Місце України в міжнародній економіці
Аналіз географічної і товарної структури експорту товарів та послуг за 2008 рік та січень 2009 року
У 2008 році Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з 217 країнами світу (торгівля товарами) і з 212 країнами по торгівлі послугами.
Згідно Державному комітету статистики України, експорт товарів і послуг в 2008 році склав 78 696,7 млн.дол (що на 34,9% більше 2007 року), імпорт – 92 181,2 млн. дол. (+40,5% в порівнянні з 2007 р.). При цьому від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 13 484,5 млн. дол. [10]
Загальновідомо, що значне негативне зовнішньоторговельне сальдо негативно впливає на економіку країни. За останні роки спостерігається значне збільшення дефіциту торгівлі товарами. Завдяки профіциту в торгівлі послугами вдавалося збалансувати ситуацію. Проте, через ряд негативних чинників (кризові явища в світовій економіці, значне зменшення грошових потоків від українців, що працюють за кордоном, падіння попиту на чорну металургію і ін.), дефіцит зовнішньої торгівлі товарами в 2008 році склав 18,5 млрд. дол., тоді як профіцит зовнішньої торгівлі послугами лише 5,047 млрд. дол., що складає тільки 27,28% від дефіциту торгівлі товарами.
За перші три місяці 2009 року від'ємне сальдо балансу зовнішньої торгівлі товарами склало 1,391 млрд доларів. Вартісні об'єми експортних постачань оцінюються в 8,5 млрд доларів (на 39,2% менше, ніж в 2008-му). Імпорт товарів знизився в порівнянні з I кварталом минулого року на 46,9% — до 9,9 млрд. доларів.
Дані сайту державної статистики що до об’єму експорту та імпорту товарів відносно країн світу за січень 2009 року представлено в таблиці 2.1.1. (Додаток А, Табл. 2.1.1).
Аналіз експорту
Аналіз імпорту
Співпраця України з міжнародними організаціями
Співробітництво з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ)
На пленарному засіданні Верховної Ради України 7 лютого 2006 року було прийнято Закон України “Про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком” № 3392.
Міністерством економіки отримано від керівництва ЄІБ офіційне повідомлення про завершення юридичних процедур та вступ в силу Рамкової угоди між Україною та ЄІБ 8 квітня 2006 року. В травні 2006 року у Лондоні генеральним директором ЄІБ з питань кредитування в Європі Томасом Хаккетом та віце-президентом ЄІБ Саулі Нііністо було заявлено про намір розпочати широкомасштабне інвестування в Україні, в першу чергу у сфері транспорту, розвитку міської інфраструктури, а також підтримки екологічної безпеки Чорноморського басейну. Ратифікація Рамкової угоди з Європейським інвестиційним банком відкрила перспективи співробітництва в частині фінансування проектів в реальному секторі.
У вересні 2006 року у м. Сінгапур під час проведення щорічних зборів МВФ та Світового банку у ході зустрічі Екс-Міністра економіки Макухи В.О. із заступником генерального директора ЄІБ з питань кредитування в Європі Андреасом Верікіосом було підтверджено намір реалізувати раніше досягнуті домовленості. На сьогодні в Україні на стадії підготовки перебуває спільний з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ЄІБ третій проект “Ремонт автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп на ділянці від м. Київ (км 14) до м. Броди, Львівської обл. (км 441)” загальною вартістю 668,3 млн. євро (сума позик ЄБРР та ЄІБ – по 200 млн. Євро). Метою проекту є приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп на ділянці від м. Київ (км 14) до м. Броди, Львівської обл. (км 441) - однієї з найважливіших магістральних доріг України, що співпадає з пан’європейським транспортним коридором №3: Берлін – Вроцлав – Краків – Львів – Рівне – Житомир – Київ. 19 грудня 2006 року в Києві з ЄБРР були підписані відповідні Кредитна та Проектна угоди. 17-23 липня 2007 р. в Люксембурзі відбулися офіційні переговори за Українським проектом європейських доріг України, а 30 липня 2007 р. у м. Києві були підписані відповідні Фінансова та Проектна угоди між Укравтодором та ЄІБ. Ще один спільний з ЄБРР проект в енергетиці “Будівництво повітряної лінії 750 кВ Рівненської АЕС – Київська з підстанцією 750 кВ “Київська” на стадії підготовки, сума позики за яким має складати 150 млн. євро. Основними цілями проекту є: максимальне використання встановленої потужності Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій ОЕС України; підвищення стабільності електропостачання споживачів центральної частини ОЕС України, в тому числі Київського енерговузла; винесення мережі 750 кВ із забрудненої зони Чорнобильської АЕС.
Також за інформацією, отриманою в ході робочих консультацій з ЄБРР, між ЄІБ та ЄБРР досягнуто домовленості щодо співфінансування ряду проектів в нафтогазовій галузі.
Крім того, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади здійснюється підготовка пропозицій щодо ініціювання спільних з ЄІБ проектів.
На разі ЄІБ керується в своїх операціях Корпоративним операційним планом на 2006-2008 рр.
Головною метою Банку залишається внесок через фінансування раціональних інвестицій у процес досягнення стратегічних цілей, визначених Радою ЄС. В контексті країн-партнерів (держав поза межами ЄС) ЄІБ керується наданими йому Радою ЄС мандатами.
Мандат ЄІБ, що набув чинності з 01.08.2007 передбачає фінансування проектів на суму в 3,8 млрд. євро на 5 років (2007-2012). Меморандумом, що підписано між ЄІБ та ЄБРР в листопаді 2006 року передбачається встановлення значної щорічної квоти для фінансування проектів у країнах-членах ЄБРР (28 країн).
Для регіону України, Росії, Молдови та Білорусі пріоритетами роботи виступають:
- охорона довкілля;
- транспортна, енергетична, муніципальна інфраструктура на пріоритетних транс’європейських (інфраструктурних) осях.
Кредити надаються тільки за умови, що використовуються й інші джерела фінансування. Фінансування проектів до 50% загальної вартості може здійснюватися ЄІБ.
Співробітництво з Північним інвестиційним банком (ПІБ)
23 грудня 2005 року між Україною та ПІБ підписано Рамкову Угоду.
14 вересня 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Рамкової Угоди між Україною та Північним інвестиційним банком».
Рамковою угодою передбачено, що Північний інвестиційний банк (далі – Банк) може відповідно до цієї угоди вільно здійснювати на території України діяльність, передбачену Статутом Банку, згідно із законами та нормативно-правовими актами України. Також Банк на території України провадить свою діяльність у режимі, який надається міжнародним фінансовим організаціям і є найбільш сприятливим для будь-якої такої діяльності.
26 жовтня 2006 року відбулась церемонія підписання Меморандуму про взаємне порозуміння між «Укрексімбанком» та Північним інвестиційним банком.
Підписання Меморандуму передбачає виділення кредиту в розмірі 100 млн. дол. США для реалізації екологічних та енергозберігаючих проектів (50 млн. дол. США) та проектів кредитування малого та середнього бізнесу (50 млн дол. США.).
Пріоритетами кредитування ПІБ є:
- виробництво енергії та енергозбереження;
- захист навколишнього середовища;
- транспорт;
- телекомунікації;
- розвиток промисловості (целюлозно-паперової);
- інфраструктура.
На сьогодні розглядається питання про залучення коштів ПІБ для реалізації проекту “Будівництво електростанції комбінованого циклу, що запалюється доменним газом, біля Алчевського металургійного комбінату” (сума позики 40 млн. дол. США).
Державні зовнішні запозичення у міжнародних фінансових організацій за умови їх ефективного використання є важливим джерелом ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних проектів соціального та економічного розвитку (див. Додаток В), інструментом інституційних перетворень та міжнародної інтеграції.
Розвиток імпортного сектору
Серед пріоритетів державної імпортної політики на перше місце необхідно поставити ввезення сучасної техніки і технології, ноу-хау, інжинірингових послуг. За умови об'єднання новітньою технологи з достатньо високим загальноосвітнім і професійним рівнем українських працівників саме такий підхід дасть бажаний результат. Доцільною була б розробка державної програми технологічної модернізації виробництва на базі закордонних технологій з вказівкою джерел фінансування (внутрішніх і зовнішніх) і виділенням головних галузей економіки, які є визначальний в системі науково-технічного прогресу.
Другий важливий напрям імпортної політики - охорона здоров'я, розробка та виробництво медичних приладів та ін. Розвиток за участю закордонних галузей охорони здоров'я набуває першочергового економічного і соціального значення. Слід також відмітити, що фармацевтична промисловість в Україні функціонує на досі високому рівні, і, в найближчому майбутньому можлива співпраця з Росією, шляхом створення фармацевтичного кластеру на території Харківської та Курської областей [12].
Третій напрям – це активізація закордонної підприємницької діяльності і створення розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту також сприяють активізації зовнішньоекономічних потоків. Нинішня зовнішньоекономічна політика України по суті є пасивною, тимчасовою, перехідною. Закордонна підприємницька діяльність може здійснюватися за наявності вільних капіталів, досвіду, підготовлених кадрів. Починати доведеться зі створення за кордоном спільних підприємств і фірм за участю українського капіталу, відкриття філій банків, розвитку інших структур, які сприяли б просуванню товарів і послуг на світові ринки. Ключовою ланкою зовнішньоекономічної стратегії є податкова, депозитна, цінова, кредитна, фінансова і валютна політика. Ніякі ухвали і рішення не додадуть бажану активність і господарську енергію ні внутрішнім товаровиробникам і експортерам, ні закордонним інвесторам і банкірам без створення в Україні сучасної системи оподаткування експорту, імпорту, прибутку спільних підприємств, і т. д. Враховуючи досвід закордонних країн в стимулюванні експортних галузей, доцільно було б експортоорієнтірованним виробництвам компенсувати податок на додану вартість при перетині товарами митних меж України, а також упровадити пільгові умови кредитування інвестиційних програм і проектів. Цінова політика вже зараз повинна орієнтуватися на зближення внутрішніх і світових цін, депозитна – на світові грошові ринки.
Висновки
В результаті дослідження були виконані поставлені цілі: виявлені і проаналізовані теоретичні основи формування стратегії МЕДУ, був проведений аналіз статистичних даних про експортно-імпортні відносини країни, виявлені спрямованості зовнішньоекономічній діяльності і сформована своя точка зору з приводу розробки стратегії МЕДУ.
Також була проаналізована структура експорту товарів і об'єми експорту і імпорту. Можна сказати, що частка металургії і машинобудування в експорті продовжує залишатися значною в порівнянні з іншою продукцією. Об'єми і експорту, і імпорту за період 2004-2009 зростають, сальдо зовнішньої торгівлі продовжує залишатися негативним з 2005 р., що вимагає перегляду стратегії зовнішньої торгівлі і підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів.
Підводячи підсумки, слід відмітити, що для повноцінного входження України в світове господарство необхідна стратегія, що включає не безконтрольну лібералізацію зовнішньої торгівлі, а регульований державою процес формування відвертості національного ринку, доповнений цілеспрямованою політикою захисту національного виробника і споживача і наближення до світових норм і стандартів.
Ключове завдання стратегії зовнішньоекономічної діяльності - забезпечення відповідно до світових стандартам і критеріями оптимальності параметрів відвертості української економіки, виконання яких сприятиме економічній безпеці держави, забезпечуватиме тісний перетин внутрішньої і зовнішньої економічної політики.
Необхідно обрати інноваційний шлях розвитку. Нові розробки можна здійснити, наприклад, у сфері використання геотермальної енергії як альтернативного джерела. До перспективних галузей я віднесла машинобудування, фармацевтичну, продовольчу, туристичну галузі та ін.. Не повністю (лише на 50%) використовується транзитний потенціал України, а це теж після деяких перетворень та технічних перебудувань може приносити неабиякий прибуток.
Саме вищевказані галузі є і можуть стати конкурентоспроможними. Інтеграція України в світові економічні структури вимагає деякого часу і здійснюватиметься у міру виникнення сприятливих тому внутрішніх і зовнішніх умов.
Головне на сьогодні для України – це чітко визначити курс, враховуючи усе сказане вище. Це буде довгий і складний шлях, але поступово, рік за роком, дія за дією ми будемо наближатися до тих часів, коли наша країна зможе стати однією з найрозвинутіших.
Перелік використаної літератури
1. Алексей Рухлов. Принципы портфельного инвестирования. - Финансы. Ценные бумаги. - 1997.
2. Гитман Л. Дж., Джонк М. Д. Основы инвестирования. Пер. с англ. - М.: Дело, 1997.
3. Инновационная стратегия украинских реформ/ Гальчинский А., Гаєц В., Кинах А. Семиноженко В. –К.: Знання, 2002. – 324 с.
4. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. – Під заг. ред.. О.Г. Гупала. – К.: Вид. «Хай-Тек Прес», 2007. – 368с.
5. Онищенко В.П.// Социальный контекст евроинтеграционной стратегии Украины// Экономическая теория. - 2008. - №2, с. 60-74
6. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: Либра, 2002.
7. Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр. Послання Президента України до Верховної Ради України на 2000 рік // Голос України. – 2000.– 2 лютого
8. Экономічний енциклопедичний словник: У 2-х т. – Т.2/За ред. С.В, Мочорного. – Львів.: Світ, 2006. -568 с.
9. Министерство экономики Украины http://www.me.gov.ua
10. www.ukrstat.gov.ua – Сайт держстатистики
11. «Зеркало недели» № 8 (229) 27 лютого — 5 березня 1999 http://www.zn.ua/3000/3320/20691/
12. Харківська обладміністрація
Додаток А
Додаток Б.
Інвестиції
Країни-інвестори
Інвестиції по регіонах
§ Київ — 12,1 млрд. дол. (1570 підприємств і 32,2% об'єму іноземного капіталу в економіку країни);
§ Дніпропетровська обл. — 3,6 млрд.долл. (881 і 9,9%);
§ Донецька обл. — 1,75 млрд.долл. (429 і 4,8%);
§ Харківська обл. — 1,57 млрд. дол. (654 і 4,3%);
§ Київська обл. — 1,35 млрд. дол. (742 і 3,7%);
§ Одеська обл. — 1,09 млрд. дол. (861 і 3,0%).
Таблиця 2.2.1
Додаток В
Місце України в міжнародній економіці
Дата: 2019-05-29, просмотров: 217.
