ПЛАН

Вступ.................................................................................................................... 3

1. Проблема захисту вітчизняного виробника в контексті економічної безпеки країни............................................................................................................................. 6

1.1 Вільна торгівля і протекціонізм – проблема вибору............................... 6

1.2 Роль стандартизація та сертифікація у захисті економічних інтересів України........................................................................................................................ 11

2. Практичні аспекти політики протекціонізму в Україні............................... 14

2.1 Проблеми узгодження інтересів при проведенні політики захисту вітчизняного товаровиробника........................................................................................... 14

2.2 Аналіз особливостей застосування політики протекціонізму на прикладі фармацевтичної галузі України.................................................................... 15

3. Політика по захисту вітчизняного товаровиробника: сучасний та шляхи оптимізації........................................................................................................................... 19

3.1 Загальна характеристика вітчизняної політики по захисту товаровиробника........................................................................................................................ 19

3.2 Аналіз підходів до проблеми захисту вітчизняного товаровиробника 23

Висновок............................................................................................................ 36

Список використаної літератури...................................................................... 38

Вступ

Загострення кризи в економіці України вимагає чіткого усвідомлення дійсних перешкод економічному зростанню країни та розробки заходів щодо їхнього усунення. Досвід реформування доводить, що досі кроків по розбудові засад економічного зростання, підвищенню мотиваційних важелів в реальному секторі економіки зроблено не було.   

Значний рівень монополізації економіки України та нерегламентованість витрат монополістів всебічно сприяє тому, що вже на сучасному етапі українська продукція за рівнем цін переважно перевищила середньосвітові. Високі ціни вітчизняної продукції значно скорочують платоспроможний попит населення та орієнтують його на закупівлю іноземного товару, який за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливим.  

Скорочення обсягів виробництва продукції, зниження прибутку, підвищення запасів нереалізованої продукції та підтримання стабільності гривні значно погіршили стан фінансового забезпечення діяльності підприємств, про що свідчить постійне нарощення всіх видів заборгованості.  

Іншим ударом для національного виробника стало запровадження до нерозвиненого ринкового середовища та витратної економіки лібералізаційних принципів і швидких темпів інтегрування до світового співтовариства, що не спричинило, як очікувалося, підвищення конкурентоспроможності національного виробництва. Вітчизняне виробництво з деформованою структурою, дефіцитність споживчого ринку, старі методи державного управління при встановленні нових ринкових принципів спричинили значні негативні зрушення. Натомість, іноземний виробник, який не стикається з такою кількістю бар'єрів у країні свого базування, мав значно більше конкурентних переваг і, як правило, без зайвих перепон витісняв національного з ринків.  

Не розробленість антимонопольного законодавства, яке б кваліфікувало прояви монопольної поведінки, дозволяє нерезидентам позбавлятися конкурентів різними шляхами. В тому числі - зупинка діяльності українського підприємства-конкурента через оволодіння контрольним пакетом акцій.  

Неважко побачити, що зовнішньоекономічні процеси протягом останніх років повною мірою відтворюють збитки від внутрішніх кризових явищ. Співставлення внутрішніх і зовнішніх процесів свідчить про загальну природу обох. Цілком зрозумілим є той факт, що раціоналізація зовнішньоекономічних відносин відбудеться лише за умов концептуальних перетворень в політиці реформ і здійснення певних кроків у напрямі підвищення добробуту нації.  

Посилення інтенсивності зовнішньоторговельного обороту впливає на економічну безпеку України двобічно. З одного боку, експансія іноземних товарів сприяє витісненню вітчизняного товаровиробника та відволіканню коштів і сировинних ресурсів на розвиток іноземного виробництва. А з іншого - в умовах децентралізації каналів завезення імпортної продукції та зростанні човникової торгівлі, розширення обсягів продажу іноземних товарів виступає джерелом існування значної частини населення. Отже, експансія на внутрішній ринок з боку іноземних товаровиробників значною мірою підкріплена внутрішньою ініціативою. Таким чином, вирішення проблеми потребує застосування комплексних заходів поступового зупинення залежності від імпорту та створення відповідних умов всередині країни щодо розвитку національного виробництва.  

Розвиток цих процесів триває передусім через те, що стимули, які мають заохочувати національного виробника до покращання характеристик товару не працюють. Більш того, існуюче нормативно-правове регулювання погіршує ці характеристики. Український товаровиробник позбавлений і такої важливої конкурентної переваги, як місткий внутрішній ринок збуту продукції.  

Українські товаровиробник і споживач більшою мірою потерпають не внаслідок "зіткнення" з іноземним товаровиробником, а через відсутність злагодженої, комплексної системи заходів щодо внутрішнього регулювання, спрямованих на підвищення добробуту нації. Отже, в основі вирішення поточних і перспективних проблем знаходяться питання виправлення нераціональних внутрішніх зовнішньоекономічних потоків товарів за рахунок поліпшення умов розвитку національного виробника та оптимізації політики регулювання експортно-імпортних операцій.

    Таким чином основною метою курсової роботи є дослідження проблеми захисту вітчизняного виробника.     

Предметом курсового дослідження є теоретичні та прикладні проблеми пов’язані із протекціоністською політикою держави.

Об’єктом дослідження є політика держави щодо захисту національного виробника в Україні.

Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу.

Вагомий внесок у проблему дослідження питань захисту вітчизняного товаровиробника зробили такі зарубіжні та вітчизняні вчені як Балаян М.О, Бандурко П.П., Вергун С.В., Гаєвський Р.О.,   Кириченко О.А., Соколенко С. І., Соснін О.М. та ряд інших.

    Курсова робота складається з трьох розділів в яких послідовно розглядається необхідність та наслідки політики захисту вітчизняного виробника в Україні.

Висновок

Базуючись на наведеному у курсовій роботі матеріалі можна констатувати, що у будь-якої країни у довільний проміжок часу існують інтереси різних регіональних, соціальних або об’єднаних за типом діяльності груп, які мають у деяких випадках протилежну направленість. Під впливом цих груп урядом і парламентом можуть прийматися ті чи інші рішення, які можуть призвести до важких наслідків для суспільства взагалі. Найбільш суперечливим питанням є захист інтересів вітчизняного виробника, з іншого боку – на законодавчому рівні надзвичайно рідко можна зустріти рішення проблеми захисту вітчизняного споживача, хоча для деяких видів продукції більшість є споживачами, а виробники складають тільки незначну частину від споживачів. У простішому випадку захист вітчизняного виробника визначає, за винятком прямих заборон на імпорт тих чи інших товарів, підвищення цін імпортованих товарів за рахунок митних зборів до рівня цін вітчизняного виробника. Це дозволяє вітчизняному виробнику зберегти попит на свій продукт на внутрішньому ринку.

Споживач змушений сплачувати за цей продукт підвищену ціну. Це не єдиний шкідливий наслідок існування “захисту”. Якщо ціни вітчизняного виробника вищі від світових, то одним з пояснень цього є використання для виробництва застарілої технології і знос обладнання, що не дозволяє використовувати енергозберігаючі та інші заходи. Оплата праці на Україні менша, ніж у більшості торговельних партнерів, звідси випливає, що різниця в оплаті праці, як у деяких розвинених країнах, є головною причиною введення обмежень на імпорт. Введення митних зборів на імпортований товар закріплює становище, коли немає сенсу проводити модернізацію виробничого процесу. Неможливо придбати нове обладнання і скоротити адміністративний апарат, якщо прибуток можна отримати без цих закладів.

Українське виробництво, що перебуває в кризовому стані, все одно не буде налаштоване на підвищення ефективності. Захисні кроки, які мають виконувати роль "парасольки", мають бути запроваджені лише на обмежений час і паралельно із заходами щодо стимулювання національного виробництва.  

Для нації, яка претендує на гідне місце на світовій арені, мають бути передбачені механізми зосередження національного контролю за найбільш прибутковими та перспективними напрямами, від розвитку яких залежить не тільки інфраструктурне забезпечення національного бізнесу, а й його налаштування на більш ефективну роботу за рахунок нововведень, нових джерел розвитку тощо. Останні мають бути передбачені в стратегії державного розвитку як необхідна складова підвищення конкурентоспроможності економіки в цілому. Необхідне перелаштування економічної моделі на принципи ефективності та конкурентоспроможності, на дотримання національних економічних інтересів, а основне спрямування зовнішньоекономічної політики має полягати у всебічному стимулюванні національного виробництва та створенні внутрішніх умов його розвитку, принаймні не гірших, ніж в іноземних конкурентів. 

ПЛАН

Вступ.................................................................................................................... 3

1. Проблема захисту вітчизняного виробника в контексті економічної безпеки країни............................................................................................................................. 6

1.1 Вільна торгівля і протекціонізм – проблема вибору............................... 6

1.2 Роль стандартизація та сертифікація у захисті економічних інтересів України........................................................................................................................ 11

2. Практичні аспекти політики протекціонізму в Україні............................... 14

2.1 Проблеми узгодження інтересів при проведенні політики захисту вітчизняного товаровиробника........................................................................................... 14

2.2 Аналіз особливостей застосування політики протекціонізму на прикладі фармацевтичної галузі України.................................................................... 15

3. Політика по захисту вітчизняного товаровиробника: сучасний та шляхи оптимізації........................................................................................................................... 19

3.1 Загальна характеристика вітчизняної політики по захисту товаровиробника........................................................................................................................ 19

3.2 Аналіз підходів до проблеми захисту вітчизняного товаровиробника 23

Висновок............................................................................................................ 36

Список використаної літератури...................................................................... 38

Вступ

Загострення кризи в економіці України вимагає чіткого усвідомлення дійсних перешкод економічному зростанню країни та розробки заходів щодо їхнього усунення. Досвід реформування доводить, що досі кроків по розбудові засад економічного зростання, підвищенню мотиваційних важелів в реальному секторі економіки зроблено не було.   

Значний рівень монополізації економіки України та нерегламентованість витрат монополістів всебічно сприяє тому, що вже на сучасному етапі українська продукція за рівнем цін переважно перевищила середньосвітові. Високі ціни вітчизняної продукції значно скорочують платоспроможний попит населення та орієнтують його на закупівлю іноземного товару, який за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливим.  

Скорочення обсягів виробництва продукції, зниження прибутку, підвищення запасів нереалізованої продукції та підтримання стабільності гривні значно погіршили стан фінансового забезпечення діяльності підприємств, про що свідчить постійне нарощення всіх видів заборгованості.  

Іншим ударом для національного виробника стало запровадження до нерозвиненого ринкового середовища та витратної економіки лібералізаційних принципів і швидких темпів інтегрування до світового співтовариства, що не спричинило, як очікувалося, підвищення конкурентоспроможності національного виробництва. Вітчизняне виробництво з деформованою структурою, дефіцитність споживчого ринку, старі методи державного управління при встановленні нових ринкових принципів спричинили значні негативні зрушення. Натомість, іноземний виробник, який не стикається з такою кількістю бар'єрів у країні свого базування, мав значно більше конкурентних переваг і, як правило, без зайвих перепон витісняв національного з ринків.  

Не розробленість антимонопольного законодавства, яке б кваліфікувало прояви монопольної поведінки, дозволяє нерезидентам позбавлятися конкурентів різними шляхами. В тому числі - зупинка діяльності українського підприємства-конкурента через оволодіння контрольним пакетом акцій.  

Неважко побачити, що зовнішньоекономічні процеси протягом останніх років повною мірою відтворюють збитки від внутрішніх кризових явищ. Співставлення внутрішніх і зовнішніх процесів свідчить про загальну природу обох. Цілком зрозумілим є той факт, що раціоналізація зовнішньоекономічних відносин відбудеться лише за умов концептуальних перетворень в політиці реформ і здійснення певних кроків у напрямі підвищення добробуту нації.  

Посилення інтенсивності зовнішньоторговельного обороту впливає на економічну безпеку України двобічно. З одного боку, експансія іноземних товарів сприяє витісненню вітчизняного товаровиробника та відволіканню коштів і сировинних ресурсів на розвиток іноземного виробництва. А з іншого - в умовах децентралізації каналів завезення імпортної продукції та зростанні човникової торгівлі, розширення обсягів продажу іноземних товарів виступає джерелом існування значної частини населення. Отже, експансія на внутрішній ринок з боку іноземних товаровиробників значною мірою підкріплена внутрішньою ініціативою. Таким чином, вирішення проблеми потребує застосування комплексних заходів поступового зупинення залежності від імпорту та створення відповідних умов всередині країни щодо розвитку національного виробництва.  

Розвиток цих процесів триває передусім через те, що стимули, які мають заохочувати національного виробника до покращання характеристик товару не працюють. Більш того, існуюче нормативно-правове регулювання погіршує ці характеристики. Український товаровиробник позбавлений і такої важливої конкурентної переваги, як місткий внутрішній ринок збуту продукції.  

Українські товаровиробник і споживач більшою мірою потерпають не внаслідок "зіткнення" з іноземним товаровиробником, а через відсутність злагодженої, комплексної системи заходів щодо внутрішнього регулювання, спрямованих на підвищення добробуту нації. Отже, в основі вирішення поточних і перспективних проблем знаходяться питання виправлення нераціональних внутрішніх зовнішньоекономічних потоків товарів за рахунок поліпшення умов розвитку національного виробника та оптимізації політики регулювання експортно-імпортних операцій.

    Таким чином основною метою курсової роботи є дослідження проблеми захисту вітчизняного виробника.     

Предметом курсового дослідження є теоретичні та прикладні проблеми пов’язані із протекціоністською політикою держави.

Об’єктом дослідження є політика держави щодо захисту національного виробника в Україні.

Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу.

Вагомий внесок у проблему дослідження питань захисту вітчизняного товаровиробника зробили такі зарубіжні та вітчизняні вчені як Балаян М.О, Бандурко П.П., Вергун С.В., Гаєвський Р.О.,   Кириченко О.А., Соколенко С. І., Соснін О.М. та ряд інших.

    Курсова робота складається з трьох розділів в яких послідовно розглядається необхідність та наслідки політики захисту вітчизняного виробника в Україні.

Проблема захисту вітчизняного виробника в контексті економічної безпеки країни