Ø наступна товарна позиція №8704, включає вантажні автомобілі. Класифікація проводиться за такими ознаками як робочий об`єм циліндра та маса автомобіля. За першою ознакою вони поділяються на такі, в яких:

· робочий об`єм до2500см³;

· робочий об`єм більше 2800см³.

За вагою вантажні автомобілі поділяються наступним чином:

· загальна вага становить не більше 5-ти тонн,

· загальна вага становить більше 20 тонн.

Кожна класифікаційна позиція поділяється на нову та на таку яка була у вжитку.

Ø у товарну позицію №8705 входять автомобілі спеціального призначення, крім тих, які використовуються для перевезення пасажирів чи вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетонозмішувачі, автомашини для прибирання доріг, автомобілі з розпилювальними пристроями, автомайстерні, автомобілі із рентгенівськими пристроями).

Схематичне зображення основних елементів автомобіля, за якими їх класифікують в УКТ ЗЕД виглядає наступним чином (додаток 23):

Кузов транспортного засобу складається з таких основних частин:

§ планки настилу підлоги, боковини, передні або задні панелі, багажні відділення; двері та їх деталі, капоти;

§ обрамлене скло вікон; вікна, укомплектовані обігрівальними опорами та електричними вимикачами; віконні рами; підніжки, крила, бризговики, приладові щитки; 

§ радіаторні облицювання;

§ кронштейни для номерних знаків; бампери та ікла бамперів; кронштейни кермової колонки; зовнішні багажні полиці; козирки;

§ не електричні обігрівальні та протиобмерзлювальні пристосування, які працюють від теплової енергії, виробленої двигуном автомобіля; паски безпеки, призначені для постійного кріплення до автомобіля для забезпечення безпеки людей; підлогові килими.

Двигун внутрішнього згоряння з іскровим запаленням складається з таких основних частин:

§ корпуса (камера згоряння): циліндра, поршня, шатуна, колінчатого валу, маховику, впускних та випускних клапанів, свічки запалення, встановлені в голівці циліндрів та електричні прилади (магнето, котушки та контактні переривники) та ін.

Двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запаленням можуть мати один чи декілька циліндрів. У випадку, коли двигун має декілька циліндрів, шатуни кріпляться до одного колінчатого валу, а роздільно живильні циліндри можуть мати різне розташування шатунів: вертикальне (пряме або зворотне), у два похилих симетричних ряди (V-образне), горизонтальне на протилежних боках колінчатого валу.

Роторні поршневі двигуни (двигун Ванкеля) складаються з таких самих основних частин та мають такий же принцип роботи як і вищезазначений двигун внутрішнього згоряння з іскровим запаленням. Головна відмінність від звичайних двигунів, (де зворотно - поступальний рух поршня за допомогою шатуна перетворюється в обертальний рух колінчатого валу), полягає у тому, що роторний поршневий двигун містить тригранний ротор, корпус якого виконаний у формі епітрохоїди, котрий безпосередньо обертає ведучий вал.

Конструкція поршневих двигунів внутрішнього згоряння з запаленням від стиснення подібна до вищезгаданих двигунів. Відмінна ж риса полягає у тому, що повітря (або суміш повітря та газу) попередньо всмоктується у циліндр та піддається швидкому стисненню; потім розпилене рідке паливо вприскується у камеру згоряння, де самозаймається від високої температури, супроводжений процес стиснення.

Двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запаленням, роторні поршневі двигуни, двигуни поршневі внутрішнього згоряння з запаленням від стиснення можуть бути укомплектовані форсунками, приладами запалювання, паливними або масляними резервуарами, водяними чи масляними радіаторами, водяними, масляними або паливними насосами, вентиляторами, повітряними або масляними фільтрами, муфтами зчеплення або механічними приводами, стартерами (електричними та іншими), а також коробками передач з гнучкими валами [1].

Автомобільні шасі-рами складаються з таких основних вузлів та деталей:

§ лонжерони, зв’язків та кронштейни для кузовних деталей, двигуна, підніжок, паливних баків;

§ задні мости та ведучі мости з диференціалами; картери для диференціалів; сонячні та планетарні шестірні; не ведучі мости (передні та задні),маточини, цапфи, кронштейни цапф;

§ деталі кермового механізму (трубка кермової колонки, кермові тяги та важелі, поперечні важелі поворотних цапф; картери; ведучі зубчаті колеса пари та кремальєри; сервомеханізми управління);

§ гальма (колодкові, секторні, дискові та ін.) та частини до них (диски, барабани, циліндри, масляні резервуари для гідравлічних гальм та ін.); гальмівні системи з сервопідсилювачем та їх вузли і деталі; амортизатори ресор (фрикційні, гідравлічні та ін.), торсіони; ходові колеса (з стальної штамповки, з дротовими спицями та ін.), обода, ковпаки маточин та спиці;

§  механізмами управління (кермові колеса, кермові колонки, та кермові втулки, важелі переключення передач та важелі ручних гальм; (карданні вали, півосі, шестерні, зубчаті передачі, підшипники ковзання для валів, редуктори зібрані, універсальні шарніри) .    

Питання класифікації транспортних засобів у некомплектному стані мають розглядатися відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, які є їх невід’ємною частиною і застосовуються з метою правильної класифікації (кодування) товарів.

Згідно з Законом України “Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні” [29], готовим автомобілем вважається кузов, на якому встановлено три або більше із таких складових компонентів автомобіля: силовий агрегат, передня підвіска, задня підвіска, бензобак, система запалювання, трансмісія, система глушіння. Тому, комплект складових частин, до якого входять: кузов (товарна позиція 8707) і три або більше із таких складових компонентів автомобіля як силовий агрегат; передня підвіска; задня підвіска; бензобак; система запалювання; трансмісія; система глушіння - повинен класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодом готового автомобіля. У такому комплекті дані складові компоненти автомобіля можуть бути і у некомплектному стані за умови, що вони мають основні характеристики готового (комплектного) компоненту.

Якщо у вказаному комплекті складових компонентів автомобіля відсутній двигун, митні платежі повинні нараховуватися виходячи із максимального об’єму двигуна, який може бути встановлений на транспортний засіб такої моделі.

Класифікація транспортних засобів подвійного призначення проводиться наступним чином. Враховуючи чинні норми та вимоги до транспортних засобів, згідно з якими останні, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, віднесення транспортних засобів подвійного призначення здійснюється за критерієм дозволеної максимальної маси: транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг, класифікуються згідно з УКТ ЗЕД в товарній позиції 8703, а при дозволеній максимальній масі автомобіля більш як 3500 кг - у товарній позиції 8704.

Відповідно до Положення “Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 № 340, дозволена максимальна маса - це максимально допустима маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, установлена підприємством - виготівником.

До транспортних засобів подвійного призначення також належать вантажно- пасажирські автофургони. Згідно УКТ ЗЕД поняттям “вантажно-пасажирський автофургон” розуміють як транспортні засоби з максимальною кількістю сидячих місць ( дев’ять, включаючи водія), внутрішній простір яких може без конструктивних змін використовуватись для перевезення як людей, так і вантажів.

Вантажно-пасажирські автофургони класифікуються у товарній позиції 8703 за УКТ ЗЕД. Вони відрізняються від транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів (товарна позиція 8704 за УКТ ЗЕД), такого ж зовнішнього вигляду за такими ознаками:

1) у салоні автомобіля, за сидінням водія присутні сидіння, які складаються чи прибираються або спеціально призначенні для сидіння місця та бокові вікна;

2) можуть бути присутні бокові або задні двері та обробка салону, що відповідає вимогам до транспортних засобів, призначених для перевезення пасажирів.

У той же час слід зазначити, що наявність в автофургонах вікон у бокових стінках кузова, бокових або задніх дверей, без наявності таких ознак як сидіння для перевезення пасажирів за місцем водія та пристроїв для їх кріплення, не може розглядатись як підстава для віднесення таких транспортних засобів до вантажно-пасажирських автофургонів.

Щодо класифікації автомобілів із змінами в конструкції, вирішальним фактором при віднесенні автомобіля до відповідної позиції УКТ ЗЕД є технічні умови та призначення визначені заводом-виробником при виготовлені даної моделі.

Отже, законодавчо регламентований порядок визначення класифікаційної належності за УКТ ЗЕД є досконало розроблений, і дає змогу без зайвих труднощів правильно класифікувати транспортні засоби, які перетинають митний кордон України .