Розрахунок сумарної похибки, вибір раціональної схеми встановлення і установних елементів пристрою
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

На точність оброблення впливає цілий ряд технологічних факторів, які спричиняють сумарну похибку, що для плоских поверхонь визначається згідно формули :

 

 

де  – похибка встановлення заготовки у пристрій;

 - похибка оброблення, яка виникає внаслідок зміщення елементів технологічної системи під дією сил різання та інерційних сил;

 - похибка налагодження технологічної системи;

 - похибка зношування різального інструменту;

 - похибка верстата внаслідок зношування за період експлуатації;

 - температурна похибка оброблення;

k – коефіцієнт ризику; приймаємо k=1;

kI – коефіцієнти, що враховують відповідні закони розподілу похибок.

Похибка встановлення:  визначається за формулою:

 

,                                (1.4.1)

 

де  – похибка базування;

 - похибка закріплення;

 - похибка розташування заготовки у пристрої.

Похибка базування при даній схемі базування дорівнює нулю, оскільки конструкторська, технологічна та вимірні бази співпадають.

Отже, .

Похибку закріплення визначають із залежності:

 

,                               (1.4.2)

 

де ymax, ymin– відповідно максимальне та мінімальне зміщення заготовки при її закріпленні;

a- кут, під яким знаходиться оброблювана площина.

З огляду на досвід виконання фрезерних робіт приймаємо  мкм.

Похибка положення заготовки є наслідком неточності виготовлення верстатного спорядження, зношування його установчих елементів, а також похибки встановлення спорядження на верстаті:

 

               (1.4.3)

 

Похибка виготовлення пристрою  залежить в основному від точності виготовлення деталей верстатного пристрою. Технологічні можливості виготовлення верстатного спорядження забезпечують  в межах 3¸100 мкм.

Вважаючи, що використовуване обладнання – нове, приймаємо =20 мкм.

Складова характеризує зношування установчих елементів:

 

,                                (1.4.4)

 

де N– число контактів заготовки з опорою (приймаємо рівним програмі випуску виробів: N=5000 штук);

b - поправочний коефіцієнт; для циліндричних пальців і опор b=0,01.

 

 мкм.

 

Складова  виражає похибку встановлення пристрою на верстаті. Величина  складає 10¸20 мкм.

Приймаємо =20 мкм.

Визначаємо сумарну похибку положення заготовки:

 

                          (1.4.5)

 мкм.

 

Отже, похибка встановлення буде становити:

 

 мкм.

 

Похибка оброблення  виникає внаслідок зміщення елементів технологічної системи під дією сил різання. Вважаємо, що сила різання та крутний момент у нашому випадку буде повністю компенсований силою затиску та грамотним розміщенням опор при великій жорсткості системи; у цьому разі похибкою оброблення можна знехтувати: =0.

Похибку налагодження технологічної системи  за рахунок використання установів приймаємо рівною 0.

Отже, =0 мкм.

Похибка зношування металорізального інструменту =80 мкм згідно табл. 29, стор. 74, [3].

Похибка верстата внаслідок зношування за період експлуатації  =50 мкм згідно табл. 23, стор.55, [3].

Температурну похибку  приймають рівною 0,1 від сумарної похибки;

 

                             (1.4.6)

 

Без врахування температурної похибки:

 

 мкм.

 мкм.

 мкм.

 

Перевіряємо виконання умови:

 

 (0,85…0,9) × Th,

 

де Th – допуск на витримуваний розмір під час фрезерування 15h14 мм, тобто Th=430 мкм.

 мкм  365,5…387 мкм - умова виконується.

Оскільки дана технологічна операція виконується при базуванні на оброблені поверхні, використовуємо в якості опор плоскі пластини або опори.

Дата: 2019-05-29, просмотров: 168.