Протягом останніх років в Україні докладалося чимало зусиль для створення та вдосконалення податкової системи, перетворення податків на дієві важелі економічної політики. При цьому стратегічною метою є створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, а також створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство.

Ключове місце в процесі гармонізації національного податкового законодавства з вимогами законодавства Європейського Союзу приділяється прийняттю Податкового кодексу України.

Під час опрацювання відповідних розділів проекту Кодексу враховувалися вимоги щодо приведення їх у відповідність з основними положеннями законодавства Європейського Союзу, зокрема у сфері обкладання податком на додану вартість, справляння акцизного збору, спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва. При цьому пріоритетними питаннями в області адаптації податкового законодавства, на яких у першу чергу були сконцентровані зусилля розробників проекту Податкового кодексу i за якими в обов’язковому порядку має забезпечуватися приблизна адекватність проектів нормативно-правових актів України законодавству ЄС, є непряме оподаткування, перш за все податок на додану вартість.

У ході роботи над проектом Податкового кодексу Робоча група з його підготовки проводила консультації з представниками науки, юристами та економістами. Як відзначили представники наукових кіл, які здійснили експертизу розділів проекту, одним з найбільш вдалих є розділ «Податок на додану вартість», виписаний з урахуванням Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 р. про спільну систему податку на додану вартість, оскільки він є найбільш адаптованим до європейського законодавства. У цьому розділі проекту знайшла відображення низка важливих моментів реформування системи обкладання цим податком у частині відповідності вимогам зазначеної Директиви.

У проекті Кодексу враховано положення, які містяться у згаданій Директиві, а саме: визначення термінів; перелік платників податку на додану вартість; визначення об’єктів оподаткування ПДВ, бази оподаткування, понять поставки товарів, поставки послуг, місця поставки товарів та місця поставки послуг; перелік операцій, що звільняються від обкладання податком на додану вартість на території країни та при ввезенні товарів на митну територію України; ставки податку; перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; порядок подання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом тощо.

У проекті Кодексу уточнено перелік операцій, які не є об’єктом оподаткування i які звільняються від оподаткування. При цьому перелік пільгових операцій дещо скорочено, насамперед за рахунок звільнень від оподаткування операцій, безпосередньо не пов’язаних із соціальним захистом малозабезпечених верств населення, i звільнень, що спотворювали умови здорової конкуренції та ставили в нерівні умови платників окремих галузей народного господарства.

Крім приведення національного законодавства у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зазначене стало передумовою для поетапного зниження ставки податку на додану вартість з 20 до 17%. Доречно зазначити, що відповідно до Директиви Ради 2006/112/ЄС у країнах Європейського Союзу до 31 грудня 2010 р. стандартна ставка цього податку не може бути меншою від 15%.

Також у розділі проекту Податкового кодексу, присвяченому податку на додану вартість, знайшли відображення адаптовані до законодавства ЄС норми, що передбачають механізм оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, відповідно до якого суб’єкт підприємницької діяльності в галузі сільського господарства, рибальства та лісового господарства без реєстрації його платником ПДВ може обрати режим оподаткування за фіксованою ставкою (12%). При цьому сума податку залишається в розпорядженні такого суб’єкта для компенсації сплаченого податку у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг.

Запропоновані в розділі «Податок на додану вартість» норми не мають дискримінаційного характеру, оскільки звільнення в частині ПДВ поширюватимуться як на поставку вітчизняних товарів, так i на ввезення товарів іноземного виробництва. При цьому не передбачається встановлення пріоритетів в оподаткуванні окремих галузей чи суб’єктів господарювання. Зазначені норми не суперечитимуть вимогам Ради ЄС та угодам ГАТТ/СОТ.

Директива про спільну систему податку на додану вартість дає змогу навіть членам ЄС на певний перехідний період застосовувати той режим оподаткування, який діяв у цих країнах до моменту їх вступу до Європейського співтовариства.

Тобто більшість положень проекту Податкового кодексу щодо системи обкладання податком на додану вартість уже адаптовано до законодавства Європейського Союзу.

У розділі «Спеціальні режими оподаткування» з метою стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств для суб’єктів спеціальних (вільних) економічних зон, де запроваджено режим спеціальної митної зони, запропоновано новий механізм стимулювання інвестиційної діяльності, який не суперечить вимогам Міжнародної конвенції про спрощення i гармонізацію митних процедур системи угод від 18.05.73 р. (м. Кіото).

Зокрема, у проекті Податкового кодексу запропоновано особливий порядок сплати ПДВ при переміщенні через межі СЕЗ передбачених інвестиційними проектами товарів (відповідно до визначення СЕЗ як території, що знаходиться поза межами митної території України), за винятком транспортних засобів, підакцизних товарів та товарів 1 — 24 груп за УКТ ЗЕД.

Суб’єктом підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку, пропонується запровадити нові принципи податкового стимулювання інвестиційної діяльності в регіонах, виходячи зі стандартів Угоди про субсидії та компенсаційні заходи системи угод ГАТТ/СОТ. Зокрема, законопроектом передбачається вексельна форма сплати ПДВ при імпорті устаткування, обладнання та комплектуючих до них та визначено строк погашення векселя 90 днів. При цьому Кабінет Міністрів України матиме право продовжувати зазначений строк погашення векселя залежно від технологічних особливостей конкретного виробництва.

Також одним із основних напрямів удосконалення обкладання акцизним податком у проекті Податкового кодексу є адаптація законодавства України до норм Директив Ради ЄС, які регулюють обкладання цим податком.

Підсумовуючи викладене, можна стверджувати: реалії сьогодення переконливо засвідчують, що невід’ємною складовою процесу вдосконалення податкового законодавства України є його адаптація до законодавства Європейського співтовариства i вимог положень угод ГАТТ/СОТ.