Таблиця 2.13
Аналіз динаміки фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках
Таблиця 2.14
Аналіз наявності власних оборотних коштів в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках
Таблиця 2.15
Аналіз показників фінансової стійкості підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках
Результативність та економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється як абсолютними, так і відносними показниками до яких відносяться показники ділової активності та рентабельності [116].
В Додатку Д наведені алгоритми розрахунків показників рентабельності діяльності підприємства [73] та алгоритми розрахунків показників ділової активності діяльності підприємства з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” [15] та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [16].
Рис.2.7. - Динаміка показників ефективності використання ресурсів в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках
Рис.2.8. - Динаміка показників доходу, собівартості та прибутку в
ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках
Рис.2.9. - Динаміка показників ділової активності (оборотність основних агрегатів балансу) в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках
Рис.2.10. - Динаміка показників рентабельності по чистому доходу від реалізації в ТОВ «Граніт» у 2005 – 2007 роках
Рис.2.11. - Динаміка показників рентабельності власного капіталу по реалізаційному та чистому прибутку в ТОВ «Граніт» у 2002 – 2006 роках
Рис.2.12. – Динаміка структури активів підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 -2007 роках
Рис.2.13. – Динаміка структури джерел (пасивів) підприємства ТОВ «Граніт» у 2005 -2007 роках
Економічна діагностика діяльності торгово-посередницького підприємства на ринку імпортного кар’єрного устаткування ТОВ “Граніт” за 2005 – 2007 роки, проведена з метою оцінки інвестиційної привабливості підприємства, показала (Рис.2.1 -2.13, Табл.2.2 – 2.20):
1) Обсяг валюти балансу підприємства зріс з рівня 108,1 млн. грн. у 2005 році до рівня 191,8 млн. грн. у 2007 році, рівень статутного капіталу зріс з рівня 18,4 тис. грн. до рівня 12,018 млн. грн. за рахунок придбання гранітного кар’єра “Дніпропетровський-1” як додатковий внесок членів товариства.
2) Чистий прибуток ТОВ “Граніт” склав 5,07 млн. грн. у 2005 році, різко впав до збитку у (-5,8 млн. грн.) у 2006 році, погасивши прибуток 2005 року, та склав 1,31 млн. грн. у 2007 році.
3) Структура джерел (пасивів) балансу у 2006 –2007 роках представлена вкрай нестійкою конфігурацією:
- частка власного капіталу з рівня 0,21% у 2006 році зросла до 7,04% у 2007 році;
- частка короткострокових банківських позик з рівня 16,03% у 2006 році зменшилась до рівня 7,9% у 2007 році;
- частка виданих векселів з рівня 64,4% валюти балансу у 2006 році зменшилась до рівня 26,5% у 2007 році;
- частка кредиторської заборгованості зросла з рівня 16,7% у 2006 році до рівня 57,7% у 2007році;
Вказана структура пасивів має перекос у надвисокому рівні фінансового важеля позичених коштів до власного капіталу, що привело до рівня коефіцієнта фінансової незалежності(автономії) 0,002 – 0,07 при нормативних вимогах до стійкого функціонування підприємства не менше 0,5.
Таким чином, ТОВ “Граніт” не має резервних коштів власного капіталу для резервування ризиків діяльності і в кожний момент може бути збанкручено кредиторами.
4) Структура активів балансу у 2007 році представлена наступними агрегатами:
- основні необоротні фонди – 8,1%;
- запаси – 21,8%;
- дебіторська заборгованість за відпущену продукцію – 57,5%;
- векселі отримані – 5,9%;
- дебіторська заборгованість в розрахунках – 6,2%;
- грошові кошти – 0,44%.
При цьому, на фоні зменшення питомої ваги запасів з рівня 46,6% у 2005 році до рівня 21,8% у 2007 році, питома вага дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зросла з рівня 12,75% у 2005 році до рівня 57,5% у 2007 році, а питома вага грошових коштів зросла з рівня 0,05% у 2005 році до рівня 0,44% у 2007 році.
Це свідчить про проблеми з своєчасністю розрахунків за відпущену продукцію, оскільки грошові кошти на підприємстві відсутні, а сумарна частка кредиторської заборгованості+видані векселі+короткострокові позики становить - 92,1% валюти балансу при сумі часток дебіторської заборгованості та отриманих векселів – 63,4% валюти балансу. Таким чином, не реалізувавши запаси, підприємство не має можливості розрахуватися з кредиторами навіть у визначені строки.
5) Стан ліквідності балансу ТОВ “Граніт” характеризується:
- практично відсутністю термінової ліквідності (коефіцієнт абсолютної ліквідності становить 0,001 – 0,005 при нормативному рівні 0.2-0,25);
- підвищенням рівня строкової ліквідності з рівня 0,135 у 2005 році, що в 5 разів нижче нормативу, до рівня 0,623 у 2007 році,що на 10% нижче нижньої границі нормативу;
- знаходженням коефіцієнта загальної ліквідності на рівні 0,94 –0,988, що нижче нормативу 1,0, тобто поточний стан підприємства – неліквідне та неплатоспроможне.
6) з точки зору нормативу фінансової стійкості по наявності джерел покриття запасів на період їх функціонування в виробничому процесі – стан покриття є хронічно кризовим;
7) рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування з рівня 84,5% у 2005 році знизилась до значної негативної величини при збитках 2006 року та піднялась до рівня 12,9% у 2007 році, що є недостатнім для інвестиційної привабливості вкладення коштів в статутний капітал підприємства.
8) рівень ділової активності підприємства за характеристикою оборотності агрегатів зріс на 30-50% у 2006 році відносно 2005 року, але знизився більш ніж в 2,5 рази у 2007 році, при цьому тривалість одного обороту оборотних коштів досягла рівня 540 днів, що свідчить про великі проблеми з реалізацією продукції підприємства.
Таким чином, торгово-посередницька діяльність підприємства на ринку перепродажу імпортного кар’єрного устаткування у 2003 –2007 роках дійшла до предбанкрутного стану, про що сигналізує і рівень комплексного показника Альтмана, яки становить 0,506 у 2007 році, що свідчить про занадто високий ризик банкрутства підприємства.
Єдиним шляхом виходу з кризи є диверсифікація діяльності підприємства, тобто розвиток виробничого сектору підприємства, чому сприяє придбання за результатами перших 4-х років діяльності законсервованого гранітного кар’єру «Дніпропетровський -1», за допомогою якого ТОВ “Граніт” планує зайняти істотну позицію на ринку реалізації гранітного щебеню, реалізуючи даний інвестиційний проект.
2.3 Оцінка конкурентного стану в галузі добичі та переробки природних гранітів в Україні
Виробництво гранітного щебеню на території України характеризується його постійним ростом. За підсумками 2006р. українськими підприємствами було вироблено щебеню близько 32 908 тис. м3 (44 426 тис. тонн). За перші 5 місяців 2007р. виробництво виросло на 49% у порівнянні з 2006р. і склало 15 816,9 тис. м3, тоді як за аналогічний проміжок часу 2006р. воно складало 10 564 тис. м3.
Позитивна динаміка випуску щебеню зв'язана, у першу чергу, зі збільшенням обсягів будівельних робіт в Україні, а також будівельним сплеском у Росії (у Московській області зокрема). При цьому зростання виробництва спостерігається протягом 3-4 років. До цього часу нерудна галузь знаходилася в стані занепаду: приміром, у 1988 – 1991 роках річне виробництво щебеню в Україні перевищувало 100 000 тис. м3, а в даний час ця цифра втроє менше. Державним балансом запасів будівельного каменю України враховано близько 630 родовищ, потенціал запасів яких складає більш 9,2 млрд. м3, з них розробляється 3,7 млрд. м3 (близько 300 родовищ).
На території України значна частка виробництва гранітного щебеню приходиться на:
- Північно-західний регіон (Житомирської, Ровенської, Вінницької, Черкаської, Київська області) – 47,1% виробництва;
- Центральний регіон (Полтавської, Кіровоградської, Запорізької, Дніпропетровська області) – 31%;
- Донецьку область – 7,4%.
Виробництво щебеню в Запорізькій області в 2006р. склало 1 913 тис. м3 (5,8% виробництва щебеню в Україні), у Дніпропетровській області - 1 635 тис. м3 (5%) – див. Додаток Д.
Кількість основних виробників щебеню, згідно даних Держкомстату, у 2006р. склало 154, з них на 20 компаній приходиться близько 47% виробництва. Рейтинг виробників представлений у Додатку Д.
У 2005р. експорт щебеню склав 6 138 тис. тонн, у 2006р. - 10 151 тис. тонн, тобто на 65% більше, що говорить про ріст зовнішнього попиту на гранітний щебінь.
У 2006р. частка українського щебеню, що приходиться на експорт, склала 22,8%. Таким чином, внутрішнє споживання гранітного щебеню склало 34 275 тис. тонн.
За перші 4 місяці 2007 року споживання гранітного щебеню на території України значно збільшилося (ріст склав 66%).
Таблиця 2.10
Порівняння обсягів виробництва, експорту і внутрішнього споживання гранітного щебеню в Україні за січень-квітень 2006 і 2007 років
| Період | 2006 (1-4) | 2007 (1-4) | Зростання 2007/2006 |
| Виробництво, тис. т | 10 480 | 16 625 | 59% |
| Експорт, тис. т | 2 676 | 3 670 | 37% |
| Експорт/виробництво, тис. т | 26% | 22% | -3% |
| Внутрішнє споживання, тис.т | 7 804 | 12 955 | 66% |
Географія експорту в 2006р. у порівнянні з 2005 р. не змінилася: головними споживачами українського щебеню як і раніше виступають Росія (8 206 тис. тонн у 2006р.), а також Литва (907 тис. тонн) і Польща (696 тис. тонн), у % співвідношенні ситуація наведена на рис.2.10:
Рис.2.10. – Географія експорту щебню з України у 2006 році
Міста Росії, у які експортується щебінь з України – в основному, Москва (складає 51% вивозу), а також територіально близькі до границі України з Росією (Бєлгород – 20%, Курськ – 11%, Брянськ – 7%, Ростов – 4%).
Найбільш затребувані фракції, експортовані в Росію: від 5мм до 20мм, тобто фракції, необхідні для виготовлення бетону, залізобетону, будівництва доріг, кладки тротуарних плиток. Питома вага такого щебеню складає 81% (в основному, це щебінь розміром 5х20, 3х20, 5х10, 10х20).
Друга затребувана група щебеню (близько 10% експорту) – розміром до 40мм (в основному, фракція 20х40).
Російські компанії, що покупають щебінь в Україні – це торговельн0-посередницькі організації, що перепродують як український, так і російський щебінь поряд з іншими будівельними матеріалами – піском, цементом, бетонними плитами й ін. Тобто покупці щебеню в більшості не є прямо спеціалізованими будівельними компаніями, бетонними заводами або заводами ЗБК.
Експортується щебінь, головним чином, з Північно-Заходної України (Житомирської, Ровенської, Вінницької, Київської області) і Центрального Регіону (Полтавської, Дніпропетровської, Кіровоградської області), а також Донецької області. З Запорізької області обсяги вивозу незначні.
У Литву, Польщу, Бєларусь щебінь експортується з Північно-Західних областей України. У Молдову гранітний щебінь вивозиться з Вінницької, Миколаївської і Кіровоградської області (ЗАТ "Кировоградгранит", однак найбільша частина граніту даного виробника вивозиться в Росію, а не Молдову).
Рейтинг компаній-експортерів і експортовані фракції гранітного щебеню представлені в Додатку Д.
Для сегментації попиту серед споживачів продукції розглянемо попит на український гранітний щебінь у розрізі його основних потенційних споживачів, таких як:
1. Бетонні заводи;
2. Заводи ЗБК;
3. Організації, що займаються дорожнім будівництвом;
4. Залізниці;
5. Будівельні організації;
6. Організації, що займаються укладанням тротуарної плитки.
1) Бетонні заводи
Місткість ринку бетону в Україні постійно росте, його ріст складає близько 8% у рік у натуральному вираженні.
Основні фракції гранітного щебеню, споживані бетонними заводами:
- 5-20 мм
- 10-20 мм
- 5-10 мм
Як правило, виробники бетону воліють використовувати або суміш щебеню 2-х фракцій: «10-20»+«5-10» у необхідному співвідношенні (у залежності від марки бетону), або «5-20». Основною проблемою постачальників є невідповідність щебеню задекларованим фракціям.
Також незадоволеною є потреба бетонних заводів у кубовидному щебені, що підвищує технічні характеристики бетону: велика частина постачальників Дніпропетровської області не готові запропонувати кубовидний щебінь.
У табл. 2.11 приведений розрахунок споживаної кількості щебеню в Україні бетонними заводами.
Таблиця 2.11
Річні потреби бетонних заводів України в щебені, тис. м3
| Обсяги житлового будівництва в Україні 2006р., м2 | Середня витрата бетону на будівництво 1 м2 житла, м3 | Потреба в бетоні на Україні, 2006р., м3 | Середня норма витрати щебеню на виробництво 1 м3 бетону, т | Фракції щебеню | Співвідно-шення | Потреба в щебені в Україні, 2006р., т | Потреба в щебені в Україні, 2006р., м3 |
| 8 628 000 | 0,4 | 3 451 200 | 1,2 | 5-10 мм | 15% | 621 216 | 460 160 |
| 10-20 мм | 30% | 1 242 432 | 920 320 | ||||
| 5-20 мм | 55% | 2 277 792 | 1 687 253 | ||||
| Разом |
|
|
|
|
| 4 141 440 | 3 067 733 |
Виходячи з частки, що приходиться на будівництво в Дніпропетровській і Запорізькій областях (5,67% і 2,65% від суми засобів, витрачених на будівництво в Україні в 2006р.), був зроблений розрахунок потреби в щебені на виготовлення бетону в розрізі даних областей (див.табл.2.12).
Таблиця 2.12
Річні потреби бетонних заводів у щебені в Дніпропетровській і Запорізькій областях, тис. м3
| Категорія споживачів | Одиниця виміру | Коефіцієнт будівельних робіт | Річна потреба в щебені (розрахунок) |
| Дніпропетровська область | тис. м3 | 5,67% | 173,94 |
| Запорізька область | тис. м3 | 2,65% | 81,29 |
Висновки: Потреби бетонних заводів у щебені в 2006р. склали по Україні 3 067,733 тис. м3, з них на Дніпропетровську область приходиться 173,94 тис. м3, на Запорізьку – 81,29 тис. м3.
2) Заводи ЗБК
Кількість споживаних в Україні залізобетонних конструкцій росте із середніми темпами 11-15% у рік. При цьому заводи, як правило, самі роблять бетон для виготовлення своєї продукції.
У табл. 2.13 приведений розрахунок споживаної кількості щебеню в Україні заводами ЗБК також у розрізі 2-х варіантів – 1-й: необхідної суміші двох фракцій, 2-й: загальна витрата фракції 5-20мм.
Таблиця 2.13
Річні потреби заводів ЖБИ і ЗБК у щебені
| Фракції щебеню | Співвідношення | Виробництво збірних конструкцій для житлового і цивільного будівництва з цементу, бетону та гранітного камня, тис. м3 | Середня норма витрат щебня на виготовлення 1 м3 залізобетона, т | Потреба в щебні, тис т | Потреба в щебені, тис м3 |
| 5-10 мм | 15% | 3 586,62 | 2,5 | 1 344,98 | 996,28 |
| 10-20 мм | 30% | 2 689,97 | 1 992,57 | ||
| 5-20 мм | 55% | 4 931,60 | 3 653,04 | ||
| Разом |
|
|
| 8 966,55 | 6 641,89 |
Таблиця 2.14
Річні потреби заводів ЗБК у щебені в Дніпропетровській і Запорізькій областях, тис. м3
| Категорія споживачів | Одиниця виміру | Коефіцієнт будівельних робіт | Річна потреба в щебені (розрахунок), тис. м3 |
| Дніпропетровська область | тис. м3 | 5,67% | 376,60 |
| Запорізька область | тис. м3 | 2,65% | 176,01 |
Висновки: Попит заводів-виробників залізобетону в щебені в 2006р. склав 6 641,889 тис. м3, з них у Дніпропетровській області – 376,60 тис. м3, у Запорізької – 176,01 тис. м3.
3) Дорожнє будівництво
За підсумками виконання плану 2006р. по дорожньому господарству в Україні був зроблений капітальний ремонт дорогий – 402 км, введено в дію 172 км автодоріг із твердим покриттям.
Таблиця 2.15
План заходів щодо розвитку мережі автомобільних доріг загального користування за рахунок бюджетних засобів на 2007-2011р.
|
| Разом | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
| Розвиток основних магістральних доріг, км | ||||||
| в Україні | 2 642,2 | 819,8 | 582,4 | 544,4 | 400,8 | 294,8 |
| у Дніпропетровській обл., км | 248,6 | 30,6 | 4,3 | 51,3 | 63,5 | 98,9 |
| у Запорізькій обл., км | 194,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 55,4 | 138,6 |
| Ремонтно-будівельні роботи на дорогах у сільській місцевості, км | ||||||
| в Україні | 2 579,9 | 407,0 | 730,7 | 599,2 | 440,0 | 403,0 |
| у Дніпропетровській обл., км | 68,1 | 10,7 | 19,3 | 15,8 | 11,6 | 10,6 |
| у Запорізькій обл., км | 28,9 | 4,6 | 8,2 | 6,7 | 4,9 | 4,5 |
Основні фракції щебеню, що використовуються в дорожнім будівництві:
- для нижніх шарів покриття: фракції щебеню 5-20мм, 20-40мм;
- для верхніх шарів покриття: затребувані фракції від 5 до 20мм (лещадність до 15%, фракції 5–10мм, 10–15мм, 15–20 мм);
- для устрою основ дорожніх шляхів: 5 – 20мм, 20 – 40мм, 40 – 70мм
Таблиця 2.16
Потреба Укравтодору в щебені на 2007м[2] :
| Фракція | Співвідношення | Потреба в щебені, тис. м3 | Потреба в щебені, тис. тонн |
| 5х20 | 40% | 2 640 | 3 564 |
| 20х40 | 40% | 2 640 | 3 564 |
| отсев | 20% | 1 320 | 1 782 |
| Разом |
| 6 600 | 8 910 |
Таблиця 2.17
Потреби Дніпропетровського і Запорізького Облавтодорів у щебені
| Область | Потреба в щебені (розрахунок), тис. м3 | ||||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | |
| по Дніпропетровській обл., тис. м3 | 222,4 | 126,6 | 361,2 | 404,3 | 589,2 |
| 5х20мм | 89,0 | 50,7 | 144,5 | 161,7 | 235,7 |
| 20х40мм | 89,0 | 50,7 | 144,5 | 161,7 | 235,7 |
| відсів | 44,5 | 25,3 | 72,2 | 80,9 | 117,8 |
| по Запорізькій обл., тис. м3 | 24,5 | 44,0 | 36,1 | 324,7 | 769,8 |
| 5х20мм | 9,8 | 17,6 | 14,4 | 129,9 | 307,9 |
| 20х40мм | 9,8 | 17,6 | 14,4 | 129,9 | 307,9 |
| відсів | 4,9 | 8,8 | 7,2 | 64,9 | 154,0 |
| Разом по 2 областям, тис.м3 | 246,9 | 170,7 | 397,4 | 729,0 | 1 359,0 |
| 5х20мм | 98,8 | 68,3 | 158,9 | 291,6 | 543,6 |
| 20х40мм | 98,8 | 68,3 | 158,9 | 291,6 | 543,6 |
| відсів | 49,4 | 34,1 | 79,5 | 145,8 | 271,8 |
Висновки: попит Укравтодору (відповідно, і Облавтодорів) залежить від Державної Програми Розвитку дорожнього господарства України. Відчутне збільшення споживання щебеню Облавтодором як Дніпропетровської, так і Запорізької області очікується на період 2010-2011р.р.
4) Залізниці
Загальна довжина українських залізниць складає 22 050 км. Середня норма витрати щебеню на ремонт 1 км залізниць складає від 800 до 1000 м3. У 2006р. на території України для потреб залізниць було вироблено 4 320 тис. м3 щебеню.
Основними виробниками щебеню в 2006р. для залізниці були:
1. Трудовський щебеневий завод (Придніпровської залізниці);
2. Валянський щебеневий завод (Донецької залізниці);
3. Редутський щебеневий завод (Південної залізниці);
4. Крюківське кар'єроуправління (Південної залізниці);
5. Щебеневий завод Адабаський (Одеської залізниці);
6. Знаменський щебеневий завод (Одеської залізниці);
7. Хлистунівський щебеневий завод (Одеської залізниці);
8. Беховський щебеневий завод (Південно-Західної залізниці);
9. Підрозділ державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця;
10. Камяницький щебеневий завод (Львівської залізниці);
11. Королівський щебеневий завод (Львівської залізниці);
12. Томашгородський щебеневий завод (Львівської залізниці).
При цьому «довжина шляхів, ремонт яких не проведений вчасно, досягла 30% загальної довжини»[3] . Розрахунок потреб залізниць (табл.2.18) указує на недостатність виробництва щебеневих заводів для потреб залізниць.
Таблиця 2.18
Потреби залізниць у гранітному щебені.
| Показник | Одиниця виміру | Кількість |
| Загальна довжина залізниць | км | 22 050 |
| Потреба залізниць у ремонті шляхів | % | 30% |
| Потреба залізниць у ремонті шляхів | км | 6 615 |
| Норма витрати щебеню на 1 км для ремонту шляхів | тис. м3 | 0,900 |
| Потреба в щебені для ремонту шляхів | тис. м3 | 5 954 |
| Довжина Придніпровської залізниці | км | 3 250 |
| Потреба в щебені Придніпровської залізниці | тис. м3 | 878 |
Таким чином, при будівництві нових залізничних магістралей УкрЗалізниця буде відчувати дефіцит. Зокрема, Україна приєднується до спільного проекту ВАТ “Російські залізниці” і Словацької Республіки по будівництву залізничної лінії із широкою колією від України до Відня (Австрія), але обсяги участі України в будівництві гілки поки не оголошені.
Фракції щебеню, використовувані для нестатків залізниці – 25 х 60мм. Незначна частина щебеню, вироблена перерахованими вище підприємствами (близько 2%), експортується: фракції 25х60 (94%), а також фракції 5х25 (6%).
Через низьку платоспроможність Укрзалізниці найбільш ймовірні варіанти подій:
- вироблена продукція структурних підрозділів Укрзалізниці (щебеневих заводів, заводів залізобетонних шпал) буде експортуватися за межі України, незважаючи на внутрішній дефіцит;
- роздержавлення приналежним Українським Залізницям підприємств.
5) Будівництво (дренажні роботи)
Таблиця 2.19
Розрахунок річної потреби в щебені на дренажні роботи
| Введення в експлуатацію жилий будинків у 2006р. [4], тис. м2 | 8 628,00 |
| Середній шар щебеню (для дренажу), м | 0,30 |
| Потреби в щебені фракції 20х40мм (для дренажу під будівництво жилий будинків), тис м3 | 2 588,40 |
Таблиця 2.20
Розрахунок річної потреби в щебені на дренажні роботи з Дніпропетровській і Запорізькій областях
| Категорія споживачів | Одиниця виміру | Коефіцієнт будівельних робіт | Річна потреба в щебені (розрахунок), тис. м3 |
| Дніпропетровська область | тис. м3 | 5,67% | 146,76 |
| Запорізька область | тис. м3 | 2,65% | 68,59 |
6) Укладання тротуарної плитки
Таблиця 2.21
Річної потреби однієї області в щебені для укладання тротуарної плитки:
| Середнє виробництво тротуарної плитки в області, тис. м2 | 200 |
| Норма витрати щебеню фракції 5х10мм на укладання 100 м2 плитки, тонн | 4,5 |
| Середня потреба області в щебені, тонн | 9 000 |
| Середня потреба області в щебені, м3 | 6 667 |
Висновки аналізу споживчого ринку
Загальний обсяг виробництва гранітного щебню в Україні в 2006 –2007 роках становить 33,0 –35,0 млн.т/рік. Розрахункова потреба в гранітному щебні становить (для внутрішнього споживання):
- бетонні заводи – 3,1 млн.т/рік;
- заводи ЖБК – 6,6 млн.т/рік;
- дорожне будівництво – 6,6 млн.т/рік;
- будівництво та ремонт залізниці – 6,0 млн.т/рік;
- будівництво (дренажні роботи) – 2,6 млн.т/рік;
- виготовлення тротуарної плитки – 15,0 млн.т/рік;
- загальний обсяг потреби – 40,0 млн.т/рік.
Таким чином дефіцит внутрішнього ринку гранітного щебня становить 5,0 млн.т/рік. Окрім цього, для забезпечення експорту гранітного щебня необхідно ще до 9,0 млн.т/рік, тобто загальний дефіцит становить до 14,0 млн.т/рік і знаходження своєї ніші на ринку є доцільним.
Основними цільовими споживачами гранітного щебеню на Україні є виробники бетону, залізобетону (їхні сумарні потреби в щебені складають 28,2% ємності українського ринку) і дорожнє будівництво(19,2%). Також перспективним є експорт щебеню (зокрема, у Москву).
Українські кар'єри нарощують виробництво щебеню фракцій 5х10мм, 5х20мм у зв'язку зі зростаючим попитом у виробників бетону і ЗБК. Лідирує по споживанню й обсягам експорту фракція 5х20мм як найбільше масово використовувана.
На внутрішньому ринку України найбільш відчутне споживання фракцій (крім 5х20мм): 20х40мм, 25х60мм.
Експортуються в найбільших обсягах фракції:
- 5x20, 3х20мм
- 20x40мм
- 40x70мм
- 25x60мм
- 0х5мм
З нестандартних фракцій на ринку затребувані дрібні вузькі фракції щебеню: наприклад, росте попит на єврофракцію 8х11мм (8х10мм) через збільшення вимог до якості дорожнього покриття.
Лідером на виробничому ринку гранітного щебню в Україні є Полтавський ГОК ВАТ (Полтавська область) – 1,77 млн.м3/рік (рис.2.11-2.12). Найбільші регіональні виробники гранітного щебню на ринку Дніпропетровської та Запорізької області є (рис.2.13):
- Новопавловский гранітний кар'єр ВАТ (Дніпропетровська область) – 0,45 млн.м3/рік;
- Кар'єр Мокрянский кам'яний №3 ТОВ (Запорізька оласть) – 0,45 млн.м3/рік;
Загальний обсяг випуску гранітного щебня за 2006 рік по Дніпропетровській та Запорізькій областях становить:
- Дніпропетровська область (9 виробників) – 2,2 млн.м3/рік;
- Запорізька область (7 виробників) – 2,6 млн.м3/рік.
Експортний обсяг продаж гранітного щебня за 2006 рік по Дніпропетровській та Запорізькій областях становить:
- Дніпропетровська область (1 виробник - Новопавловский гранітний кар'єр ВАТ) – 0,54 млн.м3/рік;
- Запорізька область (3 виробника - Кар'єр Мокрянский кам'яний №3 ТОВ, Новополтавський кар'єр ВАТ, Куйбишевський гранітний кар'єр ТОВ) – 0,06 млн.м3/рік.
Таким чином, проведене дослідження дозволяє виявити основних конкурентів та незайняті “ніші” на внутрішньому та експортному ринку гранітного щебня в Україні та географічному місці розташування перспективного кар’єра “Дніпропетровський –1” ТОВ “Граніт” (фізичні залежі граніту на кордоні між Дніпропетровською та Запорізькою областями).
Рис.2.11. – Річний випуск гранітного щебеню основними виробниками України у 2006 році (тис.м3)
Рис.2.12. – Частка у річному випуску гранітного щебеню основних виробників України у 2006 році (%)
Рис.2.13. – Річний випуск та експорт гранітного щебню основними виробниками в Дніпропетровській та Запорізькій областях у 2006 році
РОЗДІЛ ІІІ
ВИБІР ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ НА ПРИКЛАДІ ПРОЕКТУ ТОВ “ГРАНІТ” ПО РОЗБУДОВІ ГРАНІТНОГО КАР’ЄРУ “ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ -1”
3.1 Сутність підприємницького прогнозу та основні параметри кошторису інвестиційного проекту ТОВ “Граніт”
Проведений в розділі 2 дипломної роботи аналіз ринку в галузі добичі та переробки природних гранітів в Україні показав, що за останні 5 років відбулися значні зміни в динаміці розвитку цін на гранітний щебінь. На це вплинув “бум” у будівельній сфері.
ТОВ «Граніт» планує зайняти істотну позицію на ринку реалізації гранітного щебеню, реалізуючи даний інвестиційний проект:
1. ОПИС ПРОЕКТУ
Проектна вартість витрат проекту – 32 млн. доларів США (при виході на проектну потужність), потреба в інвестуванні складає 100%. Напрямок використання – придбання дробильно-сортувального устаткування, кар'єрної техніки, будівництво технологічних будинків, споруджень, залізничної вітки і необхідної інфраструктури, покупка допоміжного устаткування.
2. ОПИС ПРОДУКЦІЇ (ПОСЛУГ)
Гранітний щебінь.
Щебінь гранітний одержують шляхом дроблення природного граніту. У кар'єрах по видобутку граніт являє собою тверду монолітну скелю, що підривають. Отримані в результаті вибуху брили дроблять у дробильній машині, після цього щебінь просівають, розділяючи на фракції. Чим менше фракція гранітного щебеню, тим він і дорожче (більше роботи з дроблення).
Гранітний щебінь має такі важливі показники як марка міцності на стиск, лещадність (зміст у граніті часток голчатої форми), щільність і фракція.
Є наступні фракції щебеню:
1) Гранітний щебінь фракції 0-5 мм . Це гранітне відсівання або відсів гранітного щебеню. Сама дрібна фракція гранітного щебеню. Застосовується звичайно для відсипання доріжок і доріг, а так само в декоративній обробці.
2) Гранітний щебінь фракції 5-20 мм. Дрібна фракція гранітного щебеню. Найбільшим попитом на ринку користується гранітний щебінь цієї фракції. Йде на виробництво бетону, конструкцій з нього і на фундаментні роботи, для дорожнього будівництва в межах території населених пунктів і зон перспективної забудови, а також при зведенні виробничих будинків і споруджень.
3) Гранітний щебінь фракції 20-40 мм. Середня фракція гранітного щебеню. Йде на виробництво бетону, конструкцій з нього і на фундаментні роботи, а так само для дорожнього будівництва в межах території населених пунктів і зон перспективної забудови, у будівництві і ремонті залізничних насипів, трамвайних ліній, подушок автомобільних доріг, у будівництві будинків при закладці фундаменту, а також при зведенні виробничих будинків і споруджень.
4) Гранітний щебінь фракції 40-70 мм. Велика фракція гранітного щебеню. Йде на виробництво бетону, масивних конструкцій з нього і на роботи з великим обсягом бетону. Може бути використаний для дорожнього будівництва в межах території населених пунктів і зон перспективної забудови, при зведенні виробничих будинків і споруджень, а також як матеріал для виробництва вузьких фракцій кубовидного гранітного щебеню шляхом переробки на дробильно-сортувальних комплексах.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 265.
