З метою удосконалення методики естетичного виховання молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва нами здійснено педагогічну діагностику; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової школи методику використання народних промислів і ремесел, а також перевірено ефективність даної методики в естетичному вихованні учнів.
У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався стан використання народних промислів і ремесел в естетичному вихованні молодших школярів. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:
Емоційний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей учня як відчуття краси, переживання радості, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви практичної творчої діяльності, пов’язаної із використанням народних промислів і ремесел.
Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності, і потребою у самовираженні засобами пов’язаної із використанням народних промислів і ремесел.
Когнітивний критерій показує активність пізнання молодшого школяра у галузі пов’язаної із використанням народних промислів і ремесел, розуміння способів їх відображення в практичній діяльності, сформованість образотворчих вмінь та операцій, дієвість уяви, фантазії, вираженість інтуїції.
До діяльнісного критерію належать такі показники: здатність відображати особливості форми народних промислів і ремесел;
уміння відтворювати зовнішні контури натури;
уміння знаходити гармонійні співвідношення кольору, тону і пропорцій відтворюваного об'єкта;
здатність оригінально компонувати у галузі народних промислів і ремесел;
ступінь самостійної діяльності учня.
Дослідження особливостей використання народних промислів і ремесел здійснювалося у два взаємопов’язані етапи:
На першому етапі - (І семестр 2007-2008 рр) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання. Проведено констатуючий експеримент; розроблено та впроваджено на уроках образотворчого мистецтва методику опрацювання народних промислів і ремесел.
На другому етапі - (ІІ семестр 2007-2008 рр) - опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику естетичного виховання молодших школярів.
Експериментальне дослідження проводилося у 4-х класах ЗОШ №9 І-ІІІ ступенів м. Тернополя. Дослідженням було охоплено 29 учнів експериментального і 26 учнів контрольного класів.
Порівняння даних констатуючого етапу в експериментальних і контрольних групах показує незначну різницю у показниках по кожному із критеріїв творчого розвитку учнів. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до естетичного виховання засобами народних промислів і ремесел.
Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що 39% учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень естетичної вихованості засобами народних промислів і ремесел. До середнього рівня відноситься 49% учнів. Високого рівня досягає 17% досліджуваних молодших школярів. Можна стверджувати про малу ефективність традиційної методики опрацювання народних промислів і ремесел як засобу естетичного виховання молодших школярів.
Враховуючи специфіку молодшого шкільного віку, ми застосовували систему методів, яка передбачала застосування творчих завдань щодо створення молодшими школярами зразків народних промислів і ремесел. У дослідженні творчі завдання та їх розв’язання розглядаються з погляду творчої самореалізації учнів, а також оволодіння ними новими знаннями та способами творчої діяльності. Для оволодіння новими знаннями використовувалися методи і завдання, спрямовані на стимулювання навчальної діяльності учнів. Такими методами були гра (художня, пізнавальна), яка створювала сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочувала до навчання; метод створення ситуацій інтересу до оволодіння знаннями, тобто використання цікавих пригод, гумористичних уривків, випадковостей, життєвих несподіванок; метод опори на життєвий досвід, тобто використовувалися повсякденні спостереження дітей (фактів, явища, події).
Наведемо конспекти уроків із застосуванням методики роботи над зразками народних промислів і ремесел в експериментальному класі (див. додатки Б-В).
Моделювання змісту уроків ми здійснювали на основі врахування індивідуальних особливостей дітей, їх здібностей, інтересів, тому з підвищенням ролі диференціації художньо-творчої діяльності дітей, на формуючому етапі експерименту надано переваги художньо-ігровим формам практичної роботи.
Експериментальне дослідження особливостей використання народних промислів і ремесел на уроках трудового мистецтва показало, що внаслідок застосування даної методики в учнів підвищився рівень естетичної вихованості.
Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв естетичного розвитку учнів. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень естетичного розвитку внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень естетичного розвитку внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.
Так,19% учнів експериментального класу і 28% учнів контрольного класу має низький рівень естетичної вихованості. До середнього рівня відноситься 49% учнів експериментального і 53% учнів контрольного. Високого рівня естетичної вихованості досягли 32% учнів експериментального класу і лише 17% учнів контрольного класу (див. діаграму).
Діаграма
Розподіл учнів експериментального і контрольного класів за рівнями естетичної вихованості наприкінці експерименту
Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики естетичного виховання засобами народних промислів і ремесел в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень естетичного розвитку. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Висновки
Отже, народні художні промисли - це організоване виробництво творів декоративно-ужиткового мистецтва, призначених для продажу. Під декоративно-ужитковим мистецтвом розуміємо галузь художньої творчості, яка формує естетично-художнє середовище в побуті людини. До декоративно-ужиткового мистецтва відносимо предмети побуту: меблі, тканини, кераміку, фарфор, художнє різьблення, декоративний розпис, вишивку, вибійку, художнє литво, карбування тощо.
Ремесло - це дрібне виробництво ужиткових та мистецьких товарів, основою якого є переважно ручна техніка без виробничого поділу праці. Технологічні навички в народних ремеслах, як правило, передавалися від батька до сина з покоління в покоління. Тому часто саме в народному мистецтві збережені найдавніші традиції, художні стилі, віками нагромаджений ремісничий і художній досвід. Народне мистецтво протягом багатьох віків живило національну культуру, давало наснагу професійним митцям.
Народне образотворче і декоративне мистецтво своїми коренями сягає глибокої давнини. Воно нерозривно поєднано з магічно-обрядовою і господарською діяльністю людини. Саме тому твори народного мистецтва містять як духовні, так і матеріальні ознаки. Між звичайними побутовими предметами з дерева, глини, каменя та інших матеріалів і предметами-творами народного мистецтва не існує чіткої межі.
Реалізація завдань національного виховання вимагає глибокого наукового аналізу змісту і форм усієї виховної роботи, яка проводиться на сучасному етапі. У системі національного виховання важлива роль відводиться естетичній освіті, естетичного виховання учнів, набуття досвіду практичної діяльності у сфері естетичного виховання.
Доведено, що естетичне виховання молодших школярів обумовлене об'єктивними і суб'єктивними факторами. До об'єктивних відносяться середовище й умови, в яких проходить формування естетичних уявлень особистості, до суб'єктивних - естетичний рівень розвитку учнів, їх нахили та інтереси. Естетичний смак формується разом із становленням особистості. До завершення навчання в початковій школі в учнів складається певний естетичний смак, але він ще нестійкий. У процесі естетичного виховання ми поставили перед собою завдання визначити ступінь підготовки, а також особливості формування особистості молодшого школяра.
Одним із найважливіших джерел естетичного виховання і розвитку молодших школярів є народне мистецтво. Воно будить творчі сили учнів, робить доступним процес художньої творчості. Мистецтво, подібно до мови, є засобом спілкування людей, подібно до науки - засобом пізнання дійсності, подібно до педагогіки й моралі-засобом виховання, прищеплення знань і норм поведінки в суспільстві. Народне декоративно-прикладне мистецтво містить багато видів і жанрів (типологічних груп) залежно від матеріалу, техніки виготовлення та функціонального призначення виробів.
Проблема впливу народних промислів та ремесел як важливого засобу естетичного виховання і розвитку молодших школярів вимагає глибокого дослідження з урахуванням регіональних особливостей, оскільки результати експериментальних досліджень показали, що формування у молоді правильного розуміння законів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва ефективніше вдається тоді, коли процес навчання опирається на міцний ґрунт народних художніх традицій, а Тернопільщина - саме той етнографічний регіон, де залягає потужний пласт народного мистецтва.
З метою удосконалення методики естетичного виховання молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва нами здійснено педагогічну діагностику; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової школи методику використання народних промислів і ремесел, а також перевірено ефективність даної методики в естетичному вихованні учнів.
Експериментальне дослідження особливостей використання народних промислів і ремесел на уроках трудового мистецтва показало, що внаслідок застосування даної методики в учнів підвищився рівень естетичної вихованості. Так, наприкінці експериментального дослідження у процесі використання розробленої нами експериментальної методики естетичного виховання засобами народних промислів і ремесел в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень естетичного розвитку. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Список використаних джерел
1. Закон України про народні промисли // Народна творчість та етнографія. - 2001. - №5-6. - С.2-19.
2. Альбом листівок "Художні промисли України. Прикарпаття". - К.: Мистецтво, 1982. - 132 с.
3. Антонович Є.А., Проців В.І., Сенд С П. Художні техніки в школі. - К.: ІЗМН, 1997. - 312 с.
4. Антонович Є.А., Захарук-Чугай Р.В., Станкевич М.С. Декоративно-прикладне мистецтво. - Львів: Світ, 1992. - 271 с.
5. Бойко А. Педагогічний потенціал національно-культурних традицій // Рідна школа. - 1999. - №10. - С.12-15.
6. Будзак А. Ф Різьба по дереву в західних областях України. - Київ. Видавництво АН УРСР, 1960 рік - 106 с.
7. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.
8. Бушина Т. Декоративно-прикладне мистецтво Радянської України. - К.: Мистецтво, 1986. - 454 с.
9. Вальницькая С. Яворовська народна іграшка // Образотворче мистецтво. - 1993. - №5. - С.26-28.
10. Велігоцька Н.І. Юрченко П.Т. Декоративне ужиткове мистецтво // Історія українського мистецтва. У 6 т. - Київ. Головна редакція енциклопедії, 1967 - т.5. - С.363 - 390.
11. Від ремесла до творчості: Збірник / Упоряд. Ю.Г. Легенький. - К.: Час, 1990. - 152 с.
12. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270с.
13. Вовк Л.В. Студія з української етнографії та антропології - Київ: Мистецтво, 1995. - 336 с.
14. Ворона М.О. Особливості вияву естетичних почуттів у дітей // Початкова школа. - 1990. - №4. - С.64-66.
15. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. - К.: Оберіг, 1993. - 589с.
16. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.
17. Герман М.М. Скатерщинов В.К. Основные принципи классификации видов искусств. - М., 1982. - 224 с.
18. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. - М.: Педагогика, 1986. - 126с.
19. Гриб А. Витинанки Тернопільщини // Вільне життя, 18 березня, 1997.
20. Гриб А. Килими Надзбруччя // Ровесник, 4 вересня, 1979
21. Гриб А. Ювілейний вернісаж народних талантів // Тернопілля’96. - Тернопіль: Збруч, 1997.
22. Гургула І.Я. Народне мистецтво західних областей України. - К., 1966. - 214 с.
23. Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник /За ред. Запаска Я.П. - Львів: Афіша, 2000. - Т.1,2.
24. До історії народного мистецтва Покуття // Народознавчі Зошити. - 1999. - №4-С.538-549.
25. Етнографія України: Навчальний посібник / За ред. С.А. Макарчука. - Львів: Світ, 1991. - 520с.
26. Заєць І.М. Технологія виробів з деревини: Навчальний посібник - Київ, 1993 рік
27. Зворыгина Е.В. Первые сюжетные игры малышей. - М.: Педагогика, 1988. - 164 с.
28. Забуті старогалицькі джерела в народному декоративному мистецтві Покуття // Галич і Галицька земля у державотворчих процесах України: матеріали Міжнародної ювілейної наукової конференції. - Івано-Франківськ-Галич: Плай, 1998-С.165-168.
29. Історія народного господарства Української РСР: У 3 т., 4 кн. - К., 1983. - Т.1. - С.154-197.
30. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку // Рад. шк. - 1981. - С.48-50.
31. Кара-Васильєва Т.Г. Творці дивосвіту. - К.: Рад. шк., 1984. - 175 с.
32. Кара-Васильєва Т. Українська вишивка. - К.: Мистецтво, 1993. - 142 с.
33. Кара-Васильєва Т., Заволокіна А. Українська народна вишивка. - К.: Либідь, 1995. - 96 с.
34. Коваленко Т.В. Використання народної іграшки в трудовому вихованні і творчому розвитку молодшого школяра // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Збірник наукових праць. - Полтава, 1998. - С.311-318.
35. Коваленко Т.В. Збагачення словника молодших школярів при вивченні теми "Українська народна іграшка" // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Вивчення мови на комунікативній основі". - Полтава, 2000. - С.101-103.
36. Коваленко Т.В. Народна іграшка на уроках в початковій школі. Методичні рекомендації. - Полтава, 1998. - 138 с.
37. Коваленко Т.В. Українська народна глиняна іграшка на уроках художньої праці // Імідж сучасного педагога. - 1999. -№4. - С.44-45.
38. Кононенко П.П. Українознавство. - К.: Заповіт, 1994. - С.280-304.
39. Культура і побут населення України. - Київ: Либідь, 1991. - 346 с.
40. Лащук Ю.Л. Народне мистецтво українського Полісся. - Льв., 1992. - 124 с.
41. Литвак І.М. Іграшка народного майстра // Україна. - 1956. - №20. - С.17-19.
42. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354с.
43. Мириманов В.В. Малая история искусства: Первобытное и традиционное искусетво. - М.: Знание, 1973. - 456 с.
44. Морди Анри де. История декоративно-прикладного искусства. - М.: Капитолий, 1992. - 688 с.
45. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. - К., 1999. - 264 с.
46. Орнаментальні види творчості покутян // Народознавчі Зошити. - 2000. - №3-С.387-395.
47. Подарунок на Великдень. Упорядник В. Пацюрко. - Стрий: Добре серце, 1994. - 48 с.
48. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 2002. - 368с.
49. Саламченко О.Г. Гуцульське народне мистецтво і його майстри. Серія № 1, №16. - Київ, 1959. - 168 с.
50. Сапіга В.К. Українські народні свята та звичаї. - К.: Знання України, 1993. - 112 с.
51. Свид С.П., Проців В.І. Художні техніки. - Київ: Радянська школа, 1987. - 252 с.
52. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. - К.: Радянська школа, 1990. - 364 с.
53. Струбицька Н. Народні художні промисли Тернопільщини // Мистецтво Тернопільщини. - Тернопіль, 1990.
54. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. - 464 с.
55. Тищенко О.Р. Декоративно-прикладне мистецтво східних слов'ян і давньоруської народності. - К.: Основи, 1985. - 188 с.
56. Українське народознавство / За заг. ред. Павлюка. - Львів: Фенікс, 1994. - 384 с.
57. Художні промисли України. - Київ: Мистецтво, 1992. - 386 с.
58. Чарівне веретено: Нариси / Упоряд. А. Данилюк. - Львів: Каменяр, 1990. - 86 с.
59. Шевченко Г.П. Естетичне виховання у школі. - К.: Рад. школа, 1986. - 178 с.
60. Шкаровская Н. Народное самодеятельное искусство. - Л.: Аврора, 1975. - 264 с.
Додатки
Додаток А
Дата: 2019-05-29, просмотров: 345.
