Фінансові інвестиції ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» є активною формою ефективного використання тимчасово вільного капіталу. До традиційних активів відносяться акції і облігації. Саме вони є основними інструментами формування капіталу ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс».

Акції ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» є іменними, на пред’явника, привілейованими та простими. Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в правлінні акціонерними товариством, якщо інше не передбачено його статутом.

Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованими (у процентах до їх номінальної вартості) щорічно виплачуваними дивідендами. Виплата дивідендів здійснюється у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від величини одержаного товариством прибутку. Якщо прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, що сплачуються акціонерам за простими акціями, перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями, власникам останніх може надаватися доплата до розміру дивідендів, сплачених іншим акціонерам.

За кількістю голосів, що акції надають їхнім власникам на загальних зборах акціонерів, розрізняють так звані одноголосі, багатоголосі та безголосі акції. Певна кількість акцій, що зосереджена в одних руках і забезпечує більшість голосів, має назву контрольного пакета акцій.

Власник акцій формально не вважається власником підприємства. Він не має права вилучати свою частку з виробництва, оскільки та не має самостійного значення.

У разі, коли акціонер з тих чи інших причин захоче позбутися належних йому акцій, він може або повернути їх самому товариству (в акціонерних товариствах закритого типу), або продати на ринку цінних паперів (коли це акції товариства відкритого типу).

До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів, що містить такі основні дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий номер акції, за якою виплачуються дивіденди, найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.

Особливу увагу у ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» приділяється методам оцінки реальної вартості окремих видів фінансових вкладень. Вартість, що визначається сумою доходів, які цінні папери можуть принести їх власникові.

Загальним критерієм ефективності інвестиційного проекту ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» являється рівень прибутку, отриманого за вкладений капітал. При цьому під терміном прибутковість розуміється не лише приріст капіталу, а такий темп його приросту, що повністю компенсує загальні зміни покупної спроможності грошової одиниці за період що розглядається, забезпечить мінімальний рівень прибутковості та покриє ризик інвестора, пов’язаний з здійсненням проекту.

Таким чином, проблема оцінки привабливості інвестиційного проекту ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» полягає в визначенні рівня його прибутковості. Існує два основних підходу к вирішенню цього питання, згідно з якими методи оцінки ефективності інвестицій можна розділити на дві групи: прості (статистичні) та динамічні (методи дисконтування).

До статистичних методів оцінки ефективності інвестицій ТОВ «Північноукраїнський будівельний альянс» можна віднести розрахунок стоку окупності і норму прибутку.

Строк окупності – це розрахунковий період повернення первинних вкладів за розрахунок прибутку від проектної діяльності.

Достоїнствам цього методу відносять простоту і наглядність розрахунків. Однак у даного методу є і дуже суттєві недоліки. По-перше, вибір бази порівняння – нормативного строку окупівельності – може бути суб’єктивним. По-друге, метод не враховує дохідність проекту поза строків окупівельності, а значить не може використовуватись при порівнянні варіантів з однаковими періодами окупівлі, але з різними строками життя. Крім того, метод не підходить для оцінки проектів, пов’язаних з принципово новими продуктами, або продуктами інноваційного характеру. Точність розрахунків по такому методу в більшій мірі залежить від частоти строку проекту на інтервали планування [8; c. 59].

Коефіцієнт розрахований по методу проста норма прибутку, аналогічний коефіцієнту рентабельності капіталу і показує, яка частина інвестиційних затрат компенсується прибутком за період одного інтервалу планування. Порівнюючи розраховану величину норма прибутку з міняльним або середнім рівнем прибутку, інвестор може прийти до висновку про цілеспрямованість подальшого аналізу даного інвестиційного проекту.

Достоїнством цього методу, як і першого, є простота розрахунків. Зокрема, оцінюється прибутковість проекту. Однак є суттєві недоліки: не враховується цінність майбутніх надходжень, існує велика залежність від вибраної для порівняння базовою величиною чистого прибутку, отримана при цьому норма прибутку відіграє роль середньої величини за весь період [8; c. 62]

Динамічні методи оцінки ефективності інвестицій, базуються на принципах дисконтування, які дають можливість позбавитись основного недоліку статистичних методів оцінки – неможливість обліку цінності майбутніх грошових надходжень по відношенню к поточному періоду – і отримати колективні оцінки ефективності проектів. Охарактеризуємо найбільш поширені критерії оцінки ефективності інвестицій, основані на методах дисконтування.

Одним з таких показників є чиста поточна вартість, цей показник представляє собою різницю між приведеною до поточного періоду (за допомогою дисконтування) сумою надходжень від реалізації проекту і сумою інвестиційних та інших дисконтованих затрат, що виникають в ході реалізації проекту. На підприємстві, де розробляються проекти і керівництво якого має заінтересованість в їх ефективній реалізації, то необхідно надати перевагу тим із них для яких цей показник має позитивне значення. Однак при порівнянні проектів, що не співпадають по масштабу діяльності, більше значення чистої поточної вартості не завжди відповідає більш ефективному варіанту капіталовкладень. Таким чином при всіх достоїнствах цей метод не дозволяє порівняння проектів з різною капіталоємкостях. В таких випадках слід використовувати індекс прибутковості [7; c. 26].

Індекс прибутковості показує відносну прибутковість проекту, або дисконтова ну вартість грошових надходжень від проекту, в розрахунку на одну одиницю вкладів. Він розраховується шляхом ділення дисконтованої вартості проектних грошових коштів на приведену вартість грошових відтоків. Якщо цей показник більше 1,0, то проект привабливий. Цей метод можно використовувати для оцінки проектів з різними затратами.

Наступним показником є внутрішня норма рентабельності проекту, цей показник представляє собою таку величину ставки проценту, при якій чиста приведена вартість проекту буде дорівнювати нулю, тобто приведена вартість очікуваних потоків грошових коштів дорівнює приведеній вартості відтоків. Якщо цей показник перевищує потрібну норму дохідності в даній галузі, то проект має сенс прийняти. К достоїнствам даного методу відноситься об’єктивність, незалежність від абсолютного розміру інвестицій, оцінка відносної прибутковості проекту, інформативність [7; c. 28].

Розрахунки по описаним критеріям не дають кінцевої відповіді на питання про привабливість проекту в умовах середи, що змінюється. Можливі наслідки цих змін обов’язково повинні знаходити відображення в результатах експертизи проекту. Для цього розроблений спеціальний інструментарій – «Аналіз ризиків». Побудовані по проекту потоки грошових коштів відносяться к майбутнім періодам і носять прогнозний характер, тому найбільш важливою частиною аналізу стає облік наслідків похибок прогнозу.

Використання перелічених методів аналізу ефективності інвестицій являється невід’ємною частиною об’єктивної оцінки проекту, важливішим етапом виступає аналіз інвестиційних ризиків.

Існує два основних підходи до аналізу ризиків: якісний і кількісний. Якщо в ході якісного аналізу визначаються наслідки їх реалізації і шляхи мінімізації з урахуванням приблизної вартості, то в ході кількісного аналізу вивчають зміни ефективності проекту в результаті зміни ряду факторів (показників, змінних), що перевіряються на ризикованість.

Кількісний аналіз ризиків може проводитись за наступними напрямками:

1. фінансові ризики;

2. маркетингові ризики;

3. технічні ризики;

4. ризики учасників проекту;

5. політичні ризики;

6. юридичні ризики;

7. екологічні ризики;

8. будівні ризики;

9. специфічні ризики;

10. обов’язки не передбачуваної сили (форс-мажор).

Ця класифікація проектних ризиків може доповнюватись в залежності від конкретних переваг і інформаційних можливостей розробника.

В області фінансових ризиків проект може бути ризикованим, якщо існують: економічна нестабільність в країні, інфляція, неплатежі в галузі, дефіцит бюджетних коштів.

В якості причин виникнення ризику можна віднести: фактори фінансової політики, коливання валютних курсів, державне регулювання облікової банківської ставки, ріст вартості ресурсів на ринку капіталу, ріст витрат промисловості.

Перелічені причини можуть привести до росту процентної ставки, подорожчанню фінансування, а також росту цін по контрактам на будівництво.

Маркетингові ризики виникають за наступними причинами:

1. помилки при виборі ринків збуту продукції, невірне визначення стратегії на ринку, неточний розрахунок місткості ринку, неправильне визначення потужності промисловості, слабкий аналіз конкурентів;

2. непродуманість, невідлаженість або відсутність збутної сітки на ринках збуту;

3. затримка в виході на ринок.

Все це може привести до недоодержання доходів, необхідних дял погашення кредитів, неможливість реалізувати продукцію по необхідній ціні в намічені строки.

Результатом прояву технічних ризиків являються відхилення від графіку освоєння проектної потужності, випуск продукції низької якості.

Причинами виникнення технічних ризиків є:

1. помилки в проектуванні;

2. недоліки технології і невірного вибору обладнання;

3. помилкового визначення потужності;

4. не хватки кваліфікованої робочої сили;

5. відсутність опиту праці з імпортним обладнанням;

6. зриву поставок сировини, строй матеріалів, комплектуючих;

7. підвищення цін на сировину, енергію і комплектуючі;

8. підвищення вартості обладнання;

9. зріст розходів на заробітну плату.

Ризики учасників проекту проявляється преш за все в невиконанні учасниками своїх обов’язків в рамках проекту по причинам: нестійкості фінансового положення; зміни політики в керівництві або ситуаціях, що змінились; невисокого професійного рівня.

Недофінансування проекту, зрив строків його реалізації і повернення вкладених коштів виникають із-за: ризику невиконання обов’язків кредиторами, примусової зміни валюти кредиту, скорочення ліміту валюти, припинення кредитування, жорсткість строків повернення кредиту і виплата процентів.

Основні причини виникнення політичних ризиків полягають в наступному: зміни торгового режиму і митної політики, зміни в податковій системі, валютному регулюванні, регулюванні зовнішньої політичної діяльності країни, зміни в системах експортного фінансування, нестабільна ситуація в країні, небезпеки націоналізації і експоприації, зміни законодавства (наприклад, закону про іноземні інвестиції), складності з репатріацією прибутку, геополітичні ризики, соціальні ризики. Ці причини можуть привести до збитків і навіть втраті проекту.

Юридичні ризики призводять к проблемам реалізації забезпечення в зв’язку з недосконалістю законодавства, нечітким оформленням документів, що підтверджують право власності, оренди та ін.

Можливість екологічних ризиків може виникнути внаслідок: недосконалості законодавства в частині вимог до оточуючого середовища; аварій. Будівні ризики можна розділити на односкладові: ризики в період до завершення будівництва і ризиків в період після завершення будівництва. Перші наносять матеріальний збиток будівництву, збільшуючи його вартість. Ризики другого виду включають: ризики якості продукції, ризики менеджменту, ризики реалізації продукції, експортно-імпортні ризики, фізичний збиток, транспортні ризики, несумісність обладнання.

До специфічних ризиків слід віднести тільки проектні ризики що рідко зустрічаються, належні саме до цього проекту.

Якщо існує небезпека впливу на хід реалізації проекту природних катаклізмів, то виникає необхідність розгляду форс-мажорних ризиків. Слід не тільки описувати їх можливі наслідки, а і пропонувати методи мінімізації збитку проекту.