2.1 Аналіз здійснення капітальних інвестицій у відтворенні основних засобів в ТОВ „Зеленьківське”

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю розташоване в селі Ромашки, смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області. Підприємство займається вирощуванням сільськогосподарської продукції та тваринництва.

Загальна площа сільськогосподарських угідь – 2757,85 га, з них: рілля –2757,85 .

Постійне підвищення продуктивної сили землі – одне з головних завдань, оскільки від цього залежить зміцнення економіки країни. Земля виступає як основним засобом виробництва, так і засобом праці. А тому, крім аналізу використання основних фондів сільськогосподарського призначення, слід проаналізувати використання землі як основного засобу виробництва. Про забезпеченість господарства ресурсами свідчать показники таблиці 1.

Таблиця 1

Забезпеченість ресурсами та їх використання ТОВ „Зеленьківське”

Із таблиці 1 ми бачимо, що середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення в 2008році в порівнянні з базисним роком збільшилась на 61,12 % , а середньорічна кількість працівників скоротилась на 10 % . Це забезпечило збільшення фондоозброєності на 79,02 %. Фондовіддача також збільшилася на 39,96 %, а в результаті цього зменшилась фондомісткість на 28,59 %. Кількість енергетичних ресурсів в 2007 року збільшилася на 25,93 % і склала 136тис. к. с. А що стосується енергоозброєності, то вона також збільшилась на 36,48 % і на кінець року становить 539,37 к. с. Це свідчить про те, що господарство на протязі останніх років придбало певну кількість нової техніки. Деяка техніка була повністю замінена новими машинами і механізмами.

Звернувши увагу на те, що підприємство вирощує різні сільськогосподарські культури, можна проаналізувати структуру посівів та площу, яку займають ці культури, в таблиці 2.

Таблиця 2

Структура посівів ТОВ „Зеленьківське”

З таблиці 2 ми бачимо, що в 2008 році порівняно з 2008 роком підприємство такі культури як цукровий буряк, ячмінь фуражний, ячмінь насіннєвий, мак зовсім не сіяли. А такі культури як соняшник, гречка, горох посіяли вперше. Це пов’язано з тим, що собівартість на ці нові культури менша, а ціна навпаки більша. Також менші затрати праці. В наш час для цукрового буряка зовсім немає шляхів збуту. Ця культура збиткова.

Особливості галузі вносять доповнення в розрахунок показників економічної ефективності господарської діяльності. В зв’язку з тим, що господарська діяльність ведеться на землі, крім показників продуктивності тварин та урожайності сільськогосподарських культур обов’язково розраховується виробництво валової і товарної продукції та кожного виду окремої продукції на 100 га відповідних земельних угідь. Про ефективність господарської діяльності ТОВ «Зеленьківське» свідчать показники, зведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Ефективність господарської діяльності ТОВ „Зеленьківське”

Із таблиці 3 ми бачимо, що виробництво валової продукції в 2008 році зменшилося на 24,51 %, тобто на 9200,2 тис. грн. Зменшення валової продукції і збільшення земельних угідь показує, що земля використовується гірше, зниження валової продукції пояснюється зниженням урожайності всіх сільськогосподарських культур, відсутністю кормової бази та ліквідацією тваринництва, тому майже вся вироблена продукція була реалізована. Рівень товарності в звітному році становить 99,97 %, в той час як в базисному році товарність становила 33,53 %. Реалізація товарної продукції на 100 га сільгоспугідь збільшилась в 2,16 разів. У 2008 році ,порівняно з 2005 роком, виробництво зерна на 100 га. ріллі зменшилось на 59,98 %, що негативно вплинуло на ритмічність грошових надходжень та на погіршення економічного стану господарства в цілому.

Виробничий напрям (спеціалізація) підприємства – вирощування зернових культур. В структурі реалізації продукції зернові культури – ячмінь, пшениця та кукурудза займають 60 %, а ріпак та соняшник – 27 %.

Тому виробничий напрямок можна визначити так – ТОВ «Зеленьківське» зернового напрямку з розвиненим вирощуванням технічних культур.

Ефективність господарської діяльності в значній мірі залежить від виробничого напрямку підприємства та рівня його спеціалізації. Рівень спеціалізації визначається структурою грошових надходжень.

Оцінка фінансового стану підприємства є необхідною умовою розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств, мінімізації ризиків за позиками та внесками, диверсифікації відсоткових ставок, а також інформативності інвесторів, кредиторів і менеджерів.

Кожному суб'єкту господарювання АПК властива багатогранна і різнопланова виробнича, комерційна, фінансова діяльність: виробництво основної продукції, допоміжної продукції, виконання робіт; надання послуг по обслуговуванню; фінансово-інвестиційна діяльність. Все це унеможливлює здійснення об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства лише одним найважливішим показником, її можна зробити тільки за допомогою системи показників, що детально враховують особливості та всебічно характеризують господарське становище підприємства.

Існує багато показників, призначених для детальної та всебічної оцінки фінансового стану підприємства. Проте, їх можна класифікувати залежно від мети та завдань оцінки і звести у такі напрямки:

- показники оцінки майнового стану;

- показники оцінки прибутковості;

- показники оцінки ліквідності та платоспроможності;

- показники оцінки фінансової стійкості та стабільності;

- показники рентабельності;

- показники ділової активності;

- показники акціонерного капіталу.

Показники фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі учасники економічних відносин з підприємством могли одержати інформацію про його фінансову надійність, а отже, прийняти рішення про

економічну доцільність продовження чи установлення таких відносин. У кожного з партнерів підприємства — постачальників, покупців, акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому і показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Інформаційною базою оцінювання фінансового стану підприємства є дані бухгалтерського балансу (форма 1) та додатків до нього (форма 2), статистична та оперативна звітність.

Структура основних фондів змінюється як у динаміці, так і залежно від спеціалізації підприємства. Тому оптимальний рівень фондооснащеності і раціональну структуру цих фондів необхідно встановлювати для підприємства відповідно до його виробничого напряму, досягнутого рівня інтенсивності розвитку головної галузі, місцевих природних умов.

Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства. Він визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види його діяльності.

Перш за все, зростаючий випуск агропромислової продукції та ріст її реалізації позитивно відображаються на фінансовому стані підприємства. Із зменшенням обсягів виробництва, погіршенням якості продукції труднощі з її реалізацією призводять до зниження надходження коштів на поточні рахунки підприємства, погіршення його платоспроможності.

Виробничо-фінансова діяльність суб'єктів господарювання АПК має забезпечувати систематичне надходження і ефективне використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової, касової, орендної, кредитної та договірної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення між власними і залученими грошовими засобами, фінансової стійкості та ліквідності. Це сприятиме ефективному функціонуванню підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи його стабільної роботи і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансова стійкість – це стан активів підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність і передбачає, що ресурси вкладені в підприємницьку діяльність повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна.

Якщо активи підприємства сформовані за рахунок зобов’язань, то його фінансовий стан є нестійким. З поточними зобов’язаннями необхідно здійснювати постійну оперативну роботу щодо контролю за своєчасним поверненням їх та залученням в господарській діяльності через поточні зобов’язання інших активів. Від оптимізації співвідношення власних і залучених активів залежить фінансовий стан підприємства ,про які свідчать показники фінансової стійкості, зведені в табл. 4.

Таблиця 4

Показники фінансової стійкості ТОВ „ Зеленьківське ”

Товариство за досліджуваний період зменшило коефіцієнти покриття запасів і оборотних активів власними коштами відповідно на 2,46 та 1,104 пункти, тобто запаси скоротились більше, ніж у два рази. У цілому товариство для здійснення господарської діяльності використовує значну частку залученого капіталу, який в 14 разів перевищує власний капітал.

Надмір боргів може підвищити ризик товариства щодо спроможності розплатитись із своїми кредиторами. За досліджуваний період коефіцієнт концентрації залученого капіталу збільшився на 0,26 пункти. Коефіцієнт фінансової стабільності свідчить про велику залежність товариства від зовнішніх довгострокових кредитів, за нормою він повинен перевищувати 1, а на кінець звітного року він дорівнює мінус 0,07 пунктів, тобто підприємство на грані банкрутства. Фінансову автономність товариства характеризує також коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів, який показує рівень залучення позичкових коштів у господарську діяльність на тривалий час.

Структура капіталу товариства характеризується співвідношенням зовнішніх зобов’язань і власного капіталу. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу, нормативне значення якого менше 0,5,має тенденцію до збільшення, тобто залежність товариства від залучених коштів зростає, залученні кошти в 14 разів перевищують власні, знак мінус показує, що підприємство має нерозподілений збиток. Перевищення позикових коштів над власними вказує на те, що товариство має низьку фінансову стійкість і високу залежність від зовнішніх фінансових джерел.