Список використаної літератури

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1.	Характеристика ринку легкових автомобілів
1.1.	Класифікація легкових автомобілів
1.2.	Стан ринку легкових автомобілів в Україні
1.3.	Тенденції розвитку світового автомобільного ринку
1.4.	Огляд нормативної бази, яка регулює вільний обіг легкових автомобілів в Україні
Розділ 2.	Експериментальна частина
2.1.	Об`єкти експертизи
2.2.	Характеристика методів експертизи легкових автомобілів
2.3.	Характеристика методів визначення митної вартості легкових автомобілів
2.4.	Експертиза автомобілів
Розділ 3.	Митне оформлення легкових автомобілів індивідуального користування
3.1.	Порядок визначення класифікаційної належності легкових автомобілів за УКТ ЗЕД
3.2.	Порядок митного оформлення легкових автомобілів в режимі імпорту
3.3.	Методологія визначення митної вартості легкових автомобілів

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку України одним із стратегічних завдань є використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу такої пріоритетної галузі як автомобілебудування. Адже, у сучасній системі світових товарних ринків автомобільний займає особливе місце - один з найглобалізованіших, таких, що швидко розвиваються і є прибутковими, характеризується жорсткою конкуренцією, яка зумовлена різними факторами, серед яких: зростаючі надлишки виробничих потужностей автомобільної промисловості; зростання кількості країн, що організовують власне виробництво автомобільної продукції; формування міжнародних автомобільних альянсів. Тому перед урядом першочерговими питаннями у цій сфері є створення сприятливих умов (законодавчих, політичних, інвестиційних тощо) для зростання обсягів виробництва і реалізації вітчизняних легкових автомобілів, недопущення ухилення від оподаткування при ввезенні та реалізації авто, забезпечення економічних інтересів українських підприємств і держави в цілому.

Зазначимо, що нині на ринку України з'являється все більше автомобілів різних марок і моделей (як правило, це нові чи бувші у використанні імпортні машини). Саме тому Уряд намагається захистити українські автозаводи, вводячи високі ставки мита на іномарки, але, незважаючи на це, вітчизняним виробникам автотехніки приходиться існувати в умовах досить жорсткої конкуренції з іноземними виробниками. Попит на вітчизняні легкові автомобілі поступається попиту на автомобілі іноземного виробництва, оскільки останні представлені на автомобільному ринку у широкому асортименті, володіють високими споживчими та технічними характеристиками, якістю що відповідає ціні. Це і пояснює той факт,що автомобілі імпортного виробництва купуються і ввозяться до України не завжди на законних підставах. Відкриття меж привело по суті, до утворення могутнього ринку викрадених автомобілів. Цей ринок інтенсивно насичується за рахунок автомобілів, якими незаконно заволоділи у країнах Західної Європи.

Актуальність зазначених проблем, їх практичне значення і недостатня законодавча розробка і обумовили вибір теми, методики, мети, завдання і структури магістерської роботи.

Зокрема, метою роботи є – проведення аналізу вітчизняного та світового авторинків, дослідження особливостей експертизи, державного регулювання та методів визначення митної вартості імпортованих легкових автомобілів.

Реалізація мети роботи зумовила необхідність постановки та розв’язання таких завдань:

розглянуто питання класифікації легкових автомобілів за різними ознаками і параметрами;

проведено дослідження стану ринку легкових автомобілів в Україні, здійснено аналіз їх виробництва та реалізації за останні три роки;

визначено основні тенденції розвитку світового автомобільного ринку, зазначено перспективи майбутнього розвитку;

здійснено огляд нормативної бази, яка регулює вільний обіг легкових автомобілів в Україні;

розглянуто об’єкти та методи проведення експертизи транспортних засобів;

наведено методологію визначення митної вартості та порядку проведення митного оформлення легкових автомобілів.

Об’єктом дослідження є легкові автомобілі, особливості класифікації, експертизи, митного оформлення.

Інформаційну базу магістерської роботи склали законодавчі акти України, періодичні видання, підручники та відповідні матеріали з Інтернету.

Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, додатків.

Таблиця 1.

За 2000 –2001 роки

Сегмент ринку	Обсяг операцій за 2001 р., тис. шт.	Струк-тура ринку за 2001р., %	Обсяг опер-списів за 2000 р., тис. шт.	Струк-тура ринку за 2000 р., %	Динамика обсягів ринку в порівнянні з 2000 р.	Динаміка структури ринку в порівнянні з 2000 р.	Зміна обсягу пропаж (у шт.) стосовно 2000 р.	Зміна частки ринку (%) стосовно 2000 р.
Нові автомобі-лі (імпорт +вироб-ництво)	71,22	19,35%	61,72	13,79%	15,38%	40,32%	9,49	5,56%
Б/у (нові реєстра-ції)	57,11	15,52%	161,36	36,05%	-64,61%	-56,96%	-104,25	-20,53%
Внутріш-ні пере-продажі	239,69	65,13%	224,48	50,16%	6,78%	29,86%	15,209	14,98%
Усього	368,00	100%	447,55	100%	-17,77%	-79,55

Поряд зі збільшенням попиту на нові легкові автомобілі, у 2001 р. спостерігалася також зміна ринкових часток продавців російських і західних марок автомобілів — причому на користь останніх. Так, у 2001 році ріст реалізації західних моделей легкових автомобілів склав 41,85% стосовно 2000р. Реалізація нових російських автомобілів за цей же період зросли на 6,56%, відзначають фахівці ІАГ AUTO-Consulting.

Відставання в темпах росту реалізації призвело до того, що частка продавців нових російських автомашин знизилася на 4%, і зараз складає 61% ринку. Цим скористалися постачальники нових французьких (Peugeot, Renault, Citroen), німецьких (усі підрозділи Volkswagen Group (VW, Audi, Skoda) і BMW), а також японських (Suzuki, Daihatsu) марок легкових автомобілів.Зазначимо, що в даній ситуації ОАО «АвтоЗАЗ» теж втратило свої позиції - у 2001 р. частка цього виробника на вітчизняному ринку легкових автомобілів склала 8,39%, що на 1,81% менше, ніж у 2000 р [35]. .

Аналізуючи реалізацію легкових автомобілів за класами, відмітимо, що в структурі продаж у 2001 році найбільшу питому вагу становив клас “С”(62,15 %), друге місце займав клас”D” (14,58%), потім – клас “В” (10,85%) (табл. 2).

Таблиця 2.

У 2001-2002 роках (за класами)

Клас

Роки

2001 2001/2002 A 0,18% -44% B 10,85% -3% C 62.15% 9% D 14,58% -23% E 3,48% 5% Люкс 0,68% -2% Позашляховики 6,93% -11% Мінівени 1,03% 50% Спортивні автомобілі 0,13% -12%

За даними дослідно-аналітичної групи AUTОConsulting, у 2002 р. в Україні було продано 107 тисяч легкових автомобілів, що на 50% більше, ніж у попередньому році [35]. Лідерами як і раніше є компанії, що пропонують найбільш доступні і популярні автомобілі. Традиційним фаворитом є ВАЗ (обсяг реалізації становить 50 тис. авто). Але, незважаючи на високу популярність , їхня ринкова частка зменшилася з 56 до 47%. І цей процес буде прогресувати пропорційно росту добробуту населення. Визначена частина покупців буде віддавати перевагу максимально доступним «Таврії» і «Славуті», яких торік було продано більш 12 тисяч [35]. А споживачі, що раніше здобували російські автомобілі, переключаться на відносно доступні моделі малого класу корейських або європейських виробників. Приблизно по такому сценарію зараз розвивається й автомобільний ринок прибалтійських держав, де продукція російського автопрому з кожним роком зустрічається все рідше.

Аналізуючи динаміку виробництва автомобілів у розрізі регіонів зазначимо, що у 1998,2000 та 2001 році лідером була Запорізька область із обсягами виробництва відповідно 12760, 11683 та 14810 шт., а у 1999 році, виготовивши 6045 авто, вона поступилась місцем АРК обсяг виробництва якої становив8626 шт.(додаток 10).

Відмінні результати минулого року не є показником, який дозволив би автотрейдерам зупинитися на досягнутому. Міцно затвердившись в столиці, практично всі оператори ринку направили свої зусилля на завоювання розумів і гаманців регіонального споживача. Цей рух цілком виправданий. Як затверджує директор департаменту розвитку дилерської мережі «Автогрупи Віпос» Олександр Масонцев, «показники нашої діяльності говорять про те, що сьогодні більше половини з переданих клієнтам автомобілів реалізовано через регіональні дилерські підприємства»[1]. Розширюють дистриб’юторські мережі не тільки торговці популярними марками, але і продавці «ексклюзиву».

Перелічуючи фактори, що заважали домогтися ще більш високих результатів, можна назвати активізацію конкурентів, нестабільність курсу євро/долару і все ще високу активність «сірого» ринку, що як і раніше не дозволяє офіційним імпортерам і дилерам нормально функціонувати». Хоча «сірий» ринок сильно здав свої позиції. Одним з найважливіших факторів росту легального ринку послужили раніше прийняті законодавчі акти, що зруйнували «сірі» схеми митного очищення. Покупці чи ледве не вперше опинились перед простим вибором: приблизно за однаковою ціною можна придбати легальний автомобіль з гарантією виробника або «сірий», найчастіше сумнівного походження.

Фактично поборовши «сірий» ринок, автодилери переключилися на боротьбу між собою. Спочатку головною зброєю був розвиток реалізації у кредит. Поступово збільшуючи термін кредитування, більшість трейдерів у співробітництві з банками дійшло до відмітки «5 років». Вичерпавши можливості по збільшенню терміну, дилери взялися за особливості кредитування. У деяких трейдерів початковий внесок може складати всього 15—20%, компанія «Ілта» пропонує купувати Peugeot у кредит терміном на 3 роки без першого зовсім внеску . Слідом за «Автохаус Київ» у салонах інших компаній з'явилися представники банків, що допомагають оформити кредит «не відходячи від каси». В результаті таких дій в річному обсязі реалізації деяких дилерів частка «автомобілів у кредит» перевищила 50%. У той же час у трейдерів, що продають індивідуальні й ексклюзивні автомобілі, ця частка істотно нижче. Так, «АВТ Баварія» продала в кредит лише 5% автомобілів.

Деякі складності створювали внутрішні проблеми в самих дилерів. Ефективно працювати трейдерам заважали виробники, що виділяли для українського ринку занадто маленькі квоти.

Компаніями-лідерами українського автомобільного ринку є наступні:

Ø СП “АвтоЗАЗ-Daewoo”/УкрАвто - 21%;

Ø “Укрпромінвест-Авто” – 18%;

Ø “Автоінвестстрой”- 11%;

Ø “Автотрейдинг” – 8%;

Ø “Еталон-авто” – 3%;

Ø “Інтеркар-Україна” – 3%;

Ø “Renault Group” –2%;

Ø Інші – 34% [46] .

Оцінюючи перспективи вітчизняного автомобільного ринку на цей рік, всі експерти переконані, що існуючі тенденції збережуться. Для більшості компаній цілком реально домогтися приросту в 30—50%. За словами директора компанії «Укрпромінвест-Авто» Володимира Чернікова, обсяги реалізації нових автомобілів через кілька років цілком можуть досягти поділки в 200 тис. в рік. Однак цей процес буде поступовим. За деякими оцінками, в 2003 році український ринок збільшиться ще на 15 тис. автомобілів і складе близько 125 тис. [35]. Однозначно можна стверджувати, що будуть зростати обсяги реалізації практично всіх марок.

Отже, для західних автовиробників Україна, як і країни СНД та Східної Європи стають пріоритетними ринками: великий ринок збуту, який ще не насичений і має великий потенціал росту. Тому першочерговим завданням вітчизняних виробників є інтеграція у світовий ринок, що вимагає збільшення обсягів виробництва, відповідності ціни та якості автомобілів, розширення ринків збуту (зростання обсягів реалізації) та ін. У свою чергу, держава повинна забезпечити необхідне регулювання автомобільного ринку, вдосконалити законодавчу базу з метою створення оптимальних умов як для автовиробників, так і для потенційних покупців.

Експертиза автомобілів

Враховуючи величезне різноманіття марок та моделей автомобілів що випускаються, кількість яких вираховується багатьма тисячами, та величезноу багатомільйонну серійність, постає питання розробки такої системи позначення, що дозволила б однозначно визначити кожен автомобіль, що випускається, визначити фірму виробника цього автомобіля, та його власника .

Така система була розроблена у виді Міжнародного стандарту ІСО 3779-73, схваленого більшістю розвинутих країн, у тому числі і бувшим СРСР.У Росії в 1996 р. на основі зазначеного Міжнародного стандарту був прийнятий стандарт ОСТ. 37.001.269-96 "Транспортні засоби. Маркування", у якому закріплені основні положення міжнародного стандарту.

Згідно з цими стандартами кожен випущений автомобіль в обов'язковому порядку повинний мати індивідуальний ідентифікаційний номер "VIN" - Vehicle Identification Number (далі VIN) - ідентифікаційний номер транспортного засобу.

Згідно з цими стандартами VIN складається з 17 літерних і цифрових символів і містить повну інформацію про виробника, модель автомобіля, про рік постановки на виробництво, номер кузова та ін (рис3).

Рис. 3. Загальна схема VIN номера легкового автомобіля

Структурна комбінація цифрових і літерних позначень, з яких складається ідентифікаційний номер, поділяється на три частини [1].

Перша частина - Міжнародний ідентифікаційний код виробника - World Manufacturer Identifier (далі WMI). Це частина VIN, що визначає виробника. У сполученні з іншими частинами VIN, код забезпечує унікальність VIN для всіх автомобілів, що випускаються у світі, на 30-річний період.

Міжнародний ідентифікаційний код виробника (WMI) містить у собі три знаки:

Ø перший позначає географічну область, де вироблений автомобіль;

Ø другий - країну-виробника;

Ø третій - код самого виробника, що найчастіше привласнюється;

Ø регіональній філії фірми.

Якщо транспортний засіб виготовлений на заводі в Північній Америці, то перший знак в його Міжнародному ідентифікаційному коді виготовлювача буде від 1 до 5, якщо в Європі - від S до Z, якщо в Африці - від А до Н, а в Азії -від J до R і т.д.

Букви і цифри, використовувані на перших двох знаках WMI, відповідно до ІСО 3780 закріплює за країною і контролює міжнародне агентство "Спілка автомобільних інженерів (SAE)", що працює під керівництвом Міжнародної організації по стандартизації (ІСО).

Найбільші російські та українські виробники мають наступні позначення WMI (додаток 18).

Описова частина (VDS) складається із шести цифрових або буквених знаків. Виробники автомобілів заповнюють її на власний розсуд.

Зазвичай в описову частину заносять інформацію про встановлений двигун, повну масу або тип кузова. Кожний з цих показників зашифрований визначеною буквою або цифрою у відповідності зі стандартами конкретної фірми. Загального стандарту для всіх автовиробників не існує.

Для розшифровки цього запису необхідно звертатися на фірму, що випустила автомобіль, або технічний центр по ремонту й обслуговуванню автомобілів даної марки. Тільки там можуть зробити кваліфіковану консультацію з цих питань.

Якщо індекс транспортного засобу включає менше шести знаків, на незаповнені місця останніх знаків VDS (праворуч) проставляють нулі.

При необхідності відображення в ідентифікаційному номері варіантності або комплектності транспортного засобу може бути застосований їхній умовний код, що привласнює підприємство - власник оригіналів конструкторської документації.

Таблиця 3

Описової частиниVIN (VDS)

КОД

НАЗВА

СТАВКИ МИТА

Дод.

ОВО

пільгова повна 8703 Автомобілі легкові та інші транспортні засоби, призначені для перевезення людей (крім автомобілів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі, фургони та гоночні автомобілі: - інші транспортні засоби з поршневим двигуном з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом: 870321 - з робочим об'ємом циліндрів не більш як 1000см³: 870321 1000 нові 0,05 євро за 1 см³ 0,05 євро за 1 см³ шт 8703 21 90 що використовувались: 8703219010 до 5 років 0,1 євро за 1 см³ 0,1 євро за 1 см³ шт 870321 9030 понад 5 років 0,15 євро за 1 см³ 0,15 євро за 1 см³ шт 8703 22 - з робочим об'ємом циліндрів понад 1000 см³, але не більш як 1500 см³: 8703 22 1 1 00 нові: 0,1 євро за 1 см³ 0,1 євро за 1 см³ шт 8703 22 90 - що використовувались: 8703229010 - до 5 років 0,2 євро за 1 см³ 0,2 євро за 1 см³ шт 8703 22 90 3О понад 5 років 0,3 євро за 1 см³ 0,3 євро за 1 см³ шт 8703 23 - з робочим об'ємом циліндрів понад 1 500 см³, але не більш як 3000 см³: 8703 24 10 00 нові 0,8 євро за 1 см³ 0,8 євро за 1 см³ шт - що використовувались: 8703 23 90 31 - до 5 років 0,8 євро за 1 см³ 0,8 євро за 1 см³ шт 8703 23 90 33 понад 5 років 1,2 євро за 1 см³ 1,2 євро за 1 см³ шт 8703 24 - з робочим об`ємом циліндрів понад 3000 см³: 8703 24 10 00 нові 0,8 євро за 1 см³ 0,8 євро за 1 см³ шт 8703 24 90 - що використовувались: 8703 24 90 10 - до 5 років 1,6 євро за 1 см³ 1,6 євро за 1 см³ шт 8703 24 90 30 понад 5 років 2,4 євро за 1 см³ 2,4 євро за 1 см³ шт

Таблиця 4

Таблиця 5

Таблиця 6

Значення відсоткового показника вартості двигуна та блоку циліндрів в залежності від вартості ТЗ %

Двигун	Блок циліндрів
Від 20 до 12	Визначається у розмірі від 10 до 6

Можливе зменшення митної вартості транспортного, що в залежить від технічного стану останнього, наприклад, до 10% зменшується митна вартість ТЗ при: наявності корозії; некомплектності; наявності пошкоджень від перевезень вантажів (наведено максимальне значення відсотку зменшення митної вартості, яке приймається у випадку, коли ступінь пошкодження деталі потребує її заміни або вона відсутня).

Зазначимо, що сумарний розмір зменшення митної вартості по пошкодженню автомобіля не повинен перевищувати 30%.

Порядок визначення митної вартості нових ТЗ, здійснюється за формулою:

Смв = Цн* Д/100, (15 )

де:Смв - митна вартість транспортного засобу (без врахування умов поставки);

Цн - вартість транспортного засобу згідно каталогів, прайс-листів тощо.

Д - дилерські знижки.

Порядок перевірки та визначення митної вартості автомобілів, що були в експлуатації, здійснюється за наступною формулою:

Смв= (Цсп ± Св1) * (1 ± Гк/100) * К *(1- Дс/100), (16)

де: Смв - митна вартість тз (без урахування умов поставки);

Цсп - вартість тз, який був в експлуатації, згідно з каталогами "SchwakeLISTE" з урахуванням строку його виготовлення, заводської комплектації та нормативного пробігу;

Св1 - вартість додаткового обладнання відповідно до базової моделі (серійної комплектації)

Гк - відсоток коригування вартості ТЗ за перепробігом (-), недопробігом (+);

К - коефіцієнт коригування вартості згідно із специфікою ринкових умов (для розрахунків слід застосовувати коефіцієнт = 1,0 до часу, коли буде розроблений коефіцієнт коригування країни придбання тз);

Дс - відсоток коригування вартості тз від наявних пошкоджень.

Порядок перевірки та визначення митної вартості кузовів відповідної комплектності, що були в експлуатації, визначається по формулі (16) та коригується на відсоток згідно табл. 20. (додаток 43).

Наведена методологія визначення митної вартості є досконалою, оскільки дає змогу правильно визначити митну вартість та розрахунок платежів, що повинен сплатити декларант в бюджет країни.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Одержання і систематизація інформації, необхідної для проведення глибокого аналізу тенденцій розвитку автомобілебудування у даний час дещо ускладнені. Проте, представлене у магістерській роботі дослідження світового та вітчизняного авторинків дозволяє зробити головний висновок, що варто активізувати роботу з подолання тенденції зниження ділової активності і падіння обсягів виробництва. Тим більше що традиційні зв'язки підприємств автомобілебудівного комплексу і їх суміжників з інших галузей стають усе тіснішими. Нині для більшості підприємств-виробників першочерговим завданням є: аналіз потенційних можливостей та пошук ресурсів для зростання обсягів випуску продукції та створення передумов освоєння ринку необхідних виробів.

Для західних автовиробників наша держава стає пріоритетним ринком: великий ринок збуту, який ще не насичений і має великий потенціал росту. Тому першочерговим завданням вітчизняних виробників є інтеграція у світовий ринок, що вимагає збільшення обсягів виробництва, відповідності ціни та якості автомобілів, розширення ринків реалізації (зростання обсягів реалізації). У свою чергу, держава повинна забезпечити необхідне регулювання автомобільного ринку, вдосконалити законодавчу базу з метою створення оптимальних умов як для автовиробників, так і для потенційних покупців. Адже, розробка досконалих і ефективних законодавчих актів та вдосконалення чинної законодавчої бази, шо регулює вільний обіг легкових автомобілів в Україні (їх виробництво, митне оформлення, продаж та ін.) є підгрунттям та основною передумовою оптимального розвитку автомобільного ринку в Україні.

Що ж стосується світового ринку автомобілів, то можна зробити висновок про те, що провідними фірмами-виробниками, насамперед, "General Motors", "Ford", "Daimler-Chrysler", які контролюють більшу частину автомобільного ринку, майже повністю експортно-імпортний сегмент, а також займають один з найбільших за обсягом виробництва зарубіжний сектор інших країн. Майже половина з найбільших компаній або вже контролюються потужними корпораціями, або перебувають на шляху перетворення на підконтрольні. Досить перспективним є те, що між найбільшими фірмами укладаються різноманітні угоди щодо виробничого, науково-технічного, інформаційного співробітництва.

Із постійним зростанням цін на бувші у вжитку імпортовані легкові автомобілі частішають факти фальсифікації ідентифікаційних номерів автомобіля, що є досить розповсюдженим на сьогоднішній день злочином. Тому методологічні проблеми експертного дослідження, вдосконалення проведення митного контролю ТЗ є досить актуальними, і потребують кваліфікованого і ефективного практичного використання.

За результатами проведених досліджень ми пропонуємо:

î Виробникам легкових автомобілів здійснити часткову модернізацію виробів, яка вимагає порівняно невеликих змін і витрат, однак характер змін повинний бути достатнім, щоб забезпечити стійкий збут виробу і в цілому економічну доцільність. Модернізація вимагає високої кваліфікації в першу чергу дизайнерів, адже, якщо обмежитись тільки поліпшенням технічних характеристик при незначних змінах дизайну, то в підсумку можна одержати при старих зовнішніх формах нову високу ціну. Сигналом до переходу на модернізований виріб можуть служити дефекти, що виявилися, а також статистика ринку.

î Також необхідно запровадити докорінну модернізацію виробів і проектування нових моделей на базі вже існуючих з метою найменших витрат на науково - дослідницьку роботу (власне кажучи, їх відновлення). При цьому виготовлення нових вузлів (найчастіше в меншій серійності) доцільно організовувати за допомогою вже наявного агрегатного чи спеціального устаткування .Але, звичайно з використанням нового оснащення.

î Для підтримки попиту виробникам легкових автомобілів необхідно розширити список стандартного устаткування, що встановлюється на легковий автомобіль.

î Серйозним резервом відновлення і збільшення обсягів продукції, що випускається, на ряді заводів, можуть бути також так звані спецвиробництва - досить могутні по оснащенню, площах і чисельності працівників. Але при використанні такого унікального інтелектуально-виробничого потенціалу потрібно, щоб новий виріб мав визначену ідеологічну і технологічну спадковість із попереднім випуском, необхідні і заходи для вдосконалення останнього відповідно до нових технічних вимог, а також спеціально організована система "проштовхування" нового об'єкта виробництва на зовнішні ринки. Створення такого роду "спецвиробів", що при визначеному обсязі переробки можуть стати машинами цивільного призначенням як для зовнішнього, так і внутрішнього ринків - для окремих підприємств буде самим правильним виходом з положення.

î Серйозною можливістю пожвавлення виробничо-комерційної діяльності для виробників автомомобілів можуть бути коопераційні зв'язки з родинними закордонними фірмами, що здійснюватимуться на комерційних засадах. При цьому мова повинна йти в першу чергу про підвищення свого експортного потенціалу, причому тут не тільки не виключається, а навпаки, навіть потрібна взаємодія у формі спільних підприємств.

î Активно використовувати лізинг, однак не можна забувати, що це досить дорогий шлях, особливо, якщо мова йде не про дооснащення окремих операцій, а про створення комплексних потужностей, що вимагає, особливо високої організаційної чіткості.

î Запровадити на вітчизняних підприємствах зарубіжну практику складання програм розвитку на рік, три, п'ять що використовується закордонними фірмами, у тому числі великими. Такі програми повинні бути забезпечені всім необхідним, розглядатись як активна форма виховання почуття причетності до справи підприємства ( щоб у складанні приймав участь весь персонал)

î Створити консультаційні фірми, які надавтимуть заводам-виробникам конкретні розробки-рекомендації. Необхідність вищезазначеного очевидна: висококваліфіковану інформацію можуть надати лише професіонали з досвідом і знаннями.

î Створити жорсткий контроль якості виробництва легкових автомобілів на підприємствах виробниках.

î Розширити спектр гарантійних послуг покупцеві автомобіля.

Щодо митного оформлення транспортних засобів, слід запровадити такі зміни:

î Спростити процедуру митного оформлення легкових автомобілів.

î Знизити ставки мита на імпортовані легкові автомобілі (ввезення яких дозволено діючим законодавством ( до восьми років) ).

î Для того, щоб покращити роботу митних органів та органів ДАІ, необхідно провести роботу, яка була б спрямована на швидкий обмін інформації між цими службами, а також впровадити новітні технічні засоби при проведенні митного огляду автомобілів, які перетинають кордон.

î Посилити контроль за працівниками митних органів при митному оформленні автомобілів.

î Необхідно поліпшити умови праці службовців митниці, шляхом оновлення технічних засобів митного контролю, створення оснащених лабораторій, безпосередньо в пунктах пропуску, для проведення комплексної експертизи ТЗ (при необхідності).

î Ввести в штат працівників митних органів експерта – криміналіста.

î Однією з найосновніших пропозицій, втілення якої значно підвищить ефективність роботи митних органів, є підвищення заробітної плати працівникам.

На сьогоднішній день, через жорстку митну політику держави покупець змушений купувати вітчизняні автомобілі, які не достатньо відповідають його вимогам. Саме це є причиною відсутності потреби вдосконалювати свою продукцію українським автовиробникам. Я вважаю що підтримка вітчизняного товаровиробника не повинна проводитися за допомогою “диктаторських” засобів.

Втілення представлених пропозицій щодо митного оформлення створить на автомобільному ринку України конкурентне середовище, яке стимулюватиме українських виробників виробляти якісні та не дорогі автомобілі, для чого вони будуть змушені втілювати вищезгадані пропозиції (щодо поліпшення якості вітчизняних авто) для створення якісних авто, які були б доступні вітчизняному покупцю. Доказом незадовільної якості вітчизняних легкових автомобілів є неспроможність ними вийти на будь який зарубіжний ринок.

Умови, які виникли сьогодні на вітчизняному авторинку спричинили збільшення випадків порушення законодавства у сфері фальсифікації ідентифікаційних даних авто, для того щоб не допустити проникнення та користування викраденими автомобілями на території України, необхідно створити такі умови, за яких фальсифікація ТЗ була б не доцільною, на нашу думку реалізація вищезазначених пропозицій створить такі умови.

Розглянуті вище пропозиції, зрозуміло, не вичерпують усіх можливих. Зазначимо, що на нинішньому етапі розвитку потрібні інноваційні, масштабні заходи: розробка, впровадження та освоєння новітньої техніки у капіталомісткому масовому і серійному виробництві, характерному для автомобілебудування, які неможливі без активної державної підтримки.

Нажаль, у найближчі роки відновлення, а потім і ріст обсягів виробництва відбуватиметься не за рахунок інноваційних зусиль та інших радикальних, але капіталомістких заходів, необхідність яких безперечна, а головним чином за рахунок можливостей самої галузі.

Отже, запорукою стабілізації виробництва легкових автомобілів, зростання обсягів їх реалізації, експорту, спрощення законодавства з питань митного оформлення, створення всіх умов для якісної автотоварознавчої експертизи у всіх регіонах України тощо є проведенням ефективної державної політики, насамперед, у таких сферах: виробничій, податковій, митній, зовнішньоекономічній та соціальній.