний коригуючий коефіцієнт, % [1].

Для автомобілів-самоскидів та самоскидальних автопоїздів нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

, (3.2)

де - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля-самоскида (самоскидального автопоїзда), л/100 км [1];

- норми витрати палива на їздку з вантажем автомобіля-самоскида, л [1];

Норма на їздку з вантажем застосовується для автомобілів-самоскидів і автопоїздів із самоскидальними кузовами та враховує збільшення витрат палива, пов’язане з маневруванням та виконання операцій завантаження і розвантаження на кожну їздку з вантажем. установлено в такому розмірі:

- 0,25 л рідкого палива на кожну одиницю самоскидного рухомого складу;

- 0,1 л дизельного палива;

- кількість їздок з вантажем.

Витрати палива для спеціалізованих автомобілів (автомобіль ТО, автомобільний кран, автозаправник) становлять 10% від загальної витрати палива, враховуючи вид палива. Наведемо розрахунок витрати палива для самоскида: 1). ЗІЛ-ММЗ-554М (бензин)

=0,0131420∙(1+0,01∙15)+0,25∙2=150,23л –для 1-го автомобіля в день

Грошові витрати в даному випадку будуть складати:

, (3.3)

де - ціна одиниці палива, грн..

=150,23∙1,6=240,4 грн.

Грошові витрати на паливо в рік для всіх автомобілів цієї марки складатимуть:

, (3.4)

де - кількість машин певної марки;

- кількість робочих днів в році, =250 днів.

3∙240,4∙250 = 180300 грн.

Наведемо розрахунок витрат палива для бортового автомобіля:

1). КамАЗ-53212 (дизельне паливо):

= 0,01(27220+1,31100)∙(1+0,01∙6)=78,4л– для 1-го автомобіля в день.

Грошові витрати в даному випадку будуть складати:

=78,4∙1,6=125,4 грн.

Грошові витрати на паливо в рік для всіх автомобілів цієї марки складатимуть:

6∙125,4∙250=188100 грн.

Аналогічно проводимо розрахунки для всіх інших автомобілів і отримані результати зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

№ п/п	Марка атз.	Кількість одиниць даної марки, шт..	Тип двигуна	Витрати пального в день, л.	Витрати пального на рік, л.	Грошові витрати, грн..
1.	ЗІЛ 133ГЯ	6	дизель	60,1	90150	144240
2.	КамАЗ 53212	6	дизель	78,4	117600	188160
3.	МАЗ 500А	6	дизель	57,51	86265	138024
4.	МАЗ 504В	13	дизель	95,1	309075	494520
5.	КамАЗ 5410	15	дизель	65,31	244913	391860
6.	МАЗ 504А	30	дизель	78,3	587250	939600
7.	КамАЗ 5511	5	дизель	164,72	205900	329440
8.	МАЗ 503 А	1	дизель	65	16250	26000
9.	ЗІЛ-ММЗ-554М	3	карбюратор	150,23	112673	180276
10.	Спеціалізовані	5	дизель	-	-	5000
Сумарні грошові витрати						2837120

Згідно проведених розрахунків загальні грошові витрати на паливо становлять:

- А-76 – 180276 грн.,

- ДП – 2656844 грн.

Сумарні річні грошові витрати на паливо становлять 2837120 грн..

Амортизаційні відрахування

норми амортизації згідно податкового законодавства встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ОФ на початок звітного періоду в таких розмірах:

перша група – 5%;

друга група – 25%;

третя група – 15%;

До другої групи відносяться – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи елктронно-обчислювальні машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше офісне обладнання, устаткування та прилади до них.

Звідси норма амортизації рівна =25%.

Сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

, (3.6)

де - кількість машин певної марки, од.;

- середня вартість автомобіля певної марки, грн..

Проведемо розрахунок для автомобілів марки ЗІЛ:

=(25∙80000∙9)/100=180000 грн.

Проведемо аналогічний розрахунок для автомобілів марки МАЗ:

=(25∙110000∙50)/100=1375000 грн.

Проведемо аналогічний розрахунок для автомобілів марки КамАЗ:

=(25∙110000∙26)/100=715000грн.

Загальна сума амортизаційних відрахувань рівна 2270000 грн.

Накладні витрати

Накладні витрати становлять 10% від загальної вартості всіх попередніх витрат.

=(227504+178100+809400+2270000+138250,3+2837120)∙0,1= 645641,1 грн.

Виходячи з проведених розрахунків загальна сума витрат по АТП за рік складає – = 6456411,7 грн.

Розрахунок собівартості

Собівартість перевезень – це виражені в грошовій формі поточні витрати автотранспортних підприємств, безпосередньо пов’язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів, а також виконання робіт та послуг, що забезпечують перевезення.

Планування собівартості перевезень є складовою частиною плану економічного та соціального розвитку транспортних підприємств, які розробляються ними самостійно на підставі показників планового обсягу перевезень вантажів, інших робіт та послуг, продуктивності праці, фонду її оплати та інших, і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, які визначають величину витрат на здійснення перевезень [1].

Собівартість – основний економічний показник, який визначає кількісну і якісну сторони роботи АТП.

Для розрахунку собівартості необхідно знайти яка доля часу припадає на рух автомобіля ( ), та його простій ( ):

, (3.8)

, (3.9)

де - кількість календарних днів, дні;

Для автомобілів марки ЗІЛ:

= (300∙7,5)/(24∙365)=0,25;

= 1 - 0,21=0,75.

Для автомобілів марки КамАЗ:

= (273∙7,67)/(24∙365)=0,24;

= 1 - 0,2=0,76.

Для автомобілів марки МАЗ:

= (205∙6,75)/(24∙365)=0,16;

= 1 - 0,19=0,84.

Собівартість одного тонно-кілометра визначається за формулою:

, грн./ткм, (3.10)

, (3.11)

де - вантажооборот, ткм;

- середня собівартість утримання автомобіля за одну годину, грн.;

- собівартість утримання автомобіля в русі, грн.;

- собівартість утримання автомобіля за годину простою, грн.;

- період експлуатації, дні;

- загальна кількість автомобілів певної марки, од..

- собівартість утримання автомобіля в русі включає в себе слідуючі статті витрат приведені за одну годину роботи автомобіля:

- заробітна плата водіїв;

- витрати пального;

- витрати мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

- витрати на знос та відновлення автомобільних шин;

- амортизаційні відрахування;

- витрати на ТО і ПР;

- накладні витрати.

- собівартість утримання автомобіля за годину простою включає в себе слідуючі статті витрат приведені за одну годину простою автомобіля:

- амортизаційні відрахування;

- заробітна плата обслуговуючого персоналу;

- накладні витрати.

Виходячи з вищенаведеного розрахуємо середнє значення показників та для автомобілів марки ЗІЛ:

=18,7+4,15+0,84+10+3,4+0,6+4,85=42,54 грн.;

=2,6+4,85+10=17,45 грн.;

=42,54∙0,25+17,45∙0,75=23,7 грн.;

=9∙23,7∙365∙24/2603363=0,72 грн./ткм.

Для автомобілів марки МАЗ:

=11,2+5,37+1,61+12,5+3,4+0,6+4,2=38,9 грн.;

=2,6+4,2+12,5=19,3 грн.;

=38,9∙0,16+19,3∙0,84=22,4 грн.;

=50∙22,4∙365∙24/23453740=0,73 грн./ткм.

Для автомобілів марки КамАЗ:

=20,6+9,9+1,2+12,5+3,4+2,1+6,9=56,6 грн.;

=2,6+6,9+12,5=22 грн.;

=56,6∙0,24+22∙0,76=30,3 грн.;

=26∙30,3∙365∙24/10117800=0,7 грн./ткм.

Висновки

Отже, на основі річних замовлень на перевезення вантажів (загальний обсяг складає 311750 т.), розраховано, що кількість транспортних засобів в АТП, що проектується, рівна 90 одиниць (враховуючи і спеціалізовані автомобілі), серед яких є бортові автомобілі, самоскиди, автомобілі з напівпричепами. Середня вантажопідйомність становить 13,2 т., середня величина часу в наряді 7,04 год., коефіцієнт випуску рухомого складу – 0,98, коефіцієнт технічної готовності – 0,93 для одного автомобіля та 1 для цілого парку. Вантажопідйомність автомобілів використовується повністю, на 100%: коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності рівні 1. Годинні продуктивності становлять 2,3 т та 178,6 ткм.

На АТП працює 174 чол. Робота відбувається в одну зміну.

На основі проведених розрахунків було розраховано площі будівель та споруд, а також площу ділянки під забудову, м²:

=1807,5 =580 = 54 =21 = 5387 =32470

Економічний розрахунок показників діяльності АТП показав, що найбільша доля витрат припадає на:

- витрати на пальне – 2837120 грн.;

- амортизаційні відрахування – 2270000 грн..

Загальна сума річних витрат становить – 6 456 411,7 грн.

Собівартість 1-го ткм коливається в межах від 0,7 до 0,73 грн. і при встановлених тарифах на виконання одиниці транспортної роботи загальний прибуток становить – 2113539,3 грн. Рентабельність складає 32%.

Отже дане АТП є конкурентноздатним, рентабельним та прибутковим.

Список літератури

1. Газета української бухгалтерії. Автотранспортні перевезення в Україні. №22 (437) – К.: Бліц-Інформ, 28 травня 2001р. – 227с.

2. Всеукраїнський рекламно-інформаційний вісник. Перевізник. К.: Видавничий центр „Афродіта”, листопад 2003р. – 33с.

3. Дунаєв А.П. Организация диагностирования при обслуживании автомобилей. – М.: Транспорт, 1987. – 207с.

4. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „Виробничо-технічна база підприємств автомобільного транспорту”\ Укладач П.І. Бортницький. – К.: КАДІ, 1991. – 56с.

5. Канарчук В.Є. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн..2. Організація планування і управління: Підручник. – К.: Вища школа, 1994. – 383с.

6. Напольський Г.М. Технологическое проэктирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. – М.: Транспорт, 1985. – 228с.

7. ОНТП-01-86. Общесоюзные нормы технологического проэктирования предприятий автомобильного транспорта. М.: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1986. – 128с.

8. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. – М.: Транспорт, 1988. – 78с.

9. СниП 11-93-74. предприятия по обслуживанию автомобилей.\ Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1980. – 48с.

10. Шумик С.В. и др. Техническая эксплуатация автотранспортных средств: Курсовое и дипломное проэктирование: Учебное пособие.\Высшая школа, 1998. – 206с.

11. Краткий автомобильный справочник НИИАТ. – 10-ое издание, перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1988. – 220с.

Зміст

Завдання на курсовий проект

Вступ

1. Дослідження вантажопотоків

2.Технологічний розрахунок АТП

2.1. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

2.2.Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

2.2.1. Розрахунок кількості ТО i КР по одній моделі автомобілів за сумарним річним пробiгом

2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР

2.2.3. Розрахунок допоміжних робітників

2.3. Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР

2.3.1. Визначення добової програми кожного виду ТО

2.3.2. Кiлькiсть універсальних постів ТО, ПР, загального та поглибленого діагностування

2.4. Розрахунок чисельності виробничого персоналу

2.5. Розрахунок чисельності допоміжного персоналу, IТП i службовців

2.6. Розрахунок площ виробничих приміщень

2.7. Розрахунок площ складських приміщень

2.8. Розрахунок площ допоміжних приміщень

2.9. Розрахунок площі зони зберігання автомобiлiв

2.10. Розробка плану виробничого корпуса

2.11. Розрахунок площ інших будівель та споруд

2.12. Розробка генерального плану

3. Економічне обґрунтування діяльності АТП

3.1. Розрахунок витрат

3.1.1. Витрати на паливо

3.1.2. Витрати на мастильні матеріали

3.1.3. Амортизаційні відрахування

3.1.4. Заробітна плата персоналу АТП

3.1.5. Витрати на ТО і ПР рухомого складу

3.1.6. Витрати на ремонт та відновлення зношених шин

3.1.7. Накладні витрати

3.2. Розрахунок собівартості

3.3. Розрахунок доходу та прибутку АТП

Висновок

Список літератури

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра регіонального управління

Дисципліна: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект

студента: Натини Олексія Степановича

Тема проекту: “Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”

ВИХІДНІ ДАНІ

Найменування вантажу	Річний обсяг перевезень,т

Клімат_______________

Категорія дороги______________

Для створеного АТП провести технологічний та економічний розрахунки.

Визначити прибутковість та рентабельність АТП.

Графічна частина: ____________________________________________

_____________________________________________________________

____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Термін здачі: до 18.12.2006 р.

Керівник проекту: Тхорук Є. І. _________ “ ”________2006 р.

Вступ

1.Дослідження вантажопотоків

Перелік замовників на перевезення вантажу (табл.. 1.1.):

Таблиця 1.1.

Найменування замовника	Місце знаходження	Вантаж	Річний обсяг замовлення, т	Місце знаходження постачальника
ДП “Укрбуд”	м. Сарни	Щебінь	8 250	с. Нова Любомирка (кар’єр)
		Пісок	25 000	с. Нова Любомирка (кар’єр)
		Плитка тротуарна	15 000	м. Рівне (ПП)
		Цегла	53 250	м. Рівне (завод)
		Цемент	65 000	м. Здолбунів (завод)
ПП “Онікс”	м. Радивилів	Плити перекриття	101 250	м. Остріг (завод)
		Столярні вироби	12 000	м. Здолбунів (ПП)
		Гравій	2 000	с. Нова Любомирка (кар’єр)
ПП “Колос”	м. Остріг	Вапно	30 000	с. Нова Любомирка (завод)
Всього:			311 750

Для перевезення щебеня обсягом 8 250 тон ми вибрали автомобіль марки ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид).

Для виконання транспортної роботи знаходимо необхідну кількість автомобілів даної марки.

Q_ден. = Q_р. / Д_р. , (1.1)

N_заг. = Q_ден / q_н (1.2)

t_ї = l_н-р / V + t_н-р (1.3)

n_ї = T_н / t_ї (1.4)

A_с = N_заг / n_ї (1.5)

де Q_ден – денний обсяг перевезень, т;

Q_р – річний обсяг перевезень, т;

Д_р – кількість робочих днів (250 днів);

N_заг – загальна кількість їздок в день, їзд.;

q_н – номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

t_ї – час однієї їздки, год.;

l_н-р – відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;

V – швидкість руху автомобіля, км/год.;

t_н-р – час простою під навантаженням та розвантаженням, год;

n_ї – кількість їздок за час в наряді (T_н = 8 год), для одного автомобіля, їзд.;

T_н – час перебування в наряді, год;

T_{н. д.} – дійсний час перебування в наряді, год;

A_с – кількість автомобілів певної марки, од.

Розрахуємо необхідну кількість автомобілів марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Q_ден. = 8250 / 250 = 33 т.

t_ї = 210 / 55 + 0,25 = 4,1 год.;

N_заг. = 33 / 5,5 = 6 їзд.;

n_ї = 8 / 4,1 = 2 їздки;

A_с = 6 / 2 = 3 од.

Отже, для перевезення 8 250 тон в рік щебеня необхідно 3 автомобіля марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Таблиця 1.2.

Марка а/м	q_н, т	l_н-р, км	L_заг, км	V, км/год	t_н-р, год	Т_н.д., год
ЗІЛ 133ГЯ	10	180	180	45	3	7
КамАЗ 53212	10	110	125	50	0,5	6
МАЗ 500А	8	182	194	40	1,5	6,35
МАЗ 504В+МАЗ 5205А	20	192	204	35	2	7,8
КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370	14,2	180	180	35	1,5	6,65
МАЗ 504А + МАЗ 5245	13,5	200	225	45	2	7
КамАЗ 5511	10	195	210	55	0,25	8,13
МАЗ 503 А	8	185	200	35	0,25	6
ЗІЛ-ММЗ-554М	5,5	195	210	55	0,25	8,14
Середня величина:	11,02	180	192	45	1,25	7,24

Таблиця 1.3.

Марка а/м	q_н, т	Q_р, т	Q_ден, т	N_заг, їзд.	n_ї, їзд.	A_с., од.
ЗІЛ 133ГЯ	10	15000	60	6	1	6
КамАЗ 53212	10	30000	120	12	2	6
МАЗ 500А	8	12000	48	6	1	6
МАЗ 504В+МАЗ 5205А	20	65000	260	13	1	13
КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370	14,2	53250	213	15	1	15
МАЗ 504А + МАЗ 5245	13,5	101250	405	30	1	30
КамАЗ 5511	10	25000	100	10	2	5
МАЗ 503 А	8	2000	8	1	1	1
ЗІЛ-ММЗ-554М	5,5	8250	33	6	2	3
Всього:	-	311750	1247	99	12	85

Показники використання АТП

1. Часові показники використання АТП.

Час перебування в наряді:

Т_н = Т_рух + t_н-р , (1.6)

де Т_рух – час руху, год.

Тоді розрахуємо Т_н для всіх автомобілів по кожній марці:

1). Т_н = 4 + 3 = 7 год; (ЗІЛ 133ГЯ)

2). Т_н = 5 + 1 = 6 год; (КамАЗ 53212)

3). Т_н = 4,85 + 1,5 = 6,35 год; (МАЗ 500А)

4). Т_н = 5,8 + 2 = 7,8 год; (МАЗ 504В+МАЗ 5205А)

5). Т_н = 5,15 + 1,5 = 6,65 год; (КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370)

6). Т_н = 5 + 2 = 7 год; (МАЗ 504А + МАЗ 5245)

7). Т_н = 7,63 + 0,5 = 8,13 год; (КамАЗ 5511)

8). Т_н = 5,75 + 0,25 = 6 год; (МАЗ 503 А)

9). Т_н = 7,64 + 0,5 = 8,14 год; (ЗІЛ-ММЗ-554М)

Т_н = Т_н.д. .

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Час їздки:

Час їздки рівний:

t_ї = 2×t_рух + t_н-р , (1.7)

де t_рух – час на рух за їздку, год. Отже:

1). t_ї = 2×120 + 180 = 420 хв. (7 год); 6). t_ї = 7 год;

2). t_ї = 2×66 + 30 = 162 хв. (3 год); 7). t_ї = 4,07 год;

3). t_ї = 6,35 год; 8). t_ї = 6 год;

4). t_ї = 7,8 год; 9). t_ї = 4,07 год;

5). t_ї = 6,65 год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Число календарних днів:

Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:

Д_к = Д_е + Д_р + Д_пр, (1.8)

де Д_е – дні в експлуатації, дн.;

Д_р – дні в ТО і ремонтах, дн.;

Д_пр – дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.

Д_к = 250 + 24 + 91 = 365 днів.

Число автомобіле-днів:

АД_к = АД_е + АД_р + АД_пр, (1.9)

де АД_е, АД_р, АД_пр – відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, а також простою.

АД_е = 85×250 = 21250 авт.-днів;

АД_р = 0×24 = 0 авт.-днів;

АД_пр = 5×91 = 455 авт.-днів;

АД_к = 21250 + 0 + 455 = 21705 авт.-днів;

АГ = А_j ×Т_н (1.10)

де А_j – кількість автомобілів j-ої марки, од.

Звідси:

1). АГ = 7×6 = 42 авт.-год; 6). АГ = 7×30 = 210 авт.-год;

2). АГ = 6×6 = 36 авт.-год; 7). АГ = 8,13×5 = 40,65 авт.-год;

3). АГ = 6,35×6 = 38,1 авт.-год; 8). АГ = 6×1 = 6 авт.-год;

4). АГ = 7,8×13 = 101,4 авт.-год; 9). АГ = 8,14×3 = 24,42 авт.-год;

5). АГ = 6,65×15 = 99,75 авт.-год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середній час перебування в наряді:

Т_н.ср = åАГ/А_а , (1.11)

Т_н.ср = 598,32/85 = 7,04 год.

2. Техніко-експлуатаційні показники використання АТП.

Загальний пробіг автомобіля:

Загальний пробіг автомобіля, L_заг :

L_заг = L_м + L_н , (1.12)

де L_м – пробіг, пов’язаний з виконанням транспортного процесу, км;

L_н – нульовий пробіг, км.

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). L_заг = 180 + 0 = 180 км; 6). L_заг = 225 км;

2). L_заг = 220 + 30 = 250 км; 7). L_заг = 210 км;

3). L_заг = 182 + 12 = 194 км; 8). L_заг = 200 км;

4). L_заг = 204 км; 9). L_заг = 210 км;

5). L_заг = 180 км;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середня довжина їздки по марках автомобілів:

Середня довжина їздки для автомобілів марки КамАЗ рівна:

l_{с. їзд.} = (250+180+210)/3 = 213,3 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки МАЗ рівна:

l_{с. їзд.} = (194+204+225+200)/4 = 205,8 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки ЗІЛ рівна:

l_{с. їзд.} = (180+210)/2 = 195 км.

Обсяг перевезень вантажів: Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками КамАЗ рівний:

Q_р = 53250+30000+25000 = 108 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками МАЗ рівний:

Q_р = 65000+101250+12000+2000 = 180 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками ЗІЛ рівний:

Q_р = 15000+8250 = 23250 т.

Загальний річний обсяг перевезень по всьому АТП складає 311 750 тон.

Транспортна робота:

Р = А_с×n_ї×q_н×l_в , (1.13)

де l_в – довжина їздки з вантажем, км. Отже:

1). Р = 6×1×10×90 = 5400 ткм; 4). Р = 13×1×20×102 = 26520 ткм;

2). Р = 6×2×10×55 = 6600 ткм; 5). Р = 15×1×14,2×90 = 19170 ткм;

3). Р = 6×1×8×97 = 4656 ткм; 6). Р = 30×1×13,5×100 = 40500 ткм;

7). Р = 5×2×10×105 = 10500 ткм; 9). Р = 3×2×5,5×105 = 3465 ткм;

8). Р = 1×1×8×100 = 800 ткм;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Показники парку рухомого складу:

А_с = А_т + А_р , (1.14)

Частина парку А_т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:

А_т = А_е + А_пр , (1.15)

де А_е – кількість автомобілів на лінії, од;

А_пр – кількість автомобілів в простої, од.

Звідси,

А_с = А_е + А_пр + А_р + А_спец, (1.16)

А_е = 85 од.;

А_пр = 0 од.;

А_р = 0 од.;

А_спец = 5 од;

А_с = 85 + 5 = 90 од.

Середня вантажопідйомність:

Середня вантажопідйомність по АТП складає:

q_{н ср} = (10×6+10×6+8×6+20×13+14,2×15+13,5×30+10×5+8×1+5,5×3)/85 =13,2т.

Коефіцієнт випуску рухомого складу.

a_в = АД_е / АД_к , (1.18)

a_в = 21250/ 21705 = 0,98.

Коефіцієнт технічної готовності.

Технічний стан парку рухомого складу характеризується коефіцієнтом технічної готовності:

для одного автомобіля за Д календарних днів:

a_т = Д_т / (Д_т + Д_р), (1.19)

Тоді: a_т= (250 + 91)/(250+91+24) = 0,93.

для парку рухомого складу за Д календарних днів:

a_т = АД_т / (АД_т +А Д_р), (1.20)

Звідси: a_т = (21250+455) / (21250 + 455 + 0) = 1.

Коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності.

Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, g_с :

g_с = Q_ф / Q_в , (1.21)

де Q_ф – кількість фактично перевезеного вантажу, т;

Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, g_с.ср. :

g_с.ср = 311750 / 311750 =1.

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності, g_д :

g_д = Р_ф / Р_в , (1.22)

де Р_ф – кількість фактично виконаної транспортної роботи, ткм;

g_{д. ср} = 29402750 / 29402750 = 1.

Коефіцієнт використання пробігу.

b = L_в / L_заг , (1.23)

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). b = 90 / 180 = 0,5; 6). b = 0,44;

2). b = 110 / 250 = 0,44; 7). b = 0,5;

3). b = 0,5; 8). b = 0,5;

4). b = 0,5; 9). b = 0,5;

5). b = 0,5;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Коефіцієнт нульових пробігів.

w_н = L_н / (L_х + L_в + L_н), (1.24)

1). w_н = 0; 6). w_н = 0,18;

2). w_н = 0,06; 7). w_н = 0,07;

3). w_н = 0,062; 8). w_н = 0,075;

4). w_н = 0,058; 9). w_н = 0,07;

5). w_н = 0;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

l₀ = P / Q , (1.25)

l₀ = 29402750 / 311750 = 94,3 км.

Продуктивність.

Годинна продуктивність, W :

W_Q = Q_ї / t_ї , (1.26)

Тоді: W_Q = 13,2 / 5,8 = 2,3 т. – середнє значення.

W_p = P_ї / t_ї , (1.27)

Звідси: W_p = 1035,8 / 5,8 = 178,6 ткм. – середнє значення

Технологічний розрахунок АТП

Дата: 2019-05-29, просмотров: 367.

12 3 4 Следующая ⇒