Матеріал пружної тонкостінної втулки – сталь 30ХГС ГОСТ 4543-71 ( 
МПа, 
МПа).
Внутрішній діаметр центрального отвору деталі - 
мм.
Зовнішній діаметр бобишки деталі - 
мм.
Довжина втулки - 
мм.
Вибір номінального діаметра пружної втулки
Номінальний діаметр пружної втулки дорівнює номінальному діаметру базової поверхні деталі - 
мм. Допуск на діаметр пружної втулки призначаємо за пасуванням із зазором, приймаємо 
мм.
Визначення довжини тонкостінної частини втулки
Згідно рекомендацій [1] приймаємо довжину тонкостінної частини втулки рівною базовій довжині посадного отвору, збільшеної на 5 мм, тобто: 
мм.
Розрахунок максимального зазору у спряженні 
.
Максимальний зазор у спряженні 
обчислюють за формулою:
, (2.1.2)
де 
- максимальний внутрішній діаметр деталі, мм; 
- мінімальний зовнішній діаметр втулки, мм.
, (2.1.3)
, (2.1.4)
де 
- граничне верхнє відхилення внутрішнього діаметра деталі, мм; 
- граничне нижнє відхилення для втулки.
Згідно прийнятих основних відхилень і квалітетів 
мм; 
мм.
мм.
мм.
мм.
Визначення допустимої пружної деформації втулки 
(збільшення діаметра в її середній частині) . Допустиму пружну деформацію втулки 
обчислюють за формулою:
, (2.1.5)
де 
– коефіцієнт запасу.
мм.
Перевірка умови:
(2.1.6)
Оскільки 
мм 
мм, то умова задовольняється, механізм центрує та затискає деталь.
Розрахунок параметрів окремих елементів пружної втулки.
Товщину стінки оболонки 
обчислюють за математичною залежністю:
(2.1.7)
мм.
Ширину посадного пояска 
визначають за формулою:
(2.7.8)
мм.
Приймаємо 
мм.
Радіус заокруглення приймаємо конструктивно - 
мм.
Рекомендовану висоту робочої частини під заповнення гідро-пластмасою 
обчислюють за математичною залежністю:
(2.1.9)
мм.
Згідно рекомендацій [1] половину висоти порожнини виконуємо у втулці, а другу половину – у корпусі пристрою.
Решту розмірів вибираємо конструктивно.
Визначення максимального крутного моменту 
, що передається втулкою.
Максимальний крутний момент , що передається втулкою, розраховують за формулою:
, (2.1.10)
де величину 
обчислюють таким чином:
(2.1.11)
мм.
Н×м.
Розрахунок тиску гідро-пластмаси 
, необхідного для надійного закріплення заготовки на втулці.
Сумарний тиск гідро-пластмаси , необхідний для надійної фіксації заготовки на втулці, обчислюють за формулою:
, (2.1.12)
де 
– тиск, що відповідає первинному контакту оболонки з деталлю, МПа; 
- тиск, що залежить від сили різання, МПа.
Тиск, що відповідає первинному контакту оболонки з деталлю, 
при 
мм > 
мм визначають за математичною залежністю:
(2.1.13)
МПа.
Тиск 
дорівнює нулю, оскільки в даному випадку відсутній процес різання. Тоді
МПа.
Визначення довжини контакту оброблюваної заготовки з втулкою 
в момент, коли заготовка закріплена.
Довжину контакту оброблюваної заготовки з втулкою в момент, коли заготовка закріплена, розраховують, виходячи із таких міркувань.:
Для довгих втулок при 
:
(2.1.14)
мм.
Для забезпечення точного центрування та надійного закріплення необхідно витримувати умову:
, (2.1.15)
де 
.
- умова задовольняється.
Визначення розмірів і ходу плунжера, що забезпечує необхідний тиск гідро пластмаси . Діаметр плунжера 
обчислюють за формулою:
(2.1.16)
мм.
Приймаємо 
мм.
Довжину робочої поверхні плунжера 
визначають за формулою:
(2.1.17)
мм.
Спряження плунжера з отвором в корпусі виконуємо за пасуванням - 
. Хід плунжера 
розраховують за математичною залежністю:
, (2.1.18)
де 
- початковий об’єм гідро-пластмаси в пристрої
(2.1.19)
см3.
- збільшення об’єму робочої порожнини за рахунок зміни діаметра втулки внаслідок деформації на величину 
.
(2.1.20)
см3.
- об’єм, утворений за рахунок стиску гідро-пласту (0,5 % від початкового об’єму на 100 МПа тиску), тобто:
(2.1.21)
см3.
мм.
Розрахунок, виходячи з необхідного тиску гідро-пластмаси та діаметра плунжера, необхідного початкового зусилля на плунжері, 
Необхідне початкове зусилля на плунжері, 
визначають за формулою:
(2.1.22)
Н » 1518 Н.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 207.
