За оперативними даними Держкомстату реальний валовий внутрішній продукт у січні-квітні 2007 року порівняно з відповідним періодом 2006 року збільшився на 7,9%, у квітні – на 7,6%. Номінальний ВВП склав 180617 млн. грн., у квітні – 48365 млн. грн. Індекс-дефлятор ВВП у січні-квітні дорівнював 115,1%.

Таким чином, протягом січня-квітня 2007 року економіка країни демонструвала значні темпи розвитку, хоча і показала низхідну траєкторію (реальні темпи ВВП у січні становили 109,3%, у січні-лютому – 108,6%, у січні-березні – 108%). Це, певною мірою, було обумовлено поступовим збільшенням порівняльної бази 2006 року (з 100,9% у січні до 102,7% у січні-квітні).

Рис. 2.2. Зміна реального ВВП, кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Рис. 2.3. Індекс реального ВВП (грудень 1999=100), відсотки [26]

Економічне зростання у січні-квітні відбувалось, значною мірою, за рахунок підвищення внутрішнього попиту, в першу чергу інвестиційного, а також сприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури (збереження високого рівня цін на ринках металургії і хімії). Позитивний вплив на економічне зростання також мало підвищення споживчого попиту за рахунок суттєвого зростання доходів населення, яке відбувалось у попередніх періодах.

Прискорення реальних темпів зростання ВДВ відбулось у торгівлі до 114,9% проти 114,1% у І кварталі 2007 року. Зростання обсягів виробництва у промисловості та будівництві призвело до збільшення фізичних обсягів оптової торгівлі на 10,3%, що позитивно вплинуло на ВДВ торгівлі в цілому. Підвищення реальних наявних доходів населення за січень-березень (на 11,1%) стимулювало оборот роздрібної торгівлі, приріст обсягів якої становив 25,9%.

Рис. 2.4. Зміни обсягів ВДВ торгівлі, кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Уповільнення реальних темпів ВДВ в порівнянні з січнем-березнем 2007 року відбулось:

• У транспорті та зв'язку (на 1,5 в.п.), що обумовлено зниженням темпів приросту зв'язку порівняно з попереднім періодом. Проте, кумулятивний темп вантажообігу та пасажирообороту зберігся на рівні І кварталу 2007 року. Реальне зростання ВДВ становило 106,2%.

Довідково. У січні-квітні темп зростання вантажообігу становив 102,7%, пасажирообороту – 101,6%.

Рис. 4. Зміни обсягів ВДВ транспорту, кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

• У будівництві (на 1,1 в.п.), що пов'язано з високою порівняльною базою відповідного періоду попереднього року. В той же час, поступове збільшення потреби у виробничих та торговельних приміщеннях, а також житлі призвело до зростання ВДВ будівництва до 113,1%.

Рис. 2.5. Зміни обсягів ВДВ будівництва, кумулятивного, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

• У сільському господарстві (на 1,6 в.п.), що відбулось за рахунок скорочення приросту вирощування худоби і птиці як у сільськогосподарських підприємствах, так і у господарствах населення через збитковість цього виду діяльності. При цьому, збільшення темпів виробництва продукції у сільськогосподарських підприємствах на 8,7% і у господарствах населення – на 0,5% забезпечило зростання ВДВ сільського господарства на 3,3%.

Рис. 2.6. Зміни обсягів ВДВ сільського господарства, кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Майже на рівні січня-березня збереглись реальні темпи ВДВ у промисловості, освіті, охороні здоров'я та наданні соціальної допомоги.

Зростання промислового виробництва забезпечувалось, в основному, за рахунок металургії і машинобудування, завдяки значному їх внеску у розвиток промисловості (близько 40%). Фактори впливу на зростання промисловості залишаються такими ж, як і у попередньому періоді. Збільшення інвестиційного попиту зумовлено необхідністю модернізації підприємств енергетики, добувної і обробної промисловості з метою скорочення споживання енергоносіїв, більш раціонального використання наявних ресурсів та підвищення конкурентоспроможності на світових ринках. Це призвело до зростання у машинобудуванні на 22,5%. Також вагомим чинником збільшення виробництва підприємствами цієї галузі є розширення зовнішнього попиту на транспортні засоби вітчизняного виробництва.

Покращання зовнішньоекономічної кон'юнктури та підвищення цін на металопродукцію на світових ринках сприяло збільшенню зовнішнього попиту на продукцію металургійної галузі. Це, поряд із зростаючим внутрішнім попитом на продукцію металургійних підприємств з боку будівництва, машинобудування, а також самої металургії, які є основними вітчизняними споживачами металопродукції, призвело до збільшення випуску металопродукції на 16,4%. В цілому зростання ВДВ переробної промисловості за січень-квітень становило 114,2%.

Реальне зростання ВДВ добувної промисловості становило 105%. Сезонне скорочення попиту з боку теплових електростанцій на паливно-енергетичні ресурси було стримуючим фактором розвитку добувної промисловості.

Рис. 2.7. Зміни обсягів ВДВ переробної промисловості, кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Рис. 2.8. Зміни обсягів ВДВ добувної промисловості, кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Єдиним видом економічної діяльності, реальні темпи ВДВ якого були від'ємними, було виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (мінус 2,9%). Це пов'язано з "теплими" погодними умовами, що зменшило потребу у споживанні, та високою порівняльною базою попереднього року.

Рис. 2.9. Зміна реального ВВП у січні-квітні за видами економічної діяльності, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Найбільший внесок в економічне зростання спостерігався у видах економічної діяльності, які надають послуги (торгівля, транспорт та зв'язок, освіта, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги, інші види економічної діяльності): він становив 3,5 в.п. Внесок ВДВ галузей, які виробляють товари – 2,8 в.п., з них промисловість – 2,7 в.п.

Зростання ВВП також значною мірою було забезпечено збільшенням чистих податків, реальний приріст яких був на рівні 15,4% (їх внесок у зростання склав 2,1 в.п.) Причиною цього є більші, ніж закладалось в розрахунки бюджету, обсяги надходження від:

• ПДВ (перевиконання на 3,8% від плану на січень-квітень 2007 рік), за рахунок зростання імпорту та споживчого попиту населення;

• акцизів, що зумовлено законодавчими змінами: зокрема, підвищено ставки акцизного збору на пиво солодове, спирт і спиртові напої, тютюн для паління і сигарети з фільтром (перевиконання на 1,7%, у т.ч. із вироблених в Україні товарів – на 2,0%);

• податків на міжнародну торгівлю (перевиконання на 6,2%).

Рис. 2.10. Зміна обсягів чистих податків на продукти, кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року [26]

Щомісячна статистика стосовно показників ВВП, яку публікує Держкомстат в оперативному режимі, носить орієнтовний характер і не співпадає з остаточними значеннями. Мета її опублікування – показати лише тенденцію зміни компонент ВВП. Найсуттєвіші зміни при уточненні спостерігаються саме за статтею "Чисті податки на продукти".

Таблиця 2.11

Темпи реального зростання чистих податків на продукти 2004-2006 рр., % [26]

У І кварталі 2007 року завдяки сприятливій зовнішній кон'юнктурі на продукцію експортоорієнтованих галузей та зростанню вітчизняного промислового виробництва відбулось збільшення у 2,1 рази порівняно з відповідним періодом 2006 року фінансового результату до оподаткування від звичайної діяльності підприємств та організацій (крім малих, сільськогосподарських підприємств і установ, що утримуються за рахунок бюджету). Характерною ознакою І кварталу 2007 року було зменшення збитків збиткових підприємств, чого не спостерігалось з січня 2006 року.

Формування фінансового результату діяльності суб'єктів господарювання за січень-березень відбувалось під впливом:

– зростання прибутку прибуткових підприємств в 1,5 рази, порівняно з відповідним періодом попереднього року;

– зменшення збитків збиткових підприємств на 8,3% порівняно з відповідним періодом попереднього року;

– збільшення відношення прибутку прибуткових підприємств до збитку збиткових: за січень-березень 2007 року становило 3 проти 1,7 за січень-березень 2006 року.

Збільшення прибутку відбулось по всіх видах економічної діяльності. У групі лідерів у зростанні прибутків були підприємства торгівлі (2,1 рази) та транспорту (1,8 рази), що пов'язано з підвищенням попиту на транспортні послуги та послуги підприємств торгівлі з боку промисловості та будівництва, внаслідок прямої залежності фінансових результатів зазначених галузей від обсягів виробництва промисловості (112,5% у січні-березні 2007 до січня-березня 2006 року). Також досить високі темпи зростання прибутків спостерігались в операціях з нерухомістю (1,9 рази) та будівництві (1,9 рази) за рахунок збільшення цін на нерухомість, зростання обсягів будівельних робіт (на 14,2%), завдяки як розширенню попиту на нерухомість, так і сприятливим погодним умовам січня-березня. Але, якщо зростання прибутків у підприємств основним видом діяльності яких є операції з нерухомістю супроводжувалось скороченням збитків, то в торгівлі, транспорті та будівництві відбувалось збільшення збитків на 52,7%, 45,1% та 25,2%, відповідно.

Таблиця 2.12

Внески видів економічної діяльності до загального приросту ВВП, % [26]

Таблиця 2.13

Динаміка зростання валового внутрішнього продукту України [26]

Таблиця 2.14

Випуск товарів та послуг і валова додана вартість за видами економічної діяльності (січень-квітень 2007 року) (відсотки, у порівнянних цінах) [26]

Висновки

Відповідно до поставлених завдань курсової роботи можна зробити наступні висновки:

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП) вимірює ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у даній країні протягом певного періоду часу, – як правило, року. Валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах, називається номінальним ВВП. Номінальний ВВП одночасно віддзеркалює як кількість вироблених товарів і послуг, так і рівень їхніх цін. Інакше кажучи, на динаміку номінального ВВП впливають як зміни у фізичному обсязі виробленої продукції, так і зміни рівня цін. Часто буває так, що фізичний обсяг ВВП скорочується, а номінальний ВВП збільшується за рахунок зростання цін. Проте рівень життя людей насамперед залежить від кількості вироблених і спожитих товарів та послуг. Тому макроекономіка досліджує динаміку фізичного обсягу ВВП, тобто зміни в кількості виготовленої вітчизняною економікою продукції. З цією метою обчислюють реальний ВВП.

2. Валовий внутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, називається реальним ВВП. Саме цей показник дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, а отже й про стан справ в економіці країни. Аналіз динаміки реального ВВП показує, що періоди його зростання чергуються з періодами скорочення.

3. Валовий внутрішній продукт, як уже зазначалося, обчислюють трьома методами:

1) як суму видатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками – метод кінцевого використання);

2) як суму грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році (за доходами – розподільний метод);

3) як суму доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (за галузями – виробничий метод).

4. Аналіз процесів виробництва, розподілу і використання валового внутрішнього продукту в Україні дає змогу зробити такі висновки:

– створено макроекономічні умови для стабілізації виробництва;

– зберігається платіжна криза, що погіршує фінансовий стан підприємств, стримує розвиток виробництва, сприяє бартеризації економіки та її тінізації;

– існують проблеми зі збутом вітчизняної продукції внаслідок її високої собівартості, неконкурентоспроможності на зовнішніх ринках;

– високий рівень податків стримує розвиток вітчизняного виробництва;

– вкрай звужені інвестиційні можливості гальмують перехід до економічного зростання в багатьох галузях економіки;

– нестача грошових доходів для придбання товарів та оплати послуг домашніми господарствами призводить до подальшої натуралізації особистого споживання та зниження його абсолютного рівня.

5. Нині економіка України перебуває у фазі пожвавлення. Найбільший темп спаду реального ВВП спостерігався в 1994 р., коли він становив майже 23 %. Основною причиною цього була гіперінфляція, яка "з'їла" оборотні кошти підприємств і позбавила їх інвестиційних джерел для розвитку виробництва.

Як видно з динаміки реального ВВП, Україна значною мірою втратила свій економічний потенціал, що був нагромаджений за роки перебування в складі СРСР. Це пояснюється переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки. Незважаючи на труднощі, пов'язані з перебудовою економіки, Україна поступово оновлює структуру виробництва, застосовуючи нові технології, активно розбудовує ринкову інфраструктуру, яка сприяє розвитку бізнесу в Україні.

6. Формування обґрунтованої соціально-економічної стратегії вимагає вірогідних прогнозів динаміки виробництва валового внутрішнього продукту як одного з найважливіших показників стану економіки. ВВП не тільки відбиває підсумки її функціонування, а й відіграє виняткову роль у механізмі регулювання ринкових процесів, слугує передумовою застосування стимулюючих, антиінфляційних методів монетарної і фіскальної політики. Всі регулюючі заходи уряду мають бути підпорядковані забезпеченню заданої величини ВВП. Саме на основі його динаміки та структури визначається рівень розвитку макроекономічної системи.