Запускаємо на виконання виконавчий файл нашого проекту. Спочатку бачимо зображення електронної титульної сторінки (рисунок 4.1).
Рисунок 4.1 – Зображення електронної титульної сторінки
Програма чекає, поки буде натиснута довільна кнопка. Що ми і робимо. З’являється графік функцій (рисунок 4.2)
Нам потрібний проміжок, де функція перетинає ОХ.
Знову натискаємо довільну кнопку. З’являється вікно із запитом на введення даних (рисунок 4.3). Вводимо послідовно значення межі проміжку та похибки. Отримаємо:
a=0
b=1
eps=0.01
korin rivnjannja 0.500253
kilkist iteratsij 2
Рисунок 4.2 – Графік функцій
Рисунок 4.7 – Інформація про автора
Рисунок 4.3 – Вікно із запитом на введення даних
а=0
b=2
eps=0.01
korin rivnjannja 1.060973
kilkist iteratsij 1
Як бачимо, кількість ітерацій зменшилась.
Перевіримо, чи записано у файл проміжні результати рисунок (4.4)
Рисунок 4.4. – Проміжні результати
Дані записано нормально.
Після отримання числових результатів натискаємо довільну кнопку і переходимо до наступного вікна (рисунок 4.5), яке демонструє графічно реалізацію метода.
Рисунок 4.5 – Вікно демонстрації реалізації метода хорд
Дані для x, a та b завантажуються з текстових файлів KORENI.TXT та MEGI.TXT, точки будуються відповідно до цих даних. Після кожного натиснення будь-якої клавіші зчитуються наступні дані, аж поки не знайдемо значення x із заданою точністю.
Після натискання довільної кнопки переходимо до меню користувача (рисунок 4.6).
Натиснувши «7» – вийдемо з програми, обравши «6» побачимо вікно з інформацією про автора програми, «5» програма запускається заново, «4» запускається демонстрація роботи методу, «3» запускається введення даних, «2» запускається вікно з графіком, «1» запускається титульна сторінка.
Натиснувши довільну кнопку знову переходимо до вікна меню користувача.
Рисунок 4.6
Інструкція користувача
Для запуску програми потрібно зайти в папку Kursova і запустити на виконання файл KURSAK.EXE. Для вірної роботи програми у тій же папці має бути файл-драйвер EGAVGA.bgi.
Дана програма може працювати під управлінням операційної системи сімейства Windows, починаючи від версії 95 та під управлінням ОС MS-DOS.
Мінімальні системні вимоги для коректної роботи програми:
– операційна система Windows 95, Windows 98 або MS-DOS;
– процесор – не менше 8038 б;
– оперативної пам’яті – 512 Кб;
– відеокарта – 16 біт;
– вільного місця на жорсткому диску – 2Мб.
Після запуску програми спочатку бачимо зображення електронної титульної сторінки. Програма чекає, поки буде натиснута довільна кнопка. Що ми і робимо. З’являється графік функцій. Знову натискаємо довільну кнопку. З’являється вікно із запитом на введення даних. Вводимо послідовно значення межі проміжка та похибки. Отримаємо результати: корінь рівняння та кількість ітерацій.
Після отримання числових результатів натискаємо довільну кнопку і переходимо до наступного вікна яке демонструє графічно реалізацію метода. Дані для x, a та b завантажуються з текстових файлів KORENI.TXT та MEGI.TXT, точки будуються відповідно до цих даних. Після кожного натиснення будь-якої клавіші зчитуються наступні дані, аж поки не знайдемо значення x із заданою точністю. Після натискання довільної кнопки переходимо до меню користувача (рисунок 4.6).
Натиснувши 7 – вийдемо з програми, а обравши 6 побачимо вікно з інформацією про автора програми (Рисунок 4.7). На інші кнопки програма не реагує. Натиснувши довільну кнопку знову переходимо до вікна меню користувача.
Висновки
Під час виконання даної курсової роботи ми удосконалили свої знання в мові програмування С++. Для знаходження теоретичного і практичного матеріалу використовувався Інтернет, також довідники з програмування.
Серед недоліків програми слід відмітити недостатність у візуальному оформленні, хоча середовище програмування і не дає широких можливостей для цього. Серед переваг помічаємо такі характеристики програми, як швидкодія, легкість у користуванні та невеликі розміри виконавчого файлу.
До недоліків програми можна віднести недосконалість візуального оформлення, яке обмежене 16 кольорами, а також робота програми в DOS режимі.
У пояснювальній записці розглянуто інші математичні способи знаходження коренів рівнянь, а також опис виконаної програми.
Перелік літератури
1. Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. С++ і С++ Builder. Навч. посібн. 3-тє вид. – Львів: СПД Глинський, 2006. – 192 с.
2. Пахомов Б.И. С/С++ и Borland C++ Builder для студента. – Спб.: БХВ-Петербург, 2006. – 448 с.
3. С/С++. Программирование на языке высокого уровня / Т.А. Павловская. СПб.: Питер, 2002. – 464 с
4. Сборник часто задаваемых вопросов и ответов к ним по компиляторам языков Си и C++ http://soft.munic.msk.su/
5. Уоррен Г.С. Алгоритмические трюки для программистов. – М.: Изд.дом «Вильямс», 2003
6. Шилдт Г. Теория и практика С++. – СПб.: BHV, 1996.
Додаток
Як зазначалося вище, наш проект складається з 6 додаткових модулів, та основного модуля, в якому міститься головна функція main() нашого проекту. Додаткові модулі не зв’язані один з одним, а лише з головним модулем.
Єдиним зв’язком (неявним) між модулями dyhotom.cpp та demon.cpp є спільне використання файлів KORENI.TXT та MEGI.TXT.
Загальна схема проекту із способами взаємодії між модулями наведена на рисунку 2.1.
 |
Рисунок 2.1 – Загальна схема проекту
Дата: 2019-05-29, просмотров: 233.
