В період з 1992 по 2007 роки структура доходів Державного бюджету України значно змінилася, що зумовлено як зміною політики доходів, зокрема податкової політики (зміна податкових ставок, бази оподаткування, податкових пільг тощо), так і розподілом загальнодержавних доходів між різними ланками бюджетної системи, а також зміною економічної ситуації в цілому. Так, податки були і залишаються основним джерелом надходження коштів до бюджету, причому частка їх забезпечення зростає щороку (дод. 2).

Найбільшим джерелом доходів від податків до державного бюджету є податок на додану вартість. З 1997 року спостерігається стрибкоподібне зростання надходжень ПДВ, що стало наслідком зарахування цього податку в повному обсязі до доходів державного бюджету, тоді як раніше він розподілявся між ланками бюджетної системи. Починаючи з 2000 року питома вага ПДВ в бюджеті країни знову почала знижуватися, проте, на сьогоднішній день ми можемо спостерігати значне покращення ситуації: за показниками 2005-2006 років характерним є те, що темпи зростання податкових надходжень значно вищі за темпи зростання макроекономічних показників. Таким чином, податок на додану вартість забезпечує значну частку надходжень до Державного бюджету України.

Тому серйозні податкові зміни, які вкрай необхідні, неможливо здійснювати без бюджетних рішень, а точніше – будь-які податкові зміни слід розглядати лише паралельно з бюджетними.

Дослідивши особливості функціювання податку на додану вартість у багатьох розвинених європейських країнах, зокрема тих, що входять до Європейського Союзу, можна запропонувати напрямки вдосконалення механізму справляння ПДВ в Україні:

Ú встановити диференційовані ставки податку на додану вартість;

Ú спростити механізм справляння податку на додану вартість, а саме – виключити з бази оподаткування інші податки і збори та обов'язкові платежі;

Ú змінити дату виникнення податкового зобов'язання і відповідно податкового кредиту;

Ú посилити контроль за здійсненням відшкодування ПДВ з бюджету;

Ú обмежити перелік пільг, залишити тільки пільги, що стосуються предметів першої необхідності та послуг соціальної сфери обслуговування;

Ú змінити механізм справляння ПДВ щодо підприємств торгівлі та посередницької діяльності. Встановити, що об'єктом оподаткування у вказаних підприємствах виступає валовий дохід, який визначається як різниця між ціною реалізації та ціною придбання. Це дасть можливість не застосовувати до підприємств торгівлі та посередницької діяльності механізм відшкодування податку на додану вартість.

З метою оптимізації процесу адміністрування ПДВ пропонуються чотири альтернативні шляхи удосконалення законодавства про ПДВ, котрі в рамках євроінтеграції України вже активно впроваджуються органами податкової служби:

è запровадження ПДВ-рахунків, яке передбачає відкриття кожним платником ПДВ додаткового банківського рахунку для зарахування та списання коштів ПДВ;

è запровадження ПДВ-поля, коли у платіжному дорученні банку на перерахування коштів передбачено окреме вікно, де проставлятиметься сума ПДВ, яка перераховуватиметься разом із платіжним дорученням;

è запровадження солідарної відповідальності, яке передбачає у разі виявлення одного з фіктивних контрагентів відповідальність усіх, хто в цьому ланцюгу скористався неіснуючим податковим кредитом;

è подання в електронному вигляді реєстрів виданих і отриманих податкових накладних, яке означає, що разом із декларацією за звітний місяць до податкового органу буде також надано і копію реєстру податкових накладних.